Жирні лініменти. Ця група лікарських засобів характеризується наявністю в їхньому складі якого-небудь жиру чи жироподібної речовини. Найчастіше використовуються жирні чи олії приготовлені на них розчини, набагато рідше парафінова олія, сплави чи вазеліну ланоліну.

Олії жирні (Olea pinguia). Рідкі при кімнатній температурі, прозорі, в’язкі рідини, що представляють собою суміші гліцеридів різних високомолекулярних жирних кислот (головним чином тригліцериди пальмітинової, олеїнової і стеаринової кислот). У медичній практиці використовують тільки олії, отримані холодним пресуванням (без підсмажування насінь) і в холодних пресах. Найбільше часто застосовують олію мигдальну (Oleum Amygda-larum), отримані з насінь мигдалю звичайного (солодкого і гіркого), олію персикову (Oleum Persicorum), отриману з насінь персика звичайного, абрикоси звичайної, сливи домашньої й аличі – для готування ін'єкцій; олію соняшникову (Oleum Helianthi), отриману з насінь соняшника однолітнього, олію арахисну (Oleum Arachidis), отриману з насінь земляного горіха (арахісу), і олію кунжутну (Oleum Sesami), отриману з насінь кунжуту індійського – для внутрішнього і зовнішнього застосування.

Олії, використовувані для виготовлення ін'єкційних ліків, повинні строго відповідати вимогам ДФХ у відношенні наявності домішок, величини кислотного числа, прозорості, щільності й інших фізико-хімічних показників.

В оліях добре розчиняються різні препарати – ментол, камфора, фенол, ртуті йодид, фенілсаліцилат, алкалоїди – підстави, ефірні олії і т. д.

Застосування як допоміжні речовини (розчинників, формоутворювачів і т. д.) жирних олій може вести до зміни стабільності препарату в лікарській формі, а також до зміни його фармакокінетичні характеристики. Як правило, у присутності жирних олій сповільнюються процеси гідролітичної деструкції лікарських речовин і швидкість абсорбції в організмі. Жирні олії зберігають у заповнених доверху добре укупорених скляних ємкостях і в металевих упакуваннях.

Спиртові лініменти. Як спиртові лініменти використовуються лікарські спирти, їхньої суміші, а також різні приготовлені в міру потреби спиртові розчини лікарських препаратів.

Етиловий спирт (Spiritus aethylicis, Spiritus vini). Офіцінальними є розчини етилового спирту 95%, 90%, 70%, 40% (у випадку відсутності зведень про концентрацію спирту при готуванні рецепта ДФХ вказує користуватися спиртом 90% концентрації). Етиловий спирт виходить у результаті шумування крохмаловмістної сировини, головним чином картоплі і зерна. Після очищення від різних домішок і зміцнення шляхом застосування спеціальної технології (ректифікація) одержують спирт потрібної концентрації, що задовольняє вимогам ДФХ.

Чистий етиловий спирт являє собою легко рухливу прозору рідину з характерним спиртовим запахом і пекучим смаком. Він летучий, легко запалюється. Етиловий спирт є прекрасним розчинником для великої групи лікарських речовин – ефірних олій, органічних кислот, смол, йоду і т. д. і легко змішується з іншими розчинниками – водою, гліцерином, диетиловим ефіром, хлороформом і т. д. При змішанні спирту з водою спостерігається розігрівання суміші і зменшення її обсягу в порівнянні із сумою обсягів, що складають суміш (явище контракції), що залежить щораз від співвідношення в суміші обсягів спирту і води. Це явище вимагає при одержанні водно-спиртових розчинів необхідної концентрації проведення щораз попередніх розрахунків по відповідним формулах або з застосуванням спеціальних таблиць, що маються в додатку ДФХ.

Як розчинник етиловий спирт знаходить найширше застосування у фармацевтичній технології головним чином для готування розчинів для зовнішнього і внутрішнього використання, а в ряді випадків для готування ін'єкційних ліків. У зв'язку зі значною залежністю розчинюючої здатності етилового спирту від його концентрації – процентного вмісту абсолютного (безводного) спирту в спиртовому розчині – при використанні водно-спиртових розчинів необхідно знати його концентрацію (в аптечній практиці застосовують тільки розчини спирту, головним чином водяні; у заводських умовах усе ширше використовують абсолютний, безводний етиловий спирт). Концентрація спиртового розчину звичайно виражається у відсотках по масі, що показують зміст безводного спирту (у грамах) у 100 г. спиртового розчину, чи у відсотках по обсязі, що показують зміст абсолютного спирту (у мілілітрах) у 100 мл спиртового розчину. Переклад відсотків по обсязі у відсотки по масі і назад, що нерідко має місце в практичній діяльності фармацевтів, здійснюється по спеціальних формулах. Облік спирту ведеться по масі.

