Податок стягується з усього чистого прибутку, отримуваною компанією. Чистий прибуток розраховується як прибутки компанії, отримані з усіх джерел (дохід від продажів, вартість зроблених послуг, прибутки від здачу в оренду землі, будівель і так далі), мінус витрати (на підставі даних бухобліку).

Оподаткуванню підлягає:

- Грецькі компанії - увесь прибуток, отриманий як в Греції, так і за кордоном. Іноземні компанії, управління якими здійснюється з Греції (незалежно від того, де вони зареєстровані - в Греції або за кордоном) сплачують податок в тому ж порядку.

- Іноземні компанії, що ведуть свою діяльність в Греції, - прибуток, отриманий від джерел в Греції. У разі наявності Договору про уникнення подвійного оподаткування між Грецією і державою, в якій заснована іноземна компанія, визначення бази оподаткування і порядок сплати податку виробляються згідно з відповідною Угодою.

Будівельні компанії полежать оподаткуванню в тому ж порядку, як інші юридичні особи, тобто сплачують податок з прибутку, відбитого в бухгалтерській звітності.

З бази оподаткування виключаються:

- прибутки, отримані від управління судами під грецьким прапором;

- на умовах взаємності - прибутки іноземних компаній, отримані ними в Греції від управління судами і літаками під іноземними прапорами;

- на умовах взаємності - передбачуваний дохід від нерухомості, що належить іноземним державам (якщо використовується для розміщення посольств і консульств), а також відомим іноземним релігіям (якщо використовується для проведення релігійних служб);

- відсотки по національних позиках, випущених у формі облігацій і казначейських векселів;

- відсотки по облігаціях ОТЕ (телекомунікаційній корпорації Греції) і так далі

Від сплати податку на прибуток також звільняються:

- Грецька держава, муніципалітети, громади;

- Грецька церква - відносно прибутків, отриманих від будівель і здачі землі в оренду.

З 1 січня 2007г. ставка податку складає 25% (в т.ч. і для представництв і дочірніх підприємств іноземних компаній). Податок на прибуток оплачується за календарний рік.

ДОГОВОРИ ПРО УНИКНЕННЯ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Практика укладення Договорів про уникнення подвійного оподаткування широко поширена у сучасному світі. Згідно з положеннями таких договорів, право стягування податків розділене між 2 державами - державою, в якій веде діяльність і отримує прибутки фізична або юридична особа, і державою його походження (тобто того, чиїм громадянином є фізична особа, або заснована юридична особа).

Як правило, такі договори передбачають, що податок, що сплачується в одній країні, що підписала такий договір, повторно не сплачується в іншій. Ці договори мають переважну силу перед внутрішнім, національним податковим законодавством, тобто якщо Договір передбачає ставку податку нижче, ніж внутрішній податковий закон, то застосовується ставка, вказана в Договорі.

Грецька Республіка уклала Договори про уникнення подвійного оподаткування з усіма країнами ЄС, а також з про Швейцарією, США та ін.

Резиденти Греції (фізичні і юридичні особи), одержуючі дохід в державі, яка є стороною Договору про уникнення подвійного оподаткування з Грецією, повинні представити податковим органам цієї держави документ, що підтверджує їх податкове резидентство в Греції, і тоді положення Договору відносно сплати ними податків застосовуватимуться безпосередньо.

У Греції такий документ видається Міністерством Економіки і фінансів на підставі заяви зацікавленої особи і представлених ним документів.

