Зміст
Зміст 3
Вступ. 4
1. Лініменти як різновид мазей, їх характеристика і класифікація 6
2. Біофармацевтичні аспекти лініментів. 9
3. Характеристика основ у лініментах. 14
4. Загальні правила приготування лініментів. 18
5. Власна технологія лініментів. 20
6. Правила зберігання, оформлення і відпуску лініментів. 29
7. Контроль якості і шляхи удосконалення технології виготовлення 30
Практична частина 32
Висновки та рекомендації 57
Список використаної літератури. 59
Вступ
Лініментами називається відокремлена група рідких лікарських речовин для зовнішнього вживання. Їхня назва (від лат. linire – «утирати, натирати») указує на спосіб застосування – шляхом утирання в шкіру, рідше у виді пов'язок і тампонів. Більшість цих лікарських форм являє собою текучі рідини, що володіють різним ступенем в'язкості (від легкорухливих до тих, що мають консистенцію рідкої сметани чи густих вершків). Лише деякі лініменти мають порівняно щільну консистенцію і являють собою механічно неміцні системи, які легко плавляться при температурі людського тіла. Однак багато авторів відносять лініменти до категорії рідких мазей і розглядають у розділі «Мазі».
Мазі і лініменти являють собою одну з древніх лікарських форм, що не утратили своєї значимості і сьогодні в сучасній медицині. Якщо раніше ці лікарські форми розглядалися головним чином як лікарська форма для лікування дерматологічних захворювань, то в даний час вони досить широко використовуються в проктології, хірургії, офтальмології, гінекології й інших галузях медицини. Слід зазначити той факт, що мазі і лініменти знаходять усе більш широке застосування як засоби для діагностики і попередження різних захворювань і як засоби, що впливають на рецепторні поля ряду внутрішніх органів, на окремі симптоми і весь організм у цілому.
Не залишається без уваги той факт, що мазі і лініменти являють собою саму оптимальну лікарську форму, у якій можна сполучити компоненти, різні по хімічній природі, агрегатним станам, призначенням, біологічною активністю. Це пояснюється тим, що в в’язкому середовищі фізико-хімічні процеси (гідроліз, окислювання й ін.) протікають значно повільніше.
Аналіз лініментів на сучасному ринку України показує, що асортимент їх, у залежності від фармакологічної дії, досить обмежений. У зв'язку з цим проблема збільшення асортименту лініментів зважується за рахунок екстемпорального готування їх в умовах аптек.
У цьому світлі, дуже актуальними є питання вивчення і поліпшення аптечної технології лініментів.
Власна технологія лініментів
Жирні лініменти. Ця група утирань характеризується наявністю в їхньому складі якого-небудь жиру чи жироподібних речовини. Найчастіше використовуються жирні олії чи приготовлені на них розчини, набагато рідше парафінова олія, сплави вазеліну чи ланоліну.
Жирні лініменти можуть бути гомогенними чи гетерогенними.
Гомогенні жирні лініменти можуть містити хлороформ, скипидар, метилсаліцілат, ефір і різноманітні медикаменти, розчинні в жирах чи їхніх сумішах з перерахованими речовинами. Прикладами гомогенних жирних лініментів є хлороформна олія, салінімент, складне скипидарне утирання і т. п. Готування їх не викликає ніяких складностей.
Oleum Chloroformii (хлороформна олія)
Rp.: Chloroformii 1,0
Olei Helianthi 2,0
M.D.S.:
Salinimentum (салинимент)
Rp.: Methylii salicylatis 1,0
Olei Hyoscyami 3,0
Chloroformii 1,0
M.D.S.:
Практична частина
Рецепт №1
Візьми: Хлороформу 10,0
Олії Соняшникової
Олії Терпентинна по 20,0
Змішай. Дай. Познач. Втирати в хворий суглоб.
Rp.: Chloroformii 10.0
Olei Helianthi
Olei Therebinthinae ana 20.0
Misce. Da. Signa. Втирати в хворий суглоб.
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Фізико-хімічні властивості:
Chloroformium
ДФУ ХХ ст. 186
Опис: Безбарвна, прозора тяжка рухлива безбарвна рідина з характерним запахом і солодким смаком.
Розчинність: Мало розчинний у воді, змішується у всіх співвідношеннях з безводним спиртом, ефіром, бензином і багатьма ефірними і жирними маслами, не змішується з гліцерином.
Зберігання: Список Б. В добре закупорених склянках з оранжевого скла, в прохолодному місці.
Olei Helianthi
ДФУ ХХ ст. 346
Опис: Прозора масляниста рідина від світло-жовтого до жовтого кольору. Запах слабкий, своєрідний, смак маслянистий, пряний. Н повітрі висихає дуже повільно (10–20 днів).
Розчинність: Мало розчинна у спирті, легко розчинна у ефірі, хлороформі, бензині і скипидарі.
Зберігання: В добре закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Olei Therebinthinae
ДФУ ХХ ст. 491
Опис: Прозорий, безбарвний, рухливий розчин з характерним запахом і смаком.
Розчинність: Масло практично не розчинне у воді, розчинне в спирті; змішується у всіх співвідношеннях з ефіром, хлороформом, петролейним ефіром і жирними маслами.
