До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:
а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні кладовиша, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;
б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури і мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;
в) архітектурні ансамблі, комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.
Фастівщина багата на пам'ятки, пов'язані з подіями другої Світової війни. Майже жоден населений пункт не обминула війна.
На території району зареєстровано і знаходиться під охороною держави декілька пам'яток, дов'язаних з подіями Великої Вітчизняної Війни ( братські могили воїнам, які загинули в роки війни, пам'ятки на честь воїнів - односельців, які не повернулись з фронтів війни, могили партизанам та невідомим воїнам, пам'ятні знаки на честь воїнів-визволителів та воїнів-односельців). Майже всі пам'ятки знаходяться на території кладовищ, які віднесені до земель історико - культурного призначення.
На території Фастівського району знаходяться такі визначні пам'ятки архітектури як Покровська церква (1740р.) та костьол (1903-1911 рр). В зв'язку з незначною площею ці землі в районному звіті не включені в площу земель історико - культурного призначення.
До земель історико - культурного призначення на території Фастівського району включено будинок, в якому 1919-1922 роках жив український композитор К. Г. Стеценко, музей композитора та пам'ятник на його могилі знаходяться в с. Веприк.
Землі історико-культурного призначення перебувають у державній власності до їх розмежування на державну та комунальну.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом. На землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.
Для забезпечення режиму історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток встановлюються охоронні зони з забороною на землях цих зон діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на забезпечення дотримання режиму земель історико-культурного призначення.
Землі лісового фонду
До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
На території Фастівського району до земель лісового фонду віднесено 17551 га ( 19,5% від площі району)
Найбільш крупними користувачами земель лісового фонду є лісогосподарські підприємства, які використовують 91,2% всіх земель, віднесених до лісового фонду.
В районі організовано три держлісгоспи: Фастівський, Снітинський та Дорогінський.
Відповідно до Лісового кодексу України, землі лісового фонду поділяються на:
а) лісові:
- вкриті лісовою рослинністю (деревинною і чагарниковою) рослинністю; не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо );
б) нелісові:
- зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, підземними комунікаціями тощо;
- зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);
- зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для лісового господарства.
Лісові землі лісогосподарських підприємств складають 97,1% від їх загальної площі, 2,9% припадає на не вкриті лісовою рослинністю, що свідчить про ефективне використання лісових земель в практичній діяльності держлісгоспів. В лісовому фонді держлісгоспів переважають насадження сосни звичайної ( біля 80% ), берези звислої ( 9% ) і дуба черешчатого ( 5%). Середній вік насаджень – 50 - 55 років.
Найбільш крупними споживачами деревини є районні будівельні організації. Основні асортименти, що споживаються: пиловочник, будліс, дрова.
В зв'язку з тим, що територія держлісгоспів в значній мірі забруднена радіонуклідами, побічне використання обмежене, і в цей час має місце сільськогосподарське використання, випасання худоби, сінокосіння і мисливство.
Крім задоволення потреб народного господарства в деревині, ліси мають велике природоохоронне значення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі, сантірно-гігієнічні та інші корисні функції.
Згідно з Лісовим кодексом ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи.
До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції. Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси першої групи належать до таких категорій захисності:
- водоохоронні ( смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів );
- захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних шляхів міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги тощо). До цієї категорії належать також полезахисні лісові смуги, лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг;
- санітарно – гігієнічні та оздоровчі ( ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально – оздоровчих територій ).
До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища), регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення).
До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.
Із загальної площі лісів та інших лісовкритих площ лісогосподарських підприємств до лісів І групи віднесено 14197 га ( 69.9% ), до II групи -5323 га ( 26.2% ).
На території Фастівського держлісгоспу є пам'ятки природи, які представлені високопродуктивними сосновими та сосново-дубовими насадженнями.
Головними завданнями, які ставлять перед собою працівники лісогосподарських підприємств, є сприяння підвищенню продуктивності лісів, покращення санітарного стану деревостанів, посилення захисних і кліматорегулюючих функцій лісу.
Щорічно проводиться лісовідновлення.
