Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

КУРСОВА РОБОТА

з міжнародних економічних відносин

на тему:

«Створення та особливості функціонування вільних

економічних зон в Україні»

 

 

Виконав:

Студент II курсу 4 групи

Факультету ЕіМ

Мішин Є. М.

 

 

Науковий керівник:

к.е.н., доц.

Случинська І. П.

 

Київ - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН

1.1. Суть та причини виникнення вільних економічних зон…………..6

1.2. Еволюційний розвиток спеціальних економічних зон……………10

1.3. Різновиди вільних економічних зон і їх основні характеристики..15

Розділ ІІ. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ

2.1. Види ВЕЗ в Україні………………………………………………….21

2.2.ВЕЗ Донецької області……………………………………………….23

2.3. ВЕЗ «Сиваш»………………………………………………………...27

Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ

3.1. Сучасний проблемний стан ВЕЗ в Україні………………………..34

3.2. Пропозиції по розробці нової інвестиційної схеми вільних економічних зон в Україні………………………………………………39

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………46

ДОДАТКИ……………………………………………………………………48

 

 

ВСТУП.

Надання спеціального режиму господарювання окремим територіям та видам економічної діяльності достатньо широко використовується при проведенні економічної політики в країнах з різними рівнями розвитку ринкових відносин. Як показує світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у короткі строки можливо шляхом створення особливих утворень з преференційним режимом інвестування, так званих вільних економічних зон (ВЕЗ). Результати функціонування ВЕЗ, яких було створено у XX сторіччі понад 1 тисячу, досить неоднозначні та суперечливі, особливо в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою.

Аналіз результатів функціонування ВЕЗ демонструє, що визначними для ВЕЗ є вибір місця її розташування та набір наданих у зоні преференцій. Велику роль відіграє також інвестиційна і соціально-економічна політика держави щодо ВЕЗ у перші роки функціонування зони. Щоб уникнути помилок у даних питаннях (бо ціна таких помилок може бути надзвичайно великою), розробка державної політики повинна спиратися на комплексні теоретико-економічні дослідження методології створення та функціонування ВЕЗ. Незважаючи на численні публікації з даного питання, створення такої методології далеке від завершення. Особливо актуальною ця проблема є для країн з перехідною економікою.

Відповідно до прийнятого 13 жовтня 1992 p. Закону України "Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" Україна приєдналася до процесу формування ВЕЗ. Найбільш масштабним експериментом, який до цього часу реалізовувався в Україні у сфері регіонального економічного розвитку, безсумнівно є запровадження спеціальних правових режимів у рамках 11 спеціальних економічних зон (СЕЗ) і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) у 9 регіонах країни. Незважаючи на тривалість цього експерименту (більшість СЕЗ і ТПР було створено у 1998-1999 рр.) та його поширеність на різні за структурою економіки та станом розвитку регіони (спецрежими охопили понад 10% території України), оцінки результатів застосування такого інструменту є більш ніж суперечливими.

Мета курсової роботи. Метою роботи є  визначення світового досвіду формування ВЕЗ, характеристика діяльності ВЕЗ в Україні і, на основі цього, аналіз необхідноті існування ВЕЗ вУкраїні.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

- дослідити світовий досвід функціонування різноманітних видів ВЕЗ і теоретико-методологічні підходи до їх створення;

- проаналізувати практику формування та розвитку ВЕЗ в Україні;

- оцінити переваги та недоліки традиційних підходів до створення і управління ВЕЗ з урахуванням специфіки країн з перехідною економікою;

- виявити ключові організаційно-економічні проблеми, які виникли  у процесі створення та функціонування ВЕЗ в Україні і оптимізувати можливі напрями їх розв'язання;

- визначити перспективи розвитку ВЕЗ в Україні та доцільність їх заснування.

Об’єкт дослідження - вільні економічні зони як специфічні територіально-господарські комплекси та ті особливі форми виробничо-інвестиційної діяльності, що виникають при їх функціонуванні в умовах перехідної економіки.

