Економічну ефективність (як абсолютну, так і порівняльну) оцінюють шляхом розрахунку й аналізу комплексу показників, що доцільно розділяти на групи різними факторами.

Основою розрахунків варіантів є методика оцінки ефективності, однак:

а)при необхідності абсолютної оцінки розраховують показники для кожного окремого варіанта (і автономні, і результуючі), а розглянуті варіанти порівнюють показниками економічного ефекту й ефективності;

б)при порівняльній оцінці для кожного варіанта автономні показники розраховують так само, як і при абсолютній оцінці, а результуючі - шляхом порівняння автономних показників базового та нового варіантів.

Показники розраховують для кожного варіанта окремо і поділяють на основні (капітальні вкладення, собівартість робіт, зведені витрати) і додаткові (трудомісткість робіт, чисельність виконавців і т. ін.).

Основні результуючі показники представлені двома групами - абсолютними показниками економічної ефективності й відносними показниками економічної ефективності.

Основним підсумковим показником є показник економічного ефекту:

- при абсолютній оцінці - це розмір прибутку від реалізації продукції (робіт) що залежить від застосування розглянутої техніки і розраховується за варіантом без порівняння з іншими;

- при порівняльній оцінці - це економія витрат (додатковий прибуток) І порівнянні нового варіанта з базовим.

Показники економічного ефекту погоджують із календарними періодами життєвого циклу техніки і технології, а також із кількістю комплектів техніки передбачуваних до виробництва.

З урахуванням цих факторів розрізняють ефекти:

- від використання варіанта техніки і застосованої технології при заданому річному обсязі робіт E^N і за термін служби E^N_T;

- від одиниці нової техніки і застосованої технології за один рік її служби в умовах конкретного підприємства;

- від річного випуску нової техніки й обсягу впровадження технологій за

один рік;

- від одиниці техніки та застосованої технології за термін служби;

- від загального обсягу випуску техніки і впровадження технологій за термін служби.

Показник річного економічного ефекту Е^N визначають шляхом зіставлення зведених витрат нового та базового варіантів.

 (2.1)

де 3^N_6a3, З^N_H0B - зведені витрати за варіантами при тому річному обсязі робіт N, грн.;

С баз, С нов - технологічна собівартість виготовлення N виробів, грн.;

Кнов, К_6аз - капітальні вкладення за варіантами, грн.;

Е_н - нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

- економія (додатковий прибуток) від зниження собівартості продукції, що виготовляється, за рік з часу освоєння технологічних процесів, грн.;

- додаткові капітальні вкладення, необхідні при впровадженні нового варіанта технологічних процесів, грн.

Річна економія може бути представлена формулою:

(2.2)

При по-факторному аналізі слід ретельніше аналізувати ефект за окремими елементами собівартості робіт і факторами ефективності. При цьому річна економія є сумою економії за окремими видами витрат:

 (2.3)

де Єі; - річна економія по і-му елементу витрат або фактору ефективності; ^Сбаз і, і  -річні витрати по і-му елементу собівартості в базовому і новому варіантах

m- кількість розглянутих елементів собівартості.

Кожна з величин у формулі (2.3) може бути або позитивною, або негативною тому значення Є_СОб визначаються їх алгебричною сумою.

Додаткові капітальні вкладення являють собою різницю капітальних вкладень за порівнюваними варіантами при однакових річних масштабах їхнього використання (при К_нов > Кбаз)

 (2.4)

При впровадженні нової техніки на діючому підприємстві має бути вирішене питання про основні фонди, що вивільняються. Тоді

 (2.5)

де Кбаз вик - використовувана на інших роботах частина основних фондів базового варіанта, грн.;

Кбаз нєвик - невикористовувана частина основних фондів базового варіанта що йде на списання, грн.

Загальний ефект від експлуатації техніки і застосування технологій

 (2.6)

де - економічний ефект від використання одиниці техніки в t-му році (при цьому обсяги робіт приймають по завантаженню одиниці нової техніки), гри.;

- коефіцієнт зведення ефекту t-ro року до першого року реалізації проекту

Т - число років розрахункового періоду.

Термін окупності додаткових капітальних вкладень Т_ок визначає період часу, протягом якого додаткові капітальні вкладення нового варіанта будуть відшкодовані за рахунок економії від зниження собівартості (додаткового прибутку):

(2.7)

Коефіцієнт економічної ефективності Е є зворотною величиною , і визначае розмір річної економії, що припадає на одну грошову одиницю додаткових капітальних вкладень.

(2.8)

Розрахункові значення показників Т_ок і Е порівнюють з нормативними значеннями Т_ок н і Ен. при цьому повинна виконуватися умова Ток менше Ток н, Е більше Ен

Крім основних необхідно розраховувати і додаткові показники зниження трудомісткості на річний обсяг робіт , кількість виконавців, що умовно звільняються,  і т.д.

 (2.9) (2.10)

Тл.ров - річний дійсний фонд часу робітника, год.

Скористаємося вихідними даними та результати розрахунків. Розрахуємо показники ефекту й ефективності застосування нової технології та нового обладнання при річних нормах переобліків N = 48.

Розрахунки оформимо у вигляді таблиць 2.9, 2.10. На рис. зображена економія часу на термін одного переобліку завдяки впровадженню нової технології. На рис.2.2. відображені грошові витрати на один переоблік в базовому і новому технологічному процесі. На рис.2.3 зображені річну витрати на переоблік у базовому і новому технологічному процесі. За допомогою графіку фінансового профілю (рис.2.4) бачимо, що нащі витрати на спорядження, а саме 3500 грн, ми відпрацюємо вже на 10 місяць експлуатації. Це гарний показник, що ще раз доводить правильність нашого рішення.

Таблиця 2.9 - Автономні показники порівняльної економічної ефективності варіантів технологічних процесів

Таблиця 2.10 – Результативні показники порівняльної економічної ефективності варіантів технологічних процесів

Рис 2.2 - Годинні витрати на технологічний процес

Рис 2.3 - Матеріальні витрати на термін одного переобліку

Рис. 2.4 - Річні показники витрат на технологічний процес

Аналіз результатів розрахунків показників показав, що вдосконалення процесу переобліку за допомогою впровадження ручного сканера штрих-кодів Cipher Lab 1021 (який коштує 3500 грн, але має велику швидкість сканування) економічно виправдане при річному обсязі робіт 48 переобліків. При річному обсязі робіт N=48 переобліків таке вдосконалення дозволяє одержав річний економічний ефект Е^N =9596,8грн., коефіцієнт порівняльної економічної ефективності Е=2.74 грн., а зниження трудомісткості робіт  =432 год. За допомогою графіку фінансового профілю бачимо, що витрати на спорядження, а саме 3500 грн, ми відпрацюємо вже на 10 місяць експлуатації.

Це робить процесс впровадження ручного сканера штрих-кодів Cipher Lab 1021ще привабливішим. Так як підвищаться термін річних робіт, а відсутність великих перерв у роботі магазину дасть можливість більшій кількості споживачів задовольнити свої потреби, що підвисить конкурентоспроможність магазину