Бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями, щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

В статті 35 "Бюджетного кодексу" зазначається, що головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів в назначений термін та визначеному порядку.

Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст бюджетних запитів.

На основі бюджетних запитів Міністерство фінансів приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України, перед поданням якого на розгляд Кабінету Міністрів.

Місцеві фінансові органи видають інструкцію з підготовки бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів місцевого бюджету.

Інструкцією з бюджетних запитів розробляють на виконання статті 75 Бюджетного кодексу України.

Інструкція визначає процедуру складання бюджетних запитів головними розпорядниками коштів місцевого бюджету (інструкція має поновлюватися щорічно).

Всі показники бюджетного запиту повинні бути відображені в гривнях.

Розподіл видатків повинен забезпечувати належне виконання основних завдань головного розпорядника коштів.

Головне фінансове управління на будь-якому етапі складання і розгляду проекту бюджету проводить аналіз бюджетного запиту з точки зору його відповідності, мети, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.

На основі результатів аналізу, начальник Головного фінансового управління, приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту місцевого бюджету.

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001р. №333 зі змінами і доповненнями "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів":

легкові автомобілі для керівників органів Виконавчої влади та органів місцевого самоврядування бюджетних установ та організацій сума гривень за одиницю - 60000;

мобільний телефон - 1200 гривень, обслуговування телефону на місяць - 1500 гривень;

персональний комп’ютер для службовців - 7200 гривень;

комплект меблів для службового кабінету керівника - 6500 гривень;

меблі для обладнання робочих місць працівників: стіл письмовий - 600 грн., стіл приставний - 200 грн., крісло м'яке - 300 грн., стілець - 150 грн., шафа для одягу - 700 грн., шафа для паперів - 700 грн., сейф - 1500 грн., стіл для комп’ютера - 500 грн., теле - та радіо апаратура, відеотехніка для службових кабінетів - 600 грн.

5.6. Кошторис бюджетної установи

Наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року № 57 зі змінами та доповненнями "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. Зазначеною постановою затверджені лімітна довідка про бюджетні асигнування, кошторис бюджетної установи, план асигнувань загального фонду, бюджетна довідка про зміни до кошторису та інші.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 "Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ.

Кошторис бюджетної установи - це основний фінансовий документ. Він має такі складові частини (див додаток 30):

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків, згідно із законодавством.

План асигнувань загального фонду бюджету (див додаток 29) - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у загальному фонді кошторису за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, відповідно до зазначених зобов’язань.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету.

Установи мають право брати бюджетні зобов’язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах установлених затвердженими кошторисами та планами асигнувань.

Бюджетне зобов’язання - будь-яке, здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи, в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету

Порядок складання кошторису

Головні розпорядники коштів розглядають показники проектів кошторисів (бюджетних запитів) розпорядників нижчого рівня, щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу, відповідно до економічної класифікації видатків, додержання діючих ставок, окладів, норм, цін, лімітів, а також інших показників.

Обов’язковим є виконання вимоги, щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ.

Під час визначення видатків у кошторисах установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей.

До кошторисів можуть включатися тільки видатки передбачені законодавством, необхідність яких, обумовлена характером діяльності установи.

Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат.

Показники видатків до кошторису повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним КЕКВ і деталізовані за видами та кількістю товарів із зазначенням вартості за одиницю.

У тижневий термін, після опублікування закону "Про державний бюджет України", відповідного рішення Верховної Ради АР Крим, місцевих рад, Міністерства фінансів, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - документ, який містить затверджені призначення та їх помісячний розподіл. Вона видається Міністерством фінансів, фінансовим органом, головним розпорядникам коштів.

Показники лімітної довідки доводяться до розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання планів асигнувань.

Уточнені кошториси та складені плани асигнувань загального фонду бюджету повинні відповідати лімітним довідкам.

Міністерство фінансів надсилає Державному казначейству для реєстрації та обліку затверджений розпис державного бюджету.

Державне казначейство протягом 3-х робочих днів, після затвердження зазначеного розпису, доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів та планів асигнувань.

Кошториси та плани асигнувань повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів, після затвердження розписів відповідних бюджетів.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи.

Кошториси, плани асигнувань підписуються керівником установи та головним бухгалтером.

Зазначені документи подаються та затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається цій установі, а другий залишається в установі, керівник якої їх затвердив.

Основні вимоги щодо виконання кошторису

Головні розпорядники і розпорядники коштів мають право: проводити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом та планом асигнувань загального фонду бюджету.

Стаття 51 Бюджетного кодексу України "Виконання державного бюджету за видатками" стадіями виконання державного бюджету України за видатками визначає:

затвердження кошторисів розпорядниками бюджетних коштів;

взяття бюджетних зобов’язань;

отримання товарів, робіт та послуг;

здійснення платежів;

використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за видатками.

Будь-які зобов’язання, взяті юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань, або з перевищенням зобов’язань, вважаються не бюджетними зобов'язаннями и витрати на покриття таких зобов’язань не здійснюються.