Аналіз наукової і науково-методичної літератури по масажу дозволяє нам констатувати певні факти. Їх суть зводиться до наступного. По-перше, всі фахівці вказують на наявність масажу при викривленні хребта і порушеннях постави. По-друге, наголошується необхідність застосування масажу в комплексі з фізичними вправами. Проте конкретна методика масажу пропонується тільки при сколіозі, м’язової кривошиї і плоскостопості [12]. Методика масажу при порушеннях постави до сьогодні залишається неопрацьованою. Окрім цього в існуючих методиках масажу абсолютно не враховуються вікові особливості. У вивчених роботах зустрічаються або фрагментарні зауваження з цього питання, або, у кращому разі, описується методика масажу у ранньому дитячому віці.

У зв'язку з відміченими вище фактами, в даному параграфі автор вважає правомірним обґрунтувати використовувану в дослідженні методику масажу при порушеннях постави, враховуючи вікові особливості учнів молодших класів і конкретизувати завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта в сагиттальній площині.

Провідним анатомічним чинником при формуванні правильної постави є гармонійний розвиток мускулатури. При порушеній поставі вплив цього чинника послаблений внаслідок нерівномірного (посиленого або ослабленого) розвитку м'язів, трофіка яких погіршена. Тому при виправленні порушень постави стає абсолютно очевидною необхідність підвищення трофіки цих м'язів. Цей процес залежить від систематичної дії на певні групи м'язів фізичними вправами. Тим часом, фізичні вправи не можуть поліпшити живлення одного конкретного м'яза або окремо узятої групи м'язів. При виконанні фізичної вправи м'язовий апарат дитини знаходиться у динамічній або статичній напрузі і дії піддаються не тільки ті м'язи, на зміцнення яких спрямована дана вправа, але і інші групи м'язів. Процес покращення трофіки м'язів посилюється шляхом застосування масажу, оскільки здійснюється тактильна дія безпосередньо на ізольовані м'язи або на групу м'язів.

Для дітей молодшого шкільного віку характерна підвищена потреба в рухливій активності, що є умовою для нормального розвитку і формування організму, що росте. Зниження рухової активності приводить до порушення роботи м'язового апарату і внутрішніх органів. Оптимальний рівень рухової активності в молодшому шкільному віці досягається раціональним поєднанням різних форм фізичного виховання, що особливо важливе для дітей з порушеннями постави.

На підставі вищевикладеного, завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта зводяться до підвищення загального тонусу організму; зміцнення м'язів спини, живота, грудей, шиї, нижніх кінцівок; формуванню правильної постави.

При проведенні масажу необхідно враховувати протипоказання до його застосування, від яких залежить ефективність масажу.

Протипоказання до застосування масажу наступні: гострі гарячкові стани; гострий запальний процес; кровотечі, кровоточивість; гнійні процеси будь-якої локалізації; захворювання шкіри інфекційної, грибкової етіології, шкірні висипання, пошкодження і подразнення шкіри, а також гострі шкірні алергічні реакції (кропив'янка і ін.); крововиливу на шкірі; запалення лімфатичних вузлів і судин; захворювання вегетативної нервової системи в період вираженої гостроти процесу.

Уточнивши завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта, ми вважаємо правомірними перейти до обґрунтування методики масажу при різних видах порушень постави в сагиттальній площині. У даній роботі пропонується методика масажу за трьома видами порушення постави, таких як збільшений шийний лордоз, збільшений грудний кіфоз і збільшений поперековий лордоз. При кожному з названих видів порушень процедура масажу має свої характеристики і здійснюється по-різному. Той або інший вид порушення постави визначає характер виконання прийомів масажу, а також методичні вказівки по його застосуванню.

Масаж при збільшеному шийному лордозі.

Як було відмічено вище, при збільшеному шийному лордозі сила м'язів, які прикріпляються на шийних хребцях і до підстави черепа, зменшується. Внаслідок цього є доцільним седативна дія на м'язи шиї (сходова і грудино-ключично-сосцевидна) і частково на верхню частину трапецієвидного м'яза.

