Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
РИБАЛКО ЛІНА МИКОЛАЇВНА
УДК 37.026.033 – 057.874 (043.3)
НАСТУПНІСТЬ У ФОРМУВАННІ ЦІЛІСНИХ ЗНАНЬ
ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ В УЧНІВ 5 – 7 КЛАСІВ
13.00.09 – теорія навчання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.
Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України
Ільченко Віра Романівна,
Інститут педагогіки АПН України,
завідувач лабораторії інтеграції змісту освіти.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних, професор
Степанюк Алла Василівна,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,
завідувач кафедри методики викладання біології;
кандидат педагогічних наук, доцент
Буяло Тетяна Євгенівна,
Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова, доцент кафедри
теорії та методики навчання природничо-географічних дисциплін.
Захист відбудеться “11” вересня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).
Автореферат розісланий 8 серпня 2008 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її доцільність; визначено предмет і об’єкт дослідження; сформульовано мету, гіпотезу, завдання; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію і впровадження результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретичні основи наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів» проаналізовано стан досліджуваної проблеми в філософській, психологічній і педагогічній літературі (вітчизняній і зарубіжній) та в навчально-методичному забезпеченні предметів природничого циклу; конкретизовано поняття «наступність знань» і «цілісність знань»; визначено сутність і структуру поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»; теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.
На основі аналізу філософських (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, І.С. Добронравова, Г.М. Ісаєнко, С.Ф. Клепко, В.П. Кузьмін, І.З. Цехмістро, А.Ю. Цофнас), психологічних (Б.Г. Ананьєв, Л.В. Виготський, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, Г.О. Люблінська, С.Л. Рубінштейн) та педагогічних (Т.Є. Буяло, К.Ж. Гуз, В.А. Ігнатьєв, В.Р. Ільченко, Г.А. Клековкін, А.А. Киверялг, В.М. Мадзігон, А.В. Степанюк) досліджень уточнено поняття «наступність» і «цілісність». Зокрема, під наступністю у навчанні розуміємо послідовність і системність у розміщенні навчального матеріалу, зв’язок і узгодженість ступенів і етапів навчально-виховного процесу, що забезпечується методично і психологічно обґрунтованою побудовою програм, підручників, дотриманням послідовності руху від простого до складнішого в навчанні. Цілісність деякі дидакти (С.У. Гончаренко, К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, А.В. Степанюк) розкривають через поняття «інтеграція», яка передбачає об`єднання частин у ціле і підпорядкування їх цілому на основі внутрішніх міжсистемних зв’язків і взаємодій, або через поняття «система» як цілісний комплекс елементів, які перебувають у певних зв’язках і відношеннях.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень дає змогу розглядати наступність як умову досягнення цілісності знань, їх розуміння і позитивної мотивації навчання учнів.
Для забезпечення наступності необхідні наскрізні закономірності, на основі яких пояснюються, систематизуються знання при переході від одного розділу, теми чи предмета до наступного, однієї ланки навчання до наступної. Водночас цілісність знань про той чи інший об’єкт, у тому числі і про живу природу, досягається шляхом виявлення однотипних сутностей в елементах знань і об’єднанням їх на основі сутнісних зв’язків. Сутнісні зв’язки наступності й цілісності знань виявляються на основі законів і закономірностей.
Під цілісністю знань про живу природу розуміємо результат сутнісної інтеграції біологічних знань на основі наскрізних закономірних зв’язків, якими постають загальні закономірності природи (збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану), тоді як під цілісністю живої природи – комплекс біологічних систем різних рівнів організації (від молекул до екосистем, біосфери), пов’язаних зв’язками і відношеннями, зумовленими їхньою структурою та функціональними властивостями на основі обміну речовиною, енергією, інформацією.
Ознакою цілісності знань про живу природу є розуміння учнями загальних закономірностей природи як основи пояснення явищ, властивостей об’єктів живої природи, їхньої взаємодії; як фундаменту, на якому базуються уявлення про взаємозв’язок компонентів живої природи. Обґрунтування елементів знань на основі спільних, єдиних для усіх частин, що становлять цілісність, закономірностей природи – необхідна умова розуміння учнем цілісності живої природи. Ніяке розуміння не відбувається інакше, як через введення незрозумілого предмета (нових знань) у цілісність, систему зрозумілих речей.
Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу передбачає готовність учнів після початкової школи та 5–6 класів вивчати окремі предмети природничого циклу (зокрема, біології), що визначається їхнім інтелектуальним розвитком, формами мислення, умінням пояснювати і розуміти явища, процеси, закони та закономірності природи. Природничо-наукові знання 5–6 класів закладають фундамент, «перед розуміння» цілісності знань про живу природу. Наявність «перед розуміння» цілісності живої природи, виражене у попередньому уявленні про єдність систем живої і неживої природи, закономірності існування їх, зв’язки між їхніми об’єктами, забезпечує розуміння окремих фактів, понять, фрагментів знань шляхом введення їх у цілісність, відповідну систему знань.
Теоретико-методологічними основами формування цілісності знань про живу природу в учнів 5–7 класів в умовах дотримування наступності цього процесу та переходу на 12–річний термін навчання є такі положення:
· цілісність знань є умовою розуміння їх, досягнення високого рівня інтелекту учнів та позитивної мотивації навчання;
· експлікатом цілісності знань про живу природу є підлягання усіх елементів знань, що становлять цілісність, загальним закономірностям природи (закономірності збереження, періодичності й направленості процесів до рівноважного стану), які виконують функцію «випереджальних організаторів» знань, за допомогою яких формують узагальнені попередні уявлення про навчальний предмет, його цілісність;
· цілісність знань в учнів про живу природу обумовлюється змістом шкільної біологічної освіти, методами і формами організації навчання, контролем і корекцією знань.
У даному розділі розкрито сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу» як зв'язок і узгодженість ступенів і етапів засвоювання цілісних знань про живу природу, які є результатом безперервної сутнісної інтеграції знань учнів на основі найзагальніших взаємозв’язків у природі, змісту загальних закономірностей природи і методів її пізнання. Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, які забезпечують ефективність цього процесу:
· відображення взаємозв’язку наступності й цілісності знань про живу природу на рівні Державного стандарту базової і повної середньої освіти;
· передбачення у змісті програм природознавчих курсів основної школи (5–6 кл.) та біології (7 кл.) зв’язку наступності й цілісності знань через введення у зміст знань «випереджальних організаторів» знань, форм і методів навчання, що дозволяють здійснювати безперервне формування в учнів цілісних знань про живу природу;
· втілення у підручниках з природознавства 5–6 класів та біології 7 класу наступності через формування цілісності змісту знань на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, періодичність процесів у природі та направленості процесів до рівноважного стану), поняття, пов’язані з ними, і методи пізнання природи;
· розкриття у методичних матеріалах для учителів зв’язку наступності й цілісності знань про живу природу;
· контроль і корекція знань, загальнонавчальних умінь учнів створювати цілісні знання про живу природу, які є основою встановлення наступності.
Визначені у дослідженні педагогічні умови можуть бути забезпечені відповідним змістом шкільної біологічної освіти, дидактичною моделлю навчального процесу, комплектом навчально-методичної літератури, методами і формами навчання.
У другому розділі «Методична система забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів та її експериментальна перевірка» розкрито технологію впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи теоретично обґрунтованих у першому розділі педагогічних умов реалізації наступності: подано дидактичну модель забезпечення наступності і методику формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів на основі еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи; обґрунтовано форми і методи навчання, які сприяють формуванню цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів; визначено критерії, рівні і показники сформованості цілісних знань про живу природу; розкрито методику організації, проведення педагогічного експерименту та його результати.
Дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів ми розглядаємо як систему, до складу якої входять логічно пов’язані та взаємообумовлені складові: концептуальна, змістова, методична, технологічна та результативно-оцінювальна (див. рис. 1).