Зберігання: В сухому, захищеному від світла місці.
Зворотній бік ППК:
Chloroformii 10.0
Olei Helianthi 20.0
Olei Therebinthinae 20.0
m (заг.) = 50.0
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Olei Helianthi 20.0
Chloroformii 10.0
Olei Therebinthinae 20.0
m (заг.) = 50.0
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Теоретична основа технологічного процесу:
Дана лікарська форма – лінімент – розчин, до складу якого входить речовини загального списку: світлочутлива – хлороформ, пахуча – скипидар і світлочутлива – соняшникова олія. Всі три компоненти взаємо розчинні один в одному.
Приготування:
У суху таровану склянку для відпуску з жовтогарячого скла відважуємо 20.0 г. олії соняшникової, потім (не знімаючи з ваг) 10.0 г. хлороформу і в останню чергу – 20.0 г. скипидару. Закупорюють, збовтуємо до однорідності й оформляємо до відпуску.
Упаковка і укупорка:
Упаковуємо у скляні флакони з нагвинчуваними кришками.
Оформлення:
Оформляємо етикетками: «Зовнішнє», з додатковими написами «Перед вживанням збовтувати», «Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці», «Берегти від дітей».
Контроль якості:
Здійснюється за відхиленням у масі, а також за органолептичними показниками: однорідністю, відсутністю сторонніх включень, кольором, запахом.
Рецепт №2
Візьми: Ментолу 2.0
Камфори 3.0
Олії Соняшникової 80.0
Метилсаліцилату 5.0
Змішай. Дай. Познач. Втирати у хворий суглоб.
Rp.: Mentholi 2.0
Camphorae 3.0
Olei Helianthi 80.0
Methylii salicylatis 5.0
Misce. Da. Signa. Втирати у хворий суглоб.
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Фізико-хімічні властивості:
Mentholum
ДФУ ХХ ст. 405
Опис: Безбарвні кристали з сильним запахом перцевої м`яти і прохолоджуючим смаком. Леткий при звичайній температурі і пере ганяється водяною парою.
Розчинність: Дуже мало розчинний у воді, дуже легко розчинний в 95% спирті, ефірі, оцтовій кислоті, легко розчинний в рідкому парафіні і жирних маслах.
Зберігання: В добре закупореній тарі, в прохолодному місці.
Camphora
ДФУ ХХ ст. 155
Опис: Білі кристалічні шматки, чи безбарвний кристалічний порошок, чи пресовані плитки з кристалічною будовою, які легко ріжуться ножем і злипається в грудку. Має сильний характерний запах і гірким, потім охолоджуючим смаком. Камфора легко опрошкується в присутності невеликої кількості спирту і хлороформу. При розтиранні з фенолом, ментолом, тимолом чи хлоралгідратом утворює густі прозорі розчини. Легко переганяється навіть при звичайній температурі, утворюючи в верхній частині посуду, в якому зберігається, кристалічний перегін. При обережному нагріванні випаровується, не обвуглюючись.
Розчинність: Мало розчинний у воді, легко розчинний в 95% спирті, дуже легко розчинний в ефірі і хлороформі, легко розчинний в петролейному ефірі, в жирних і ефірних оліях.
Зберігання: В добре закупорених склянках, в прохолодному місті.
Olei Helianthi
ДФУ ХХ ст. 346
Опис: Прозора масляниста рідина від світло-жовтого до жовтого кольору. Запах слабкий, своєрідний, смак маслянистий, пряний. Н повітрі висихає дуже повільно (10–20 днів).
Розчинність: Мало розчинна у спирті, легко розчинна у ефірі, хлороформі, бензині і скипидарі.
Зберігання: В добре закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Methylii salicylas
ДФУ ХХ ст. 425
Опис: Безбарвна чи жовтувата рідина характерного ароматичного запаху.
Розчинність: Дуже мало розчинна у воді, змішується зі спиртом та ефіром у всіх співвідношеннях.
Зберігання: В добре закупореній тарі, зберігаючій від дії світла.
Зворотній бік ППК:
Mentholi 2.0
Camphorae 3.0
Olei Helianthi 80.0
Methylii salicylatis 5.0
m (заг.) = 90.0 г.
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Mentholi 2.0
Olei Helianthi 80.0
Camphorae 3.0
Methylii salicylatis 5.0
m (заг.) = 90.0 г
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Теоретична основа технологічного процесу:
Дана лікарська форма – лінімент – розчин, до складу якого входить речовини загального списку: леткі, пахучі речовини – ментол і камфора, що утворюють евтектичну суміш, пахуча, летка, світлочутлива речовина – метилсаліцилат, світлочутлива – соняшникова олія.
Приготування:
Прописані сухі речовини (ментол, камфора) добре розчинні в соняшниковій олії, однак, через утворення евтектичної суміші їх варто розчиняти по черзі чи в окремих порціях розчинника.
У суху склянку для відпуску з темного скла поміщаємо 2.0 г. ментолу, таруємо і відважуємо 80.0 г. соняшникової олії, розчиняємо (можна при нагріванні на теплій водяній бані). Після повного розчинення ментолу додаємо 3.0 г. камфори і розчиняємо. В останню чергу додаємо 5.0 г. метилсаліцилату. Закупорюємо, струшуємо і оформляємо до відпуску.
