Вступ
Розчинні кавові напої це висушені до порошкоподібного стану екстракти, одержані з обсмаженої рослинної сировини.
Асортимент кавових напоїв дуже різноманітний. Крім традиційних видів кавових напоїв розробляються та впроваджуються у виробництво нові види кавових напоїв із застосуванням нетрадиційної сировини.
На українському ринку кави та кавових напоїв більшу частину сегменту ринку займають кавові напої Львівської кавової фабрики “ Галка “. Напої цієї торгової марки користуються значним попитом як на ринку України, так і на ринках близького та дальнього зарубіжжя .
Кавові напої користуються великим попитом в багатьох країнах світу, таких як Франція, Бельгія, США, Японія тощо. Так, в Німеччині споживання кавових напоїв у двічі перевищує споживання натуральної кави. Широко розповсюджений солодовий напій з ячменю . Ячмінь – сама розповсюджена в Німеччині сировина для виготовлення кавових напоїв . В Україні ж розповсюдженою сировиною для виробництва кавових напоїв є : цикорій, ячмінь, жито та жолуді .
Так , як кавові напої багаті цукрами ( інулін, фруктоза ), білковими речовинами, в тому числі амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно-цінними речовинами, вони позитивно впливають на організм людини, сприяють травленню, підвищують апетит та знімають втому. Для дітей та дорослих, що хворіють серцево-судинними захворюваннями, яким заборонено вживати каву із-за вмісту алколоїду кофеїну, ці напої вважаються цінним продуктом. Напої, які містять в рецептурі більше злакової сировини більш багаті амінокислотами.
Технологічні режими, які застосовуються при виробництві кавових напоїв, сприяють одержанню біологічно-цінного продукту, про що свідчить вміст макро- та мікроелементів в цих напоях.
Метою дипломної роботи є товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв в Україні . Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання :
· вивчити стан ринку кави та кавових напоїв в Україні ;
· вивчити асортимент кави та кавових напоїв вітчизняного та закордонного виробництва ;
· дати характеристику харчової цінності кавових напоїв ;
· охарактеризувати сировину та особливості виробництва кавових напоїв ;
· провести дослідження якості кавових напоїв, які реалізуються ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ;
· дослідити конкурентоспроможність кавових напоїв ;
· провести маркетингові дослідження ;
· розробити рекомендації щодо удосконалення асортименту і покращення якості кавових напоїв , які реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ .
Виробництво , споживання і торгівля кави та кавовових напоїв
Таблиця 1
Споживання розчинної кави , напоїв та сумішей на її основі населенням України
ЛІТО – ОСІНЬ
2001
ЗИМА – ВЕСНА
2000 - 2001
ЛІТО – ОСІНЬ
2000
ЗИМА – ВЕСНА
1999 - 2000
Таблиця 2
Споживання меленої та кави в зернах населенням України
ЛІТО – ОСІНЬ
2001
ЗИМА – ВЕСНА
2000 - 2001
ЛІТО – ОСІНЬ
2000
ЗИМА – ВЕСНА
1999 - 2000
виготовлених за технологією агломерації – близько 30% . Найбільш розповсюджена в Україні кава spray-dried ( технологія “ агломерування “ чи “ розпилення “ ) , наприклад , CafePele , Cassique , “ Галка “ , зайняла найбільшу нишу - близько 66% від загального об’єму споживання розчинної кави ( в грошовому вираженні ) .
Якщо не торкатися до такого делікатного показника , як смакові якості напоїв , то розчинна кава більш популярна , як мінімум , за двома причинами - “ ергономічності “ та “ економічності “ . Тобто , по-перше, розчинну каву легше приготувати , ніж натуральну ; її можна готувати скрізь , хоч на робочому місці , хоч в автомобілі , хоч на ходу . По-друге, з 100 г розчинної кави можна приготувати 50 склянок ( ємкістю 100 – 150 мл ) повноцінного напою ; з 100 г меленої – тільки 12-13 склянок по 100 мл . В перерахунку на вартість , одна склянка розчинної кави цінової категорії “ нижче середньої “ обходиться споживачеві в 11 – 12 ; натурального , тієї ж цінової категорії - в 16 – 18 копійок .
Від колишнього СРСР у спадщину Україні перейшла не слабка в СНД виробнича база – Львівська кавова фабрика , Дніпропетровський та Одеський комбінати харчових концентратів . По мірі стабілізації вітчизняної харчової промисловості в 1999 – 2001 роках на ринок вийшли нові вітчизняні марки натуральнгої кави : “ Віденська Кава “ , Paradise ( ООО Roastmaster ) ; розчинної кави та сумішей : “Вівальді “ ( ООО “ Єкспрім “ ) ; “ Добра кава “ ( ЗАТ “ Ореол Трейдинг “ ) ; “ Ласкава “ ( Балтський молочний комбінат ) ; “ Мономах “ ; Lafesta ( Maspex Ltd ) .
Відомі вітчизняному споживачу закордонні марки до початку 90-х років представляли собою , в основному , 100% розчинну каву виробництва Індії та Бразилії . Потім з більшою чи меншою активністю на український ринок почали просуватися європейські марки : Celmar ( Польща ) , Gustav Paulig ( Фінляндія ) , Jacobs ( Австрія ) , Lavazza ( Італія ) , Pasqualini , IONIA ( Італія ) , Moccona ( Нідерланди ) , Nescafe ( Швейцарія ) , Tchibo ( Германія) , Fort Elite ( Ізраїль ) та інші , а також велика кількість імітацій і відвертих підробок , в основному , польського виробництва - Neecafe , Nuscafe і тому подібне . Практично всі великі виробники , окрім Lavazza , Nestle S.A. та Celmar , пропонували і розчинну і натуральну каву . В 2000 році в сектор меленої та в зернах кави вступила відома чайна компанія “ Орімі Трейд “ ( Росія ) з марками “ Жокей “ і “ Регал “ , Classno ( Сингапур ) в сектор розчинної кави , кавових напоїв та сумішей , “ Петровская Слобода “ ( Росія ) та інші , менш помітні марки .
Кавові напої з вмістом розчинної кави ( 10 – 20 % ) вітчизняного виробництва відомі з часів опанування радянським Харчпромом технології виробництва розчинної кави . Суміші на основі розчинної кави , наприклад “ Капучіно “ , добре відомі вітчизняному споживачеві з початку 90-х років дякуючи польським , італійським та німецьким маркам . З 1997 року на українському ринку активно існує марка Mac Coffee від виробника Future Enterprises PTE з далекого Сингапуру , що пропонує розчинну каву та суміші на її основі .
Просування кавових продуктів практично не відрізняється від просування інших гарячих напоїв , наприклад , чаю . Проте , можна відмітити деякі моменти . Відомі чайні компанії , які з 2000 року виводять на ринок марки кави , нерідко висувають торговим партнерам більш м’які умови . Наприклад , навіть крупним дилерам можуть знизити об’єм мінімальної партії до 1 ящика ( 2-3 кг , в залежності від фасування ) , а роздрібний партнер може замовити декілька 100 чи 200-грамових одиниць товару на умовах опту . Більш “ давні “ , відомі марки дистриб’ютори і дилери реалізують оптом від 1 стандартного ящика ; імпортери і виробники – зазвичай від 1 піддона ( 20 кг ) . Сезонні знижки не перевищують 5% ; відстрочки платежу ( 5 – 20 банківських днів ) надаються лише постійним партнерам .
Як і в інших країнах , що розвиваються , в Україні більшу частину (до 90%) всіх продуктів харчування , включаючи гарячі напої , споживають вдома . Тому практично всі кавові оператори , в першу чергу , зацікавлені в просуванні марок через роздрібну торгівельну мережу . Проте , виробники , дилери і крупні торгові компанії можуть працювати “напряму “ . Частина компаній , що просувають натуральну каву , сприяють кафе і барам у придбанні сучасних кавових автоматів .
