Приєднання до СОТ може загострити ряд внутрішніх економічних проблем України, що зараз є менш вираженими, з огляду на наявність певних бар’єрів для торгівлі та використання заходів державної підтримки окремих виробництв. Найбільш істотними напрямами такого несприятливого впливу можна вважати наступні.

Подальша лібералізація торгівлі поступово посилить вплив світової кон’юнктури на економіку України, зумовить підвищення економічних ризиків у періоди глобальної економічної нестабільності. Ці ризики можуть неадекватно компенсуватися позитивним впливом світової кон’юнктури в періоди її сприятливого розвитку, — зважаючи на те, що лібералізація і включення до глобальних процесів автоматично не призводять до виправлення структурних вад менш розвинених країн.

Негативний вплив світової кон’юнктури здатен інколи істотно зменшити переваги від лібералізації доступу до ринків. Так, можна було б очікувати, що за рахунок скорочення та поступового скасування кількісних обмежень відбудеться збільшення обсягів українського експорту до ЄС продукції чорної металургії. Проте цю можливість навряд чи можна буде реалізувати в умовах структурної кризи ринку чорних металів у світі та перспективи скоординованого країнами ОЕСР вимушеного згортання виробничих потужностей у цій сфері.

Концентрація на потенційних довгострокових перевагах членства в СОТ може спричинити недооцінку наслідків початкового періоду. Отже, можуть своєчасно не бути передбачені дії уряду за несприятливих умов (що цілком можливі, особливо при неправильному підході до формулювання умов та неадекватному відстоюванні національних інтересів у процесі приєднання).

Цілком можливі тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку, спричинені необхідністю (а) переходу на нові, міжнародно погоджені умови державного регулювання економіки та (б) відмови від використання традиційних важелів економічної і, перш за все, вертикальної промислової політики, а саме: можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита та інших платежів, списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати та регулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги стосовно джерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) та напрямів збуту товарів. Потрібно буде відмовитися від багатьох положень, закріплених в існуючих галузевих програмах (зокрема відповідно до законів про підтримку вітчизняних гірничо-металургійного комплексу, суднобудування, автомобілебудування, літакобудування), які несумісні з нормами СОТ. І хоча в більш довгостроковому контексті всі ці зрушення можна розглядати як позитивний фактор, у короткостроковому це може викликати проблеми для секторів, які користуються значними державними субсидіями. Певні ускладнення можуть виникнути і для виробників, які підпадають під дію системи державних закупівель, що зараз здійснюються за відсутності відкритої конкуренції.

Одним з найістотніших негативних чинників, дія якого активізується при вступі до СОТ, є те, що окремі вітчизняні виробники можуть виявитися не готовими до жорсткої міжнародної конкуренції. Україна має сьогодні невисокий, за міжнародними критеріями, потенціал конкурентоспроможності. Так, за індексом поточної конкурентоспроможності, що складається в рамках «Глобального звіту про конкурентоспроможність» (World Economic Forum. Global Competitiveness Report 2001—2002), у 2001р. Україна за рейтингом конкурентоспроможності зростання посіла серед 75 країн лише 69-те місце.

Результати експертного опитування Центром Разумкова у період з 28 травня по 14 червня 2002 р. 83 українські та зарубіжні експерти підтверджують правомірність сумнівів у високому рівні готовності багатьох вітчизняних виробників вистояти в майбутній конкурентній боротьбі. Жодна з потенційних проблем, що фігурували в опитуванні, не зібрала такої кількості голосів, як «загострення проблем, пов’язаних з неконкурентоспроможністю окремих галузей національної економіки, скорочення в них виробництва, зростання рівня безробіття»: на це вказали 58,5% респондентів стосовно періоду до одного року після вступу, 59,8% — стосовно періоду до п’яти років після вступу та 30,5% — щодо періоду понад п’ять років після приєднання до СОТ.

Водночас немає достатніх підстав вважати такий негативний вплив всеохоплюючим. Це слід підкреслити, маючи на увазі появу останнім часом деяких майже апокаліптичних прогнозів нібито руйнівного впливу приєднання до СОТ на українську економіку. Насправді навряд чи є достатні підстави очікувати шокового впливу приєднання до СОТ на ринок товарів.