Упаковка і укупорка:
Упаковуємо у скляні флакони з нагвинчуваними кришками.
Оформлення:
Оформляємо етикетками: «Зовнішнє», з додатковими написами «Перед вживанням збовтувати», «Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці», «Берегти від дітей».
Контроль якості:
Здійснюється за відхиленням у масі, а також за органолептичними показниками: однорідністю, відсутністю сторонніх включень, кольором, запахом.
Рецепт №3
Візьми: Йоду 0.3
Парафіну 15.0
Спирту етилового 95% 10 мл
Хлороформу 80.0
Змішай. Видай. Познач. Для теплих пов`язок.
Rp.: Iodi 0.3
Paraffini 15.0
Spiritus aethylici 95% 10 ml
Chloroformii 80.0
Misce. Da. Signa. Для теплих пов`язок.
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Фізико-хімічні властивості:
Iodum
ДФУ ХХ ст. 375
Опис: Сірувато-чорні з металевим блиском пластинки чи зростки кристалів характерного запаху. Леткий при звичайній температурі, при нагріванні випаровується, утворюючи пари.
Розчинність: Дуже мало розчинний у воді, легко розчинний в водному розчині йодидів, розчинний в 10 частинах 95% спирту, в ефірі і хлороформі. Розчини в хлороформі фіолетового кольору.
Зберігання: Список Б. В скляних банках з притертою пробкою, в прохолодному, захищеному від світла місці.
Paraffinum
ДФУ ХХ ст. 491
Опис: Безбарвна масляниста нефлюоресційована рідина без запаху і смаку.
Розчинність: Практично не розчинний у воді і спирті. Розчинний в ефірі, хлороформі, бензині. Змішується з рослинними оліями, крім касторової.
Зберігання: В добре закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Spiritus aethylicus 95%
ДФУ ХХ ст. 644
Опис: Прозора, безбарвна, рухлива, летка рідина з характерним спиртовим запахом і пекучим смаком. Температура кипіння – 78˚С. Легко спалахується, горить синюватим бездимним полум`ям, що слабо світиться.
Розчинність: Змішується у всіх співвідношеннях з водою, ефіром, хлороформом, ацетоном і гліцерином.
Зберігання: В добре закупореній тарі, в прохолодному місці.
Chloroformium
ДФУ ХХ ст. 186
Опис: Безбарвна, прозора тяжка рухлива летка рідина з характерним запахом і солодким пекучим смаком.
Розчинність: Мало розчинний у воді, змішується у всіх співвідношеннях з безводним спиртом, ефіром, бензином і багатьма ефірними і жирними оліями, не змішується з гліцерином.
Зберігання: Список Б. В добре закупорених склянках з оранжевого скла, в прохолодному місці.
Зворотній бік ППК:
Iodi 0.3
Paraffini 15.0
Spiritus aethylici 95% 10 ml
Chloroformii 80.0
m (заг.) = 103.4
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Iodi 0.3
Paraffini 15.0
Chloroformii 80.0
Spiritus aethylici 95% 10 ml
m (заг.) = 103.4
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Теоретична основа технологічного процесу:
Дана лікарська форма – лінімент – розчин, драглеподібна маса, що плавиться при температурі тіла. Це йодо-хлороформно-парафіновий лінімент – паста Розенталя. До складу якого входять речовини загального списку – парафін та етиловий спирт та речовини списку Б – світлочутливі йод та хлороформ.
Приготування:
У суху склянку для відпуску поміщаємо 0.3 г. йоду, відваженого на пергаментному кружечку, додаємо 15.0 г. подрібненого на терці парафіну, таруємо і відважуємо 80.0 г. хлороформу. Потім нещільно закриваємо пробкою і нагріваємо на теплій водяній бані (температура 40–50˚С) до розчинення. Після остигання додаємо 10 мл 95% спирту.
Нагрівати хлороформ при розчиненні парафіну необхідно дуже обережно, нещільно прикривши склянку, щоб не відбулося розриву флакона. Хворого треба попередити про те, що перед застосуванням лінімент потрібно підігріти в теплій воді, відкривши кришку, до повного розчинення парафіну. Наносити на шкіру даний лікарський препарат необхідно у вигляді сіточки чи крапками, а не по всій поверхні, тому що паста Розенталя – лінімент подразнюючої дії, і якщо його втирати в шкіру, він викликає сильні опіки.
При виготовленні даного лікарського препарату можна використовувати готовій 10% розчин йоду в 95% спирті етиловому (при наявності в аптеці).
У такому випадку в склянці для відпуску в хлороформі розчиняємо парафін (при нагріванні), а потім, після охолодження, додаємо 7 мл 95% 
спирту етилового і 3 мл 10% розчину йоду.
Збовтати до однорідності.
Упаковка і укупорка:
Упаковуємо у скляні флакони з нагвинчуваними кришками.
Оформлення:
Оформляємо сигнатурою та етикетками: «Зовнішнє», з додатковими написами: «Перед уживанням підігріти в теплій воді», «Зберігати в прохолодному темному місці», «Наносити сіточкою або крапками», «Берегти від дітей».