Дослідження показують , що на українському ринку кавових продуктів об’єми споживання марок зростають по мірі зростання рекламної підтримки . Особливо це стосується кави і напоїв середньої і нижче середньої ціни . При цьому , звичайно , в більшому прибутку опиняється виробник ( імпортер ) , який забезпечив постійну присутність своєї марки в точках продажу . Протягом 2001 року на українському телебаченні своєю постійністю відмічалася реклама таких марок , як Jacobs, Nescafe , Tchibo . Періодично на телебаченні проводилися рекламні компанії марок Elite-Fort , “Галка “ , “ Жокей “ , Mac Coffee . Майже всі з перелічених марок використовували рекламу та промоушн в пресі , і деяка частина ( наприклад “Жокей “ та Nescafe) – на радіостанціях FM-діапазона . Російські марки кавових продуктів , що присутні на українському ринку , мають рекламну підтримку на російських телеканалах , які приймаються , в основному , в крупних містах України . “ Малі “ рекламні матеріали ( плакати , наклейки та ін. ) для представлення марок в точках продажу виробники надають як супермаркетам та магазинам , так і в точках громадського харчування – кафе та барам .
В кінці 1999 року правлінням України був відмінений акцизний збір на ввіз кави в зернах . В чималій мірі дякуючи цьому на протязі 2000 – 2001 років на українському ринку більш активними стали імпортери натуральної кави та внутрішні виробники кавових напоїв . Минулий 2001 рік вніс помітні корективи у відношення на українському кавовому ринку , проте , положення найкрупніших операторів залишилось “непохитним “. Новим маркам , що надійшли на ринок в 2001 році , поки що не вдалося помітно потіснити лідерів . В той же час треба відмітити підвищення споживацького попиту на суміші ( кава з цукром , кава з вершками та цукром та ін . ) як за рахунок появи нової групи споживачів , так і більш демократичної ціни . Ще одна цікава деталь – крупні оператори кавового ринку ( “ Галка Лтд ” , Nestle S.A., Kraft Foods ) заповнили ринок розчинною кавою в 2-грамових упаковках ( монодозах ) , скоротив при цьому об’єми пропонування звичайних 100-грамових банок . Враховуючи низьку споживацьку здатність жителів України , з 2001 року практично всі марки розчинної кави середньої та вище середньої ціни на українському ринку пропонуються в 50-грамових банках . [ 19 ]
За данними дослідницьких компаній A.C. Nielsen Ukraine , GFK – USM та Marketing Media Index в 2001 році крупнішим вітчизняним виробником була львівська компанія “ Галка ЛТД. “ ( за всіма видами кавових напоїв ) та Дніпропетровський комбінат харчових концентратів ( розчинна кава та суміші ) . Одеський комбінат є поки місцевим виробником , чиї марки розчинної кави розповсюдженні , в основному , в межах Одеської та сусідніх областей Південного регіону України . Найбільш помітним виробником сумішей є київський Maspex та балтійська “Ласкава “. В секторі натуральної кави успішно просувають свої марки київський Roatmaster та львівська “ Віденська кава “.
За тими ж данними , із закордонних марок пальму першості по розчинним сортам продовжує ( не перший рік ) втримувати Nescafe ( Nestle S.A.) . Kraft Foods в 2001 році розширив свою долю на українському кавовому ринку , дякуючи недорогому сорту розчинної кави Jacobs Maxima ( рис. 2 ) . В секторі натуральної кави за результатами 2001 року лідирують Celmar , Fort Elite , Kraft Foods ( рис. 3 ). Російські “ Жокей “ та “ Регал “ за півроку “завоювали “ нові торгові точки міст України . Італійські сорти Esso і Lavazza в силу своєї дороговизни і менш популярною в Україні 250-грамовою розфасовкою в більшій мірі просунулися в роздріб і точки громадського харчування крупних міст .
З напоїв та сумішей найбільшим успіхом користується сингапурський Mac Coffee , наступний з майже п’ятикратним відривом від компаній-виробників Mokate і Universal Beverige . Дякуючи успіху на українському ринку марці сумішей “ 3 в 1 “ , компанія Future Enterprises PTE з 2000 року пропонує і 100% розчинну Mac Coffee в 50 та 100-грамових банках . “Новички” в секторі сумішей – Nescafe Classic 3*1 , сингапурський Klassno і російська “ Петровская слобода “, вступили на український ринок взимку і вже добилися визнання у місцевих споживачів .
Треба відмітити , що експансія українських марок в цінову категорію розчинної “Преміум “ ( вище середнього ) в найближчий час не очікується , із-за дороговизни виробництва за технологією freez-dried . Організація виробництва розчинної кави за середньою ціною ( технологія агломерації ) для українських виробників економічно також поки що не виправдана . Досвід компанії “ Мономах “ з просуванням кави своєї марки , що виготовлені за агло-технологією на закордонних заводах , спеціалісти також поки що не можуть визнати успішним .
Загальне співвідношення “ кави натуральної/кава розчинна і напої “ залишилось незмінним . За оцінками досліджень , більш широке розмаїття марок і трикратне ( за об’ємами споживання ) відстоювання натуральної кави на українському ринку буде продовжуватися не один рік по причині тієї ж “економічності “та “ергономічності”. [ 38 ]
Супермаркет
Вище середньої
Середня
Нижче середньої
Як ми бачимо з таблиці 4 , в Україні присутній товар на будь-який ціновий рівень споживача , також , говорячи про глибину асортименту , можна сказати , що вона достатньо насичена . На ринку існує кавова продукція фасуванням від 2 г до 1,5-2 кг , що полегшує вибір покупця .
Аналіз ринку кави та кавових продуктів на Україні показав , що насиченість ринку даним товаром досить велика . На ньому представлені марки як вітчизняних так і закордонних виробників .
З українських торгових марок кави та кавових напоїв лідирує продукція Львівського спільного підприємства “ ГАЛКА ЛТД “. Це підприємство є вітчизняним лідером з 30-річним досвідом виробництва високоякісної кавової продукції .
На сьогоднішній день “ Галка “ виробляє близько чотирьох десятків видів продукції . Асортимент її розрахований на різні прошарки населення , з врахуванням не тільки матеріального стану , але і їхнього віку . Окремо представлена група кавових напоїв для старших людей та дітей будь-якого віку. В напоях дозується вміст кави , що дуже важливо для покупців , тому практично кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те , що найбільше підходить та корисно для її здоров’я .
Класична лінія добре просліжується у виготовленні багатьох видів натуральної меленої та зернової кави “ Галка “ . Серед новинок – натуральна високоякісна кава “ Класика “.Дійсно екзотичною вважають каву “ По- східному “. Спеціальною рецептурою відрізняється і натуральна кава “ Гердан “ в 250-грамових вакуумних пакетах . Незмінною популярністю споживачів користується натуральна мелена кава “ Еспрессо “ та кава для закоханих “ Фортуна “. Також в асортименті є зернова кава “ Арабика “ , кілограмові пакети натуральної смаженої кави в зернах “ Робуста “ , розчинна кава “ Галка “ , кавовий напій “ Цикорлат “ тощо .[ 23 ]
Також серед вітчизняних виробників відомі такі торгові марки , як :
“ Одеська кава “ ( продукція “ Традиція “ та “ Шик “ ) , “ Віденська кава “ ( кава в зернах – “ Робуста “ 500 г , 1000 г ; “ Арабіка “ 100 г , 500 г ; мелена , в зернах - “ Віденська кава” 100 г ; “ Класична “ 100 г ; “ Оскар “ 70 г , 100 г , 500 г ; “ Прем’єр ” 70г , 100 г ; мелена – “ Вікторія “ 70 г , 100 г ; “ Класична “ 70 г , 100 г ; ) , “ Paradise “ компанії “ Роастмастер “ , Шустов ( кава “ Класик “ та “ Класик Арома “ ) , Босфор ( “ Арабіка “ та “ Exelent “ ) , Добра кава ( “ Ріо де Жанейро “ , “ Кафе де Бразил “ , “ Запашне “ та “ Ароматное “ ) , Срібний ярлик , Вівальді , Ласкава , Мономах , “ Золоте зерно “ . Асортимент кавових напоїв також достатньо широкий : “ Валгумс “ , “ Літній “ , “ Львівський “ , “ Марія “ , “ Новость “ , “ Люкс “ , “ Цикорно – яблучний “ ,“ Чорноморський “ , “ Славутич “ , “ Колосок “ ,“ Бодрость “ , “ Курземе “ , “ Дніпрвський “ ,
“ Хвилинка “ , “ Здоров’я “ , “ Молочний “ , “ Цикорлакт “ , цикорій розчинний та розчинні кавові напої у вигляді паст .