Предметом дослідження є основні домінанти формування і функціонування вільних економічних зон в українській економіці.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у курсовій роботі мети використовувались загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, а саме: метод логічно-теоретичного аналізу (у підрозділі 1.1 при визначенні терміну "вільні економічні зони"); методи кількісного та якісного порівняння (у підрозділі 1.2 для аналізу наявного досвіду створення та функціонування ВЕЗ); методи аналізу та синтезу, історичних аналогій (у підрозділах 1.2 і 1.3); методи економічної теорії (розділ 2); методи кількісного аналізу і методи прогнозування (у розділі 3).

 

ВЕЗ Донецької області

Зараз в Донецькій обл. існують 2 спеціальні економічні зони “Донецьк” і “Азов”. Строк їх дії – 60 років у межах таких територій:

–  спеціальна економічна зона “Донецьк” знаходиться на півдні міста Донецька і займає площу 466 гектарів;

–  спеціальна економічна зона “Азов” знаходиться на півдні міста Маріуполя Донецької області і займає площу 314,8 гектара.

Спеціальні економічні зони “Донецьк” і “Азов” не включаються до територій пріоритетного розвитку. В спеціальних економічних зонах “Донецьк” буде створене сучасне наукомістке підприємство з виробництва товарів на експорт і постачання на внутрішній ринок. СЕЗ “Азов” створена у найсприятливіших умовах для розміщення зовнішньоторговельної зони, в якій будуть здійснюватися операції з обслуговування транспортних вантажів, торгівля, виробництво товарів на експорт.

Спеціальний ринок інвестицій інвестиційної дія-ті запроваджується на територіях пріоритетного розвитку на строк 30 років і діє у пріоритетних видав економічної дія-ті, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Сніжне, Торез, Шахтарськ, а також Волноваський та Мар'янський райони, на частку яких припадає 40% території області і 36%: сільськогосподарських угідь. У них виробляється 85% промислової продукції, забезпечується 93% зовнішньоторговельного обороту, мешкає 84% населення.

Що собою представляють вказані міста і райони видно з наступної характеристики господарської діяльності.

На території району діять 105 шахтобудівних організацій. Виробнича потужність вугледобуваючих підприємств складає 59 млн. т. Балансові запаси вугілля 14,4 млрд., в тому числі коксівного – 7,5 млрд. т. Потужність 7 ТЕС складає понад 10 МВТ.

Чорнометалургійний виробничий комплекс включає 3 крупних металургійних комбінати, 4 металургійних, трубний та трубопрокатний заводи. В Донецькій області цю галузь представляють також 4 коксохімічних заводи, 3 гірничо-збагачувальних підприємства.

Територія розташування, площа: м. Донецьк, Донецька область, площа - 466 га

Початок роботи: 21.07.1998 р.

Правова база: Закони України від 24.12.98 № 356 "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" та від 15.07.99 № 973 "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області".

Пріоритетні види економічної діяльності: машинобудування, приладобудування, електротехнічна промисловість; інноваційні проекти по створенню нових матеріалів та виробничих систем.

Особливі умови, за яких інвестори отримують пільги: дозвіл Ради на провадження підприємницької діяльності на території зони.

Очікувані результати діяльності:

передбачається залучити - 500 млн. дол. США;

збереження старих та створення нових робочих місць - 10 тис.;

Спеціальний митний режим зовнішньоторговельної зони «Донецьк» передбачає звільнення від сплати ввізного мита і ПДВ товарів та інших предметів, ввезених на територію СЕЗ з-за меж митної території Украї­ни для використання у межах цієї зони; в разі вивезення з території зо­ни на митну територію України — стягнення ПДВ і акцизного збору з то­варів походженням з території зони, призначених для внутрішнього спо­живання в Україні, а в разі вивезення за межі митної території Украї­ни — повне звільнення від сплати названих платежів та вивізного мита. Експортно-імпортні операції суб'єктів СЕЗ не підлягають ліцензуван­ню і квотуванню, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та рішеннями Кабінету Міністрів України.