Контроль якості:
Здійснюється за відхиленням у масі, а також за органолептичними показниками: однорідністю, відсутністю сторонніх включень, кольором, запахом.
Рецепт №4
Візьми: Ксероформу
Дьогтю по 3.0
Олії рицинової 100.0
Змішай. Видай. Познач. Для нанесення на рани.
Rp.: Xeroformii
Picis liquidae Betulae ana 3.0
Olei Ricini 100.0
Misce. Da. Signa. Для нанесення на рани.
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Фізико-хімічні властивості:
Xeroformium
ДФУ ХХ ст. 737
Опис: Мілкий аморфний порошок жовтого кольору зі слабким своєрідним запахом.
Розчинність: Майже не розчинний у воді, 95% спирті, ефірі і хлороформі.
Зберігання: В тарі, зберігаючій від дії світла і вологи.
Pix liquida Betulae
Опис: Густа масляниста неклейка рідина зі специфічним нерізким запахом, чорного кольору.
Розчинність: Змішується з ефіром, хлороформом; розчиняється в розчинах їдких лугів.
Зберігання: В добре закупореній тарі.
Oleum Ricini
ДФУ ХХ ст. 490
Опис: Прозора, густа і в`язка, безбарвна чи злегка жовтувата рідина; запах слабкий, смак своєрідний, неприємний. На повітрі в тонкому шарі повільно гусне, але не утворюючи щільної чи твердої плівки.
Розчинність: Змішується у всіх співвідношеннях з абсолютним спиртом, льодяною оцтовою кислотою, ефіром і хлороформом.
Зберігання: В добре закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Зворотній бік ППК:
Xeroformii 3.0
Picis liquidae Betulae 3.0
Olei Ricini 100.0
m (заг.) = 106.0 г.
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Xeroformii 3.0
Picis liquidae Betulae 3.0
Olei Ricini 100.0
m (заг.) = 106.0 г.
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Теоретична основа технологічного процесу:
Дана лікарська форма – лінімент – суспензія, до складу якого входить речовини загального списку: рицинова олія, дьоготь і ксероформ (лінімент Вишневського).
Приготування:
У ступку поміщаємо 3.0 г. відваженого на ручних вагах ксероформу, подрібнюємо у сухому вигляді. Потім додаємо половинну кількість дьогтю – 1.5 г. (відмірюємо краплями) і подрібнюємо ксероформ за правилом Дерягіна. При перемішуванні додаємо 1.5 г. дьогтю, що залишилося, і частинами 100.0 г. касторової олії (попередньо відваженою в склянку для відпуску). Переносимо в склянку для відпуску, закупорюємо і оформляємо.
Лінімент бальзамічний по Вишневському іноді називають маззю Вишневського, що зв`язано зі способом застосування даного препарату – він не втирається в шкіру, як більшість лініментів, а намазується або накладається на рани за допомогою стерильної пов`язки.
Упаковка і укупорка:
Упаковуємо у скляні флакони з нагвинчуваними кришками.
Оформлення:
Оформляємо етикетками: «Зовнішнє», з додатковими написами «Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці», «Берегти від дітей».
Контроль якості:
Здійснюється за відхиленням у масі, а також за органолептичними показниками: однорідністю, відсутністю сторонніх включень, кольором, запахом.
У прописі лініменту Вишневського можливі зміни: ксероформу – на дерматол, дьогтю – на бальзам Шостаковського (вінілін), олії касторової – на риб`ячий жир.
Рецепт №5
Візьми: Стрептоциду білого 5.0
Риб`ячого жиру 34.0
Емульгатора 5.0
Дистильованої води 56.0
Змішай. Видай. Познач. Лінімент стрептоциду
Rp.: Streptocidi albi 5.0
Olei Jecoris 34.0
Emulgens 5.0
Aquae destillatae 56.0
Misce. Da. Signa. Лінімент стрептоциду
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Фізико-хімічні властивості:
Oleum Jecoris
ДФУ ХХ ст. 487
Опис: Прозора масляниста рідина від світло-жовтого до жовтого кольору, зі слабким специфічним, не прогірклим запахом і смаком.
Зберігання: В заповненій доверху, добре закупореній тарі, захищаючій від дії світла, при температурі не вище 10˚С.
Streptocidum
ДФУ ХХ ст. 646
Опис: Білий кристалічний порошок без запаху.
Розчинність: Мало розчинний у воді, легко розчинний в киплячій воді, в розведеній соляній кислоті, розчинах їдких лугів і ацетоні, тяжко розчинний в спирті, практично нерозчинний в ефірі і хлороформі.
Зберігання: Список Б. В добре закупореній тарі.
Зворотній бік ППК:
Streptocidi albi 5.0
Olei Jecoris 34.0
Emulgens 5.0
Aquae destillatae 56.0
m (заг.) = 100.0 г.
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Streptocidi albi 5.0
Olei Jecoris 34.0
Aquae destillatae 56.0
Emulgens 5.0
m (заг.) = 100.0 г.
Теоретична основа технологічного процесу:
Дана лікарська форма – лінімент – суспензія, до складу якого входить речовини загального списку: Риб`ячий жир, емульгатор і дистильована вода та речовина списку Б – стрептоцид.