Серед зарубіжних марок перше місце посідає “ Nescafe “ . Кава “ Nescafe “ давно відома на ринку України . В асортименті даної торгової марки представлені різноманітні види кави : Nescafe Classic , престижний асортимент , що включає Nescafe Gold , Nescafe Gold Decaf , Alta Rica , Cap Colombie , Unser Bester , а також новий продукт Nescafe 3*1 ( кава з вершками та цукром ). Вся продкція представлена в зручній та доступній упаковці – від 2 до 250 г . Упакована кава “ Nescafe “ як в полімерні пакети так і в скляні та жерстяні банки .
На українському ринку компанія Дау Егбертс представляє високоякісну натуральну каву в зернах та мелену під торговою маркою “ Douwe Egberts “ та “ Moccona ” , яка вже встигла завоювати своїх прихильників . Кава представлена всім асортиментом і постачається безпосередньо від голандського виробника , що гарантує його високу якість . “ Moccona ” розчинна представлена в наступному асортименті : “ Moccona Continental ”агломерована 100 г ; “ Moccona Exellent ” агломерована 50г , 100г , 200г ; “ Moccona Espresso” агломерована 50 г , 100 г , 200 г ; “ Moccona Continental Gold “ , фріз драйд , 2 г , 50 г , 100 г , 200 г ; “ Moccona Continental Gold “ декофенований , фріз драйд , 100 г . Кава мелена у вакуумній упаковці представлена також в широкому асортименті : “ Moccona for filtres “ , 100 г , 250 г ; “ Moccona for turka “ 100 г , 250 г ; “ Moccona Exellent for filters ” 100 г , 250 г ; “ Moccona Exellent for turka ” 100 г , 250 г . Кава в зернах : “ Moccona beans ” 100 г , 250 г ; Piazza D’Oro beans 1000 г. [ 16 ]
Продукція представлена у всьому спектрі майже на всіх торгових підприємствах , від спеціалізованих лотків до великих супермаркетів , таких як : Білла , Максі , Євромарт , Мега-маркет , Велика Кишеня , Ля Фуршет , Фозі , Тикомаркет , Сільпо .
На українському ринку кави та кавових напоїв можна зустріти слідуючий асортимент кавовової продукції :
- Jacobs : мелена – Jacobs Maxima 75 г , 250 г , 500 г ; Jacobs Espresso 75 г , 250 г, 1000 г ; Jacobs Monarch 75 г , 250 г , 500 г ;
- Monterrey : розчинна – Monterrey Express 2 г , 50 г , 100 г , 250 г ; Monterrey Gold 170 г ;
- Tchibo : в скляній банці Tchibo Mokka FD – 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Майлд 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Фемели – 50 г , 100 г ; Tchibo Ексклюзив – 50 г , 100 г , 200 г ; в пакетах Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 100 г ; у вакуум. упаковці Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 250 г ;
- Luxor : розчинна кава в скляній банці 50 г , 90 г , 100 г , 180 г та в пакетиках по 2 г ;
- Регал ;
- Жокей : смажена , в зернах вищого та першого сортів , фасуванням 100 , 200 , 250 , 400 та 500 г ; також “ Жокей “ Класичний “ та “ Жокей “ По- турецки “ смажена , мелена , вищий гатунок - 100 г , 250 г ;
- PELE ;
- Mill House ;
- Ambassador ;
- Elit ;
- Lavazza ;
- продукція італійської фірми “ Torrefazioni Fratelli Pasqualini s.n.c. “;
- “ Петровская слобода “ ;
- Bon ;
- Manhattan ;
- Jacky ;
- Cacique ;
- Globo ;
- Cafe Imperial Brazile ;
- American Gold та інші .
Рис. 4 Технологічна схема виробництва кавових напоїв
Для виробництва розчинних кавових напоїв характерні наступні операції ( рис. 5 ) :
 |
Рис. 5 Технологічна схема виробництва розчинних кавових напоїв
Проте на сьогоднішній день існують більш сучасні методи виробництва кавових напоїв – freeze-dried ( “ сублімації “ чи “ виморожуання “ ) та spray – dried ( технологія “ агломерування “ чи “ розпилення “ ) . Але продукція виготовлена за технологією freeze-dried надто дорога , тому її використовують , в основному , для виготовлення більш дорогої розчинної кави .[ 48 ]
Залежно від рецептури можна виділити три типи кавових напоїв : які містять натуральну каву ( Наша марка , Галка , Віденська кава ) , містять цикорій , без додавання натуральної кави ( Цикорлакт , Ячмінний) , без натуральної кави і цикорію ( Жолудевий , Золотий колос ) .
Розчинні кавові напої готують із обсмаженої рослинної сировини . Екстракти виділяють з вмістом сухих речовин до 24% . Це пояснюється високим вмістом крохмалю в екстрактах із сумішей , що включають ячмінь , і збільшенням в’язкості розчину . Залежно від складу сировини виробляють розчинні кавові напої Львівський , Літній , Мрія та ін.
1.3 Харчова нешкідливість кавових напоїв , що реалізуються на
ринку міста Києва
В світі виробляється 60 – 70 тис. хімічних сполук , значна частина яких є потенційними канцерогенами . В Україні функціонує понад 1,5 тис. підприємств , що містять , переробляють і зберігають хімічні речовини , 1 тис. підприємств переробляють чи зберігають вибухонебезпечні речовини . В зони можливого зараження хімічними отруйними речовинами потрапляє 11 % території країни , де проживає 35 % населення України .[39 ]
Харчові продукти забруднюються токсичними важкими металами через газоподібні , рідкі , тверді викиди та відходи промислових підприємств , електростанцій , транспорту , комунальні побутові відходи , стічні води , засоби захисту рослин від шкідливих організмів .
До останнього часу вважалось , що , за окремими винятками , грунти не мають надлишків важких металів , а навпаки , потребують внесення їх у грунт в ролі мікроелементів . У зв’язку з інтенсифікацією промисловості і сільського господарства на значних територіях спостерігається нагромадження в грунтах важких металів у високих концентраціях , які токсично діють на рослини , живі організми .
Важкі метали через грунт , повітря , воду потрапляють в рослини , частини яких ми використовуємо як продовольчу сировину і продукти харчування . [15 ]
Ситуація ускладнюється тим , що для важких металів не існує механізмів природного самоочищення , а очисні споруди практично повністю “ пропускають “ мінеральні солі , в тому числі сполуки , утворені токсичними і канцерогенними важкими металами .
З продуктами харчування в організм людини надходить близько 70 важких металів , з яких майже всі належать до мікроелементів . Найтоксичнішими вважаються ртуть , свинець , олово , мідь , нікель , берилій , селен , кадмій , вісмут тощо . Але деякі з цих металів у малих дозах життєво необхідні , бо беруть участь у різних формах метаболізму , переносі , синтезі речовин , входять до складу ферментів , вітамінів , різних тканин організму .
В концентраціях , вищих від гранично допустимих , важкі метали стають шкідливими . Загалом їх налічується близько двадцяти , в тому числі : ртуть , свинець , селен , ванадій , вісмут , хром , марганець , залізо , кобальт , нікель , цинк , мідь , кадмій тощо .
