Все що існує в світі має свій початок: колоски пшениці виростають з маленьких зерняток, яйцеклітина перетворюється в зародок з якого згодом виростає людина. Аналогічна ситуація складається і в житті людини, яка починаючи з першого кроку та перших слів пізнавати світ, опановувати його таємниці та цікаві особливості життя. Спочатку за це все відповідають мама, тато, бабуся чи то дідусь. Далі, функцію виховання та навчання беруть на себе особи, які передають набуті знання та навички, культуру, цінності та мораль – педагоги. Саме їм належить функція піднімати нове покоління, ставити їх на правильний шлях та вкладати в них найдорожче, те що може їм в майбутньому принести успіх та досягнення високих вершин.

Оскільки наше дослідження потребує з’ясувати фактори, які ускладнюють педагогічну працю, тому виходячи з критеріїв, зазначених вище можна говорити про наступні: політичні, економічні, соціальні та психологічні.

Як зазначалося вище позиція країни, її розвиток та імідж в очах інших держав-сусідів, залежить від рівня інтелектуально-розвиненої нації, який в свою чергу залежить від компетентності, зусиль вчителя та наполегливості учня.

Говорячи про соціальний фактор, варто зазначити, що він впливає перш за все на положення сім’ї дитини. Вище нами було зазначено показники, які включає цей фактор, серед яких заробітна плата, рівень безробіття, який безпосередньо впливає на рівень міграції населення. Тобто, якщо батьки дитини недостатньо заробляють для того, щоб утримати себе та членів сім’ї, вони змушені мігрувати в пошуках кращого життя. Це в свою чергу залишає психологічні наслідки на дитині, оскільки вона залишається без нагляду, а тому, часто помічається тенденція, що рівень прагнення та старанності таких дітей до навчання знижується, що залишає відбиток на подальших її успіхах.

Фактично, всі показники результативно-глобалього рівня між собою взаємопов’язані, і впливають один на одного. Так наприклад від політичних умов, які відбуваються в країні залежать як соціальні так і економічні показники.

Економічні досягнення країни залежать від того наскільки є обізнаною нація і як вона відповідно використовує набуті знання у своїй практичній діяльності. Хоча тут знову ж таки, має вплив політичний фактор, адже якщо влада не може забезпечити населення робочими місцями (соціальний фактор), то відповідно економічні показники матимуть низький рівень.

Варто зазначити, що вище розглянуті результативно-глобальні показники, залежать від локально-процесуальних, локально-результативних та глобально-процесуальних, про які піде мова нижче.

Не варто забувати, що рівень компетентності вчителів, їх вміння подати матеріал та зацікавити учнів впливає на сам результат. Особливо, коли перехід до інформаційного суспільства, де домінують інформаційні технології вимагає від вчителів неабиякої обізнаності. Тому їх низький рівень не дає можливості повноцінно розвивати нову особистість.

Важливою є також проблема поліпшення культурологічної, мовної (з української та іноземних мов), психолого-педагогічної, методичної, практичної підготовки вчителів.

Оскільки наше дослідження потребує також з’ясувати фактори, які знижують рівень престижу, тому зсередимо увагу на їх розгляді. Ми вже зазначали, що педагог робить значний вплив на формування особистості учня і вихованця, яке відбувається саме в дитячі роки. На жаль, в сучасному суспільстві професія педагога, або як в суспільстві звиклися говорити вчитель, не є престижною. Явне протиріччя між думками про «ідеальну роль» вчителя і реальним престижем професії пояснюється соціальними чинниками.

Перш за все, в суспільстві домінує стереотипне уявлення про так званих «бюджетнків». Фактично з усіх можливих джерел лунає інформація про те, що вчителі це соціальні аутсайдери, які обділені увагою держави, а також позбавлені можливості достатньо заробляти.

Другим важливим фактором, який залишає відбиток на престижі професії є 90-і роки, коли вчителі разом зі всім населенням опинилися в абсолютно нових обставинах і повинні були шукати способи адаптації до них. Склалося так, що в цих умовах вони втратили авторитет, який в радянські часи дозволяв «навчати життю» як учнів і вихованців, так і їхніх батьків. Тому про вчителів, які не зуміли адаптуватись до нових умов привела до того, що в суспільстві закріпилося уявлення: «як вони можуть навчити жити добре, якщо самі живуть погано».

Варто зазначити, що тут також має місце економічний фактор. Він розкривається як в досягненнях (показниках), які має країна на мікрорівні (рентабельність підприємств), так і на макрорівні (ВВП, ВНП, рівень інфляції тощт). Може виникнути питання, чому саме на цих факторах ми зупинились, так от справа в тому, що саме від рівня знань який передають педагоги своїм вихованцям та учням залежить подальший розвиток особистості як в професійному так і в особистісному розвитку. Відповідно рівень набутих знань визначає загальну компетентність у тих чи інших питаннях. Тому працюючи в організаціях, на підприємствах людина використовує набуті знання і якщо дійсно цей рівень є високим це буде відображатися на її ефективності та продуктивності від реалізованої роботи, а це в свою чергу відображатиметься на загальних показниках організації. Відповідно навпаки, якщо рівень обізнаності низький, то і показники будуть невисокі. Престиж в очах інших країн, які співпрацюють з нами нажаль знижується, а це призводить до того, що з кожним роком все менше абітурієнтів подає документи на спеціалізації, що свідчать про педагогічну діяльність. Тому вже цим визначається імідж педагога в очах інших держа-сусідів.

Не менш важливий чинник – соціальний. Матеріальне становище вчителів – надзвичайно гостра і найбільш значима проблема, що вимагає рішення на державному рівні. У той же час, з точки зору майбутнього країни і міста, набагато важливіше, хто і чому вчить наших дітей, наскільки авторитетні педагоги і якою мірою вони можуть допомогти своїм учням підготуватися до повноцінного дорослого життя. Не раз можна помітити тенденцію, що обізнані люди змушені в пошуках повернення хоч якоїсь частини затрачених на себе інвестицій їхати за кордон.

Величезна кількість факторів, які знижують престиж педагогічної діяльності, є наслідком політичних потрясінь.

Як бачимо, всі фактори, які знижують ефективність педагогічної праці можна звести до соціальних, економічних та політичних. Що ж стосується факторів, які знижують рівень престижу останньої, то тут варто до всіх попередніх додати стереотипи, які склалися в суспільстві.