Для запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проник­ненню на територію СЕЗ або за її межі фізичних осіб і транспортних засобів вона огороджується за периметром і облаштовується органом господарського розвитку СЕЗ відповідно до вимог Державної митної служби України.

Спеціальний пільговий режим оподаткування донецьких СЕЗ перед­бачає:

— прибуток платників податків, які перебувають на території СЕЗ, незалежно від форми власності, оподатковується за ставкою 20 % до об­сягу оподаткування;

— від оподаткування звільняється репатріація нерезидентами дохо­дів походженням з території зони (включаючи дивіденди, доходи від продажу нерухомого майна, прибуток від операцій з цінними паперами та іншими корпоративними правами, внески та премії на страхування або перестрахування ризиків);

— суб'єкти підприємницької діяльності СЕЗ звільняються від спла­ти внесків до Державного інноваційного фонду України.

— не справляються збори до Державного інноваційного фонду та до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

— звільняється від оподаткування сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;

— надходження в іноземній валюті звільняються від обов'язкового продажу;

— не справляється плата за землю на період освоєння земельної ділянки.

Органами державного регулювання СЕЗ і спеціальних режимів ін­вестиційної діяльності на території Донецької області визначено Раду з питань спеціальних економічних зон та спеціальних режимів інвестицій­ної діяльності, органи місцевого самоврядування, місцеві державні ад­міністрації, орган господарського розвитку СЕЗ, центральні органи ви­конавчої влади України (питання державного регулювання СЕЗ).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність ВЕЗ в Донецькій області є Закон України “Про спеціальні вільні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24 грудня 1994 року.

Законом визначено, що метою створення в Донецької області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності є:

Ø залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств ( виконання плану залучення інвестицій у СЕЗ і ТПР Донецької області див.;

Ø впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв;

Ø розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг;

Ø створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури; тощо.

 

 

Рис. 2. Рівень виконання плану залучення інвестицій та структура інвестицій у СЕЗ і ТПР Донецької області за походженням (по містах, куди надходили

іноземні інвестиції), %

Джерело: http://www.ir.org.ua/irnews.ngo?id=58

 

Управління СЕЗ «Донецьк» та «Азов» і територіями пріоритетного розвитку здійснюють:

• Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецької області;

• органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації;

• органи господарського розвитку спеціальних економічних зон.

В найближчі 10 років буде створено понад 200 тис. ро­бочих місць, що забезпечить приплив в область робочої сили з підприємств базових галузей, що реструктуруються.

 

ВЕЗ «Сиваш»

За указами Президента України «Про Північнокримську експеримен­тальну економічну зону «Сиваш» (червень 1995 p.) і «Про заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській експериментальній еко­номічній зоні «Сиваш» (листопад 1995 p.), які згодом були підтверджені відповідною постановою Верховної Ради України (лютий 1996 p.), ство­рено першу в Україні спеціальну (вільну) економічну зону.

 СЕЗ ”Сиваш” має спеціалізацію на виробництві експортноспроможної продукції хімічної промисловості у містах Армянську та Червоноперекопську, також на вирощуванні рису на зрошуваних землях радгоспів Червоноперекопського району.

Строк діяльності новоутвореної зони — 5 років. Згідно з уточнен­ням, зробленим в Указі Президента України (листопад 1997 p.), датою початку експерименту в Північнокримській зоні «Сиваш» є 18 вересня 1996 p.—дата державної реєстрації адміністрації ПЕЕЗ, а не 30 черв­ня 1995 p., коли було прийнято рішення про заснування економічної зо­ни.