Також організм людини , рослинний і тваринний світ постійно зазнають дії іонізуючого випромінювання , яке складається з природної ( космічне випрмінювання , випромінювання радіоактивних газів з верхніх шарів земної кори ) і штучної ( рентгенівські апарати , телевізійні прилади , радіоізотопи , атомоходи , атомні електростанції , ядерні випробування ) радіоактивності.[ 30 ]
Радіоактивність рослин і тварин , а власне і харчових продуктів , зумовлена всіма ізотопами , які потрапляють у них із зазаначених джерел . Ізотопи поділяють на дві групи . До першої групи відносять радіонукліди , які містять у суміші із стабільними елементами , що беруть участь в обміні речовин і рослин і тварин , до другої – усі інші .
Радіоактивні речовини потрапляють у повітря , грунти , ріки , озера , моря , океани і звідти поглинаються рослинами , рибами , тваринами і молюсками .
Через листя і коріння радіоактивні речовини потрапляють у рослини , а потім в організм тварин і з продуктами рослинного і тваринного походження , з водою – в організм людини . [ 20 ]
Враховуючи екологічний стан України , здоров’я українського народу на ринок харчових продуктів пропонується продукція спеціального профілактичного призначення , зокрема кавові напої . Біологічна дія такої продукції підсилена використанням нетрадиційної сировини чи сировини , виготовленої за нетрадиційною технологією . Внаслідок чого готовий продукт містить більше окремих біологічно активних речовин і має посилений вплив на організм людини в певному напрямку . Продукти спеціального призначення застосовують для лікувально – профілактичного харчування окремих груп населення . [ 46 ]
Рі – рі
Рі = ------------ , де ( 1 )
ет бр
Рі - рі
Рі – і-й показник якості в безрозмірному вигляді ( відносний показник ) ;
рі – і-й показник якості в натуральному вигляді ( абсолютний показни ) ;
бр
рі - бракувальне ( найгірше допустиме ) значення і-го показника ;
ет
рі - еталонне ( найкраще можливе ) значення і-го показника .
Інтегральний показник якості розраховується за формулою :
n
Q = Σ аі Рі , де ( 2 )
і = 1
аі – коефіцієнт вагомості і-го показника ;
Рі – відносний показник якості ;
n – число оцінюваних показників .
Коефіцієнт вагомості показника визначався аналітичним методом .
Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності проводився шляхом порівняння параметрів досліджуваного товару з параметрами товару , який найбільш повно віддзеркалює вимоги споживачів , в наступній послідовності :
1) проводимо розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників :
Рф = Σ аі gi , де ( 3 )
аі – коефіцієнт вагомості ;
gi – відносний параметр ( показник ) якості , який розраховується за формулою :
Р досл
gi = ------------- , де ( 4 )
Р конк
Р досл – значення параметру досліджуваного товару ;
Р конк – значення параметру конкуруючого товару .
2) розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників :
Р ест = Σ аі gi ( 5 )
3) розрахунок параметричного індексу для економічних показників :
4)
С досл
g ек = --------- ; де ( 6 )
С конк
С досл – цінові характеристики досліджуваного товару ;
С конк – цінові характеристики конкуруючого товару .
5) розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності :
Рф + Р ест
К = -------------- ( 7 )
g ек
Якщо К < 1 , то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . Якщо К > 1 , то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . [ 41 ]
Маркетингові дослідження здійснювалися на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ методами спостереження та опитування .
Для дослідження було обрано “ вибіркову сукупність “ споживачів , яку необхідно обстежити , систематичним або псевдовипадковим методом наступним чином : спочатку розрахували інтервал вибірки , який визначали відношенням розміру сукупності до розміру вибірки та округляли результат до цілого числа за формулою :
N
I = ------- , де ( 8 )
n
I – інтервал вибірки ;
N – розмір сукупності ;
n – розмір вибірки .
Потім відбирали випадкове число між одиницею та вибірковим інтервалом . Воно становить одиницю вибірки , наступні визначали додаванням вибіркового інтервалу до кожного попереднього числа . Таким чином , тільки начальне число відібрали випадковим способом , а наступні – зумовлені вибірковим інтервалом .
Спостереження використовувалося в дослідженні пошукового характеру і представляє собою процес вивчення поведінки об’єкту дослідження в звичайному середовищі . [ 3 , 4 ]
Опитування застосовувалося для описувального дослідження знань , переваг та уподобань споживачів . [ 5 ] Дане дослідження виконувалося у вигляді анкетування за допомогою розробленої нами анкети .
Таблиця 10
Зовнішній вигляд
Колір
Смак та запах
Упаковка
Таблиця 11
Зовнішній вигляд
Колір
Смак
Аромат
2.2 Аналіз отриманих результатів
Метою першого етапу дослідження було оцінка якості та харчової нешкідливості кавових напоїв спеціального призначення та розчинної кави , що реалізується на ринку міста Києва . Оцінювалася розчинна кава таких торгових марок , як : Tchibo Exclusive , Nescafe Gold , Jacobs Monarch , Elite Classic , Cafe Globo , Cafe Pele , Brooke Bond Bon , Monterrey Coffe , Mysare Gold Coffee , Jacky , Maxwell , House Folgers , Carte Noire , Галка та Добра кава ; а також кавові напої Mac Coffee , Капучіно “ Оригінал “ , Капучіно “ Вівальді “ та Цикорлакт .
Органолептичну оцінку якості всіх зразків проводили по розробленій нами п’ятибальній системі з використанням профільного аналізу .
Дослідження харчової нешкідливості кавових напоїв проводили на вміст важких металів та радіонуклідів .
Результати досліджень приведені на малюнках 6- 9 та таблицях 12 та 13 . Зовнішній вигляд ( мал. 6 ) готових напоїв усіх зразків мало різнився . В основному це прозорі , слабо прозорі чи не прозорі розчини ; привабливі , мало привабливі або непривабливі . Найнижчий бал отримала кава : Monterrey , Broke Bon , Mysare Gold та Pele . Зовсім інша картина спостерігалась при оцінці кольору , аромату і смаку ( мал. 7-9 ) . Розбіжності в балах від 2 до 5 . Найвищий бал отримали напої : Nescafe Gold , Carte Noire , Капучіно “ Вівальді “( вершковий ) , Капучіно “ Вівальді “ ( горіховий ) .
Аромат і смак цих напоїв гармонійно поєднаний , виражений з характерними відтінками . Деякі зразки кави ( Mysare Gold , Jacky , Maxwell ) мали нехарактерні кислі чи інші тони з неприємними присмаками пересмажених кавових зерен .
Порівнюючи отримані результати показників безпеки з гранично допустимими концентраціями медико-біологічних вимог показали , що вміст свинцю , кадмію і ртуті в каві “ Галка “ перевищував норми в 1,5 – 2 разів . Вміст міді , цинку , заліза , згідно цих вимог , не нормується і в каві в невеликій кількості .
Суміші розчинні швидкого приготування по вмісту важких металів відповідали вимогам ГДК , але коливались в різних межах .
Вміст важких металів в “ Цикорлакті “ , як продукту лікувально-профілактичного призначення набагато менше ( в сотих і тисячних долях ), ніж у каві .
Сировина , що використовується для виробництва “ Цикорлакту “ екологічно чиста . Так цикорій містить тільки 0,2 мг/кг свинцю , а такі важкі метали , як кадмій , миш’як , ртуть відсутні . Сухе знежирене молоко також по вмісту свинцю , кадмію , миш’яку і ртуті у 2-3 рази нижче гранично допустимих концентрацій .
Дослідження радіоактивного забруднення вище названих продуктів за вмістом цезію-137 та стронцію-90 показали ( табл . 13 ) , що вони відповідають нормам допустимих рівнів ( ДР – 97 ) .
Так досліджувані зразки містили цезію-137 від 5 до 70 Бк /кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 600 Бк/кг , а стронцію-90 – 0,1-100 Бк/кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 200 Бк/кг .
Проведені дослідження і отримані результати дають змогу зробити висновки, що кавова продукція , яка реалізується на ринку міста Києва в нестаціонарних торговельних місцях і “ з рук “ приватними особами є особливо небезпечною для здоров’я людини .