В лісах II групи проводиться рубки головного користування. Це і є основним джерелом постачання деревини.
Щоб отримати продуктивні насадження в стиглому віці з хорошою сортиментною продукцією, в держлісгоспах проводяться рубки деревостоїв, які втрачають свої санітарно – гігієнічні і експлуатаційні властивості.
В лісах І групи господарство ведеться з метою збереження лісового середовища. Для цього використовуються рубки догляду і санітарної рубки.
В рекреаційних цілях використовуються захисні смуги лісів вздовж автомобільних шляхів. Тут організовані рекреаційні пункти і зони короткочасного відпочинку, встановлені лісові меблі, обладнані вогнища і автостоянки.
Площа нелісових земель в лісогосподарських підприємствах становить 469 га. Вона представлена: болотами – 226 га, забудованими землями – 65 га (переважно громадського призначення), відкритими землями без рослинного покриву – 42 га ( переважно яри і піски ) та під водою 136 га.
Крім лісогосподарських підприємств, до земель лісового фонду віднесено 312 га лісових земель державних сільськогосподарських підприємств та 1236 га лісів та інших лісовкритих площ, які не надані у власність та користування, і на цей час перебувають в запасі. Це, переважно, землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.
Склад земель лісового фонду наведено в таблиці 2.12.
Таблиця 2.12.
Склад земель лісового фонду
| Власники землі, землекористувачі та землі державної власності | Загальна площа земель, га | Ліси та інші лісовкриті площі, га | Забудовані землі, га | Болота, га | Відкриті землі без рослинного покриву, га | Води, га |
| Сільськогосподарські підприємства, всього | 312 | 321 | - | - | - | - |
| Державні сільськогосподарські підприємства, всього | 195 | 195 | - | - | - | - |
| Лісогосподарські підприємства | 16003 | 15534 | 65 | 22 | 42 | 136 |
| Землі запасу та землі, не надані у власність та користування | 1236 | 1236 | - | - | - | - |
| Землі запасу | 692 | 692 | - | - | - | - |
| Землі загального користування | 544 | 544 | - | - | - | - |
| Всього земель лісового фонду | 17551 | 17082 | 65 | 226 | 42 | 136 |
Землі водного фонду
До земель водного фонду, відповідно до Водного кодексу України, належать землі, зайняті:
- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також і островами;
- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
- береговими смугами водних шляхів.
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
В межах Фастівського району до земель водного фонду включено 1128 га земель, з яких 52,5% перебувають в запасі (табл. 2.13.).
Найбільш крупними користувачами земель водного фонду є державні сільськогосподарські підприємства. В їх користуванні знаходяться 317 га (28,1%) земель цієї категорії.
Сто десять гектарів земель водного фонду (під ставками) знаходиться на території промислових та інших підприємств. В структурі угідь земель водного фонду найбільша питома вага припадає на водосховища (81,2%) і річки та струмки ( 13,5% ).
В районі створена спеціалізована служба по догляду за річками, прибережним захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані (Фастівське управління меліоративних систем і водного господарства - УМСВГ).
Під час осушення земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо запобігання деградації цих земель, а також охорони водних об'єктів.
Щорічно Фастівським УМСВГ здійснюється ряд заходів з охорони водних об'єктів: проводиться санітарна розчистка рік, відродження джерел, ремонт гідропостів, встановлення охоронних знаків та інші заходи.
З метою запобігання шкідливих дій вод ( до яких відносяться: наслідки повені, що призводять до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів; руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд; заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод та ін.) в районі щорічно проводиться залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; спорудженпя дренажу; укріплення берегів тощо.
Постійно ведеться контроль за санітарним станом ставків, яких в районі налічується 81 з площею водного дзеркала 1012 га.
Таблиця 2.13.