Застосовується мала сила тиску, що поєднується з повільним темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 4-10 хвилин. Положення масажованого - сидячи, руки зігнуті в ліктях, спираються на масажний столик.

Процедуру масажу починають із задньою і бічних поверхонь шиї і верхньої частини трапецієвидних м'язів напрямі від потилиці до підключичних лімфатичних вузлів. Застосовують площинне погладжування, розтирання, штрихування, подовжню розминку верхньоключичних країв трапецієвидних м'язів.

При масажі грудино-ключично-сосцевидних м'язів голову повертають у бік масажованого м'яза. Виконують щипцеподібний прийом погладжування, розтирання і розминку. Напрям рухів - по ходу волокон м'яза від сосковидного відростка до грудино-ключичного зчленування.

Методичні вказівки.

При масажі бічних поверхонь шиї не чинити тиск на судини (яремні вени), оскільки натискання може викликати непритомний стан.

Биття і рублення на грудино-ключично-сосковидному м'язі протипоказано, щоб уникнути появи у масажованого запаморочення і інших негативних реакцій.

Оскільки збільшений шийний лордоз викликає компенсаторне збільшення поперекового лордозу, розслаблюючи м'язи живота, необхідно впливати на них тонізуюче. Застосовують середню силу тиску, поєднуючи з швидким темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 3-8 хвилин.

Масаж живота виконують в положенні лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, спираються на стопи.

Починають масаж з кругового погладжування навколо пупка справа наліво. Верхня половина живота масажується у напрямі до пахових лімфатичних вузлів, нижня - до пахових. Використовують прийоми розтирання, зокрема, різання і щипцеподібний прийом, а також щипцеподібна розминка і зрушення. Закінчують масаж живота скубанням і круговим площинним погладжуванням.

Методичні вказівки.

Перш ніж приступити до масажу живота, необхідно опитати дитину:

а) про його загальне самопочуття,

б) про час останнього прийому їжі (масаж можна проводити через півгодини після легкого сніданку і через півтори-дві години після щільного сніданку або обіду),

в) про наявність болів, нудоти і інших порушень процесів травлення.

Під час масажу живота дитина повинна дихати спокійно, рівномірно, не затримувати дихання, не піднімати голови, оскільки при цьому підвищується напруга черевних м'язів.

Масаж при збільшеному важкому кіфозі.

Враховуючи, що із збільшеним грудним кіфозом пов'язано положення плечового поясу, виникає необхідність піддати дії масажу м'яза грудей (великі і малі грудні м'язи, передній зубчатий м'яз) і спини (трапецієвидний м'яз, великий і малий ромбоподібні м'язи, м'яз, що піднімає лопатку).

На м'язи грудей впливають седативно. Застосовується мала сила тиску, що поєднується з повільним темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 5-7 хвилин.

Положення масажованого - лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Підготовчий масаж грудей складається з поверхнево площинних прогладжувань долонями обох рук. Масажні рухи проводяться в напрямі від низу до верху і назовні до пахових западин.

При дії на великі грудні м'язи прийоми виконуються в напрямі від ключиці до пахової западини і від грудини у бік плечового суглоба.

Передні зубчаті м'язи масажуються в положенні дитини на боці, вільна рука закладається за спину для відкриття даних м'язів. Масажні прийоми виконуються в області окремих міжреберних просторів на ділянці від II до IX ребра криво у напрямку до нижнього кута лопатки і хребта.

Масаж зовнішніх міжреберних м'язів проводиться в напрямі від грудини по ходу міжреберних проміжків до хребта.

Методичні вказівки.

При масажі шкірних покривів грудей не слід торкатися молочних залоз.

При масажуванні передньої поверхні грудної клітки слід уникати енергійних масажних рухів (глибоке погладжування, розтирання) в області місць прикріплення ребер до грудини.

При масажі грудної клітки обов'язково повинні масажуватися і м'які тканини спини (грудний відділ).