На другому етапі оцінка якості проводилася наступним чином : спочатку досліджувалися кавові напої , що містили каву та іншу сировину ( “ Люкс “ та “ Інка “ ) , а потім напої , що містять у своєму складі каву , цукор та вершки ( “ Mac Coffee “ , Капучіно “ Вівальді “ та Капучіно “ Оригінал “ ) .
Аналіз органолептичної оцінки якості кавових напоїв Люкс та Інка дав наступні результати :
Таблиця 12
Товари і товарні групи
Товарообіг (реалізація)
Абсолютне відхилення
2000
2001
Структура товарообігу ЗАТ «Торговий дім»Хрещатик» за I - IV квартали 2001 року та I - II квартал 2002 року,%
Таблиця 24
| № |
Товари і товарні групи | Питома вага товарної групи в заг. обсязі товарообороту,% |
Темп приросту | |||||||||
|
2001 |
2002 | |||||||||||
| 1 кв. | 2 кв. | 3 кв. | 4 кв. | 1 кв. | 2 кв. | 2.01-1.01 | 3.01-2.01 | 4.01-3.01 | 1.02 -4.01 | 2.02-1.02 | ||
| 1. | М`ясо та птиця | 2,24 | 2,12 | 1,91 | 1,28 | 1,45 | 1,28 | 22,80 | -18,98 | 17,91 | 12,23 | -10,93 |
| 2. | Ковбасні вироби | 16,60 | 17,76 | 17,36 | 17,43 | 17,46 | 18,10 | 39,29 | -12,18 | 76,76 | -1,22 | 4,72 |
| 3. | Риба | 4,93 | 4,82 | 3,80 | 3,56 | 3,50 | 2,56 | 27,40 | -29,28 | 64,90 | -3,01 | -26,09 |
| 4. | Оселедці | 0,08 | 0,07 | 0,14 | 0,06 | 0,04 | 0,01 | 13,62 | 84,12 | -20,67 | -35,02 | -78,74 |
| 5. | Масло тваринне | 1,47 | 1,09 | 1,03 | 2,32 | 1,03 | 1,08 | -3,64 | -15,07 | 297,33 | -56,39 | 6,56 |
| 6. | Олія | 0,47 | 0,40 | 0,44 | 0,21 | 0,18 | 0,28 | 9,72 | -0,66 | -16,72 | -13,08 | 56,27 |
| 7. | Жири тваринні харчові топлені та інші | 0,00 | 0,02 | 0,02 | 0,01 | 0,01 | 0,00 | 100,00 | 6,20 | -33,94 | -13,26 | -55,41 |
| 8. | Маргаринова і майонезна продукція | 0,13 | 0,23 | 0,15 | 0,13 | 0,14 | 0,05 | 120,30 | -38,35 | 44,58 | 11,09 | -68,15 |
| 9. | Молоко та молочна продукція | 8,06 | 7,52 | 5,99 | 6,41 | 7,38 | 7,41 | 21,46 | -28,50 | 88,65 | 13,39 | 1,49 |
| 10. | Сир | 3,65 | 3,01 | 3,40 | 2,92 | 3,77 | 2,31 | 7,37 | 1,40 | 51,24 | 27,38 | -37,98 |
| 11. | Консерви: м`ясні | 0,10 | 0,25 | 0,13 | 0,15 | 0,09 | 0,11 | 238,06 | -52,35 | 99,83 | -43,96 | 35,52 |
| 12. | рибні | 0,51 | 0,26 | 0,57 | 0,44 | 0,43 | 0,16 | -32,35 | 94,22 | 36,96 | -5,12 | -61,00 |
| 13. | овочеві | 1,18 | 0,86 | 0,70 | 0,81 | 0,84 | 0,41 | -4,87 | -27,05 | 102,34 | 2,65 | -50,12 |
| 14. | фруктово-ягідні | 0,72 | 1,17 | 1,02 | 1,42 | 1,83 | 1,73 | 111,17 | -20,99 | 143,88 | 26,80 | -4,03 |
| 15. | Яйця і яйцепродукти | 0,48 | 0,18 | 0,27 | 0,37 | 0,41 | 0,18 | -50,70 | 33,79 | 141,27 | 9,59 | -56,97 |
| 16. | Цукор | 1,78 | 0,51 | 0,60 | 0,39 | 0,57 | 4,60 | -62,44 | 5,90 | 12,63 | 45,25 | 717,31 |
| 17. | Кондиторські вироби | 19,01 | 16,97 | 14,91 | 21,12 | 20,44 | 16,72 | 16,17 | -21,02 | 149,33 | -4,59 | -17,38 |
| 18. | Варення, джем, павидло, мед | 0,08 | 0,03 | 0,00 | 0,00 | 0,03 | 0,04 | -50,23 | -100,00 | 100,00 | 1274,00 | 41,05 |
| 19. | Чай | 0,48 | 0,56 | 0,62 | 0,85 | 0,75 | 0,37 | 51,44 | 0,80 | 139,87 | -12,66 | -51,03 |
| 20. | Сіль | 0,06 | 0,05 | 0,04 | 0,04 | 0,04 | 0,02 | 3,85 | -23,26 | 87,07 | 2,79 | -42,77 |
| 21. | Борошно | 0,32 | 0,20 | 0,15 | 0,18 | 0,26 | 0,15 | -17,64 | -32,09 | 111,63 | 40,70 | -41,81 |
| 22. | Хліб та хлібобулочні вироби | 8,48 | 7,14 | 6,53 | 6,22 | 6,26 | 5,79 | 9,64 | -17,84 | 67,80 | -0,75 | -6,54 |
| 23. | Крупи та бобові | 0,65 | 0,19 | 0,33 | 0,28 | 0,54 | 0,34 | -61,18 | 51,67 | 50,96 | 89,84 | -36,12 |
| 24. | Макаронні вироби | 0,04 | 0,07 | 0,09 | 0,14 | 0,13 | 0,11 | 121,88 | 18,24 | 164,39 | -5,43 | -12,64 |
| 25. | Коньяк | 2,58 | 2,67 | 1,35 | 1,34 | 1,30 | 0,94 | 34,70 | -54,71 | 75,04 | -4,11 | -27,32 |
| 26. | Шампанське | 2,69 | 1,54 | 1,15 | 1,50 | 1,60 | 1,47 | -25,40 | -32,71 | 128,58 | 5,11 | -7,30 |
| 27. | Горілка | 8,73 | 11,17 | 13,30 | 6,73 | 4,34 | 5,41 | 66,54 | 6,92 | -10,89 | -36,42 | 26,02 |
| 28. | Лікеро-горілчані вироби | 1,58 | 0,99 | 0,44 | 0,78 | 1,12 | 0,75 | -18,52 | -59,89 | 212,66 | 41,45 | -32,92 |
| 29. | Вино | 3,26 | 4,25 | 2,97 | 3,18 | 3,91 | 2,13 | 69,82 | -37,26 | 88,64 | 21,13 | -44,95 |
| 30. | Пиво | 1,31 | 1,49 | 2,50 | 2,09 | 2,41 | 4,33 | 48,11 | 50,41 | 47,02 | 14,03 | 81,59 |
| 31. | Безалкогольні напої | 1,82 | 2,97 | 8,16 | 2,91 | 2,84 | 4,95 | 112,40 | 147,18 | -37,14 | -4,08 | 76,47 |
| 32. | Морозиво | 0,79 | 1,23 | 1,08 | 0,52 | 0,69 | 2,53 | 102,36 | -21,01 | -15,03 | 29,45 | 272,38 |
| 33. | Мінеральна вода | 0,95 | 1,96 | 0,88 | 0,77 | 0,81 | 1,45 | 168,08 | -59,40 | 52,74 | 4,42 | 80,73 |
| 34. | Овочі | 0,00 | 0,00 | 0,02 | 0,02 | 0,12 | 0,30 | 0,00 | 0,00 | 36,82 | 662,04 | 159,93 |
| 35. | Фрукти | 0,00 | 0,00 | 0,02 | 0,12 | 0,25 | 0,03 | 0,00 | 0,00 | 1019,25 | 109,91 | -87,85 |
| 36. | Інші продовольчі товари | 3,58 | 4,21 | 6,67 | 12,08 | 12,14 | 11,36 | 53,16 | 42,26 | 218,61 | -0,86 | -5,49 |
| ВСЬОГО прод. товарів | 98,98 | 97,97 | 98,75 | 98,76 | 99,13 | 99,49 | 28,83 | -9,42 | 76,08 | -1,06 | 1,42 | |
| 37. | Тютюнові вироби | 0,20 | 0,13 | 0,39 | 0,18 | 0,13 | 0,29 | -17,81 | 175,82 | -16,48 | -27,55 | 120,68 |