У фізіологічному відношенні спирт є далеко не індиферентною допоміжною речовиною, що варто мати на увазі при його використанні.

Спиртові розчини, починаючи з 15–20%, володіють бактеріостатичним і бактерицидною властивістю, що дозволяє застосовувати їх з метою дезінфекції аптечного посуду, хірургічного інструментарію, рук і т. д. У фармакологічному відношенні спирт є представником групи речовин наркотичної дії. З біофармацевтичної точки зору необхідно враховувати можливу взаємодія спирту з компонентами лікарської форми й істотний вплив на процеси абсорбції препарату при будь-яких способах уведення. Ця остання обставина може істотно змінити характер кінетики лікарських речовин у присутності спирту, змінити їхню біологічну приступність, а отже, і терапевтичну ефективність. (Призначення спиртових розчинів ряду препаратів усередину, наприклад, в одних випадках характеризується різким посиленням процесів абсорбції, а в інші – зниженням їхньої інтенсивності.) Розчини етилового спирту будь-якої концентрації звичайно зберігають у добре закупорених скляних суліях (для попередження випару), у прохолодному місці, подалі від вогню.

Вазоліменти (від linimentum olei vaselini) – різновид лініментів, що готуються на основі вазелінової олії. У свій час вазоліменти були створені в результаті прагнення одержати препарат, що володіє властивостями жирних лініментів і одночасно високою стійкістю при збереженні. Внаслідок змісту вазелінової олії вазоліменти не здобувають прогірклого запаху й у більшості випадків допускають можливість заготівлі на тривалий час.

Складні вазоліменти являють собою розчини різних препаратів, розчинних у жирах, у звичайному чи простому вазоліменті. Олія вазелінова, рідкий парафін (Oleum vaselini, Paraffinum liquidum). Це безбарвна, без запаху і смаку, прозора грузла рідина, що є продуктом переробки нафти.

Олія вазелінове нерозчинна у воді і спирті. Добре змішується з хлороформом, ефіром, жирними оліями, крім касторового. У медичній практиці використовується олія вазелінове спеціального очищення, що задовольняє вимогам ДФХ у відношенні змісту можливих домішок (вода, твердий парафін, органічні речовини, сульфіди і т. д.). В олії вазеліновому в різному ступені розчиняються багато лікарських речовин, наприклад йод, фенол, тимол, камфора, йодоформ, бензойна кислота, атропін-підстава і т. д.

Вазелінова олія практично не всмоктується в поверхні шкіри і слизуватих оболонок і, як правило, у чистому виді сповільнює усмоктування всіляких лікарських речовин. У медичної практик-вазелінову олію застосовується як проносний засіб (для прийому усередину) і для готування ряду лікарських форм для зовнішнього використання (краплі, мазі і т. д.).

Зберігають вазелінову олію в скляній тарі, у захищеному від світла місці.

Сапоніменти. До складу сапоніментів входять спиртові розчини мила, що грають роль дисперсійного середовища.

При утиранні сапоніменти викликають емульгування шкірного жиру, що сприяє швидкому і глибокому проникненню в товщу шкіри розчинених у них лікарських речовин. Мильні лініменти відрізняються швидко наступаючим і сильно вираженою терапевтичною дією, викликають розбухання верхніх шарів і розпушують епідерміс. Розрізняють дві групи сапоніментів у залежності від характеру вхідного в їхній склад мила рідкі (містять мило калійне) і щільні (містять мило натрієве).

Ще одним різновидом лініментів є оподельдоки рідкі, котрі також являють собою м'яку лікарську форму для зовнішнього застосування. Оподельдоки рідкі гомеопатичні – це гомогенна дисперсна система, до складу якої входить суміш гомеопатичних лікарських засобів з основою (розчин мила калійного в спирті етиловому) звичайно в співвідношенні 1:10. Основу виготовляють шляхом змішування спирту мильної складного, води очищеної і спирту етилового 96%-ного в співвідношенні 2:1:1. Для одержання оподельдоків в основу вводять різні настойки гомеопатичні матричні в концентрації 3,5 чи 10%, а також суміші чи настойок їхніх розведень, ефірні олії й інші лікарські речовини.