Слід відзначити, що СЕЗ “Сиваш” відноситься до підприємницької ВЕЗ і спрямована на пожвавлення малого та середнього бізнесу у депресивному районі за рахунок створення сприятливих умов для вільної торговельно-економічної діяльності підприємцям та надання пільг для створення нових виробництв.

Так у місті Армянську - своєрідному “місті-супутнику” двох найбільших хімічних підприємств - Кримського ВО “Титан” та Сивашського аніліно-фарбового заводу за їх рахунок формується 90% місцевого бюджету. Найбільш потужними підприємствами Червоноперекопська є Кримський содовий та Перекопський бромний заводи, а також завод по переробці вторинної полімерної сировини “Полівтор”, за рахунок яких формується 70% місцевого бюджету. Саме за рахунок пільгового оподаткування цих суб’єктів СЕЗ і формується початковий капітал для розвитку інфраструктури зони. Завдяки створенню цїєї СЕЗ вдалось зберегти близько 2,5 тис. робочих місць і створити 400 нових. Для Криму це важливо.За два роки зареєстровано 11 суб”єктів СЕЗ. Всього ж кількість підприємств, що мають наміри працювати в СЕЗ “Сиваш” - 22. За структурою зайнятості лідирують підприємства хімічної промисловості, сільського господарства, будівництва та транспорту.

Червоноперекопський регіон виконує важливу роль опорного центру, оскільки:

¶ розташувавшись на території, в надрах якої є важливі сировинні ресурси Сивашу та солоних озер, він має перспективу промислового розвитку, в тому числі експортноспроможних виробництв;

¶ у зв’язку з особливо сприятливими транспортними умовами він забезпечує транзитні зв’язки між крупними територіально-господарчими комплексами та містами колишнього СРСР в рамках кооперації їх підприємств, що сприяє розвитку промисловості і немісцевого значення;

¶ виходячи з розвинутої ринкової інфраструктури, що включає в себе також Червоноперекопську митницю, яка входить до єдиної системи держмитконтролю України, він має тісні зв’язки з оточуючою територією у виробничій, організаційно-господарській і торговельно-розподільчій сферах.

Порівнюючи цілі заснування ПЕЕЗ «Сиваш» з тими, які звичайно ставляться при створенні спеціальної (вільної) економічної зони, можна побачити певні розбіжності. Як правило, СЕЗ має на меті активізацію зовнішньоекономічного співробітництва, тоді як у даному конкретному випадку ПЕЕЗ стає механізмом формування точок економічного зростан­ня на базовому адміністративному рівні, який зорієнтовано, в першу чер­гу, на національні інвестиції.

Управління економічною зоною «Сиваш» покладено на її адмініст­рацію, місцеві Ради народних депутатів у межах їх повноважень, спос­тережну раду з контролю за проведенням експерименту і Кабінет Міністрів України. Адміністрація ПЕЕЗ е державною компанією та юридич­ною особою, майно якої складається з майна, переданого засновником (державна власність), коштів від плати за реєстрацію суб'єктів зони, доходів, одержаних від її власної господарської діяльності, та інших за­лучених коштів. Контроль за ходом експерименту покладено на спосте­режну раду, яка повинна щокварталу розглядати результати діяльності ПЕЕЗ «Сиваш».

Основу механізму СЕЗ становить економічний режим діяльності її суб'єктів. За визначенням, він складається з пільгових митного, подат­кового, валютно-фінансового і організаційно-правового режимів, їх нор­ми встановлено Законом України «Про деякі питання валютного регулю­вання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони «Сиваш» (лютий 1996 p.).

Пільги митного режиму ПЕЕЗ полягають у звільненні сировини, ма­теріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться на митну територію України для потреб власного виробництва суб'єктів цієї зони, від обкладання ввізним митом і ПДВ.

Єдиною відмінністю податкового режиму ПЕЕЗ «Сиваш» від загаль­ноукраїнського є можливість зменшення суб'єктам, які реалізують ін­вестиційні проекти на її території, суми податку на реінвестований прибуток на 50 %.