| 38. | Сірники | 0,01 | 0,01 | 0,01 | 0,00 | 0,03 | 0,00 | -11,89 | -22,22 | -2,04 | 510,42 | -98,98 |
| 39. | Інші непродовольчі товари | 0,81 | 1,90 | 0,86 | 1,05 | 0,71 | 0,21 | 206,99 | -59,41 | 115,08 | -33,03 | -69,61 |
| ВСЬОГО непрод. товарів | 1,02 | 2,03 | 1,25 | 1,24 | 0,87 | 0,51 | 160,31 | -44,74 | 73,85 | -30,39 | -41,17 | |
| ВСЬОГО ТОВАРІВ: | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 30,17 | -10,14 | 76,05 | -1,43 | 1,05 | |
Динаміка товарних запасів на підприємстві протягом I - IV кварталів 2000 та I кварталу 2001 рр. Таблиця 25
| № |
Товари і товарні групи | Залишок товарів на: |
Товари і товарні групи | Питома вага товарної групи в заг. обсязі товарних запасів, % |
Темп приросту | ||||||||||||||||||
| 1.04.00 | 1.07.00 | 1.10.00 | 1.01.01 | 1.04.01 | 1.07.01 | 2.98-1.98 | 3.98-2.98 | 4.98-3.98 | 1.99 -4.98 | 2.99-1.99 | |||||||||||||
| 1. | М`ясо та птиця | 1,57 | 1,34 | 1,25 | 1,98 | 2,36 | 1,55 | -9,67 | -6,63 | 67,90 | 34,88 | -31,68 | |||||||||||
| 2. | Ковбасні вироби | 2,89 | 2,21 | 1,55 | 1,18 | 1,27 | 0,86 | -18,73 | -29,96 | -19,43 | 21,92 | -29,85 | |||||||||||
| 3. | Риба | 5,87 | 5,52 | 5,35 | 6,14 | 5,92 | 4,80 | -0,25 | -3,22 | 21,52 | 9,48 | -15,91 | |||||||||||
| 4. | Оселедці | 0,04 | 0,20 | 0,05 | 0,15 | 0,03 | 0,05 | 467,35 | -76,38 | 228,93 | -78,40 | 69,29 | |||||||||||
| 5. | Масло тваринне | 0,59 | 0,39 | 3,13 | 1,92 | 0,60 | 1,48 | -29,68 | 695,39 | -35,09 | -64,72 | 158,33 | |||||||||||
| 6. | Олія | 1,73 | 1,25 | 0,25 | 0,53 | 0,28 | 1,02 | -23,66 | -79,66 | 119,85 | -39,84 | 278,38 | |||||||||||
| 7. | Жири тваринні харчові топлені та ін | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,08 | 0,04 | 0,02 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | -45,24 | -36,84 | |||||||||||
| 8. | Маргаринова і майонезна продукція | 0,05 | 0,10 | 0,04 | 0,07 | 0,19 | 0,04 | 111,44 | -58,59 | 81,25 | 197,81 | -78,95 | |||||||||||
| 9. | Молоко та молочна продукція | 0,28 | 0,73 | 0,79 | 0,49 | 0,54 | 0,95 | 180,35 | 8,68 | -35,11 | 27,08 | 80,81 | |||||||||||
| 10. | Сир | 1,59 | 2,72 | 3,91 | 5,23 | 3,56 | 3,21 | 81,77 | 43,66 | 41,54 | -22,83 | -6,32 | |||||||||||
| 11. | Консерви: м`ясні | 0,09 | 0,87 | 0,15 | 0,30 | 0,03 | 0,29 | 883,78 | -82,47 | 109,72 | -89,54 | 985,00 | |||||||||||
| 12. | рибні | 1,07 | 1,11 | 0,57 | 0,69 | 4,79 | 0,38 | 10,68 | -49,09 | 29,91 | 682,23 | -91,71 | |||||||||||
| 13. | овочеві | 2,87 | 3,11 | 2,73 | 3,26 | 2,65 | 2,65 | 14,91 | -12,39 | 26,65 | -7,80 | 3,67 | |||||||||||
| 14. | фруктово-ягідні | 1,38 | 2,07 | 1,56 | 1,17 | 1,69 | 2,08 | 59,23 | -24,92 | -20,10 | 62,86 | 28,10 | |||||||||||
| 15. | Яйця і яйцепродукти | 0,73 | 0,30 | 0,04 | 0,11 | 0,34 | 0,04 | -55,77 | -85,67 | 173,22 | 242,00 | -88,30 | |||||||||||
| 16. | Цукор | 1,68 | 1,53 | 1,25 | 1,04 | 0,76 | 0,97 | -3,51 | -17,95 | -12,07 | -17,50 | 33,41 | |||||||||||
| 17. | Кондиторські вироби | 13,00 | 10,90 | 11,58 | 11,62 | 14,52 | 11,45 | -11,06 | 6,11 | 6,34 | 41,72 | -18,15 | |||||||||||
| 18. | Варення, джем, павидло, мед | 0,18 | 0,00 | 0,00 | 0,05 | 0,29 | 0,10 | -100,00 | 0,00 | 0,00 | 527,71 | -62,34 | |||||||||||
| 19. | Чай | 1,38 | 1,34 | 0,95 | 0,93 | 0,83 | 1,02 | 3,14 | -29,32 | 3,90 | 1,21 | 27,28 | |||||||||||
| 20. | Сіль | 0,04 | 0,07 | 0,02 | 0,06 | 0,18 | 0,10 | 82,28 | -65,28 | 181,00 | 223,84 | -43,96 | |||||||||||
| 21. | Борошно | 0,31 | 0,30 | 0,45 | 0,13 | 0,17 | 0,27 | 3,75 | 49,18 | -69,25 | 47,60 | 61,95 | |||||||||||
| 22. | Хліб та хлібобулочні вироби | 0,01 | 0,05 | 0,21 | 0,07 | 0,37 | 0,23 | 676,92 | 333,17 | -63,43 | 484,38 | -35,35 | |||||||||||
| 23. | Крупи та бобові | 0,82 | 0,91 | 0,32 | 0,86 | 0,52 | 1,27 | 18,72 | -65,21 | 186,67 | -31,28 | 151,90 | |||||||||||
| 24. | Макаронні вироби | 0,47 | 0,37 | 0,21 | 0,57 | 0,41 | 0,48 | -16,46 | -43,63 | 191,00 | -17,56 | 21,06 | |||||||||||
| 25. | Коньяк | 2,16 | 2,47 | 2,05 | 2,19 | 2,55 | 3,50 | 21,56 | -17,02 | 12,81 | 32,09 | 42,67 | |||||||||||
| 26. | Шампанське | 3,56 | 2,68 | 2,51 | 2,06 | 3,41 | 2,68 | -20,18 | -6,45 | -12,78 | 87,38 | -18,30 | |||||||||||
| 27. | Горілка | 13,63 | 21,52 | 16,88 | 15,36 | 14,86 | 12,10 | 67,59 | -21,69 | -3,58 | 9,73 | -15,45 | |||||||||||
| 28. | Лікеро-горілчані вироби | 1,28 | 1,33 | 0,84 | 0,58 | 0,95 | 0,64 | 10,17 | -37,37 | -26,77 | 85,88 | -30,18 | |||||||||||
| 29. | Вино | 4,39 | 4,46 | 4,18 | 4,01 | 4,96 | 6,69 | 7,90 | -6,52 | 1,73 | 40,35 | 39,86 | |||||||||||
| 30. | Пиво | 0,85 | 0,76 | 0,72 | 1,42 | 2,06 | 2,58 | -6,01 | -5,42 | 109,73 | 64,57 | 30,22 | |||||||||||
| 31. | Безалкогольні напої | 1,41 | 2,43 | 3,70 | 2,85 | 2,66 | 4,63 | 82,89 | 51,96 | -18,32 | 5,64 | 80,90 | |||||||||||
| 32. | Морозиво | 0,18 | 0,24 | 0,24 | 0,23 | 0,57 | 1,12 | 42,86 | 0,00 | 0,00 | 188,00 | 103,16 | |||||||||||
| 33. | Мінеральна вода | 10,28 | 4,11 | 3,58 | 2,85 | 2,69 | 2,86 | -57,56 | -13,07 | -15,65 | 6,82 | 10,57 | |||||||||||
| 36. | Інші продовольчі товари | 10,49 | 12,48 | 15,27 | 14,62 | 15,24 | 16,56 | 26,20 | 22,19 | 1,45 | 18,25 | 12,83 | |||||||||||