В якості емульгатора застосовують емульгатор Т‑2: суміш неповних ефірів пальмітинової і стеаринових кислот з полігліцеринами.
Приготування:
Білий стрептоцид ретельно розтираємо з риб`ячим жиром до отримання однорідної мілкодисперсної пасти. В воду, нагрітої до температури 65˚-68˚С, додаємо розплавлений емульгатор (з температурою 60˚-65˚С) і суміш розтираємо 10 хвилин. Потім, при постійному перемішуванні, до водної емульсії добавляємо холодну пасту стрептоциду (суміш стрептоциду з риб`ячим жиром) і емульгування без охолодження продовжуємо 20 хвилин.
Після цього охолоджують до температури 30 – 32˚С. Густа, однорідна сметаноподібна маса жовтуватого кольору з запахом риб`ячого жиру.
У випадку появи при зберіганні на поверхні цього лініменту бурої плівки її видаляють, після чого лінімент придатний до вживанню.
Упаковка і укупорка:
Упаковуємо у скляні флакони з нагвинчуваними кришками.
Оформлення:
Оформляємо етикетками: «Зовнішнє», з додатковими написами «Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці», «Берегти від дітей».
Контроль якості:
Здійснюється за відхиленням у масі, а також за органолептичними показниками: однорідністю, відсутністю сторонніх включень, кольором, запахом.
Рецепт №6
Візьми: Олія Соняшникова 74.0
Розчин амонію 25 мл
Олеїнова кислота 1.0
Змішай. Видай. Познач. Для втирань
Rp.: Olei Helianthi 74.0
Solutionis Ammonii caustici 25 ml
Acidi oleinici 1.0
Misce. Da. Signa. Для втирань
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Зворотній бік ППК:
Olei Helianthi 74.0
Solutionis Ammonii caustici 25 ml
Acidi oleinici 1.0
m (заг.) = 100.0
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Olei Helianthi 74.0
Acidi oleinici 1.0
Solutionis Ammonii caustici 25 ml
m (заг.) = 100.0
Дана лікарська форма – лінімент – емульсія.
Приготування:
Емульсійний лінімент типу О/В, до складу якого входить пахуча рідина, – розчин аміаку. Емульгатором служить олеат амонію, що утворюється в результаті реакції нейтралізації. Емульсія утворюється легко, при збовтуванні двох рідин з емульгатором, тому немає необхідності готувати в ступці.
У склянку для відпуску відважуємо 74.0 г. олії соняшникової, додаємо 1.0 г. олеїнової кислоти (краплями) і перемішуємо. Потім додаємо 25 мл розчину аміаку, закупорюємо і збовтуємо. Оформляємо до відпуску.
Лінімент нестабільний і готується на нетривалий час. При зберіганні олеат амонію перетворюється в амід олеїнової кислоти (емульгатор ІІ роду), відбувається перетворення фаз емульсії і вона густішає.
На пропозицію ЦАНДІ, олеїнову кислоту, якщо її немає, можна замінити подвійною кількістю жирних кислот, виділених з соняшникової олії, для чого розщеплюють зелене мило сірчаною кислотою і виділені жирні кислоти після старанного промивання застосовують замість олеїнової кислоти.
Крім олеїнової кислоти, для стійкості лініменту може бути використана стеаринова кислота, яку сплавляють з соняшниковою олією або ж додають медичне мило (Г. Макаренко).
Зберігають леткий лінімент при звичайній температурі в добре закупорених склянках.
Рецепт №7
Візьми: Листя М`яти 20.0
Спирту 95% скільки потрібно
Олії персикової 100.0
Змішай, щоб утворилася мазь
Видай. Познач. Мазь
Rp.: Foliorum Menthae aquaticae 20.0
Spiritus vini 95˚C q.s.
Olei Persicorum 100.0
Misce, fiat unguentum
Da. Signa. Мазь
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Зворотній бік ППК:
Foliorum Menthae aquaticae 20.0
Spiritus vini 95˚C 4.0
Olei Persicorum 100.0
m (заг.) = 124.0 г.
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Foliorum Menthae aquaticae 20.0
Spiritus vini 95˚C 4.0
Olei Persicorum 100.0
m (заг.) = 124.0 г.
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Дана лікарська форма – екстракційний лінімент, або олійно – бальзамічна рідка мазь.
Професор Р.К. Алієв запропонував цю мазь для загоєння ран.
Приготування:
Подрібнене листя м`яти змочуємо 95% спиртом і залишаємо у закритій посудині на 5 діб, часто помішуючи. Потім фільтруємо і до витяжки додаємо персикову або соняшникову олію, нагріваємо на водяній бані до видалення спирту і фільтруємо через сухий фільтр.
Застосовується ще мазь професора Ковтуновича, яка ввійшла в фармацевтичний мануал; роблять її з листя волоських горіхів. Крім цього, як олійно – бальзамічні мазі застосовують олійні витяжки з такої рослинної сировини: олійні витяжки з хвої, олійна витяжка з часнику, олійна витяжка з трави шавлії клейкої та мускатної.
Упаковують у скляні флакони з нагвинчуваними кришками.
Оформляють етикетками: «Зовнішнє», з додатковими написами «Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці», «Берегти від дітей».