Склад земель водного фонду
| Власники землі, землекористувачі та землі державної власності | Загальна площа, га | Забудо-вані землі, га | Води, га | |||||
| всьо-го | природ-ні водо-йми | штуч-ні водо-йми | озе-ра | став-ки | Штучні водо-схови-ща | |||
| Сільськогоспо-дарські підприємства | 317 | 1 | 316 | 12 | 24 | 8 | 272 | - |
| Державні с.-г. підприємства | 286 | 1 | 285 | 11 | 16 | 4 | 254 | - |
| Ділянки для здійснення несільськогоспо-дарської підприємницької діяльності | - | - | 106 | - | - | - | 106 | - |
| Промислові та інші підприємства | 110 | - | 110 | - | - | - | 110 | - |
| Землі запасу в межах населених пунктів | 595 | 3 | 592 | 140 | 23 | 1 | 428 | - |
| Землі запасу | 299 | - | 299 | 61 | 8 | 1 | 229 | - |
| Землі резервного фонду | 19 | - | 19 | 3 | 14 | - | 3 | - |
| Землі загального користування | 275 | - | 275 | 76 | 2 | - | 197 | - |
| Всього земель водного фонду | 1128 | 4 | 1124 | 152 | 47 | 9 | 916 | - |
2.3.7. Землі промисловості, транспорту, зв ’ язку, енергетики, оборони та іншого призначення
Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
До цієї категорії належать землі, на яких розміщені основні, підсобні та допоміжні будівлі споруди промислових, транспортних та інших підприємств, їх під'їздні шляхи, інженерні мережі, адміністративно - побутові будинки, інші споруди.
Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно – технічної документації.
Станом на 1 січня 2002 року в користуванні промислових підприємств, автомобільного, трубопровідного та іншого транспорту, а також інших несільськогосподарських підприємств, організацій і установ знаходилось 3225 га земель, або 3,6% всіх земель району .
В користуванні промислових підприємств знаходиться 257 га, що складає 8,0% всіх земель цієї категорії.
Промислові підприємства зосереджені на території Кожанської та Борівської селищних рад, а також на території Триліської сільської ради.
Розвиток промисловості в районі базується на використанні місцевої сировини.
Промислові підприємства представлені: Кожанським цукровим заводом, Борівським деревообробним комбінатом, Триліським спиртовим заводом та іншими підприємствами.
Землі автомобільного трубопровідного та іншого транспорту, а також землі зв'язку займають 1235 га або 38,2% території даної категорії земель.
Землі транспорту використовуються підприємствами, організаціями транспорту для здійснення покладених на них спеціальних завдань з експлуатування, утримання, будівництва, реконструкції, удосконалення і розвитку споруд та інших об'єктів транспорту.
Незначна площа земель промисловості (23 га або 0,7% ) перебуває в запасі. Це землі відкритих розробок та кар'єрів, які не експлуатуються.
Земельні ділянки, що вивільняються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними підприємствами на наданих їм у користування сільськогосподарських чи лісових угіддях, повинні бути приведені ними у стан, придатний для використання в сільському, лісовому, рибному господарстві, житловому будівництві або садівництві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях – для використання за призначенням.
Землі запасу
Відповідно до Земельного кодексу України землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 140, 141 Земельного кодексу.
Землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних, районних, міських рад і призначаються для передачі у власність або надання в користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.
Земельні ділянки кожної категорії земель можуть перебувати в запасі.
Більша половина земель запасу (61,3%) - це землі сільськогосподарського призначення, з яких 94,2% сільськогосподарські угіддя.
Землі житлової та громадської забудови в структурі земель запасу займають 9,8% (839 га) і складаються із забудованих земель (вулиць).
Незначна питома вага в землях запасу земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення - 489 га або 5,7%, які складаються із відкритих заболочених земель.
На землі історико-культурного призначення припадає 1,4% (120 га) земель запасу. В основному це цивільні кладовища.
Землі лісового фонду займають 14,4% (1236 га) в структурі земель запасу і на сто відсотків складаються із земель вкритих лісовою рослинністю, які носять захисну та природоохоронну функцію використання .
На землі водного фонду припадає 6,9% (299 га) і складаються вони із земель під водою 229 га під ставками , 8 га під каналами та канавами, 61 га під річками та струмками, 1 га під озерами).
Решта земель запасу -23 га (0,5 %) - це землі промисловості, 100% яких складають відпрацьовані розробки та кар'єри.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 228.
