Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Загальні положення
Кожна тварина щоденно повинна одержувати певну кількість енергії і поживних речовин для підтримання свого життя, а також на виробництво продукції (молоко, м’ясо, вовна, приріст плода і маси тіла, фізична робота, сім’япродукція в самців тощо). Ця потреба тварин в поживних речовинах встановлена на основі багатьох експериментів і характеризується, як норма годівлі тварин.
Тривала ненормована годівля тварин є шкідливою. Надлишок енергії в раціоні призводить до ожиріння тварин, що негативно позначається не лише на продуктивності, але й на здоров’ї тварин.
Індивідуальна нормована годівля проводиться лише при догляді корів рекордисток, бугаїв-плідників, племінних і спортивних коней.
В інших випадках проводять нормовану групову годівлю.
При розробці раціональної годівлі с-г тварин необхідно користуватись оптимальними величинами включення деяких кормів в раціони.
Нормована годівля корів.
Годівля корів на протязі лактації на завжди повинна бути однаковою. В окремі періоди вона має бути нижчою від прийнятих норм, а в інші - дещо вищою цих норм.
Так, нижче встановлених норм годують корів за 10 днів до отелення та 8-10 днів після нього; вище прийнятих норм - при роздоюванні тварин. Весь останній час годівля корів повинна проводитись відповідно до рекомендованих норм.
Особливо важливим в годівлі тварин є сухостійний період і період роздоювання. Від правильної годівлі корів в ці періоди залежить загальна їх продуктивність на протязі всієї лактації. Приблизно за 60 днів до отелення проводять запуск корів. Правильний догляд і годівля запущених сухостійних корів дозволяє створити в організмі тварин необхідні запаси поживних речовин для наступної лактації, а також для розвитку плода, який швидко росте в останні місяці тільності. Прирісти ж. м. сухостійної корови повинні складати біля 1 кг на добу.
Теля, яке народиться від такої корови, як правило, є добре розвинутим і має масу біля 7% від маси матері;
Годівля корів у сухостійний період має бути нормованою, груповою з використанням високоякісних кормів;
При поганій годівлі в сухостійний період корови пізніше піддаються роздою, навіть коли після розтелу їх годують дуже добре.
Після розтелу довго не приходять в охоту, перегулюють;
Телята від таких корів народжуються з ознаками гіпотрофії, ж. м. таких телят 20-22 кг, і непридатні для відгодівлі - бички і для відтворення стада телички;
Не допускається згодовування сухостійним коровам кислих і мерзлих кормів, від чого може настати аборт;
Не можна згодовувати кислий жом, брагу, кислий силос і силос із гички буряків;
Обов’язково слід в раціони вводити хороше злаково-бобове сіно, сінаж і коренеплоди;
За 10 днів до отелення, щоб не переповнювати передшлунків кормовою масою і не викликати дострокового функціонування молочної залози в раціонах сухостійних корів наполовину зменшують кількість соковитих кормів. Поживність раціону при цьому не повинна перевищувати 6-6,5 к. од.
За 1-2 дні до розтелу - виключають концентровані корми.
Норми годівлі тільних сухостійних корів (на 1 гол в день).
|
Показники | Жива маса (кг) та плановий надій (тис. кг) | |||||
| 400 | 500 | |||||
| до 3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-7,0 | до 3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-7,0 | |
| Кормові одиниці, кг | 8,1 | 9,7 | 10,8 | 9,2 | 10,8 | 11,9 |
| Перетравний протеїн, г | 890 | 1070 | 1190 | 1015 | 1190 | 1310 |
| Цукор, г | 715 | 860 | 1065 | 815 | 955 | 1170 |
| Кальцій, г | 75 | 90 | 100 | 95 | 110 | 115 |
| Фосфор, г | 42 | 50 | 55 | 53 | 61 | 66 |
| Каротин, мг | 365 | 485 | 555 | 415 | 540 | 595 |
| Кухонна сіль, г | 50 | 57 | 61 | 60 | 67 | 72 |
Корова розтелилась:
В перші дні тільки високоякісне сіно, тепле пійло (2р по 1 відру) з висівками, мелясою, цукром, сіллю.
На 3-4 день включаємо силос, коренеплоди, концентровані корми;
На 8-10 день доводимо раціон до норми. А далі починаємо роздій корів (з 15 дня після отелення).