| ВСЬОГО прод. товарів | 86,86 | 89,86 | 86,35 | 85,50 | 92,65 | 89,07 | 9,78 | -4,05 | 4,90 | 22,91 | -0,19 | ||||||||||||
| 37. | Тютюнові вироби | 0,29 | 0,96 | 0,48 | 0,61 | 0,46 | 0,29 | 247,53 | -50,09 | 35,00 | -13,70 | -35,11 | |||||||||||
| 38. | Сірники | 0,01 | 0,09 | 0,07 | 0,04 | 0,04 | 0,04 | 1300,00 | -25,00 | -32,65 | 1,01 | -3,00 | |||||||||||
| 39. | Інші непродовольчі товари | 10,08 | 6,25 | 8,59 | 7,21 | 5,77 | 10,04 | -34,25 | 37,38 | -11,11 | -9,20 | 80,54 | |||||||||||
| 40. | Посуд | 2,76 | 2,85 | 4,51 | 6,64 | 1,07 | 0,57 | 9,57 | 58,27 | 55,82 | -81,72 | -45,00 | |||||||||||
| ВСЬОГО непрод. товарів | 13,14 | 10,14 | 13,65 | 14,50 | 7,35 | 10,93 | -18,08 | 34,43 | 12,51 | -42,54 | 54,52 | ||||||||||||
| ВСЬОГО ТОВАРІВ: | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 100,00 | 6,12 | -0,15 | 5,94 | 13,42 | 3,83 | ||||||||||||
На початок 2001 року відбулось деяке зниження товарних запасів по групах м’ясо та птиця , ковбасні вироби , риба , кондитерські вироби , хлібобулочні вироби та по інших групах , але за рахунок різкого збільшення товарних запасів по групах масло тваринне , олія , консерви м’ясні , крупи , морозиво та інших загальний обсяг товарних запасів на кінець 2 кварталу 2001 року зріс ( що є негативним для підприємства ) і склав 522,541 тис. грн ( табл.25 , 26 ).
Проводячи аналіз товарних запасів , необхідно надати їх оцінку не тільки в динаміці та структурі , але й визначити показники товарообіговості , без чого аналіз був би неповним .[ 26]
В таблиці 27 розглядається динаміка товарообіговості в днях та в разах по кварталах :
Таблиця 27
Динаміка товарообіговості
Показники
Рік
Рік
Розраховані дані в таблиці свідчать проте , що час обертання товарних запасів в 4 кварталі 2000 року різко скоротився . Ця динаміка була позитивною в господарській діяльності та загальному розвитку Товариства . Товарні запаси оберталися в середньому за 17 днів . Це майже в два рази швидше , ніж у першому кварталі 2000 року . Товарообіговість в разах підвищилася в кінці цього року на два оберти , тобто за той самий період часу ( 90 днів ) товари скоріше реалізовувалися ( оберталися ) .
Така динаміка товарообертання запасів відбулася , в основному, за рахунок підвищення загальної суми товарообігу в 4 кварталі майже в два рази , в порівнянні з попередніми періодами . Причинами цього можуть бути більша частота завозу товарів , підвищення попиту на товари та інші фактори. Але в1 та в 2 кварталах 2001 року спостерігається зворотня ситуація : період обороту середніх запасів зростає ( приблизно на 2-4 дні ) у порівнянні з 4 кварталом попереднього року , а швидкість обертання відповідно сповільнюється , хоча у порівнянні з 1 , 2 кварталами 2000 року залишається вищою .
Обсяги товарообігу та товарних запасів торгівельного підприємства на певний період часу залежать від багатьох факторів , як зовнішнього так і внутрішнього характеру .Під їх впливом змінюються абсолютна величина та відносні показники , що характеризують обсяг та структуру обороту і запасів .
В 1 кварталі 2001 року оборот товарів магазину “ Хрещатик “ трохи зменшився – в цьому періоді зниження фондовіддачі справило значний вплив . За рахунок зменшення фондовіддачі на 194 % товарообіг зменшився на 768626 грн , але за рахунок значного зростання вартості основних фондів ( на 190250 грн ) він збільшився на 735792 грн . Тому загальна сума зниження товарообігу склала лише 32834 грн .
В 2 кварталі 2001 року збільшення основних фондів привело до зростання обороту на 47459 грн , але ця сума коригується на від’ємні 23572 грн , які виникли в результаті зниження фондовіддачі на 4 % . Загальна сума росту товарообігу склала 23887 грн .
Зв’язок товарообороту з трудовими ресурсами має теж прямопропорційний характер і виражається наступним чином :
ТО = Чсс * Пп , де ( 9 )
ТО – товарообіг підприємства в певному періоді ( квартал ) ;
Чсс – середньоспискова чисельність персоналу в певному періоді ;
Пп – продуктивність праці в певному періоді ( виражена обсягом товарообігу на одного робітника ) .[ 25 ]
В другому кварталі за рахунок збільшення середньоспискової чисельності працюючих на 4 чоловіки та продуктивності праці на 2623 грн/чол товарообіг збільшився відповідно на 51545 та 285944 грн . Загальне зростання склало 337489 грн .
В 3 кварталі 2000 року зменшення товарообігу сталося під впливом зменшення продуктивності праці на 1098 грн/чол ( оборот зменшився на 124049 грн ) , а також зменшення кількості працюючих на 2 чол ( 23577 грн ) . В результаті оборот товарів магазину зменшився на 147626 грн .
В 4 кварталі 2000 року зростання товарообігу було обумовлено зростанням чисельності працівників , а також продуктивності праці . Це ж саме спостерігається в 2 кварталі 2001 року . коли зростання показників цих двох факторів привело до збільшення товарообігу на 23887 грн .
В 1 кварталі 2001 року хоча чисельність працівників і збільшилася на 5 чоловік , продуктивність праці впала на 1076 грн/чол . Тому товарообіг у цьому періоді нижчий за попередній на 32834 грн .