Рецепт №8
Візьми: Лініменту аміачного 50.0
Ментолу 0.5
Змішай. Видай. Познач. Розтирати поперек.
Rp.: Linimentum ammoniate 50.0
Mentoli 0.5
Misce. Da. Signa. Розтирати поперек.
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Зворотній бік ППК:
Кислота Олеїнова = 0.5 г.
1.0 – 100.0
Х – 50.0 Х = 50.0*1.0/100.0 = 0.5
Олія Соняшникова = 37.0 г.
74.0 – 100.0
Х – 50.0 Х = 50.0*74.0/100.0 = 37.0
Спиртовий розчин аміаку 10% = 12.5 мл
25 – 100.0
Х – 50.0 Х = 50.0*25/100.0 = 12.5
m (заг.) = 51.0
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Camphorae 1.0
Olei Helianthi 37.0
Acidi oleinici 0.5
Solutionis Ammonii coustici 10% 12.5 ml
m (заг.) = 51.0
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Дана лікарська форма – комбінований лінімент емульсія – розчин, до складу якого входять пахучі, леткі речовини, – розчин аміаку і ментол; дві в`язкі рідини – олія соняшникова і кислота олеїнова. Ментол добре розчинний в олії, отже, його потрібно вводити в олійну фазу до одержання емульсії.
Приготування:
У склянку для відпуску з темного скла поміщаємо 0.5 г. ментолу, таруємо і відважуємо 37.0 г. олії соняшникової, розчиняємо. Додаємо 0.5 г. олеїнової кислоти, розчиняємо, додаємо 12.5 мл розчину аміаку, закупорюємо і енергійно струшуємо.
Склянку з темного скла укупорюємо нагвинчуваною кришкою. Оформляємо етикеткою: «Зовнішнє», з додатковими написами: «Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці», «Берегти від дітей».
Рецепт №9
Візьми: Левоміцетину 1.0
Олії Рицинової 20.0
Емульгатору 9.0
Тимолу 0.15
або Кислоти саліцилової 0.125
Води очищеної до 100.0
Змішай. Видай. Познач. Для пов`язок.
Rp.: Laevomycetini 1.0
Olei Ricini 20.0
Emulgens 9.0
Thymoli 0.15
seu Acidi salicylici 1.125
Aquae purificatae ad 100.0
Misce. Da. Signa. Для пов`язок.
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Зворотній бік ППК:
Laevomycetini 1.0
Olei Ricini 20.0
Emulgens 9.0
Thymoli 0.15
seu Acidi salicylici 1.125
Aquae purificatae 69.85
m (заг.) = 100.0 г.
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Aquae purificatae 69.85
Thymoli 0.15
Olei Ricini 20.0
Emulgens 9.0
Laevomycetini 1.0
m (заг.) = 100.0 г.
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Дана лікарська форма – комбінований лінімент емульсія – розчин.
Олія касторова з водою і емульгатором (використовують емульгатор №1 Угрюмова) утворюють емульсію. Левоміцетин – не розчинний ні у воді, ні в олії, утворює суспензію. Тимол (або кислота саліцилова) вводиться як консервант. Оскільки захист від мікробної обсіяності необхідний для водної фази, консервант раціональніше розчинити у воді.
Приготування:
Для приготування олію касторову сплавляємо з емульгатором №1, потім при інтенсивному перемішуванні додаємо розчин консерванта в теплій воді і емульгуємо. Левоміцетин подрібнюємо за правилом Дерягіна і вводимо у готову емульсію. Оскільки до складу пропису входить антибіотик (левоміцетин), готуємо в асептичних умовах. Як емульгатор можна також використовувати твін-0 чи емульгатор Т‑2.
Рецепт №10
Візьми: Стеарину 4.0
Натрію їдкого 0.7
Камфори 2.3
Нашатирного спирту 20% 6.2
Соснової олії 0.6
Спирту 96% 85.2
Змішай, щоб утворився лінімент
Видай. Познач. Оподельдок
Rp.: Stearini 4.0
Natrii caustici 0.7
Camphorae 2.3
Ammonii liquidi 20% 6.2
Olei Pini 0.6
Spiritus vini 96% 85.2
Misce, fiat linimentum
Da. Signa. Оподельдок
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Зворотній бік ППК:
Stearini 4.0
Natrii caustici 0.7
Camphorae 2.3
Ammonii liquidi 20% 6.2
Olei Pini 0.6
Spiritus vini 96% 85.2
m (заг.) = 100.0
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Spiritus vini 96% 85.2
Camphorae 2.3
Stearini 4.0
Natrii caustici 0.7
Ammonii liquidi 20% 6.2
Olei Pini 0.6
m (заг.) = 100.0
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Дана лікарська форма – оподельдок, або драгле видний лінімент.
Приготування:
Добувають стеарат натрію сплавлюванням стеарину і їдкого натрію. Камфору розчиняємо у спирті і змішуємо із стеаратом натрію, додаємо нашатирний спирт, а потім соснове масло. Все перемішуємо, у теплому стані розливаємо у склянки і залишаємо до охолодження.