Роздій корів - повноцінна авансована годівля, правильний масаж вимені, старанне видоювання молока, що стимулює секреторну діяльність.
Якщо не провести роздоювання корів починаючи з 2-х тижнів після отелення і не довести цей процес до максимального надою на протязі 1-1,5 міс, а відкласти на більш пізній період, то ефективність роздоювання буде невисокою.
При роздоюванні необхідно поєднувати надлишкову авансовану годівлю корів (+2-3 к. од. до норми) з правильним масажем вимені та старанним видоюванням всього молока, що стимулює секреторну діяльність молочної залози. Основне дача конц. кормів. Додатково додаємо поки зростає надій від чергової даванки корму.
В цілому необхідно організувати годівлю так щоб досягнути високого рівня надою і протримати його як найдовше.
В період роздою одержуємо 40-45% всього молока (за 3 місяці - 45%, за 6-7 місяців - 55%. Коровам 1 та 2 лактації додатково дають 1,5 - 2 к. од. на ріст. Високопродуктивна корова - з надоєм 25 -40 кг повинна одержувати 25 -30 к. од. корму (3 - 3,5 кг. перетравного протеїну). Годувати необхідно 4-5 разів в день. Основну кількість поживи таким коровам даємо з концентрованими кормами. Особливу увагу тут слід звернути на цукрово-протеїнове співвідношення (до 3,5-4 кг цукру). Інакше та велика кількість білка не буде перероблятися мікрофлорою передшлунків, що призведе до нагромадження отруйних речовин.
В зимовий період в раціони включають грубі корми (20% поживності); соковиті корми: сінаж, силос, коренеплоди, кислий жом, брага (займають 60% поживності раціону); концентрати: дерті, макуха, різні комбікорми - 20%. Примірна добова дача комбікорму для дійних корів складає на 1 кг молока 200-350 г.
Нестачу в раціоні тих чи інших речовин ліквідовують кормовими добавками або введенням в раціон багатих цим елементом кормів. Наприклад:
Нестачу перетравного протеїну - використанням зерна злакових і бобових або продуктами їх переробки;
Каротину - зеленим, хорошим сіном, морквою;
Кальцію і фосфору - м’ясокістковим і рибним борошном, моно - і дикальційфосфатом, кормовою крейдою та іншими.
Основні корми для молочних корів:
Грубі: сіно, солома;
Соковиті: коренеплоди, силос. сінаж;
Концентровані: комбікорми, зерно, дерть зерна, висівки.
Корові живою масою 500 кг. з добовим надоєм 20 кг треба давати сіна 10-12 кг, соковитих кормів - 30-35 кг, концентрованих -3-4 кг на добу.
Відгодівля худоби
Інтенсивна технологія виробництва яловичини передбачає безперервність всього процесу, який включає належне вирощування надремонтного молодняка ВРХ від народження до 6-ти місячного віку з наступним дорощуванням і заключною відгодівлею. Особливо важкою є організація другого періоду відгодівлі, коли молодняк після 6-ти місячного віку а інколи навіть з 4-ти місячного віку повністю переводиться на рослинну їжу, що складається в основному з об’ємистих кормів. При цьому помітно знижується інтенсивність росту тварин. Норми годівлі молодняка для другого періоду відгодівлі приведені в таб. 19,20 ст.60)
Для підвищення інтенсивності росту молодняка в період дорощування доцільно в його раціони включити напівсухі сумішки (зерносінаж з добавкою коренеплодів та інших кормів).
На добу згодовують по 8-14 кг зерносінажу додаючи 5-6 кг кормових буряків і при потребі невелику кількість концентратів з відповідними добавками.
В заключний період. В заключний період найбільша кількість тварин в Україні відгодовується на жомі, силосі і частково на бразі. В жомі зовсім відсутній каротин, мало фосфору, часто є надлишок кальцію. На 1 К.О. в жомі припадає всього біля 75г перетравного протеїну. Через незбалансованість такого корму поживними речовинами багато господарств при відгодівлі худоби на жомі одержують незадовільні прирости ж. м. Водянистий свіжий жом доцільно відтискати для зменшення в ньому води, а також проводити його силосування з січкою соломи.
