Отримана модель L-4 була реалізована для практичного використання у середовищі табличного процесора Excel. При цьому були виділені три «групи ризику» розвитку РГЗ: група низького ризику Y<0,12 (АР=0%, ВІ 0%–1,5%), група середнього ризику 0,12<Y<0,4 (АР=19,6%, ВІ 14,6%–25,2%) та група високого ризику Y>0,4 (АР=37,2%, ВІ 30,9%–43,8%).

Вторинна профілактика РГЗ складається не тільки з діагностики РГЗ на ранніх I–II стадіях, а й у першу чергу з виявлення жінок, які мають фактори ризику, з розробкою індивідуальних оздоровчих програм.

Розроблені алгоритми диспансерного спостереження груп високого та низького ступеня ризику виникнення як доброякісних захворювань, так і РГЗ, дозволяють виключити проведення мамографії та обмежити променеве навантаження на грудні залози жінкам у віці до 35 років та зменшити у два рази опромінення у віці (35–59) років жінкам групи низького ризику.

При проведенні дослідження впевнилися у можливості після першої базової мамографії та термомамографії за умови відсутності при обстеженні патологічних ознак, наступні обстеження проводити за допомогою термографії. При появі вогнищ гіпертермії з температурною асиметрією більше +2°С з площею 10%–15% поверхні грудної залози на термограмах – проводити обов’язкову рентгенмамографію за алгоритмом.

Наводяться спостереження з лікування жінок «групи ризику» з даними контрольних термографій у процесі лікування.

У шостому розділі «Селективний скринінг у ранній діагностиці раку грудної залози та передпухлинних захворювань» проведено вивчення якості діагностики за допомогою селективного скринінгу жіночого населення.

Алгоритм селективного скринінгу захворювань грудних залоз жінок складався з двох етапів. На першому відбірковому етапі застосовували три методи обстеження та виявлення факторів ризику: анкетування, контактну цифрову термографію та клінічний огляд мамолога. При відсутності факторів ризику розвитку раку грудної залози, відсутності патології на термограмі та при клінічному огляді мамолога жінка визнавалася здоровою.

При виявленні факторів ризику та з підозрою на патологію грудних залоз жінкам проводився другий етап селективного скринінгу – уточнення діагнозу за допомогою сонографії, рентгенмамографії, при вузлових утвореннях проведення аспіраційної або трепанбіопсії з подальшим цитоморфологічним дослідженням.

Кількість обстежених мамологом жінок за чотири роки проведення скринінгу зростала з кожним роком і склала 18418 жінок, з них у 4500 (24,4%±0,3%) лікарем встановлена патологія грудних залоз. Для визначення якості діагностики роботи мамолога на першому етапі проведено аналіз результатів комплексного обстеження 965 жінок. Встановлено, що істиннопозитивний (ІП) діагноз при клінічному огляді відмічено у 630 (65,3%±1,5%), істиннонегативний (ІН) – у 186 (19,3%±1,3%), хибнопозитивний (ХП) – у 66 (6,8%±0,8%), хибнонегативний (ХН) – у 83 (8,6%±0,9%) випадках.

Найбільш поширеним захворюванням грудних залоз серед жінок є різні форми мастопатії – 555 (57,5%±1,6%). Встановлено, що з 555 жінок у 201 діагноз мастопатії виявлений у результаті комплексного обстеження. Пацієнтки входили до групи жінок, які скарг не пред’являли.

У 67 жінок мамологом виставлений діагноз пухлинного утворення грудних залоз або підозра на рак. Після комплексного обстеження у 28 (41,8%±6,0%) пацієнток виявлено РГЗ, у 27 (40,3%±6,0%) – діагноз мастопатії, вузлової форми, у 7 (10,4%±3,7%) – фіброаденоми. Не виявлено патології у 5 (7,5%±3,2%) жінок.

