Технічне завдання є специфікацією вимог до програмного виробу, що розробляється, і містить такі розділи:

1.1. Найменування та область застосування.

1.2. Призначення розробки.

1.3. Вимоги до програмного забезпечення.

1.4. Вимоги до програмної документації.

1.5. Техніко-економічні показники.

1.6. Стадії та етапи розробки.

1.7. Порядок контролю та прийому.

У підрозділі «Найменування та область застосування» подається повне найменування та позначення (стисла назва проекту) програмного виробу; стисла характеристика області застосування програмного виробу та об'єкта, в якому передбачається його використання.

Наприклад, повне найменування — «Нарахування допомоги у зв'язку з непрацездатністю»; позначення — «Непрацездатність».

У підрозділі «Призначення розробки» повинно бути викладено експлуатаційне та функціональне призначення програмного виробу.

Експлуатаційне призначення — це мета використання майбутнього програмного виробу. Наприклад, експлуатаційним призначенням системи автоматизованого обліку праці та заробітної плати (АОПЗ) є оперативність розрахунків (не треба вибирати вручну дані для кожного робітника за минулі періоди; швидкість розрахунків, що особливо відчутно за умови великих обсягів робіт); зручність виконання операцій (не треба потім вручну переносити результати до «книги» розрахунків по зарплаті); достовірність результатів; надійність виконання операцій (можливість оперативного внесення змін при виявленні помилок користувача під час введення початкових даних).

Функціональне призначення — це засоби досягнення поставленої мети.

У підрозділі «Вимоги до програмного забезпечення» містить перелік основних вимог, реалізація яких дасть змогу розв'язати поставлену задачу. Вимоги мають бути викладені повно, чітко, в термінах, зрозумілих проектувальнику. Не дозволяється використання формулювань, що мають неоднозначний зміст. У разі необхідності в текстову частину можуть бути включені приклади та схеми.

Підрозділ «Вимоги до функціональних характеристик» містить таку інформацію:

1. Опис функцій та обмежень.

Дається поетапний опис кожного обчислення, функції чи процедури, яка повинна виконуватись програмою, що проектується.

У процесі цього опису необхідно використовувати матеріал, викладений в пунктах «Вхідні дані» та «Вихідні дані», тобто описувати, які вхідні дані обробляються під час виконання кожної функції чи процедури і які вихідні дані одержуються в результаті цієї обробки.

Визначаються всі обмеження, які обумовлюються характером чи умовами використання функцій або процедур.

Вказується необхідна точність обчислень.

Стисло описуються теоретичні положення, методи та пропозиції, обрані для використання.

З метою забезпечення надійного функціонування програми повинні бути передбачені:

- ієрархічна структура комплексу;

- блоки, які контролюють усунення збійних ситуацій в роботі системи (наприклад, блок контролю наявності необхідних баз даних або блок поновлення зруйнованого заголовка файла бази даних);

- контроль вводу даних, який забезпечує стійкість програми до помилок користувача (наприклад, контроль по діапазону значень даних або застосування методу контрольних сум і т. ін.). Зверніть увагу, що повинні бути вказані конкретні методи контролю щодо даних, що обробляються;

- можливості, які забезпечують збереження та використання даних під час оновлення роботи після аварійного переривання (наприклад, використання проміжних файлів для зберігання даних та розподілу етапів розв'язання задачі, періодичне запам'ятовування даних, які вводяться).

У підрозділі “Умови експлуатації” необхідно описати експлуатаційні характеристики комплексу:

§ перелік функціональних можливостей комплексу та різновиди їх реалізації (наприклад, можливість обробки не тільки первинного лікарняного листка, а и його продовження; можливість настроювання розрахунків допомоги по непрацездатності, використовуючи дані попередніх двох місяців або за окладом);

§ під час одного звертання до комплексу можлива реалізація будь-якої кількості технологічно взаємопов'язаних функцій, передбачених у ньому;

§ під час звертання до будь-якої функції можлива відмова від неї за бажанням користувача;

§ режим взаємодії користувача з програмним комплексом — діалоговий, з реалізацією найбільш зручного для користувача рівня спілкування (повідомлення, підказки, можливість повторного звертання, можливість настроювання на рівень підказок);

§ одноразове введення даних під час формування інформаційної бази;

§ автоматичне формування похідних показників;

§ можливість перегляду змісту інформаційної бази та її коригування;

§ відсутність обмежень на розміри задачі;

§ можливість поетапного розв'язання задачі із забезпеченням збереження проміжних результатів;

§ можливість видачі вихідної інформації за бажанням користувача як на екран дисплея, так і на друкуючий пристрій.

У підрозділі «Вимоги до складу та параметрів технічних засобів» вказуються можлива конфігурація комплексу технічних засобів та вимоги до ефективності роботи програми (час, обсяг оперативної та зовнішньої пам'яті).

У підрозділі «Вимоги до інформаційної та програмної сумісності» містяться вимоги до інформаційних структур на виході та вході.