Подана дидактична модель обумовлює шкільній біологічній освіті:
· цілісність за змістом знань, яка реалізується шляхом наскрізної інтеграції знань на основі загальних закономірностей природи, загальноприродничих понять та методів пізнання природи; за навчально-виховним процесом, який у кожний момент є процесом становлення цілісної свідомості учня через формування цілісних знань про живу природу; за методами навчання, що послідовно орієнтують пізнавальну діяльність учнів на встановлення цілісності знань, переформулювання, систематизації, моделювання ціліс ності відрізків навчального матеріалу; за формами навчання, які ставлять учня в умови необхідності спостереження, дослідження у довкіллі за сис темами живої природи, порівняння систематизованих знань про живу природу з реальною дійсністю під час уроків серед природи;
· герменевтичність, оскільки біологічна освіта веде учня від початкової школи через 5–7 класи і далі до все глибшого і загальнішого розуміння живої природи, цілісного уявлення, до розуміння знань;
· особистісну орієнтованість, за якої учень активно розв’язує завдання, які він сам собі ставить чи йому ставить життя, формує чуттєво-ціннісне ставлення до живої природи, власний образ природи, завдяки якому екологічно виважено взаємодію з довкіллям.
Розроблено методику формування цілісних знань про живу природу, яка втілює педагогічні умови реалізації наступності цього процесу, основами якої є:
· обґрунтування і систематизація елементів знань про живу природу в навчальному процесі 5–7 класів на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності), взаємозв’язки організмів у екосистемах;
· застосування еколого-еволюційного підходу до вивчення живої природи з метою наскрізної інтеграції біологічних знань;
· моделювання різних рівнів цілісності знань про живу природу за допомогою методу дидактичних тезаурусів, денотантних графів, ідеографічних описів понять, структурно-логічних схем;
· система методів (спостереження, дослідження у довкіллі, порівняння, моделювання) та форм організації навчання (уроки серед природи, уроки на екологічній стежці, уроки інтегративних днів, узагальнюючі уроки), які сприяють формуванню цілісності знань учнів про живу природу;
· організація контролю і корекції цілісності знань учнів на основі розроблених у дослідженні критеріїв, рівнів та показників сформованості цілісних знань про живу природу.
Констатувальний експеримент проводили з метою вивчення стану ознайомлення учителів з поняттями «цілісні знання», «наступність знань»; дослідження впливу наступності в навчанні на рівень засвоювання учнями 5–7 класів знань про живу природу. В експерименті взяли участь 282 учителя та 496 учнів.
Аналіз результатів проведених анкетувань учителів свідчить про недостатній рівень їхньої обізнаності з питань наступності, її зна ченням у практиці шкільного навчання, зокрема у формуванні цілісних знань про живу природу. Порівняльний аналіз результатів анкетувань учнів, які навчалися за системою освіти «Довкілля» і традиційною для вітчизняної школи системою шкільної біологічної освіти, показав різницю рівнів засвоєння біологічних знань учнями 6–7 класів, що є результатом впливу наступності навчання. За результатами констатувального експерименту особливої уваги потребували: розроблення процесуального аспекту наступності (методики наступності формування цілісних знань учнів) та дидактичної моделі її забезпечення.
Метою формувального експерименту було виявлення ефективності розроблених дидактичної моделі забезпечення наступності та методики формування цілісних знань про живу природу, що втілюють визначені в дослідженні педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.
Дослідження ефективності дидактичної моделі забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів проводилося за визначеними критеріями (сформованості понятійно-термінологічного апарату, мотиваційної готовності та операційної готовності), відповідно до яких були розроблені рівні сформованості цілісних знань про живу природу (початковий, середній, достатній і високий) та показники якості знань. Порівняльний аналіз результатів контрольних робіт учнів у 6 і 7 класах (експериментальні групи) уможливив виявити динаміку рівнів сформованості цілісних знань учнів про живу природу та показати ефективність розробленої методики формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–6 класів і дидактичної моделі забезпечення наступності у навчанні. Результати порівняльного аналізу відображено в таблиці 1 та на графіку (див. табл. 1, рис. 2).
