Лізингові операції являють собою чисто ринкові відносини між трьома сторонами:

1)  підприємством, яке виготовляє обладнання;

2)  орендодавцем (лізнговою компанією);

3)  орендарем (підприємством, організацією), який отримує матеріальні

цінності протягом певного часу.

Механізм угоди полягає в тому, що орендар найчастіше сам знаходить підприємство, яке виготовляє необхідне йому обладнання, обговорює з ним сторону справи, укладає попередню угоду про постачання. Вони удвох з виробником звертаються до лізингової компанії з проханням підписати трьохсторонній контракт і профінансувати його. Під фінансуванням тут слід розуміти таке.

Лізингова компанія купує обладнання у виробника і передає його у користування споживачу в межах середньо чи довгострокового договору, причому право власності на обладнання залишається за лізинговою фірмою. Зрозуміло, що ця схема більш підходить для країн з розвинутою інфраструктурою фінансових операцій, де орендар має достатню інформацію про товаровиробників і може безпосередньо звернутися до будь-якого з них.

В наших умовах нерозвинутого ринку споживач матиме певні труднощі. Він може і не знати, де можна отримати обладнання. Тому з самого початку змушений буде звертатися до лізингової компанії з проханням визначити йому постачальника, а це вже консультація, додаткові витрати лізингової компанії, за що необхідно платити.

Однак переваги, які отримає орендар, вдавшись за допомогою до лізингової компанії, виправдають витрачені кошти.

Лізинг як форма своєрідного кредитування передбачає, з одного боку, передачу технічних засобів у виняткове користування орендарю, а з іншого, машини, обладнання і пристрої протягом всього періоду оренди залишаються власністю орендаря. Виходячи з цих умов орендар:

· повною мірою користується гарантією, виданою виробником машин і обладнання;

· має застрахувати за свій рахунок, але на користь орендодавця, отримані в оренду засоби від їх втрат, зруйнування та інших причин, які можуть призвести їх до непридатності;

· зобов’язаний забезпечити належне зберігання орендованих засобів протягом всього періоду оренди;

· не має права робити будь-які зміни у конструкції орендованих засобів без письмової згоди орендодавця, після отримання якої зміни здійснюються за рахунок орендаря, а орендовані засоби (в частині конструктивних змін) після закінчення терміну дії лізингової угоди стають власністю орендодавця;

· зобов’язаний не змінювати місця знаходження отриманих в оренду технічних засобів без згоди орендодавця. Сплачувати всі податки і нести інші витрати, пов’язані з використанням цих засобів;

· не може без письмового дозволу орендодавця знайомити інших осіб з конструкцією і технічними характеристиками орендованих засобів чи передавати цим особам право по договору оренди.

У свою чергу орендодавець зобов’язується поставити орендарю працездатні технічні засоби. Місце поставки технічних засобів призначається, як правило, орендарем, який зобов’язаний відшкодувати орендодавцю всі витрати, пов’язані з транспортуванням, монтажем, запуском в експлуатацію і виконанням інших зобов’язань, що виникають у зв’язку з постачанням і наступним переміщенням цих коштів.

Така форма взаємовідносин передбачає також попереднє обмовлення пріоритетного права орендаря на придбання орендованих ним технічних засобів, тоді як при класичній оренді після закінчення терміну оренди ці засоби мають бути передані орендодавцю. Таке обумовлене в договорі право змушує орендаря зі свого боку раціонально і ефективно експлуатувати надані йому технічні засоби.

Однак слід зазначити, що права та обв’язки сторін, які випливають з умов контракту на оренду, не є чимось суворо зафіксованим і можуть змінюватися залежно від законодавства тієї чи іншої країни і певних особливостей конкретного ринку. Навіть в одній країні загальні умови контрактів різних лізингових фірм на оренду аналогічного обладнання можуть відрізнятися, оскільки кожний контракт індивідуальний і опрацьований з урахуванням конкретних обставин і вимог заінтересованих сторін.