На перераховані вище м'язи спини впливають тонізуюче. Для цього необхідно застосовувати середню силу тиску, поєднуючи з швидким темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 4-6 хвилин.

Вихідне положення масажованого - лежачи на животі, руки злегка зігнуті в ліктьових суглобах і розташовуються вздовж тулуба. Під гомілковостопними суглобами - валик, під животом - подушка.

Трапецієвидний м'яз масажують відповідно до напряму її м'язових волокон. У нижній частині м'яза вони піднімаються догори назовні (висхідна частина), в середній частині проходять горизонтально (горизонтальна частина), у верхній частині волокна прямують до акроміального відростка (низхідна частина).

Порядок масажування трапецієвидного м'яза:

1) висхідна частина;

2) горизонтальна частина;

3) низхідна частина. Застосовуються всі основні прийоми масажу, а також допоміжні і комбіновані.

Методичні вказівки.

При масажі спини поплескування, рублення в області міжлопаткового простору проводиться обережно.

Биття, рублення, поплескування не можна застосовувати в області нирок.

Масаж при збільшеному поперековому лордозі

Для усунення збільшеного поперекового лордозу виконують масаж м'яза, що випрямляє хребет, квадратних м'язів поясниці і міжостистих м'язів. При цьому впливають седативно, застосовуючи малу силу тиску, що поєднується з повільним темпом виконання прийомів. Тривалість масажу - 6-8 хвилин. Положення масажованого - лежачи на животі, під гомілковостопними суглобами - валик, під животом - подушка.

Застосовують площинне погладжування, різання, непереривисту розминку. Прийоми виконуються в напрямі від низу до верху і назовні до пахових западин, в поперековій області - до пахових лімфатичних вузлів.

Методичні вказівки.

Не використовувати прийоми, які порушують і викликають скорочення м'язів (стьобання, рублення, биття і ін.)

Не міняючи положення дитини, переходять до масажу задньої поверхні стегна нижніх кінцівок. Характер застосування прийомів - стимулюючий. Тривалість масажу - 4-5 хвилин.

Спочатку застосовують загальну дію на всю кінцівку, а потім окремо масажують двоголовий, напівсухожильний і напівперетинчастий м'язи стегна від підколінної ямки до сідничної складки. Застосовуються всі основні прийоми масажу, а також допоміжні (щипцеподібний і гребенеподібний прийоми погладжування і розтирання). Переривиста вібрація виконується у формі биття або рублення.

Методичні вказівки.

Масажу м'язів стегна повинен передувати підготовчий масаж всієї кінцівки.

Масаж м'язів стегна повинен охоплювати і сідничні м'язи.

При масажуванні в області підколінної ямки масажні рухи не повинні бути енергійними, оскільки тут розташовані великі судини і нервові стовбури.

При положенні масажованого лежачи на спині, під колінами валик, переходять до дії на м'язи передньої поверхні стегна нижніх кінцівок (чотириголовий і кравецький м'язи, великі і малі м'язи, що приводять, напружень широкої фасції) і м'яза живота (прямий м'яз, зовнішній і внутрішній косі м'язи живота і поперечний м'яз).

На м'язах передньої поверхні стегна застосовують масаж седативного характеру - мала сила тиску, і повільний темп виконання прийомів, тривалістю 5-6 хвилин. Масажні рухи виконуються від горбистості стегневої кістки у напрямку до верхнього переднього остюка клубової кістки.

Методичні вказівки.

Масажу м'язів стегна повинен передувати підготовчий масаж всієї кінцівки.

На внутрішній поверхні стегна, особливо в паховій області, не слід проводити глибоке тиснуче погладжування, а також переривисту вібрацію у формі рублення зважаючи на проходження тут товстих кровоносних судин і нервів. Крім того, внутрішня поверхня стегон, є місцем сприйняття статевих подразнень. Масажуючі рухи, особливо поверхневе погладжування і розтирання, не повинні бути тривалими.