Таблиця 1
Динаміка рівнів сформованості цілісних знань учнів експериментальних 6–7 класів
| Рівні сфор мо ванос ті цілі с них знань про живу природу | Експеримен-тальні 6 кл. (Е6) | Кількість учнів (Е6) | Експеримен-тальні 7 кл. (Е7) | Кількість учнів (Е7) |
| І. Початковий | 1,2 % | 2 | 0,0 % | 0 |
| ІІ. Середній | 18,8 % | 32 | 8,9 % | 15 |
| ІІІ. Достатній | 58,6 % | 98 | 68,5 % | 115 |
| ІV. Високий | 21,4 % | 36 | 22,6 % | 38 |
| Всього | 100 % | 168 | 100 % | 168 |
Примітка: — експериментальна група 6 класів;
Порівняння рівнів сформованості цілісних знань про живу природу в учнів експериментальної групи у 6 класі, а потім у 7 класі виявило кількісні зміни. Зменшилась кількість учнів з початковим (з 1,2 % до 0 %) та середнім рівнями (з 18,8 % до 8,9 %), тоді як виявлена тенденція зростання кількості учнів з достатнім (з 58,6 % до 68,5 %) та високим (з 21,4 % до 22,6 %) рівнями сформованості цілісних знань про живу природу.
Дослідження показало, що реалізація дидактичної моделі забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів суттєво вплинула на якість знань учнів, показниками яких є системність, повнота, глибина і узагальненість знань (табл. 2).
Таблиця 2
Результати діагностики цілісності знань про живу природу в учнів 7 класу за критеріями якості знань
| Показники якості знань уч нів, що ілюс т рують цілі с ність знань про живу природу | Е, % | Кіл-сть учнів Е (загальна кількість учнів– 128) | КД, % | Кіл-сть учнів КД (загальна кількість учнів– 135) | К, % | Кіл-сть учнів К (загальна кількість учнів– 123) |
| Повнота | 77,3 % | 99 | 43,1 % | 58 | 29,3 % | 36 |
| Глибина | 80,5 % | 103 | 55,7 % | 75 | 28,7 % | 35 |
| Системність | 74,6 % | 95 | 49,6 % | 67 | 21,9 % | 27 |
| Узагальненість | 70,8 % | 91 | 52,4 % | 71 | 17,9 % | 22 |
Примітка: Е – експериментальна група учнів; КД – контрольна група з вивченням курсу «Довкілля» у 1–4 класах; К – контрольна група учнів, які не вивчали курсу «Довкілля»; % – відсоток учнів у групі.
Результати експериментальних досліджень свідчать про ефективність педагогіч них умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, втілених у дидактичній моделі та методиці.
Визначення достовірності співпадань і розбіжностей даних експеримент тальних досліджень проводили за критерієм Крамера-Уелча, методика статистичної обробки якого основана на використанні t-критерію (критерію Стьюдента).
Висновки
У дисертації подано теоретичне узагальнення і вирішення проблеми наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, що полягає у розкритті зв’язку наступності й цілісності знань, обґрунтуванні педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу, розробленні дидактичної моделі забезпечення наступності та основ методики формування цілісних знань учнів про живу природу, конкретизується в наступному:
1. Розкрито сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу» як зв'язок і узгодженість ступенів і етапів засвоювання цілісних знань про живу природу, які є результатом безперервної сутнісної інтеграції знань учнів на основі найзагальніших взаємозв’язків у природі, змісту загальних закономірностей природи та методів її пізнання.
Обґрунтовано теоретико-методологічні основи формування цілісності знань про живу природу в учнів 5–7 класів в умовах збереження наступності й переходу на 12-річний термін навчання, що конкретизуються вихідними положеннями: цілісність знань є умовою розуміння їх, досягнення високого рівня інтелекту учнів та позитивної мотивації навчання; експлікатом цілісності знань про живу природу є підлягання усіх елементів знань, що становлять цілісність, загальним закономірностям природи (закономірності збереження, періодичності й направленості процесів до рівноважного стану); формування цілісності знань в учнів про живу природу забезпечується наступністю, змістом шкільної біологічної освіти, методами і формами організації навчання, контролем і корекцією знань.
2. Визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів: відображення взаємозв’язку наступності і цілісності знань про живу природу на рівні Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти; передбачення у змісті програм природознавчих курсів основної школи (5–6 кл.) та біології (7 кл.) зв’язку наступності й цілісності знань через введення у зміст знань «випереджальних організаторів» знань, форм і методів навчання, що дозволяють здійснювати безперервне формування в учнів цілісних знань про живу природу; втілення у підручниках з природознавства 5–6 класів та біології 7 класу наступності через формування цілісності змісту знань на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, періодичність процесів у природі та направленості процесів до рівноважного стану), поняття, пов’язані з ними, та методи пізнання природи; розкриття у методичних матеріалах для учителів зв’язку наступності й цілісності знань про живу природу; контроль і корекція знань, загальнонавчальних умінь учнів створювати цілісні знання про живу природу, які є основою встановлення наступності.
3. Розроблено дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, яка містить логічно пов’язані та взаємообумовлені складові: концептуальну (втілює мету і завдання шкільної біологічної освіти в аспекті безперервного формування цілісних знань про живу природу), змістову (розкриває наступність як педагогічну систему), методичну (втілює розроблену методику формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів), технологічну (визначає методи і форми організації навчання, які сприяють формуванню цілісних знань про живу природу і спільні для 5–7 класів) та результативно-оцінювальну (встановлює критерії, рівні та показники сформованості цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів).
Дієвість авторської моделі забезпечується втіленням педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів та методики формування цілісних знань про живу природу.
4. Розроблено та експериментально перевірено методику формування цілісних знань про живу природу, що втілює в навчально-виховному процесі учнів 5–7 класів педагогічні умови реалізації наступності знань про живу природу. В основу методики покладено еколого-еволюційний підхід до пояснення процесів і об’єктів живої природи, втіленням якого є обґрунтування елементів знань про живу природу на основі загальних закономірностей природи, понять, пов’язаних з ними, та методів пізнання природи. Зміст загальних закономірностей природи і поняття, пов’язані з ними, є основою цілісності знань про живу природу, наступності розвитку їх при переході з початкової школи в основну і старшу.
Методику формування цілісних знань про живу природу втілено в методичному апараті підручників «Природознавство-6», «Біологія-7» для 12-річ ної школи та «Біологія-7 (8)», у навчальних посібниках до них для учнів, методичному посібнику для учителів. Навчально-методичне забезпечення широко апробоване, удосконалене протягом 2001–2008 років за безпосередньою участю автора дослідження.
5. Визначено критерії (сформованість понятійно-термінологічного апарату, мотиваційна готовність, операційна готовність), рівні (початковий, середній, достатній, високий) та показники сформованості цілісних знань про живу природу. Показниками сформованості понятійно-термінологічного апарату є оволодіння учнями поняттями, пов’язаними зі змістом загальних закономірностей природи й еколого-еволюційного підходу. Показниками мотиваційної готовності є пізнавальна активність учнів, переконання в об’єктивній оцінці власної діяльності, рівень самостійної пошукової діяльності. Показниками операційної готовності є уміння встановлювати зв’язки між поняттями, моделювати різні рівні цілісності знань, застосовувати здобуті знання, використовувати загальні закономірності природи для пояснення процесів і явищ живої природи.
Проведене дослідження виявило, що в експериментальній групі 7 класів відбулися значні зміни у рівнях сформованості цілісних знань про живу природу: спостерігалося зменшення кількості учнів з початковим (з 1,2 % до 0 %) та середнім рівнями (з 18,8 % до 8,9 %), тоді як виявлена тенденція зростання кількості учнів з достатнім (з 58,6 % до 68,5 %) та високим (з 21,4 % до 22,6 %) рівнями. Результати педагогічного експерименту свідчать про результа тивність розробленої дидактичної моделі збереження наступності та методики формування цілісних знань про живу природу, доцільність їх використання у навчальному процесі учнів 5–7 класів.
