Борошно. Стандарт на макаронні вироби 875–92 передбачає використання основною сировиною пшеничне борошно вищого ґатунку і 1-го сортів. Вироби кращої якості, які мають янтарно-жовтий або солом'яно-жовтий колір виходять з макаронного борошна вищого ґатунку (крупи). Крупа – це борошно, одержане в результаті помелу зерна твердої пшениці ГОСТ 12307–66 або м'якої склоподібної пшениці ГОСТ 12306–66. З макаронної муки I сорту (напівкрупа твердої або м'якої пшениці) виходять вироби з коричневим відтінком.

За відсутності макаронного борошна, застосовують хлібопекарське вищого або I сорту, і воно повинне відповідати вимогам, що пред'являються до борошна з м'якої пшениці. Макаронні вироби, що одержуються з хлібопекарського борошна вищого ґатунку мають ясно-кремовий колір, а з I сорту – темно-кремовий з сірим відтінком.

На вигляд макаронна крупа відрізняється від хлібопекарського борошна величиною частинок (як у манної крупи) з жовтуватим відтінком, а напівкрупа складається з дрібніших частинок, чим крупа і світлішим відтінком.

Для макаронних виробів велику роль грає колір борошна. Чим інтенсивніше жовтий відтінок її, тим будуть привабливіші макарони. Вони будуть янтарно-жовтого кольору. Оптимальний вміст клейковини в макаронному борошні – 25–28%.

Борошно не повинно мати великої величини зольності, оскільки це показник наявності в ньому частинок оболонок (відрубистих частинок) і периферійних частинок ендосперма. Таке борошно має багато темних включень. З борошна, що має велику кількість зольності виходять темніші макарони.

Вода. Для замісу макаронного тіста використовують питну воду, що задовольняє вимогам ГОСТ 2874–82. Жорсткість води не робить помітного впливу на якість готових виробів.

Додаткова сировина. Частина макаронних виробів виробляється з добавками. Добавки підрозділяються на збагачувальні і смакові.

Смакові добавки. Надають макаронам специфічному смаку і кольору. До них відносяться овочеві і фруктові пасти.

Збагачувальні добавки підвищують харчову цінність макаронів, часто також змінюючи їх смак і колір. Частіше всього використовують: яйця курячі (ГОСТ 27583–88); меланж (MRTU 49/39–87); яєчний порошок (ГОСТ 2858–82), сухе цілісне молоко (ГОСТ 4495–87); знежирене молоко (ГОСТ 10970–87); сир (RST УРСР 248–90); вітаміни В1, В2 і PP.

Залежно від якості і сорту борошна, яке використовують для виготовлення макаронних виробів, їх поділяють на три групи (А, Б, В) і два класи (1, 2).

Макаронні вироби групи А виготовляють із борошна твердої пшениці (дурум) і борошна вищого сорту підвищеної дисперсності з твердої пшениці. До групи Б належать макаронні вироби, які виготовлені з борошна м'якої склоподібної пшениці. У групу В входять вироби продуковані з хлібопекарського пшеничного борошна, яке за якістю і кількістю клейковини повинно бути не нижче борошна по ГОСТ 12306, і макаронного борошна вищого сорту з м'якої пшениці (крупки).

До 1-го класу належать макаронні вироби, які виробляють з борошна вищого сорту. Макаронні вироби 2-го класу виготовляють з борошна 1 – го сорту.

Залежно від смакових добавок або збагачувачів групу і клас виробів доповнюють назвою смакової добавки або збагачувача, наприклад, група А 1 клас яєчний, група А 2 клас томатний і т.д.

За призначенням макаронні вироби поділяються на звичайні, дитячого і дієтичного харчування. В рецептуру макаронних виробів «Дитяче харчування» і шкільних входять яйця і сухе незбиране молоко, в Артек – яйця і нежирний свіжий сир, у «Збагачену крупку» – казецит (молочний білок), гліцерофосфат заліза, вітаміни В₁, B₂ і PP.

Для виготовлення вітамінізованих макаронних виробів використовують вітаміни В, Bg і РР, для безбілкових – кукурудзяний крохмаль (замість борошна). Безбілкові макаронні вироби рекомендуються людям з нирковою недостатністю, серцевими захворюваннями, гіпертонією.

Макаронні вироби розрізняють також залежно від форми, довжини, ширини, діаметра. Виділяють чотири типи макаронних виробів: трубчасті, ниткоподібні (вермішель), стрічкоподібні (локшина), фігурні.