Додатковим, але досить важливим стимулом до інвестування ПЕЕЗ є спеціальні умови оренди землі на її території. Зокрема, адміністрацією ПЕЕЗ «Сиваш» передбачено:

— для новоутворених суб'єктів зони, що використовують високі тех­нології (хімічна промисловість, енергетика, агропромислове виробницт­во), можуть знижуватися тарифи за оренду комунальної власності та платежі за комунальні послуги;

— малоприбуткові, низькорентабельні та трудомісткі підприємства можуть повністю звільнюватися від орендних платежів;

— орендна плата може зменшуватися на період здійснення будів­ництва, а в разі оренди неосвоєних ділянок таке зменшення становитиме 5 -10 %;

— у разі будівництва елементів транспортної та виробничої інфра­структур, засобів комунікації, закладів соціально-культурного призна­чення та освіти може надаватися знижка орендної плати в розмірі до 10 — 15 %.

Крім того, при укладанні інвестиційного контракту передбачається використовувати такі максимальні строки оренди: для житлового будів­ництва і підприємств АПК — до 30 років, для промислового сектора — до 50, для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення — до 40 років. Названі пільги застосовуються тільки до суб'єктів підпри­ємницької діяльності, які зареєстровані на території ПЕЕЗ «Сиваш» згідно з чинним законодавством України і здійснюють у ній інвестиційні проекти, затверджені Кабінетом Міністрів України. Реєстрацію суб'єк­тів цієї зони проводить її адміністрація.

Нормативно-правова база ПЕЕЗ «Сиваш», сформована протягом 1995—1998 pp., не містить чітких формулювань поняття «експеримен­тальна економічна зона», якісно та кількісно визначених цілей її засну­вання, а також її функціонального типу і галузевої спеціалізації з чіт­ким переліком пріоритетів. Як наслідок, поняття «суб'єкт зони» стає ду­же неконкретним, що посилюється відсутністю узгодженої системи кри­теріїв відбору інвестиційних проектів (бізнес-планів).

Указом Президента України (червень 1995 p.), постановою Кабіне­ту Міністрів України (квітень 1996 p.) та іншими документами передбачалося, що створення ПЕЕЗ «Сиваш» супроводжуватиметься відповід­ним державним фінансуванням, оскільки до Державного бюджету Ук­раїни, починаючи з 1996 p., мали включатися (і частково включалися) необхідні суми цільових видатків.

На третьому році існування ПЕЕЗ «Сиваш» (тобто в 1998 p.) ви­конавчою владою України було прийнято рішення про заснування ще кількох СЕЗ, і в тому числі — комплексних виробничих, туристично-рекреаційних і підприємницьких.

18 вересня 2001 року завершився експеримент у рамках Північнокримської експериментальної економічної зони "Сиваш", який тривав п‘ять років. Однак, що до цього часу не оприлюднено офіційної оцінки його результатів. По закінченні експерименту формат зони „Сиваш” змінено на територію пріоритетного розвитку.

Сьогодні СЕЗ розглядаються Україною як один з інструментів досягнення відкритості національної економіки світові та стимулювання міжнародного економічного співробітництва. До цілей, які держава ставить при створенні СЕЗ, належать розв'язання проблем зайнятості та формування нових робочих місць; активізація зовнішньої торгівлі; стимулювання припливу іноземних інвестицій; активізація обміну знан­нями і технологіями, тобто досягнення нової інноваційної якості економіки; розширення експортної бази або розвиток імпортозаміщення; збільшення обсягів зовнішніх надходжень і поліпшення платіжного ба­лансу; ефективне використання місцевих ресурсів, тощо.