Упровадження результатів дисертаційного дослідження в практику сучасної школи дають підстави стверджувати, що було розв’язано всі поставлені завдання, реалізовано мету і підтверджено гіпотезу дослідження. У ході експериментального дослідження повністю визначено достовірність припущення про те, що цілісність знань про живу природу може безперервно формуватися в учнів 5–7 класів за умови збереження наступності цього процесу.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів розв’язування даної проблеми. Дальшого вивчення потребують такі питання: наступність у формуванні цілісних знань про живу природу у старшокласників і студентів вищих навчальних закладів, наступність формування цілісності змісту біологічної освіти.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНОВ ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
Підручники
1. Яценко Л.Г. Біологія – 7 (8) : експерим. підруч. [для учнів 7 (8) кл. заг.–осв. навч. закл.] / Л.Г. Яценко, Л.М. Рибалко, Т.О. Півень ; під ред. Т.М. Байбари, В.Р. Ільченко. – Полтава: НМЦІЗО, 2000. – 172 с. (Розроблено і написано: розділ І. Загальні відомості про тваринний організм; розділ ІІ. Систематика тварин: § 43–56; розділ ІІІ. Екобіологія: § 57–60).
2. Ільченко В.Р. Природознавство : підруч. [для 6 кл. заг.–осв. навч. закл.] / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, Л.М. Рибалко. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 160 с. (Розроблено зміст та написано: вступ, розділ ІІІ. Гриби та лишайники; розділ ІV. Бактерії ; розділ V. Організми і середовище існування; методичний апарат розділу І) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).
3. Ільченко В.Р. Біологія : підруч. [для 7 кл. заг.–осв. навч. закл.] / В.Р. Ільченко, Л.М. Рибалко, Т.О. Півень. – Полтава : Довкілля-К, 2007. – 240 с. (Розроблено методичний апарат теми 1. Організм як жива система, теми 2. Природні та штучні екосистеми; розроблено зміст і написано §§ 27, 29, 30 теми 4. Біосфера – найбільша жива система) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).
Статті у наукових виданнях
14. Рибалко Л.М. Роль наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в системі шкільної біологічної освіти XXI століття / Л.М. Рибалко // Теорія і практика інтеграції змісту освіти. Освітня програма «Довкілля» : зб. наук. праць / відп. ред. В. Р. Ільченко. – Київ–Полтава: Довкілля-К, 2004. – С. 110–119.
15. Рибалко Л.М. Формування природничо-наукової картини світу засобами біології / Л.М. Рибалко // Формування природничо-наукової картини світу в учнів середньої школи : зб. наук. праць. – Полтава : Довкілля-К, 2005. – С. 92–105.
Рибалко Л.М. Наступність у формуванні цілісних знань учнів про живу природу / Л.М. Рибалко // Роль освітньої програми «Довкілля» в формуванні особистості школяра : наук.-практ. семінар, 25 лист. 2003 р. – Рівне, 2003. – С. 18–20.
23. Рибалко Л.М. Формування природничо-наукової картини світу під час вивчення біології в 7–9 класах / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін–т педагогіки АПН України, 30–31 берез. 2004 р. – К. : Пед. думка, 2004. – С. 59–60.
24. Рибалко Л.М. «Екологічна стежка» як необхідний елемент навчального середовища з біології / Л.М. Рибалко, Ю.Г. Рибалко // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища : міжнар. наук.-практ. конф., 27–28 трав. 2004 р. – Полтава, 2004. – С. 390–391.
25. Рибалко Л.М. Формування системи біологічних знань як складової природничо-наукової картини світу / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін–т педагогіки АПН України, 30–31 берез. 2005 р. – Ч. ІІ. – К. : Пед. думка. – 2005. – С. 14–15.
26. Рибалко Л.М. Дидактична модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів / Л.М. Рибалко // Проблеми якості природничої педагогічної освіта : міжнар. наук.-практ. конф., 18 трав. 2006 р. – Полтава : 2006. – С. 58–60.
27. Рибалко Л.М. Реалізація принципу наступності у формуванні знань про живу природу в учнів 5–7 класів / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін–т педагогіки АПН України, 2–3 квітня 2007 р. – Київ : Пед. думка, 2007. – С. 207–208.
Програми
28. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Довкілля. 5–6 кл. / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.М. Мащенко, Л.М. Рибалко. – Полтава : «Довкілля-К», 2003. – С. 28–45. (Уточнено зміст біологічної складової програми).
АНОТАЦІЯ
АННОТАЦИЯ
ABSTRACT
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
РИБАЛКО ЛІНА МИКОЛАЇВНА
УДК 37.026.033 – 057.874 (043.3)
Дата: 2019-05-29, просмотров: 208.