У процесі розвитку лізингових відносин виявився ряд переваг фінансування основних засобів виробництва у формі лізингу перед традиційним фінансуванням за рахунок довгострокового банківського кредиту. Переваги лізингових операцій відчувають всі учасники лізингу.

Для виробника технічних засобів лізинг відкриває перспективи:

1. створювати передумови для скорочення витрат на рекламу, аналіз ринку, пошук споживачів (коли між ними і лізинговою компанією встановлені і відпрацьовані постійно діючі зв’язки). Тут за виробника все це робить лізингова компанія, а він може сконцентрувати свої зусилля, в тому числі фінансові, на розв’язання виробничих задач по зниженню собівартості продукції;

2. в особі лізингової компанії виробник знаходить постійного оптового споживача, готового заплатити стовідсоткову вартість замовлення зразу;

3. з’являється можливість до списку потенційних користувачів обладнання тих споживачів, які через нестачу власних грошових коштів або у зв’язку з відсутністю можливості отримати необхідну суму в кредит, виявилося б поза межами його економічних інтересів, тобто позбавили б його потенційного прибутку;

4. отримується можливість перекласти на лізингову компанію незадоволення споживача, що викликано поламанням обладнання внаслідок невмілої експлуатації або поганого обслуговування.

Орендодавцю (лізинговій компанії) лізинг дає можливість :

1. розширити номенклатуру товарів, яку він пропонує на внутрішньому і зовнішньому ринках;

2. забезпечити продаж продукції і надання послуг, реалізація яких на інших умовах не вигідна або зовсім неможлива;

3. підвищувати економічну ефективність зданих в оренду машин, інших товарів багаторазового користування;

4. створювати і розширювати коло своїх перманентних контрагентів;

5. розвивати і зміцнювати ділові стосунки з кінцевими споживачами, уникаючи посередницьких фірм.

Лізинг для орендаря забезпечує отримання важливих для його діяльності таких переваг:

1. стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів. Контракт підписується на повну вартість майна. Орендні платежі є поточними і, як правило, починаються після постачання майна орендодавцем або пізніше;

2. набагато простіше отримати контракт по лізингу, ніж позику. Особливо це стосується дрібних і середніх підприємств;

3. можливість через оренду сучасних і високопродуктивних технічних засобів не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й направляти зекономлені кошти на інші потреби;

4. ризик старіння обладнання повністю лягає на орендодавця. Орендар має можливість постійно оновлювати свій парк обладнання через підписання з лізинговою компанією нового контракту, але вже на більш прогресивне обладнання;

5. при підписанні контрактів з лізинговою компанією орендар може розрахувати надходження своїх доходів і виробити з нею відповідну для нього схему фінансування;

6. дозволяє орендувати найновіше і дороге обладнання без значного нагромадження капіталу для придбання такого обладнання;

7. з’являється можливість використовувати набагато більше виробничих потужностей, ніж при купівлі технічних засобів. Тимчасово вивільнені завдяки лізингу грошові кошти орендар може витратити на будь-які виробничі потреби;

8. в орендаря з’являється можливість економії по статті “Амортизація”;

9. якщо орендарем є акціонерне товариство, то зростає його ліквідність, що сприяє підвищенню курсу його акцій на біржі;

10. можливість отримання пільг при оподаткуванні залежить від виду лізингу.

Лізинг передбачає також і різноманітні специфічні переваги. Так, наприклад, фінансування процесу формування основних засобів виробництва через лізинг не обмежує можливості підприємства у додаткових закупках матеріалів і сировини, необхідних для розширення виробництва.

Перехід нашої економіки до ринку, безумовно, дає сильний імпульс лізинговим операціям у внутрішньому обсязі і в зовнішньоекономічних зв’язках. Як і розвиток кредитної системи, лізинг містить у собі великий потенціал розкріпачення підприємництва, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, великої гнучкості у відносинах між не виробниками і споживачами. Тим самим лізинг і сам може зробити перші кроки до ринку, в тому числі і до ринку зовнішнього. Світовий досвід вже довів його життєздатність.