Оформляємо етикетками
Висновки та рекомендації
Лініменти – це ліки для зовнішнього застосування, які являють собою густі рідини або драглисті маси, що плавляться при температурі тіла, призначені для втирання в шкіру.
За терапевтичною дією лініменти бувають анальгезуючі, подразнюючі (відволікаючі), протизапальні, в'язкі, висушуючі, інсектицидні, фунгіцидні. Найчастіше зустрічаються анальгезуючі і подразнюючі лініменти.
За фізико-хімічною природою лініменти являють собою дисперсні системи з рідким дисперсійним середовищем. За характером дисперсійного середовища лініменти розділяють на жирні, спиртові, мильно-спиртові, вазоліменти.
За типом дисперсійної системи:
· гомогенні – лініменти-розчини та екстракційні;
· гетерогенні – лініменти-суспензії, емульсії та комбіновані.
Складаються лініменти із суміші жирних олій з водними розчинами лугів бо ж лікарських речовин з мильно-водними або з мильно-спиртовими розчинами. Належать до них також суміші твердих жирів і жироподібних речовин з відповідними розчинниками (хлороформ, ефір, скипидар та ін.), які можуть містити найтонші суспензії нерозчинних порошкоподібних речовин.
Лініменти можуть складатися з основи, що містить індиферентні жирні олії або жироподібні речовини, або ж включають до свого складу лікарські засоби.
Жирні олії, які застосовуються для готування лініментів, можуть бути зисихаючі (льняна, конопляна, бавовникова), напіввисихаючі (соняшникова) і невисихаючі (персикова, маслинова, рицинова та ін.). Невисихаючі олії добре переносить шкіра.
Лікарські засоби, введені до складу лініментів, легко стикаються з шкірою, бо основа лініментів швидко проникає через водно-жировий шар шкіри. Діяння їх настає швидко, але нетривало, бо лініменти наносяться на шкіру тонким шаром, тому що, будучи більш рідкої консистенції порівняно з мазями, вони важче утримуються на шкірі.
До складу лініментів часто входять речовини, що подразнюють шкірні рецептори (скипидар, нашатирний спирт тощо), тому такі лініменти діють не тільки місцево, а й загально; можуть входити протизапальні засоби (вуглекислі луги та ін.), протикоростяні засоби (сірка, дьоготь, зовнішній бальзам та ін.), обезболюючі засоби (анестезин та ін.) і бактерицидні засоби (хлорамін та ін.).
Значення лужних лініментів, а особливо тих, які містять мила, полягає в тому, що вони подразнюють і пом'якшують змазані частини шкіри і цим сприяють резорбтивному діянню лікарських засобів. Так, наприклад, аміак, у леткій мазі, розчинюючись у ліпоїдах, легко проникає і подразнює нервові закінчення, а мило розм'якшує епідерміс і цим сприяє кращому проникненню лікарських засобів
Лініменти готують на нетривалий строк. Зберігають їх у добре закупорених склянках з притертими або корковими пробками, обгорнутими пергаментним папером, при звичайній температурі, в захищеному від світла місці Лініменти, які містять у своєму складі речовини, що легко змінюються, зберігають при температурі не вищій від 10°. Лініменти густої консистенції відпускають у склянках з широкою шийкою. При відпуску непрозорих лініментів на склянку наклеюють етикетку: «Перед уживанням збовтувати».
Зміст
Зміст 3
Вступ. 4
1. Лініменти як різновид мазей, їх характеристика і класифікація 6
2. Біофармацевтичні аспекти лініментів. 9
3. Характеристика основ у лініментах. 14
4. Загальні правила приготування лініментів. 18
5. Власна технологія лініментів. 20
6. Правила зберігання, оформлення і відпуску лініментів. 29
7. Контроль якості і шляхи удосконалення технології виготовлення 30
Практична частина 32
Висновки та рекомендації 57
Список використаної літератури. 59
Вступ
Лініментами називається відокремлена група рідких лікарських речовин для зовнішнього вживання. Їхня назва (від лат. linire – «утирати, натирати») указує на спосіб застосування – шляхом утирання в шкіру, рідше у виді пов'язок і тампонів. Більшість цих лікарських форм являє собою текучі рідини, що володіють різним ступенем в'язкості (від легкорухливих до тих, що мають консистенцію рідкої сметани чи густих вершків). Лише деякі лініменти мають порівняно щільну консистенцію і являють собою механічно неміцні системи, які легко плавляться при температурі людського тіла. Однак багато авторів відносять лініменти до категорії рідких мазей і розглядають у розділі «Мазі».
Мазі і лініменти являють собою одну з древніх лікарських форм, що не утратили своєї значимості і сьогодні в сучасній медицині. Якщо раніше ці лікарські форми розглядалися головним чином як лікарська форма для лікування дерматологічних захворювань, то в даний час вони досить широко використовуються в проктології, хірургії, офтальмології, гінекології й інших галузях медицини. Слід зазначити той факт, що мазі і лініменти знаходять усе більш широке застосування як засоби для діагностики і попередження різних захворювань і як засоби, що впливають на рецепторні поля ряду внутрішніх органів, на окремі симптоми і весь організм у цілому.