До поїдання жому відгодівельних тварин привчають поступово. Максимальною кількістю є 12 кг кислого жому на 1ц живої маси худоби. При цьому в раціоні включають достатню кількість грубих кормів для забезпечення 20-30% вмісту клітковини в сухій речовині раціону, вітамінні і мінеральні добавки, а також корми багаті протеїном (таб.21. Ст.61). За подібним принципом складають раціони при відгодівлі худоби силосом. Правда. В силосі міститься достатня кількість каротину. Силосу дають на 5 кг менше ніж і на 0,5 кг менше січки соломи.
При відгодівлі худоби картопляно-зерновою брагою, яка багата перетравним протеїном і фосфором в кормові добавки не включають фосфорні препарати, а лише кухонну сіль з мікроелементами та крейду (40-60 г на добу).
При розробці раціонів необхідно врахувати живу масу тварин та запланований середньодобовий приріст молодняка (таб.22 ст.62). Якщо ж окремі тварини при відгодівлі на дешевих кормах (жом, брага, силос), не показують великої інтенсивності росту, то їх немає потреби далі утримувати на даних раціонах. Їх переводять на інший тип з дачею сінажу та більшої кількості концентратів.
Влітку при відгодівлі худоби часто використовують зелену масу, переважно із культур зеленого конвеєра з добавкою концентратів. Як правило, при заключній відгодівлі тварин зеленою масою (30-40 кг) в раціонах може не вистачати лише фосфору, кухонної солі та мікроелементів.
Концентрати включають в основному, щоб наситити енергією суху речовину раціону. При згодовуванні молодої зеленої маси бажано добавляти також здобрену січку (1,5 - 2 кг на голову).
Практикують відгодівлю худоби зеленою масою шляхом випасання тварин (нагул худоби).
При нагулі всі бугайці повинні бути кастровані, підібрані за віком в однорідні групи. В таборах будуть навіси для укриття тварин від спеки і негоди, встановлюють годівниці для підгодівлі худоби концентратами, сіллю з мікроелементами, а при потребі і накошеною зеленою масою. Практикують випас також на довгій прив’язі з підвезенням до кожної тварини води. При збалансуванні раціонів за енергією і мінеральними речовинами на заключній відгодівлі худоби зеленою масою СДП повинні складати 0,9-1,1кг.
Утримання телят
Утримання телят до 21 дня в індивідуальних клітках, або на прив’язі.
Дальше в групових клітках.
При нагулі молодняка потрібно простенькі навіси, з 1 або бічними стінами, де б тварини могли заховатися від сонця, дощу, вітру. Завозиться чи ложаться туди багато соломи, вони стоять на сухому і в кінці пасовищного періоду маємо багато гною. Вільний доступ до води і корму. Приміщення для відгодівлі - сухі, добра вентиляція.
Здешевлення приміщень: - оренда пустуючих; - використання простих навісів із стіжками із тюків.
Загальні положення
Кожна тварина щоденно повинна одержувати певну кількість енергії і поживних речовин для підтримання свого життя, а також на виробництво продукції (молоко, м’ясо, вовна, приріст плода і маси тіла, фізична робота, сім’япродукція в самців тощо). Ця потреба тварин в поживних речовинах встановлена на основі багатьох експериментів і характеризується, як норма годівлі тварин.
Тривала ненормована годівля тварин є шкідливою. Надлишок енергії в раціоні призводить до ожиріння тварин, що негативно позначається не лише на продуктивності, але й на здоров’ї тварин.
Індивідуальна нормована годівля проводиться лише при догляді корів рекордисток, бугаїв-плідників, племінних і спортивних коней.
В інших випадках проводять нормовану групову годівлю.
При розробці раціональної годівлі с-г тварин необхідно користуватись оптимальними величинами включення деяких кормів в раціони.
Нормована годівля корів.
Годівля корів на протязі лактації на завжди повинна бути однаковою. В окремі періоди вона має бути нижчою від прийнятих норм, а в інші - дещо вищою цих норм.
Так, нижче встановлених норм годують корів за 10 днів до отелення та 8-10 днів після нього; вище прийнятих норм - при роздоюванні тварин. Весь останній час годівля корів повинна проводитись відповідно до рекомендованих норм.
Особливо важливим в годівлі тварин є сухостійний період і період роздоювання. Від правильної годівлі корів в ці періоди залежить загальна їх продуктивність на протязі всієї лактації. Приблизно за 60 днів до отелення проводять запуск корів. Правильний догляд і годівля запущених сухостійних корів дозволяє створити в організмі тварин необхідні запаси поживних речовин для наступної лактації, а також для розвитку плода, який швидко росте в останні місяці тільності. Прирісти ж. м. сухостійної корови повинні складати біля 1 кг на добу.