ВИСНОВКИ

В процесі розв'язання наукових завдань курсової роботи у відповідності з поставленою метою дослідження  - світового досвіду формування ВЕЗ, характеристика діяльності ВЕЗ в Україні і, на основі цього, аналіз необхідноті існування ВЕЗ в Україні - отримано такі найбільш важливі висновки, мають теоретико-методологічне і науково-практичне значення:

1. У розвинутих країнах зони створюються з метою реалізації регіональної політики (соціально-економічний розвиток депресивних районів; господарське освоєння нових територій, які містять цінні природш ресурси) або для прориву у високотехнологічних галузях. Слід зауважити, що при цьому рівень впливу зон на національну економіку вельми обмежений. У країнах з перехідною економікою ВЕЗ, як правило, являють собою полігони для апробації та впровадження принципів відкритої економіки, залучення не тільки інвестицій і сучасних технологій, а й передового управлінського досвіду. В обгрунтуванні проектів зон важливе місце належить перспективі досягнення макроекономічного ефекту. В умовах перманентного ринкового реформування економіки у посткомуністичних країнах важливим фактором ятя залучення інвестицій є наявність територіальних утворень з відносно стабільним та пільговим податковим режимом і законодавчою базою.

2. На відміну від розвинутих країн та країн, що розвиваються, у країнах з перехідною економікою створення ВЕЗ значно більшою мірою сприяє розв'язанню не тільки економічних та соціальних, а й внутрішньополітичних завдань (нерідко у позитивному плані), таких як: подолання сепаратистських тенденцій, запобігання міжетнічним конфліктам, демонстрація ліберального ставлення керівництва країни до

регіонального напередодні президентських виборів шляхом роздавання

„зональних повноважень" тощо. Надмірна заполітизованість прийняття рішень про створення багатьох ВЕЗ на шкоду економічній доцільності не сприяла розробці послідовних, науково обгрунтованих методологічних підходів до даного питання.

3. Діяльність ВЕЗ в Україні характеризується як позитивними, так і негативними тенденціями. До перших можна віднести збільшення припливу інвестицій і розширення обсягу промислового виробництва. До других належать факти використання ВЕЗ для забезпечення "тіньової" економіки - контрабанди, легалізації незаконних доходів та ухиляння від сплати податків. У 2000-2004 рр. такі тенденції найбільш виразно простежувалися у ВЕЗ "Донецьк" і ТПР "Донецька область", де мали місце масштабний імпорт м'яса без сплати мита та легалізація значних незаконних доходів, а також у ВЕЗ і ТПР "Закарпаття", де відбувалося ввезення товарів без сплати мита з країн Центральної Європи. Серед ВЕЗ не було створено жодного великого технопарку, технополісу або науково-впроваджувальної зони. Все це свідчить про необхідність диференційованого підходу до оцінки діяльності і перспективності наявних зон.

 4. ВЕЗ необхідні Україні, але не в нінішньому стані. Для цього потрібно виправляти  їхні вагомі вади, через наступні шляхи:

а) залучення в економіку України іноземного капіталу, передової технології та управлінського досвіду;

б) створення інфраструктури для розширення міжнародних економічних зв’язків (у тому числі валютно-кредитних, страхових, інформаційних, транспортних), які дозволяють використати ВЕЗ як канал між внутрішньою та зовнішньою економікою;

в) розвиток експортної зони та збільшення валютних надходжень, у тому числі за рахунок переробки сировинних ресурсів, поступаючих на світовий ринок у непереробленому вигляді;

г) підвищення ефективності впровадження у виробництво вітчизняних та зарубіжних науково-технічних розробок з подальшою передачею результатів для широкого використання в економіці країни та за кордоном;

д) апробація на локальному рівні різноманітних варіантів впровадження нових форм господарювання, пристосованих до умов світового ринку;

е) практичне навчання наших фахівців способам та методам міжнародного бізнесу з подальшим використанням отриманих навичок роботи поза зоною;

Крім того, вкрай актуальними слід вважати дослідження мас­штабів, глибини та арсеналу засобів державного втручання в еко­номіку, зокрема перехідного типу, тих урядових структур, які розробляють і формулюють важливі економічні рішення, реалі­зують на практиці конкретні соціально-економічні заходи. Без чіткого знання та визначення загальної ролі, динаміки та зако­номірностей розвитку державного регулювання соціально-еко­номічних процесів неможливі ні вихід з гострої кризи, ні пере­хід до цивілізованих ринкових відносин, ні досягнення високої ефективності функціонування національної економіки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. Прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 30.