Обстеження 1590 жінок за допомогою контактного цифрового термографа проводилося до клінічного огляду мамолога «сліпим методом», без інформації про скарги та анамнезу хворої. Ці заходи вжиті для більш об’єктивного визначення можливостей контактної термографії. Співставлення результатів термографії з подальшим комплексним обстеженням 1046 пацієнток встановило, що істиннопозитивний результат відмічений у 702 (67,1%±1,5%), істиннонегативний – у 196 (18,7%±1,2%), хибнопозитивний – у 106 (10,1%±0,9%), хибнонегативний – у 42 (4,0%±0,6%) жінок.

Проведений аналіз хибнопозитивних результатів довів, що у 18 хворих із підозрою на рак виявлена мастопатія з вираженими проліферативними процесами, які встановлені при морфологічному дослідженні.

Значна кількість хворих, яким виставлений хибнопозитивний діагноз мастопатії, обумовлена декількома обставинами і в першу чергу функціональними порушеннями в тканині грудних залоз (набряком тканини, підвищенням кровообігу та обміну речовин). Єдиним, поки що, кількісним показником термограми, який дозволяє диференціювати між функціональними та органічними, структурними порушеннями, є вимір площі вогнищ гіпертермії. Органічна патологія виявляється при перевищенні гіпертермії +1°С…+2°С з площею більше 10%–15% поверхні грудної залози.

З 49 обстежених за допомогою термографа жінок діагноз раку грудної залози підтверджений іншими методами у 25 (51,0%±7,1%), у 22 (44,9%±7,1%) жінок – хибнопозитивний та у 2 (4,1%±2,8%) – хибнонегативний результати. В усіх 22 випадках хибнопозитивних діагнозів на рак виявлена мастопатія. У 2 хворих на рак грудної залози термографічних ознак не встановлено.

Уточнювальна діагностика проведена за допомогою ультразвукового методу 4126 жінкам. Результати дослідження співставлені з заключенням комплексного обстеження 978 жінок. Істиннопозитивний діагноз встановлений у 340 (34,8%±1,2%), істиннонегативний – у 324 (33,1%±1,5%), хибнопозитивні діагнози у 4 (0,4%±0,2%), хибнонегативні – у 310 (31,7%±1,5%). Велика кількість хибнонегативних діагнозів спостерігалась, перш за все, при діагностиці мастопатій 278, фіброаденом – у 15 хворих, неуточнених утворень – у 11 та РГЗ – у 6 хворих. Аналіз результатів даних ультразвукового обстеження виявив наявність розбіжностей в оцінці критеріїв встановлення ознак мастопатії між заключенням рентгенолога та лікарем ультразвукової діагностики. Останній виставляє діагноз мастопатії тільки при наявності кістозного процесу, а при вираженому фіброзному процесі фіксує інволютивні зміни.

Рентгенмамографічне обстеження грудних залоз проведено 3518 жінкам, виявлена патологія у 1217 (34,6%±0,8%). Найбільш поширену патологію грудних залоз складають мастопатії – 916 (75,3%±1,2%), фіброаденоми – 164 (13,5%±1,0%). Рак грудної залози встановлений у 64 (5,3%±0,6%). Неуточнені утворення та кісти по 33 (2,7%±0,5%) хворих, інша патологія до 1%.

Наводяться рентгенологічні ознаки виявленої патології. Проведено співставлення результатів рентгенологічного обстеження грудних залоз з даними комплексного обстеження у 839 жінок. Встановлено, що істиннопозитивні результати відмічені у 551 (65,7%±1,6%) пацієнток, істиннонегативні – у 209 (24,9%±1,5%), хибнопозитивні – у 34 (4,1%±0,7%), хибнонегативні – у 45 (5,4%±0,8%) пацієнток. Рак грудної залози встановлений за допомогою мамографії у 13 хворих, хибнопозитивний діагноз – у 1 та хибнонегативний – у 6 хворих.

Проведено порівняльний аналіз якості обстеження грудних залоз застосованими методами у селективному скринінгу та співставлення його з літературними даними.

Результати якості комплексного обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози наведені в табл.9.

Таблиця 9