На січень 2007г. Грецька Республіка підписала і ратифікувала Договори про уникнення подвійного оподаткування з наступними державами:

Албанія; Вірменія; Австрія; Бельгія; Болгарія; Великобританія; Угорщина; Німеччина; Грузія; Данія; Єгипет; Ізраїль; Індія; Ірландія; Ісландія; Іспанія; Італія; Кіпр; КНР; Корея; Кувейт; Латвія; Литва; Люксембург; Мексика; Молдова; Нідерланди; Норвегія; Польща; Португалія; Румунія; Словаччина; Словенія; США; Туриця; Україна; Узбекистан; Фінляндія; Франція; Хорватія; Чеська Республіка; Швеція; Швейцарія; ПАР

Банківська система

Центральний банк країни, Банк Греції (БГ), є акціонерним товариством, 50% акцій якого належить державі, інші - інституціональним інвесторам, у тому числі і іноземним, а так само дрібним акціонерам. Очолює БГ керівник, призначає Президентом країни за пропозицією уряду на чотири роки. Внутрішніми справами Банку, в якому працює близько 3000 чоловік, розпоряджається Адміністративна рада з 12 чоловік: керівника, двох його заступників і 9 представників промисловості, торгівлі і профспілок. Грошово-кредитну політику визначає уряд, одноосібну відповідальність за її реалізацію несе керівник БГ.

Банки Греції можна розділити на три групи: комерційні банки (державні і приватні), спеціалізовані кредитні інститути і філії зарубіжних банків. До 1993 року в Греції діяли 27 грецьких банків і 19 філій іноземних банків, що функціонували в країні на постійній основі. Банківський сектор контролюється чотирма найбільшими держбанками, на які доводиться більше 70% обороту галузі. Найбільші грецькі банки, окрім Банку Греції, - Національний банк, Сільськогосподарський банк, Торговельний банк, Іпотечний банк.

Спеціалізовані кредитні інститути є інструментом державного фінансування окремих секторів економіки. Їх діяльність, часто збиткова, субсидується державою. В ході лібералізації банківського сектора, що почалася в 80е роки, сфера діяльності спеціалізованих кредитних установ розширилася і перетнулася з областю діяльності комбанків.

В процесі реформи утворилися також приватні банки, що спеціалізуються на роботі з корпоративними клієнтами, наданні товарних кредитів і фінансуванні зовнішньої торгівлі. Банкам країни зараз дозволено (і від них навіть вимагають) бути конкурентоздатними, різноманітити послуги, що робляться, у тому числі за допомогою комп'ютеризації. Тепер лише питання часу, коли грецькі банки стануть повністю приватними. Проте державний статус зберігають Сільськогосподарський банк Греції і Національний банк промислового розвитку (ЕТВА). Вони діють більше як державні фінансові інститути, що спеціалізуються на фінансуванні сільського господарства і промисловості. В той же час повного дерегулювання банківської системи не сталося, зокрема, держава продовжує встановлювати розмір ставок середньо і довгостроковим кредитам виробничому сектору і визначає максимальні розміри споживчих кредитів.

Серед іноземних філій безперечним лідером є філія "Ситібанка", відкрита в Греції в 1964 році. Окрім нього також діють філії: "Барклейз Бенк", "Алхемєйне Банк Недерланд", "Мідлєнд Бенк", "Нешнл вестмінстер бенк", "Банк Насьональ де Пари", "Сосьете Женераль" (90 млн драхм), "Бенк оф Нова Скотіа" (77 млн драхм), "Амерікан єкспрес" (71 млн драхм), "Ройал бенк оф Скотланд" (69 млн драхм). Працюють з грецькими клієнтами також "Креди коммерспаль де Франс", "Гриндліз бенк", "Байерише Ферайнсбанк", "Чейз Манхеттен Бэнк", банк "Паріба", "Бенк оф Америка", "Араб бенк", "Транезу Кіпру" (Кіпр), іранський банк "Садерат". За опублікованими даними, на червень 2009 року на грецькі комерційні банки доводилося 88,64% усіх депозитів і 82,05% усіх позик в Греції, тоді як іноземні банки розташовували там 11,36% депозитів і надавали 17,95% усіх позик.[3]

Історично грецька держава завжди фінансувала свої дефіцити через банківську систему. Комерційні банки повинні були резервувати до 40% усіх нових депозитів і купувати державні облігації і інші цінні папери. Проте з 2005 року частина дефіциту стала фінансуватися шляхом продажу державної заборгованості приватним особам в обмін на облігації, що випускалися щомісячно, і інші цінні папери. Привабливість їх в тому, що вони дають найвищий відсоток на фінансовому ринку, а отримуваний від операцій з ними дохід не оподатковується. З 1 січня 2004 року Банк Греції не має більше за право брати участь у фінансуванні державного сектора.