Теля, яке народиться від такої корови, як правило, є добре розвинутим і має масу біля 7% від маси матері;
Годівля корів у сухостійний період має бути нормованою, груповою з використанням високоякісних кормів;
При поганій годівлі в сухостійний період корови пізніше піддаються роздою, навіть коли після розтелу їх годують дуже добре.
Після розтелу довго не приходять в охоту, перегулюють;
Телята від таких корів народжуються з ознаками гіпотрофії, ж. м. таких телят 20-22 кг, і непридатні для відгодівлі - бички і для відтворення стада телички;
Не допускається згодовування сухостійним коровам кислих і мерзлих кормів, від чого може настати аборт;
Не можна згодовувати кислий жом, брагу, кислий силос і силос із гички буряків;
Обов’язково слід в раціони вводити хороше злаково-бобове сіно, сінаж і коренеплоди;
За 10 днів до отелення, щоб не переповнювати передшлунків кормовою масою і не викликати дострокового функціонування молочної залози в раціонах сухостійних корів наполовину зменшують кількість соковитих кормів. Поживність раціону при цьому не повинна перевищувати 6-6,5 к. од.
За 1-2 дні до розтелу - виключають концентровані корми.
Норми годівлі тільних сухостійних корів (на 1 гол в день).
|
Показники | Жива маса (кг) та плановий надій (тис. кг) | |||||
| 400 | 500 | |||||
| до 3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-7,0 | до 3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-7,0 | |
| Кормові одиниці, кг | 8,1 | 9,7 | 10,8 | 9,2 | 10,8 | 11,9 |
| Перетравний протеїн, г | 890 | 1070 | 1190 | 1015 | 1190 | 1310 |
| Цукор, г | 715 | 860 | 1065 | 815 | 955 | 1170 |
| Кальцій, г | 75 | 90 | 100 | 95 | 110 | 115 |
| Фосфор, г | 42 | 50 | 55 | 53 | 61 | 66 |
| Каротин, мг | 365 | 485 | 555 | 415 | 540 | 595 |
| Кухонна сіль, г | 50 | 57 | 61 | 60 | 67 | 72 |
Корова розтелилась:
В перші дні тільки високоякісне сіно, тепле пійло (2р по 1 відру) з висівками, мелясою, цукром, сіллю.
На 3-4 день включаємо силос, коренеплоди, концентровані корми;
На 8-10 день доводимо раціон до норми. А далі починаємо роздій корів (з 15 дня після отелення).
Роздій корів - повноцінна авансована годівля, правильний масаж вимені, старанне видоювання молока, що стимулює секреторну діяльність.
Якщо не провести роздоювання корів починаючи з 2-х тижнів після отелення і не довести цей процес до максимального надою на протязі 1-1,5 міс, а відкласти на більш пізній період, то ефективність роздоювання буде невисокою.
При роздоюванні необхідно поєднувати надлишкову авансовану годівлю корів (+2-3 к. од. до норми) з правильним масажем вимені та старанним видоюванням всього молока, що стимулює секреторну діяльність молочної залози. Основне дача конц. кормів. Додатково додаємо поки зростає надій від чергової даванки корму.
В цілому необхідно організувати годівлю так щоб досягнути високого рівня надою і протримати його як найдовше.
В період роздою одержуємо 40-45% всього молока (за 3 місяці - 45%, за 6-7 місяців - 55%. Коровам 1 та 2 лактації додатково дають 1,5 - 2 к. од. на ріст. Високопродуктивна корова - з надоєм 25 -40 кг повинна одержувати 25 -30 к. од. корму (3 - 3,5 кг. перетравного протеїну). Годувати необхідно 4-5 разів в день. Основну кількість поживи таким коровам даємо з концентрованими кормами. Особливу увагу тут слід звернути на цукрово-протеїнове співвідношення (до 3,5-4 кг цукру). Інакше та велика кількість білка не буде перероблятися мікрофлорою передшлунків, що призведе до нагромадження отруйних речовин.
В зимовий період в раціони включають грубі корми (20% поживності); соковиті корми: сінаж, силос, коренеплоди, кислий жом, брага (займають 60% поживності раціону); концентрати: дерті, макуха, різні комбікорми - 20%. Примірна добова дача комбікорму для дійних корів складає на 1 кг молока 200-350 г.