Так, за даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, рівень тарифного захисту внутрішнього ринку України вже сьогодні перебуває на рівні країн, що вступили до СОТ після 1995р., причому 80% ставок мита — на рівні країн, які приєдналися нещодавно (Албанія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Китай, Китайський Тайвань, Хорватія), близько 7% ставок — нижчі зазначеного рівня і лише 13% ставок перевищують цей рівень. Більше того, за підрахунками фахівців Українсько-європейського консультативного центру, реальні адвалорні митні тарифи в Україні можна визначити на рівні 1–2% — тобто вони вже зараз, а не після вступу до СОТ, нижчі, ніж у ЄС, США чи Японії. Такий низький показник спричинений тим, що значна частина імпортерів споживчих товарів в Україну взагалі сьогодні уникає сплати мита. Отже, не можна всерйоз очікувати істотного зменшення рівня тарифного захисту за умов вступу країни до СОТ, коли правила та вимоги СОТ, зокрема стосовно процедур митної оцінки товарів та щодо скасування пільг окремим підприємствам та галузям, спрямовані саме на протилежне — збільшення рівня збирання мита.

Зважаючи на ці аргументи та на результати докладного опитування експертів, можна стверджувати, що вплив приєднання до СОТ буде для різних галузей економіки досить різним. Але в будь-якому разі цей негативний вплив зменшуватиметься з часом, що засвідчують експерти, рівень песимізму яких стосовно довгострокового періоду після набуття членства в СОТ майже вдвічі нижчий.

ВИСНОВОК.

Світова організація торгівлі – сама значна економічна організація. Вплив СОТ на світову економіку настільки велик, що будь-яка країна, що вважає себе розвнутою і цивілізованою, або є членом СОТ, або прагне їм стати. Членство у СОТ, по суті, необхідна умова повноправної участі держави у світовій торгівлі і міжнародній економіці. Крім того, що СОТ є могутньою економічною базою, що надає інформацію про економічні ситуації у всіх країнах, про економічні перетворення і їхні наслідки, вона безпосередньо впливає на кожну країну окремо і на всі країни разом, не дивлячись на те, є країна членом СОТ чи ні .

Безперечно, усі прогнози щодо ціни, що прийдеться заплатити за “зоряну годину” досягнення наміченої мети (а саме вступу у СОТ), дуже різноманітні, однак сьогодні усе більше усвідомлюється необхідність вступу України в цю організацію.

Повноправна участь у СОТ припускає прийняття нормативно-правовової бази і розробку механізму державного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків. Як уже показав досвід, міжнародне право сприяє промисловому росту по засобах збільшення зовнішньоторговельного обороту. Ставши повноправним членом СОТ, Україна зможе значно збільшити доступ до ринків інших країн-членів СОТ, буде мати право захищати свої інтереси, буде користатися режимом найбільшого сприяння і т.п.

Ніхто не каже, що процес входження в цю багатобічну систему буде швидким і безболісним, але ті вигоди, що одержить Україна від вступу у СОТ, з лишком покриють можливі витрати. І, нарешті, Україна зможе проводити ту торгову політику, що їй найбільш вигідна, що незмінно приведе до розвитку всіх галузей промисловості, соціальної й іншої сфер життя суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Международные экономические организации./ И.Н.Герчикова.-М.: “Консалтинг”, 2000.-389с.

2. Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпченко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та інші.-К.: Либідь, 2000.-582с.

3. Світова організація торгівлі./ Осика С.Г., Пятницький В.Т.-К: ”К.І.С”, 2001.-491с.

4. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах.-К.: УАЗТ, 2000.-598с.

5. www.agris.com (Дзеркало офіційного сайту СОТ в інтернеті)

6. www.agris.ru/ICSAIS/WTO (Історія ГАТТ/СОТ)

7. www.ueplac.kiev.uam (Українсько-європейський консультативний центр (Ukrainian-European Policy and Legal Advice Centre))

8. www.wto.org (Світова організація торгівлі (World Trade Organization))