Банк Греції здійснює нагляд за кредитною системою. У зв'язку з цим він встановлює нормативи власних засобів, максимального розміру кредиту одному клієнтові і так далі. Банк Греції також видає банківські ліцензії.

Однією з серйозних проблем для грецького банківського сектора є зростаюче число недостатньо платоспроможні компанії: на межі неплатоспроможності стоять кожне третє промислове підприємство і кожне друге торговельне підприємство країни.

Таким чином, банківський сектор Греції є переважно державним і включає невелику кількість банківських установ, діяльність яких значною мірою регулюється органом державної влади. На положення Банку Греції сильний вплив зробив переважаючу думку про другорядність ролі фінансової системи в економіці країни. Він фактично є лише технічним агентом уряду по реалізації його грошово-кредитної політики.

Останніми роками банківська система Греції розвивається швидкими темпами, завдяки жорсткій фінансовій політиці. ВВП Греції по такій галузі, як туризм, складає 65%.

2010

У липні грецька банківська система вже проходила випробування на міцність. Тоді тестування проходили і інші європейські банки (в цілому 91 структура). Стрес-тести пройшли під патронажем комітету ЄС з Європейського банківського сектора. Перевіряючі аналізували баланс банків, рівень капіталізації і інші показники, причому для кожного банку розраховувалися три сценарії - базовий, несприятливий і украй несприятливий.

Липневий стрес-тест провалив тільки один банк - ATEbank, чий показник адекватності капіталу першого рівня склав усього 4,36% проти необхідних 6%. Показник ще одного банку - четвертої найбільшої фінструктури країни Piraeus Bank - виявився на допустимому рівні 6%. Показники інших банків дещо вищі.

""При проведенні стрес-тест застосовувалися загальні для усіх країн і банків стани і вимоги. Але це не означає, що вони були абсолютно ідентичні для усіх держав. Вимоги до грецької банківської системи були завищені у зв'язку з поганими фіскальними показниками країни і на той момент високим спредом на десятирічні казначейські папери Греції", - пояснив глава Центробанку Греції Джордж Провопулос на зустрічі з делегацією українських журналістів.

За інформацією Провопулоса, нинішнє положення Piraeus Bank дуже стабільно. А ось АТЕbank буде поглинений, причому його планує купити якраз Piraeus Bank. Зараз цей грецький банк веде переговори з Мінфіном про купівлю двох банків (TT Hellenic Postbank і ATEbank). За попередніми оцінками, сума угоди складе біля EUR700 млн. за дві фінструктури.

В цілому Провопулос не вважає, що грецьким банкам буде потрібно серйозну докапіталізацію після проведення другого, жовтневий стрес-тест. "Грецькі банки вже досить стійкі і серйозну докапіталізацію їм не буде потрібно. У тому числі не буде потрібно істотні вливання капіталу для виконання вимог Basel III", - сказав Джордж Провопулос.[4]

Втім, це не означає, що грецька банківська система зовсім не постраждала від кризи. Для порятунку грецького банківського сектора Центробанк направив EUR4 млрд. в обмін на привілейовані акції постраждалих банків плюс надав банкам гарантії під кредити на суму EUR30 млрд. Причому поки що ці гарантії - єдине фінансове підживлення для грецького банківського сектора (не рахуючи акціонерний капітал), оскільки іноземні інвестори як і раніше з великою недовірою відносяться до кредитування грецьких позичальників.