2. Закон України “Про захист іноземних інвестицій на Україні” від 10 вересня 1991 року № 1540а – ХІІ.

3. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року // ВВ РУ. – 1992. – № 10. – С. 138.

4. Закон України “про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16 січня 2003 року № 433 – IV.

5. Об общих принципах создания и функционирования специальных (свободных) экономических зон: Закон Украины от 13.10.1992// ВВР. - 1992. -№50. - Ст.676.

6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на території пріоритетного розвитку в Донецькій області” від 18 червня 1999 № 1065.

7. Додаток до постанови Кабінету Міністрів України N167 від 14.03.94// ЗПУ. -1994.-№7.-Ст.171.

8. Порядок розгляду і схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціальних економічний зонах на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, затверджений постановою КМУ від 18 червня 1999, № 1065.

9. О специальных экономических зонах и специальном режиме инвестиционной деятельности в Донецкой области: Закон Украины от 24.12 1998 // Голос Украины, 1999, 19 января.

10. Про спеціальну економічну зону «Закарпаття»:Указ Президента України від 09.12.1998 // Урядовий кур'єр, 1998, 17 грудня.

11. Інвестиційне право / За ред. А.В. Омельченко. Навчальний посібник. – К.: Атака, 1999. – 135 -139 с.

12. Вільні економічні зони / За ред. І. Ю Сіваченко. – К.: Дакор; Алеута., 2001. – 312-327 с.

13. Регіональні економічні зв`язки  і СЕЗ: підр. для студентів / Ю. В. Макогон. – Донецьк.: Альфа-прес, 2005. – 497-515 с.

14. Гаверский В. Правовое регулирование таможенных лицензионных складов // Юридический весник. - Одесса, 1997, №3, с. 111.

15. Картузов М. Свободные экономические зоны: нормативное регулирование в Украине // Юридический вестник. - Одесса, 1997, №3, с.75.

16. Трегобчук В. Державне управління в ринковій економіці. // Віче. – 1997. -  №1. - С.13.

17. Будкевич О.В. Комплексні виробничі зони в Україні, як один з типів ВЕЗ // Підприємництво, господарство, право. – 2004, № 2. – С.8-12

18. Лісова О.В. Правові основи створення і функціонування вільних економічних зон в Україні // Підприємництво, господарство, право.   - 2002, № 6. - С.16-19.

19. http://ipa.net.ua/

20. http://www.ir.org.ua

 

 

                                                                           

 

Додатки

Додаток A

Джерело: Регіональні економічні зв`язки  і СЕЗ: підр. для студентів / Ю. В. Макогон. – Донецьк.: Альфа-прес, 2005. – 398 с.

 

Додаток B

Структура освоєних інвестицій у СЕЗ і на ТПР станом на 01.06.2005 р.

 

Джерело: http ://ipa .net .ua /index .php ?id =200

 

Додаток C.

КУРСОВА РОБОТА

з міжнародних економічних відносин

на тему:

«Створення та особливості функціонування вільних

економічних зон в Україні»

 

 

Виконав:

Студент II курсу 4 групи

Факультету ЕіМ

Мішин Є. М.

 

 

Науковий керівник:

к.е.н., доц.

Случинська І. П.