ВИСНОВКИ

Причиною широкої популярності лізингу в західних країнах (нажаль в Україні це ще не настільки поширене явище, як хотілося б) є ряд його переваг у порівнянні з іншими формами інвестування. Основними з них є:

· інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення засобів, тому що за лізингодателем зберігаються права власності на передане майно;

· лізинг припускає 100-процентне кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкої фінансової напруги обновляти виробничі фонди, здобувати дороге майно;

· часто підприємству простіше одержати майно по лізингу, чим позичку на його придбання, тому що лізингове майно виступає як застава;

· лізингова угода більш гнучка, чим позичка, тому що надає можливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися після одержання виторгу від реалізації товарів, зроблених на узятому в кредит устаткуванні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;

· для лізингоотримувача зменшується ризик морального і фізичного зносу й старіння майна, тому що майно не здобувається у власність, а береться в тимчасове користування; а так як платежі по лізингу не прив'язані до норм амортизації, то при лізингових відносинах лізингоотримувач має справу з прискореною амортизацією майна;

· лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоотримувача і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;

· виробник одержує додаткові можливості збуту продукції, тому що обмежене фінансування інвестицій часто не дозволяє підприємствам вчасно обновляти технологічну систему.  

При наявності в підприємства альтернативи - узяти кредит на купівлю устаткування чи придбати це устаткування на визначений час за договором лізингу - її вибір необхідно здійснювати на основі результатів фінансового аналізу. У всякому разі, лізинг стає практично безальтернативним варіантом, коли:

· підприємство-постачальник має труднощі зі збутом своєї продукції, а підприємство - майбутній лізингоотримувач не має в достатньому обсязі власних засобів і не може взяти кредит для придбання потрібного йому устаткування;

· підприємець тільки починає власну справу (що часто має місце в малому підприємництві).

Разом з тим лізингу присущ і ряд негативних сторін. Зокрема, на лізингодателя лягає ризик морального старіння устаткування (особливо, якщо договір лізингу полягає не на повний термін його амортизації), а для лізингоотримувача вартість лізингу виходить більш високою, чим ціна покупки устаткування. Ще одним недоліком фінансового лізингу є те, що у випадку виходу з ладу устаткування, платежі проводяться у встановлений термін незалежно від стану устаткування. Для стимулювання інвестицій у виробничу сферу, для відновлення промислового потенціалу, потрібно створювати умови, при яких вони прагнули б розвивати лізингові відносини. Для цього, у першу чергу, варто домагатися появи лізингових угод з досить тривалими термінами дії (не менш трьох років), тому що саме такі договори будуть нести реальні інвестиції в економіку. Необхідно якщо не звільнити, то хоча б знизити податок на прибуток, отриману лізингодателями від реалізації договорів по лізингу з терміном дії три і більш років. Також варто стимулювати банки надавати кредити лізинговим компаніям, що укладають тривалі договори. Крім цього, необхідно розглянути можливість зниження мита і податків по товарах, увезеним на територію Україниі об'єктами міжнародного фінансового лізингу. Можна з повною впевненістю сказати, що лізинг у нашій країні поступово буде усе більше нарощувати свої обороти і грати усе більш вагому роль в економіці України.

На основі проведеного аналізу операцій з оперативної та фінансової оренди ДКО „Київводоканал” можна зробити висновок, що при виборі шляхів фінансування придбання основних засобів, в разі якщо ці засоби купуються за рахунок позикових коштів, перевагу надавати перш за все таким видам фінансування як оперативна і фінансова оренда. Результати, які ми отримали в ході дослідження це підтверджують. Так, при оперативній оренді аналізоване підприємство економить 53000 грн. у порівнянні з варіантом фінансування за рахунок банківського, а у разі фінансової оренди – 18224 грн.