Найбільшу точність і специфічність мають ультразвуковий метод та мамографія. За чутливістю – клінічний огляд мамолога та термографія. Найменшу частину хибнопозитивних діагнозів мають ультразвуковий та рентгенологічний методи обстеження, а найменший відсоток хибнонегативних прогнозів раку і, що є важливим, відмічено при термографії та клінічному огляді.

Наведені дані підтверджують запропоноване застосування термографії та клінічного огляду на першому відбірковому етапі селективного скринінгу, ультразвукового методу та мамографії на другому – для уточнення характеру пухлинних утворень.

У сьомому розділі «Медична ефективність розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики передпухлинних захворювань і раку грудної залози» проведена оцінка медичної ефективності розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози, аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Із впровадженням селективного скринінгу на виявлення захворювань грудної залози жіночого населення з 2003 по 2006 роки було на першому етапі оглянуто мамологом 18418 жінок від 17 до 80 років. З них, крім огляду мамолога, проведено анкетний скринінг 3168 жінок і у 1590 жінок термомамографію грудних залоз. На відбірковому етапі виявлено 4500 (24,4%±0,3%) жінок «групи ризику» та хворих, які підлягали уточнювальній діагностиці. Мамографічне обстеження грудних залоз проведено 3518 жінкам, виявлено 1217 (34,6%±0,8%) пацієнток із патологією. Ультразвукове обстеження грудних залоз 4126 жінок виявило патологію у 1390 (33,7%±0,7%). Аспіраційні біопсії зроблені 130 жінкам, виявлена патологія у 114 (87,7%±2,9%).

У 4500 жінок, відібраних для другого етапу, виявлено 1531 (34,0%±0,7%) з захворюванням грудних залоз. З них доброякісні захворювання склали 1153 (25,6%±0,7%), рак грудної залози – 64 (1,4%±0,2%), «група ризику» – 314 (7,0%±0,4%).

Таким чином, з 18418 обстежених жінок виявлена патологія у 1531 (8,3%±0,2%), що у 2,5 раза вище, ніж наведені авторами (Орлов О.А. та ін., 2002), які проводили організований профогляд на підприємстві онкологами. Серед усіх обстежених доброякісні захворювання виявили у 1153 (6,3%±0,2%), рак грудної залози – у 64 (0,3%±0,04%), віднесено до «групи ризику» – 314 (1,7%±0,1%). Відсоток виявлених хворих на рак грудної залози (0,3%) дорівнює результатам (0,3%), наведених Семіглазовим В.Ф. зі співавторами у 1992 році.

Таким чином, якщо провести розрахунки вище наведених показників на 100 тис. жіночого населення, то отримаємо розповсюдженість захворювання грудної залози – 8312,5, з них доброякісні захворювання – 6260,2, «група ризику» – 1704,9, РГЗ – 347,5, що значно перевищують сучасні показники загального профілактичного обстеження. Високі показники обумовлені, в першу чергу, концентрацією направлених жінок з патологією грудної залози з інших районів міста та виявленням прихованих форм раку у жінок без скарг.

За 4 роки впровадження технології пропущених (між раундами скринінгу) випадків раку не спостерігалося. Не спостерігали випадків виникнення раку в «групі ризику», яка знаходиться під диспансерним наглядом.

Після впровадження організаційно-методичних підходів у роботу мамологічної служби, розробки алгоритму селективного скринінгу грудних залоз жінок, які вперше у поточному році звернулися до поліклініки, застосування в алгоритмі обстеження контактного цифрового термографа, значно покращилися показники онкологічної роботи у дільниці обслуговування міської лікарні №2 «Енергетик» (мікроекономічний рівень). Починаючи з 2002 року по 2006 рік значно виросла кількість виявлених хворих на рак грудної залози з 7 до 20 випадків щорічно. Виявлення РГЗ за допомогою селективного скринінгу на профоглядах виросло з 14,3% до 80,0%. Збільшилося виявлення хворих на РГЗ у I-II стадіях з 71,5%±17,1% у 2002р. до 95,0%±4,9% у 2006р., що значно перевищує показники по місту Донецьку. Виявлення хворих у III стадії зменшилося з 28,6% до 5,0%, а IV стадія встановлена за 5 років у однієї хворої, яка раніше не зверталася за медичною допомогою. На 1,7% збільшилася кількість жінок хворих на РГЗ, які знаходяться на обліку більше 5 років (р<0,05).

Вжиті заходи на мікроекономічному рівні (в лікарні) покращили показники у Будьоннівському районі м. Донецька (табл.12, 13).

Таблиця 12