Тривалість обороту товарних запасів може залежати від наступних факторів :
n наявність товарів , які перестають користуватися попитом ( залежалі товари ) - чим менша їх частка в складі товарів підприємства , тим менший період обертання товарних запасів ;
n попит на певні конкретні товари – його зниження веде до зниження швидкості обороту товарів , а отже до підвищення періоду обороту товарів ;
n кількість поставок товару ( при незначній зміні реалізації товарів за певний період збільшення цього показника може привести до переповнення товарами складських приміщень підприємства і до збільшення ризику непродажу ) ;
n умови транспортування товарів , стан розвитку транспорту та технічного прогресу транспортної мережі , наявність власних засобів ;
n час знаходження товарів у дорозі , тобто середня дальність перевезення прямопропорційно впливає на період обороту товарних запасів ;
n зміна асортиментної структури товарних запасів ( чим ширший товарний асортимент , тим нижчий період обороту товарних запасів ) ;
n ступінь насиченості ринку тим чи іншим товаром ;
n рівень та зміна цін , пільгова мережа цін ;
n організація реклами та продажу товарів ;
n стан матеріально-технічного стану підприємства ;
n особливості фасування товарів та інші фактори . [ 28 ]
Рентабельність основних фондів розраховується як відношення балансового прибутку до середньоквартальної вартості основних фондів , виражене у відсотках . Вона характеризує суму прибутку на одиницю основних фондів в певний період . Найвища рентабельність була так як і фондовіддача в 2 кварталі 2000 року і складала 22,57 % . В 3 кварталі цього ж року підприємство несло збитки тому про рентабельність не могло бути й мови . В 4 кварталі 2000 року рентабельність основних фондів складала 16,07 % . В наступному періоді вона трохи впала на 0,32 % , а в 2 кварталі 2001 року знову підвищилась на 1,98 % і дорівнювала 17,73 % . [ 32 ]
Наступний показник – фондоозброєність праці – характеризує основні фонди у вартісному виразі , які припадають на одиницю середньоспискової чисельності працівників Товариства . До проведення оновлення складу основних фондів в магазині в середньому на одного середньоспискового працівника припадало 1,82 тис. грн основних фондів . А після оновлення ця сума підвищилась до 4,36 тис. грн на чоловіка .
В таблиці 28 , що наведена нижче розраховано показники , що характеризують ефективність використання торговельної площі магазину :
Таблиця 28
Досліджень
Маркетингові дослідження , як специфічна функція маркетингу , є невід’ємною складовою частиною маркетингової діяльності підприємства , незалежно від виробничого спрямування .
Процес дослідження починається з визначення проблеми та формулювання цілі дослідження і завершується розробкою конкретних рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності : товари , послуги , ринки , споживачі , користувачі , мотивація , конкуренти , цінова політика , система просування ( стимулювання збуту , пропаганда , персональний продаж , реклама ) .
Основними принципами маркетингового дослідження є : системність , регулярність , комплексність , об’єктивність , точність , ретельність , оперативність , економічність .
З метою постійного стеження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингові інформаційні системи .
Маркетингові інформаційні системи містять системи внутрішньої звітності , систему збору зовнішньої маркетингової інформації , систему маркетингових досліджень .
Система аналізу маркетингової інформації – це низка методів аналізу ( регресійного , кореляційного , факторного , дискримінального , гніздового ) та різноманітних моделей , що сприяють прийняттю найоптимальніших маркетингових рішень .
Впровадження МІС дозволить поряд з вирішенням інших задач надавати інформацію як для визначення напрямків , об’єктів , так і для проведення сучасних ефективних маркетингових досліджень , що в свою чергу дозволить досконаліше досліджувати попит та задовільняти його .
Проте , для підвищення ефективності маркетингових досліджень , не достатньо лише впроваджувати МІС . Також необхідно , щоб кожний вид товару в окремій товарній групі надходив до реалізації в магазин лише після аналізу попиту та пропозиції на споживчому ринку міста . А отже , необхідною умовою для цього є залучення не тільки спеціалістів , а персоналу торгового відділу .
Для підвищення точності проведених досліджень необхідно правильно і коректно провести вибірку респондентів , наприклад , розшарувальним випадковим методом . Розшарувальний випадковий відбір зумовлює поділ досліджуваної сукупності на групи зі схожими характеристиками . У кожній такій групі населення є більш однорідним , ніж у сукупності , і це значно підвищує точність вибірки й дає можливість виявити та оцінити думки кожної групи .
Дослідження поведінки споживачів є головним напрямком проведення маркетингових досліджень , адже це передбачає орієнтацію на задоволення потреб споживачів цільових ринків і розглядає її як важливий фактор успіху . Для цього необхідно знати , що процес купівлі для більшості покупців складається з наступних етапів : виникнення потреби та пошук інформації про товар чи послугу , оцінка інформації , прийняття рішення щодо купівлі , безпосередня купівля товару чи послуги , оцінка результатів купівлі з урахуванням ступеня задоволеності потреб . Тому фахівцям ЗАТ “ТД”Хрещатик” важливо приділяти особливу увагу особливостям поведінки споживача на кожному етапі , адже це допомагає визначити , які саме заходи з боку підприємства є найбільш ефективними для впливу на формування та прийняття відповідних рішень споживачами . Наприклад , вдало організована рекламна діяльність дозволить швидко та ефективно охопити цільову аудиторію , подати необхіднк інформацію про споживчі якості та переваги товару і таким чином сприятиме конкретизації та актуалізації потенційних потреб споживачів .
Також важливе місце займає і організація торговельного обслуговування та методи стимулювання збуту ( сприяють формуванню порівняльної оцінки та визначенню переваг ) , це , в свою чергу , впливає на прийняття рішення щодо необхідності придбання товару саме в даному підприємстві .В досліджуваному підприємстві необхідно сворити зручне та приємне сервісне обслуговування, яке б сприяло закріпленню позитивного враження від зробленої покупки , зміцнювало б довіру до підприємства та створювало передумови для повторних покупок .
Для підвищення ефективності маркетингових досліджень , також , необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби , по суті людським фактором: кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням ( ступінь комп’ютеризації ) .
Вступ
Розчинні кавові напої це висушені до порошкоподібного стану екстракти, одержані з обсмаженої рослинної сировини.
Асортимент кавових напоїв дуже різноманітний. Крім традиційних видів кавових напоїв розробляються та впроваджуються у виробництво нові види кавових напоїв із застосуванням нетрадиційної сировини.
На українському ринку кави та кавових напоїв більшу частину сегменту ринку займають кавові напої Львівської кавової фабрики “ Галка “. Напої цієї торгової марки користуються значним попитом як на ринку України, так і на ринках близького та дальнього зарубіжжя .
Кавові напої користуються великим попитом в багатьох країнах світу, таких як Франція, Бельгія, США, Японія тощо. Так, в Німеччині споживання кавових напоїв у двічі перевищує споживання натуральної кави. Широко розповсюджений солодовий напій з ячменю . Ячмінь – сама розповсюджена в Німеччині сировина для виготовлення кавових напоїв . В Україні ж розповсюдженою сировиною для виробництва кавових напоїв є : цикорій, ячмінь, жито та жолуді .
Так , як кавові напої багаті цукрами ( інулін, фруктоза ), білковими речовинами, в тому числі амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно-цінними речовинами, вони позитивно впливають на організм людини, сприяють травленню, підвищують апетит та знімають втому. Для дітей та дорослих, що хворіють серцево-судинними захворюваннями, яким заборонено вживати каву із-за вмісту алколоїду кофеїну, ці напої вважаються цінним продуктом. Напої, які містять в рецептурі більше злакової сировини більш багаті амінокислотами.
Технологічні режими, які застосовуються при виробництві кавових напоїв, сприяють одержанню біологічно-цінного продукту, про що свідчить вміст макро- та мікроелементів в цих напоях.
Метою дипломної роботи є товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв в Україні . Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання :
· вивчити стан ринку кави та кавових напоїв в Україні ;
· вивчити асортимент кави та кавових напоїв вітчизняного та закордонного виробництва ;
· дати характеристику харчової цінності кавових напоїв ;
· охарактеризувати сировину та особливості виробництва кавових напоїв ;
· провести дослідження якості кавових напоїв, які реалізуються ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ;
· дослідити конкурентоспроможність кавових напоїв ;
· провести маркетингові дослідження ;
· розробити рекомендації щодо удосконалення асортименту і покращення якості кавових напоїв , які реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ .
Виробництво , споживання і торгівля кави та кавовових напоїв
Дата: 2019-05-29, просмотров: 282.
