До життєво важливих проблем усього людства належить і здоров'я людей. Екологічна, соціально-економічна та демографічна кризи в Україні призвели до значного зниження рівня здоров'я населення, особливо дітей та підлітків. Основними причинами зниження можна вважати недбале ставлення до власного здоров'я, поширення шкідливих звичок, санітар-но-гігієнічне безкультур'я та невігластво значної частини населення, гіподинамія, неправильне харчування, недотримання режиму дня, погані Матеріально-побутові умови тощо.

Все більше занепокоєння викликає стан здоров'я, фізичного розвитку та підготовки маленьких українців. Згідно з даними статистики, в дошкільному віці 15 —20 % дітей мають певні хронічні патології, які з віком лише збільшуються. У багатьох регіонах до яких входить і Донецька область) група дітей, що часто хворіють, серед дошкільнят сягає 60-70%.

Практично здоровими можна вважати лише 35 % дітей, що йдуть до 1 класу шкіл і 11 % випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Однією з головних причин такого становища, на думку багатьох дослідників, є низь кий рівень рухової активності школярів.

Тому з метою поліпшення такого становища треба застосовувати різноманітні оздоровчі системи, серед яких значне місце займають фізичні тренування, спрямовані на профілактику та виправлення недоліків на різних стадіях змін в організмі. Для своєчасного виявлення несприятливих змін в організмі використовують лікарсько-педагогічні спостереження, лікарсько-педагогічний контроль, валеодіагностичні методи контрольного вимірювання стану здоров'я.

Сучасна валеологічна наука нині володіє цілою системою валеодіагностичних методів оцінки стану здоров'я та резервних можливостей людини, які дають змогу в умовах сучасної школи спланувати роботу зі зміцнення здоров'я.

Так, Л. А. Попова пропонує оцінювати здоров'я людини з позицій системного підходу, тобто внутрішній стан людини може бути оцінено за ступенями гармонійності системи, тобто внутрішньо-системного порядку. При визначенні здоров'я ключовими словами є лише «міцність» та «гармонія».

М. М. Амосов (1987) звернув увагу на те, що здоров'я організму визначається його кількістю. Оцінити здоров'я можна максимальною продуктивністю органів при збереженні кількісних меж їхніх функцій.

Г. Л. Апанасенко (1988) вважає, що соматичне здоров'я можна оцінювати загальною сумою енергопотенціалу організму, показниками якого можуть бути аеробні можливості, що характеризуються величиною максимального вжитку кисню. Важливим показником соматичного здоров'я пропонується відношення життєвого об'єму легенів до одиниці маси тіла.

Визначення здоров'я Брехманом наближається до поняття про норму «Здоров'я людини — її здатність зберігати відповідну до віку стійкість в умовах різних змін кількісних і якісних параметрів триєдиного потоку сенсорної, вербальної і структурної інформації».

Поряд з якісними показниками, які визначають стан так званого статистичного здоров'я — норма спокою, все більшого значення набуває поняття «динамічного здоров'я» — норма напруги, яка визначається кількісною характеристикою адаптаційних можливостей організму. Щоб отримувати уявлення про динамічне здоров'я, треба обстежувати не лише фізичний стан людини у час спокою, а й її максимальну працездатність, тобто визначати резервні можливості організму.

Третій стан (перший — здоров'я, другий — хвороба) — це коли резерви нормального функціонування систем організму зсунуті в бік виснаження. Він характерний для критичних вікових періодів (статеве дозрівання, перед- і післяпологовий, клімактеричний, старечний), для осіб, які відчувають десинхрози після прийому наркотиків, нікотину, алкоголю, які мають порушення харчування, низьку рухову активність, зайву вагу. У цьому стані організм витрачає енергію не на творчу роботу, а на збереження життя.

Проведений аналіз літературних і методичних матеріалів з питання стану здоров'я і резервних можливостей організму дітей і підлітків на сучасному етапі розвитку суспільства дав змогу стверджувати, що це питання дуже актуальне і потребує поглибленого вивчення. Оцінка стану здоров'я в контексті пошуків шляхів його поліпшення вимагає подальшого вивчення та вдосконалення в науковій практиці.

У результаті аналізу, здоров'я школярів старшого віку школи № 33 м. Чернігова встановлено, що рівень здоров'я школярів взагалі дуже низький (Рис. 1).

Рис. 2.1. Стан здоров'я школярів старшого віку школи № 33 м. Чернігова на 1.10.2007 % від загальної кількості дітей

Особливу небезпеку викликає рівень здоров'я школярів старшого шкільного віку (10 — 11 класи), що зумовило вибір саме цієї категорії школярів. Адже вони, сьогоднішні випускники школи, — це вже завтрашні абітурієнти, призовники, а в недалекому майбутньому і батьки малюків нового покоління. Цей аспект спрямував нас на впровадження нової загальнооздоровчої системи, яка включила в себе методично розроблений комплекс спеціально організованих занять, прийоми релаксації, точкового масажу, а також спеціальні дихальні вправи, які були застосовані у навчально-тренувальних заняттях.