Нестачу в раціоні тих чи інших речовин ліквідовують кормовими добавками або введенням в раціон багатих цим елементом кормів. Наприклад:
Нестачу перетравного протеїну - використанням зерна злакових і бобових або продуктами їх переробки;
Каротину - зеленим, хорошим сіном, морквою;
Кальцію і фосфору - м’ясокістковим і рибним борошном, моно - і дикальційфосфатом, кормовою крейдою та іншими.
Основні корми для молочних корів:
Грубі: сіно, солома;
Соковиті: коренеплоди, силос. сінаж;
Концентровані: комбікорми, зерно, дерть зерна, висівки.
Корові живою масою 500 кг. з добовим надоєм 20 кг треба давати сіна 10-12 кг, соковитих кормів - 30-35 кг, концентрованих -3-4 кг на добу.
Технологія ведення м”ясного скотарства
Нова галузь тваринництва - спеціалізоване м”ясне скотарство основане на розведенні м”ясних порід і типів великої рогатої худоби. Передбачається мати від загальної кількості худоби 25-30% м”ясних тварин.
На Львівщині в основу створення прикарпатського типу м”ясної худоби покладено метод складного відтворювального схрещування місцевої симентальської і чорно-рябої породи з плідниками української м’ясної та симентальської м’ясної породи американської і австрійської селекції.
На першому етапі корів і телиць чорно-рябої і симентальської порід спаровують (осіменяють) з плідниками української м”ясної породи, частково лімузинами. Поліським м”ясним типом, а на другому етапі одержані помісні телиці покривають бугаями - плідниками симентальської м”ясної породи.
Тварини новоствореного прикарпатського типу повинні поєднати в генотипі цінні якості вихідних порід: від великорослих м”ясних порід - високу енергію росту і м”ясну продуктивність, високий забійний вихід, пісне м”ясо. Нормальні отелення корів, пристосованість до природно-кліматичних і кормових факторів регіону.
Галузь м”ясного скотарства ведеться інтенсивно з впровадженням прогресивних технологій утримання, годівлі, відтворення худоби та нових форм організації і оплати праці.
Технологія галузі м”ясного скотарства в господарствах повинна характеризуватися сезонністю отелень, підсисним вирощуванням телят до 6-8 місячного віку за системою “корова-теля", пасовищним утриманням.
Однією з головних умов технології галузі є щорічне одержання від 100 корів і нетелів 90-95 телят, та забезпечення середньодобових приростів молодняка після відлучення на рівні 900-1000г.
В м”ясному скотарстві найбільш поширеним є безприв”язне утримання худоби на глибокій підстилці. Проте таке утримання вимагає певних затрат на реконструкцію приміщень. Тому в стійловий період часто м”ясних корів утримують в приміщеннях прив”язно, але підсисних телят в групових клітках з застосуванням режимного підсосу.
При безприв”язному утриманні в стійловий період повновікових корів доцільно розміщувати невеликими групами по 20-25 голів з вільним виходом на прилеглі до приміщень вигульні майданчики, обладнані годівницями та поїлками, а влітку - на площадках і пасовищах, яких необхідно мати по 0,3-0,5 га на корову.
Отелення корів і нетелей слід проводити в індивідуальних денниках, де вони утримуються з телятами 7-10 днів.
На фермах необхідно мати систему розколів для виділення з стада тварин при штучному осіменінні та проведенні зооветеринарних заходів, а також при ручному паруванні.
Така технологія утримання корів ефективна при організації турових зимово-весняних (лютий-березень) отелень. При цьому молодняк до виходу на пасовище досягає 3-4 місячного віку, а від корів відлучають пізно восени.
Основним критерієм у годівлі м”ясної худоби має бути споживання тваринами великої кількості грубих та соковитих кормів взимку і зелених влітку з максимальним використанням пасовищ при невеликих витратах концентратів (до 20% в структурі за поживністю).
Виходячи з рекомендованих норм годівлі на одну корову м”ясної породи з шлейфом необхідно в рік заготовляти 60-65ц і на середньорічну голову молодняка 22-23ц кормових одиниць. Крім цього, треба передбачити страховий фонд в розмірі 11-12ц кормових одиниць.
При організації годівлі маточного стада доцільно виділити два основних періоди - сухостійний і підсисний.
В сухостійний період корови та нетелі за два місяці до отелення повинні прирости на 45-50 кг. В цей період їм необхідно забезпечити по 1,4-1,6 кормових одиниць на 100 кг живої маси. На 1 кормову одиницю повинно припадати 108-110 г перетравного протеїну. До складу раціонів повинно входити 38-40% сіна, 12-15% соломи, 15-20% сінажу або силосу і 20-25% концентратів.
Особливу увагу слід надавати годівлі корів, які щойно отелилися. Протягом перших 9-10 днів після отелення корів слід годувати в основному грубими кормами, а потім поступово збільшувати даванки соковитих кормів і концентратів до повної норми.
Влітку корови з телятами повинні максимально використовувати пасовище.
В м”ясному скотарстві телят вирощують під матерями на підсосі до 6-8-місячного віку. Крім молока матері, підсисних телят потрібно підгодовувати грубими і концентрованими кормами. Новонароджене теля має спожити молозиво через 30-40 хв, але не пізніше 1,5 год після народження у кількості 1,5-2 кг. При невиконанні цієї умови телята часто хворіють на шлунково-кишкові захворювання внаслідок зниження резистентності організму, спостерігається загибель молодняка.
За підсисний період теля висисає 1200-1600 кг молока (продуктивність м’ясної корови). У перші 3-4 місяці після народження основним кормом для теляти є лише молоко. Для підгодівлі телят використовують сіно злакових і бобових культур, сінаж, силос і концентрати.
Після підсисного періоду особливості годівлі телят залежать від їх призначення.
Рівень годівлі ремонтних телиць повинен забезпечити їх добрий розвиток і високу класність за живою масою відповідати вимогам класу еліта.
Влітку телиць випасають, а при дефіциті трави їх треба підгодовувати зеленою масою.
Годівля племінних бугайців має бути достатньою за рівнем енергії, кількістю органічних та мінеральних речовин і вітамінів, щоб забезпечити їх майбутню статеву активність і в 14-16 міс уже використовувати для відтворення.
Взимку структура раціонів племінних бугайців за поживністю може бути такою: сіна - 25-30, соковитих кормів - 25-30, концентрованих 40-45%.
Особливу увагу слід приділяти годівлі нетелей і тілебних корів, для цього при стійловому утриманні вони повинні одержувати по 2-2,5кг концентратів цілодобово.
Робота по відтворенню стада повинна забезпечити щорічне одержання теляти від кожної корови.
Маточне поголів”я м”ясної худоби формується за рахунок міцної конструкції, які не мають захворювань кінцівок і вим”я. Щорічно треба проводити вибраковування 30% маток із основного стада. Причиною бракування корів, крім захворювань, є яловість на протязі поточного року.
Для правильної організації відтворення стада маточне поголів”я формують в однорідні групи по 20-25 голів, починаючи від отелень до відлучення телят. Різниця в строках отелення в даній групі не повинна перевищувати 30 днів.
Для того, щоб отримати турові отелення в лютому-березні необхідно провести осіменіння та парування корів і телиць в травні-червні. Якщо корови не запліднились в цей період, їх вибраковують.
На фермах необхідно обладнати пункти штучного осіменіння корів і телиць м’ясних порід. Навантаження на бугая при ручному паруванні не повинно перевищувати 45-50 корів і телиць в рік. Бугаїв-плідників слід утримувати окремо при добрих умовах годівлі і утримання.
Як вибрати молочну корову.
Велика рогата худоба може виробляти значну кількість продукції при порівняно невеликих витратах зернових кормів. Молоко і молочні продукти є незамінними у нашому раціоні. Від корови за рік можна отримати: 4000 - 5000 кг молока, що повністю задовольняє потребу в цьому продукті 8-10 чоловік. Крім того, бугайці, корови і навіть телята після забою дають велику тушу, яка у вигляді яловичини, телятини і ковбасних виробів складає основу нашого харчування, забезпечуючи організм білками. Добовий приріст молодняка складає 800 - 1000 грам. До 16-18 міс. віку молодняк досягає живої маси 400-450 кг і більше. Шкіра - основний матеріал для взуттєвої промисловості, з відходів шкіри виварюють столярний клей, шерсть іде на повсть, а роги дають матеріал для різних галентерейних виробів. Велика рогата худоба є основним постачальником гною на наші городи.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 200.