Не залишається без уваги той факт, що мазі і лініменти являють собою саму оптимальну лікарську форму, у якій можна сполучити компоненти, різні по хімічній природі, агрегатним станам, призначенням, біологічною активністю. Це пояснюється тим, що в в’язкому середовищі фізико-хімічні процеси (гідроліз, окислювання й ін.) протікають значно повільніше.
Аналіз лініментів на сучасному ринку України показує, що асортимент їх, у залежності від фармакологічної дії, досить обмежений. У зв'язку з цим проблема збільшення асортименту лініментів зважується за рахунок екстемпорального готування їх в умовах аптек.
У цьому світлі, дуже актуальними є питання вивчення і поліпшення аптечної технології лініментів.
Розділ 1. Лініменти як різновид мазей, їх характеристика і класифікація
Лініменти (або рідкі мазі) – лікарська форма для зовнішнього застосування, що представляє собою густі рідини або драглисті маси, що плавляться при температурі тіла.
Лініменти займають як би проміжне положення між рідкими і м'якими лікарськими формами: вони дуже близькі до інших груп мазей за використовуваними речовинами, способом застосування, у той же час технологічні прийоми виготовлення, рідка консистенція поєднують їх з рідкими лікарськими формами.
Назва лініментів походить від латинського слова l іпі r е (втирати) і вказує на спосіб застосування даної лікарської форми – шляхом втирання в шкіру. Ця характерна ознака відрізняє лініменти від інших груп мазей і рідких лікарських форм для зовнішнього застосування (крапель, промивань, примочок).
Більшість лініментів – це текучі рідини, що володіють різним ступенем в'язкості – від легкорухливих до тих, що мають консистенцію рідкої сметани чи густих вершків.
Невелика частина лініментів має порівняно щільну консистенцію і являє собою механічно неміцні системи, що легко плавляться при температурі людського тіла. Зміст призначення лініментів найчастіше зводиться до подразнюючої чи, навпаки, анальгизуючої дії. Рідше мається на увазі в'язка, протизапальна, висушуюча, інсектицидна чи дезінфікуюча дія.
Лініменти – древня лікарська форма, що не утратила свого значення і в даний час. У ДФ XI лініменти включені до складу загальної статті «Мазі». У ДФ X вони виділені в окрему статтю №376 «Лініменти».
У довіднику М.Д. Машковського «Лікарські засоби» приведено близько 20 прописів лініментів. Фармакопейні прописи лініментів представлені в табл. 22.
Сучасна екстемпоральна рецептура лініментів різноманітна і може бути досить складною. Значна кількість лініментів випускається промисловістю. Це лініменти-розчини капсин, капситрин, перцево-камфорний, перцево-аміачний, хлороформний складний, метилсаліцилату складний, скипидарний складний, санітас; лініменти-емульсії: аміачний, нафтальгін; лініменти-суспензії: бальзамічний по Вишневському; комбіновані лініменти: левоміцетину, стрептоциду.
З технологічної сторони лініменти не відрізняються (якщо не говорити про своєрідний асортимент вихідних матеріалів) специфічними особливостями і є групою рідких чи легко розріджуючихся ліків, об'єднаних лише спільністю застосування, але не виробничими ознаками. Багато лініментів відрізняються високим ступенем стійкості при збереженні і відносяться до числа препаратів масової заводської заготівлі.
Класифікація лініментів. Існує медична і фізико-хімічна класифікація.
За терапевтичною дією лініменти бувають анальгезуючі, подразнюючі (відволікаючі), протизапальні, в'язкі, висушуючі, інсектицидні, фунгіцидні. Найчастіше зустрічаються анальгезуючі і подразнюючі лініменти.
За фізико-хімічною природою лініменти являють собою дисперсні системи з рідким дисперсійним середовищем. За характером дисперсійного середовища лініменти розділяють на жирні, спиртові, мильно-спиртові, вазоліменти.
За типом дисперсійної системи:
· гомогенні – лініменти-розчини та екстракційні;
· гетерогенні – лініменти-суспензії, емульсії та комбіновані.
Жирні лініменти ( L іпітеп t а ріп q иіа se и О li теп t а) як дисперсійне середовище містять жирні олії або жироподібні речовини (ланолін). Найбільш часто використовують соняшникову, лляну, касторову олії. До складу жирних лініментів можуть входити як рідкі лікарські речовини (хлороформ, скипидар, ефір, дьоготь), так і порошкоподібні (камфора, ментол, новокаїн, дерматол та ін.).
Спиртові лініменти ( li пітеп t а s рі r і t ио s а) містять спирт або настойки (найчастіше настойку перцю стручкового), а також різні лікарські речовини.
Мильно-спиртові лініменти ( S аропітеп t а) як дисперсійне середовище містять спиртові розчини мила. Вони можуть бути рідкими (якщо містять калієве мило) або щільними, драглеподібними (якщо містять натрієве мило). При втиранні в шкіру викликають емульгування шкірного жиру, тому швидко проникають у неї, захоплюючи лікарські речовини.
Вазоліменти ( V а s о l ітеп t а) характеризуються наявністю вазелінової олії. У зв'язку з хімічною інертністю вазелінової олії вони досить стійкі при зберіганні.
В даний час мильно-спиртові лініменти і вазоліменти застосовуються рідко.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 308.