 

Київ - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН

1.1. Суть та причини виникнення вільних економічних зон…………..6

1.2. Еволюційний розвиток спеціальних економічних зон……………10

1.3. Різновиди вільних економічних зон і їх основні характеристики..15

Розділ ІІ. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ

2.1. Види ВЕЗ в Україні………………………………………………….21

2.2.ВЕЗ Донецької області……………………………………………….23

2.3. ВЕЗ «Сиваш»………………………………………………………...27

Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ

3.1. Сучасний проблемний стан ВЕЗ в Україні………………………..34

3.2. Пропозиції по розробці нової інвестиційної схеми вільних економічних зон в Україні………………………………………………39

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………46

ДОДАТКИ……………………………………………………………………48

 

 

ВСТУП.

Надання спеціального режиму господарювання окремим територіям та видам економічної діяльності достатньо широко використовується при проведенні економічної політики в країнах з різними рівнями розвитку ринкових відносин. Як показує світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у короткі строки можливо шляхом створення особливих утворень з преференційним режимом інвестування, так званих вільних економічних зон (ВЕЗ). Результати функціонування ВЕЗ, яких було створено у XX сторіччі понад 1 тисячу, досить неоднозначні та суперечливі, особливо в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою.

Аналіз результатів функціонування ВЕЗ демонструє, що визначними для ВЕЗ є вибір місця її розташування та набір наданих у зоні преференцій. Велику роль відіграє також інвестиційна і соціально-економічна політика держави щодо ВЕЗ у перші роки функціонування зони. Щоб уникнути помилок у даних питаннях (бо ціна таких помилок може бути надзвичайно великою), розробка державної політики повинна спиратися на комплексні теоретико-економічні дослідження методології створення та функціонування ВЕЗ. Незважаючи на численні публікації з даного питання, створення такої методології далеке від завершення. Особливо актуальною ця проблема є для країн з перехідною економікою.

Відповідно до прийнятого 13 жовтня 1992 p. Закону України "Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" Україна приєдналася до процесу формування ВЕЗ. Найбільш масштабним експериментом, який до цього часу реалізовувався в Україні у сфері регіонального економічного розвитку, безсумнівно є запровадження спеціальних правових режимів у рамках 11 спеціальних економічних зон (СЕЗ) і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) у 9 регіонах країни. Незважаючи на тривалість цього експерименту (більшість СЕЗ і ТПР було створено у 1998-1999 рр.) та його поширеність на різні за структурою економіки та станом розвитку регіони (спецрежими охопили понад 10% території України), оцінки результатів застосування такого інструменту є більш ніж суперечливими.

Мета курсової роботи. Метою роботи є  визначення світового досвіду формування ВЕЗ, характеристика діяльності ВЕЗ в Україні і, на основі цього, аналіз необхідноті існування ВЕЗ вУкраїні.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

- дослідити світовий досвід функціонування різноманітних видів ВЕЗ і теоретико-методологічні підходи до їх створення;

- проаналізувати практику формування та розвитку ВЕЗ в Україні;

- оцінити переваги та недоліки традиційних підходів до створення і управління ВЕЗ з урахуванням специфіки країн з перехідною економікою;

- виявити ключові організаційно-економічні проблеми, які виникли  у процесі створення та функціонування ВЕЗ в Україні і оптимізувати можливі напрями їх розв'язання;

- визначити перспективи розвитку ВЕЗ в Україні та доцільність їх заснування.

Об’єкт дослідження - вільні економічні зони як специфічні територіально-господарські комплекси та ті особливі форми виробничо-інвестиційної діяльності, що виникають при їх функціонуванні в умовах перехідної економіки.

Предметом дослідження є основні домінанти формування і функціонування вільних економічних зон в українській економіці.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у курсовій роботі мети використовувались загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, а саме: метод логічно-теоретичного аналізу (у підрозділі 1.1 при визначенні терміну "вільні економічні зони"); методи кількісного та якісного порівняння (у підрозділі 1.2 для аналізу наявного досвіду створення та функціонування ВЕЗ); методи аналізу та синтезу, історичних аналогій (у підрозділах 1.2 і 1.3); методи економічної теорії (розділ 2); методи кількісного аналізу і методи прогнозування (у розділі 3).

 

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН.