ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
1.1 Класифікація уроків фізичної культури
1.2 Деякі особливості змісту і методики проведення уроків із дітьми різного віку та стану здоров'я
1.3 Інноваційні технології на уроках фізичної культури
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Валеодіагностика в системі оцінювання стану здоров'я і резервних можливостей школярів старшого шкільного віку
2.2 Організація та проведення дослідження
2.3 Результати дослідження
ВИСНОВКИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ВЧИТЕЛЯМ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Як підсистема загальної системи фізичного виховання суспільства фізичне виховання дітей і молоді організовується суспільством у рамках соціальної програми з метою підготовки підростаючих поколінь до майбутньої творчої життєдіяльності. Ця підготовка здійснюється шляхом оволодіння певними духовними і матеріальними цінностями фізичної культури, передбаченими навчальними програмами у спеціально організованому педагогічному процесі.
Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через використання різних форм занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну культуру.
Структура занять із фізичної культури передбачає їхню загальну педагогічну спрямованість і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань фізичного виховання.
Актуальність. Аналіз педагогічної суті різних форм організації фізичного виховання школярів показує, що не в кожній із них однаково можуть бути представлені всі складові виховного процесу: навчання фізичних вправ; засвоєння знань з фізичної культури; процес удосконалення фізичних здібностей; спеціалізована підготовка тощо.
Питаннями класифікації та вивченням ефективності проведення уроків фізичної культури займалися Шиян Б.М., Г. Мейксон, Ю. Копилов, М. Рахімов, А. Хан, В. Авраменка, В. Похлєбіна.
Об`єкт дослідження – основні форми проведення уроків фізичної культури.
Предмет дослідження – особливості проведення уроків фізичної культури.
Мета роботи полягає в тому, щоб розглянути сучасну класифікацію уроків фізичної культури та охарактеризувати їх особливості.
Гіпотеза дослідження: використання нетрадиційних форм проведення та застосування сучасних технологій на уроках фізичної культури сприяє розвитку інтересу учнів до занять.
Завданнями роботи є:
1. розглянути сучасні вимоги до уроків фізичної культури;
2. дати класифікацію уроків фізичної культури;
3. проаналізувати можливості використання сучасних технологій на уроках фізичної культури;
4. провести валеодіагностику в системі оцінювання стану здоров`я і резервних можливостей школярів старшого шкільного віку.
При вирішенні даних завдань нами були використані методи дослідження:
1. обробка та аналіз літературних джерел;
2. аналіз методичної літератури;
3. педагогічне дослідження.
РОЗДІЛ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Інтерактивне навчання
Мета його полягає в тому, що початковий процес виходить з постійної та активної взаємодії всіх учнів. Це співавторство, взаємонавчання, де учень і вчитель с рівноправними суб'єктами навчання, знають, що вони роблять, обмінюються поглядами ч приводу того, що вони знають.
Ці підходи до освітнього процесу не є новими для української школи. Вони застосовувалися ще н перші десятиріччя минулого століття та були поширені у педагогіці на шкільній практиці в 20-ті роки — роки масштабного реформування шкільної науки (бригадно-лабораторний та проектний метод, робота в парах системного типу учні навчали один одного) [3, 17].
Із усього наведеною можна зробити аналіз структури педагогічних інновацій, які включають:
• мотиви, що спонукають до діяльності;
• мету-результати, на досягнення яких спрямована діяльність;
• засоби, за допомогою яких діяльність здійснюється.
В основі ідеї, народженій учителем, виникає досвід вирішення будь-якого педагогічного завдання. Ідея стає засобом зміни навчального процесу, а методи пошуку ідеї та засоби її втілення з урахуванням специфіки конкретної школи, класу послужать перетворенню навчального процесу.
Найчастіше дидактичні інновації в загальноосвітній школі виникають під впливом змін, що відбуваються в змісті, організації та технології навчання. Такі зміни можливі у двох варіантах: традиційному та інноваційному. Перший означає активне нарощування позитивних змін, рівномірне накопичення їх кількості, а другий — інновації, що періодично впроваджуються, якісно змінюючи стан та рівень.
Інновація (відновлення, новинка, зміна) — система або елемент педагогічної системи, що дає змогу ефективно вирішувати поставлені завдання, які відповідають прогресивним тенденціям розвитку суспільства.
Інноваційна діяльність учителя спрямована на перетворення існуючих форм і методів виховання, створення нових цілей і засобів її реалізації, тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей.
Ми розглянули технологію навчання та виховання в сучасній школі, але це недоцільно розглядати як окремий процес, тому що основною формою організації навчально-виховного процесу є і залишається урок.
Класифікація уроків раціональна і дає змогу чіткіше визначити цілі та завдання, структуру кожного уроку, мобілізацію учнів для успішного вирішення поставлених завдань.
Інноваційний педагогічний процес — цілісний навчально-виховний процес, що відображає єдність і взаємозв'язок виховання та навчання, який характеризує спільну діяльність співпрацею та спільною творчістю його суб'єктів, сприяючи найбільш повному розвитку і самореалізації особистості учня.
Загальні вимоги до сучасного уроку:
• озброювати учнів свідомими, глибокими, міцними знаннями;
• формувати в учнів міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя;
• підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;
• здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхні загальні та індивідуальні особливості;
• формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу як стійкі особливості особистості, вміння творчо вирішувати завдання, які трапляються в житті;
• вироблення вміння самостійно вчитися, отримувати та поглиблювати чи поповнювати знання, оволодівати навичками та вміннями і творчо застосовувати їх на практиці;
• формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні й отриманні знань, позитивне ставлення до навчання.
Майстерність учителя на уроці проявляється головним чином у вдалому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки та передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавально-практичної діяльності учнів, їхнім інтелектуальним розвитком [16, 55].
Сюжетно-рольові уроки
«Мандрівка до світу казок», «Спартакіади», гра «Похід» тощо, їх можна проводити на контрольних уроках, після вивчення окремих тем і цілих розділів навчальної програми. Перевірити рівень засвоювання учнями навчальної програми, їх умінь га навичок, застосування цих умінь і навичок в сучасних умовах. Сюжет надає уроку емоційності, зацікавлює учнів.
Заключна частина уроку — метод аутогенного тренування. Таке проведення заключної частини уроку подобається дітям, вносить різноманітність, а головне — сприяє досягненню його основної мети — зниженню навантаження, відновлення організму.
Такі уроки потрібні, бо вони нові, незвичайні. Учні на таких уроках займаються з ентузіазмом, в них підвищується тонус, бажання, настрій/Загалом — вищою є віддача і результати уроку.
Фізична культура — цілком особливий предмет, який зачіпає біологічну, психологічну і соціальну сутність школяра. Запропоновані форми фізичної культури не тільки розкривають рухові можливості, а й гармонізують особистість.
Національна доктрина розвитку освіти в Україні від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 визначила стратегії та основні напрями подальшого розвитку освіти в Україні. В загальних положеннях як на першочергові завдання звертається особлива увага на здійснення комп'ютеризації навчальних закладів, впровадження інформаційних технологій, запровадження нових економічних та управлінських механізмів розвитку освіти.
У результаті процесу інтеграції комп'ютерних технологій у систему освіти сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології дедалі ширше використовуються як засіб інтенсифікації навчального процесу, зокрема фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Технічний розвиток як програмного, так і апаратного забезпечення надає дуже широкі можливості застосуванню комп'ютерів для численних навчальних робіт: тестування, викладацької діяльності, підготовки і зберігання робочої документації вчителя фізичного виховання, тренера та ін.
Як джерело новітніх засобів, що сприяють підвищенню ефективності педагогічного процесу, комп'ютерні технології можуть перетворити навчальний процес з фізичного виховання на високопродуктивний, мотивований та інноваційний процес.
Незважаючи на труднощі перехідного періоду, застосування телекомунікаційних технологій розпочинається у 1960-х роках інтенсивним розвитком одного з найперспективніших напрямів сучасної освіти — програмованим навчанням.
Зацікавленість цим напрямом не була постійною; вона час від часу то зростала, то спадала внаслідок причин як зовнішніх (економічних), так і внутрішніх, що спричинювалися різкими змінами комп'ютерних технологій. У зв'язку з цим змінювалися також погляди на роль і місце програмованого навчання у навчально-виховному процесі і на функціональні характеристики комп'ютерного дидактичного матеріалу. Навчальні програми кінця 80 — 90-х років в основному являють собою тренувальні програми до певних підручників чи курсів з різними за обсягом довідковими системами допомоги. Але вже в цей час розробляються автономні комп'ютерні підручники та посібники, які містять такі навчальні етапи, як презентація, тренування та контроль [27, 40].
Методика фізичного виховання була тим середовищем, де зароджувалися і перевірялися на практиці різні методи, засоби та форми використання програмованого навчання у навчально-тренувальному процесі. Ця дисципліна є комплексною по суті і тому вимагає використання комплексу вербальних та невербальних, аудіо- та відеозасобів. Як жодна інша, вона мала нагальну потребу в технології мультимедіа. Водночас практична спрямованість завжди присутня у викладанні фізичного виховання, особливо навчально-тренувального процесу футболістів, все більше стимулювала методистів, котрі працювали у галузі комп'ютерних навчальних технологій, розробки оптимальних тренувальних систем. А саме це місце у навчальному процесі завжди відводилося усім технічним засобам освіти (ТЗО) та комп'ютеру як найдосконалішому з них. Епоха ж мультимедіа сприяла створенню нового виду комп'ютерного дидактичного матеріалу — електронного гіпертексту, де теоретичний матеріал підкріплюється ілюстрованим, який включає малюнки, таблиці, анімацію та відео.
У зарубіжній літературі питання забезпечення інноваційними інформаційними телекомунікаціями висвітлені в працях Крейнак Д., Хейбрекен [2000 р.], Аувегіои, Каззіоз І [2000 р.]) та інших. У вітчизняній педагогічній літератур: останнім часом посилилася увага до забезпечення інноваційними та інформаційними системами освітніх закладів.
Нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження в єдиний світовий освітній та інформаційний простір.
З появою мультимедійних комп'ютерів, що можуть представити не тільки текстову інформацію, а й комп'ютерну графіку, анімацію, широкий спектр аудіо- і відеоінформашї, можна впроваджувати і використовувати комп'ютерну техніку в навчальному процесі з предмета «Основи здоров'я і фізична культура». Уже підготовлено посібник «Футбол — джерело здоров'я», який рекомендується учителям фізичного виховання і учням загальноосвітніх шкіл.
Мультимедійна програма має поліфункціональне призначення і в процесі навчання може виконувати різноманітні дидактичні функції:
• виступати в ролі одного з основних джерел навчальної інформації;
• сприяти проведенню самостійної роботи учнів;
• використовувати додаткове джерело через відображення, конкретизацію, доповнення навчального матеріалу, подавати його в новій інтерпретації, а також систематизувати здобуті знання, уміння і навички з техніки і тактики футболу;
• використовувати на різних етапах навчальної діяльності як спосіб контролю і самоконтролю знань визначення рівня індивідуальної компетенції учня.
Мультимедійна програма надає можливість:
• Ефективно опановувати технікою футболу.
• Формувати активну мотивацію для уважного ставлення до власного здоров'я, удосконалювання активної мотивації фізичного, соціального, психічного і духовного здоров'я особистості.
• Засвоювати учням знання, уміння і звички особистої гігієни, профілактики захворювань і травматизму на тренуваннях.
• Ознайомити з впливом рухової активності і загартовуванням організму, раціонального харчування, режиму дня на здоров'я і розвиток учнівської молоді.
• Попереджати порушення постави, зору, плоскостопості, розладу органів почуттів.
• Використання комп'ютерів у процесі навчання з предмета «Основи здоров'я і фізична культура», наприклад, вивчення розділу «Футбол», збагачують складові уроку і полегшують процес реєстрації індивідуальних результатів учнів з техніки футболу й обов'язкових комплексних тестів.
Вперше в Україні почали впроваджувати новітні технології для педагогічних спостережень за навчально-тренувальним процесом, проводити педагогічний контроль за фізичною, техніко-тактичною, психо-фізіологічною підготовленістю та змагальною діяльністю висококваліфікованих футболістів [28, 85].
Інтерес до можливостей широкого впровадження комп'ютеризованого керування навчально-тренувальним процесом останнім часом суттєво зріс у всьому світі.
Питанням ролі технології у системі освіти XXI століття та майбутнього цього напряму цікавляться все більше людей. Нині переважна більшість навчальних закладів мають лімітовану кількість комп'ютерів через фінансові труднощі. Це свідчить проте, що ми вже вступили в нову інформаційну еру, в якій зв'язки між технологією та навчальним процесом налагоджуються.
На початку 90-х років запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах комп'ютерів помітно вплинуло на систему освіти, що передусім відбилося на конкретних завданнях на уроках, на змозі вчителя фізичного виховання чи тренера готуватися до занять. Саме використання Інтернету спричинило революційні зміни у викладанні, зокрема навчальні матеріали, запропоновані в Інтернеті, ставали дедалі достовірнішими та авторитетнішими. Інтернет — це низка таких технологій, як мережі персональних комп'ютерів, гіпертекст та гіпермедіа, всесвітня комп'ютерна мережа та інші, котрі за останні декілька років почали здійснювати великий вплив на підходи, що застосовуються учнями та викладачами у процесі навчання та викладання.
Існує дуже тісний зв'язок між структурами та процесами, які пропонуються Інтернетом, з одного боку, та основними структурами і процесами системи викладання та програмованого навчання загальноосвітніх навчальних закладів, — з іншого. Подібний зв'язок ніколи не простежувався і такими явищами, як радіо, кіно чи телебачення, та саме це у багатьох відношеннях відіграє вирішальну роль у виборі методів навчання.
Цей зв'язок полягає у можливості самостійного додаткового продовження та розширення учнями навчального процесу за допомогою ресурсів Інтернету, користуючись такими ж методами, що перекликаються з традиційними методами програмованого навчання у класах, на семінарах, у бібліотеці, в рамках неформальних дискусійних груп. Так, наприклад, Інтернет забезпечує доступ до практично необмежених ресурсів інформації, котрі інколи важко отримати з інших джерел. Припустимо, що більшість технічних та інших проблем пов'язаних з Інтернетом, вирішено: існують процедури контролю якості інформації, створено ефективні методи пошуку необхідної інформації для користувачів та більш ефективний зв'язок між різноманітними видами знань. На такому етапі відповідні ресурси Інтернет та створені на основі цієї мережі технології матимуть ознаки масивної бібліотечної системи, де кожен зможе використовувати електронні еквіваленти книжкових полиць, вишукуючи необхідні книги чи інші матеріали і отримувати допомогу від електронних еквівалентів бібліотечних консультантів.
Широкі можливості Інтернет відкриває, наприклад, у таких сферах:
• інформація для вчителів фізичного виховання та учнів;
• організація бібліотечної праці;
• організація участі в міжнародних змаганнях;
• проведення дистанційних курсів, семінарів;
• підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання;
• можливість знаходження та збереження корисних комп'ютерних програм в країні та за кордоном;
• ширша дослідницька робота.
Непрості фінансові умови і практично повна відсутність будь-якої підтримки для простих загальноосвітніх навчальних закладів ззовні значно гальмують розвиток можливостей застосування Інтернету в загальноосвітньому середовищі України. Тому вкрай бажаним є формулювання в цьому напрямі чіткої державної політики, здійснення фінансової підтримки досліджень, спільних програм і проектів із залученням Федерації футболу України не тільки в допомозі обласним федераціям футболу в створенні комп'ютерної мережі, а й для загальноосвітніх шкіл. Термінове науково обґрунтоване впровадження у систему загальної освіти інформаційних і телекомунікаційних технологій є нині необхідною умовою для прискорення процесу переходу України до інформаційного суспільства та здобуття гідного місця в освітянському просторі світового рівня [1, 104].
Під час реалізації проектів використання інформаційних і телекомунікаційних технологій як засобу підвищення ефективності навчального процесу, зокрема програмованого навчання з фізичного виховання, виникають труднощі організаційного і технічного плану, як, наприклад, відсутність відповідних методичних та навчальних матеріалів, недостатній досвід роботи з комп'ютером, мережею Інтернет та електронною поштою у викладацького складу, труднощі з включенням такого плану занять до навчального плану та інше, тобто ті проблеми, що їх слід невідкладно вирішити.
Зміни на всіх рівнях технології та суспільства вимагають нових підходів у галузі освіти. Телекомунікаційні технології, володіючи потенціалом глобальної інтерактивності навчання у процесі спільної діяльності та необмеженої можливості і продовження навчання протягом усього життя, є частиною нової структури освіти. Така структура освіти надає великого значення міжнародній співпраці, відкриває нош можливості роботи, навчання та вирішення різноманітних проблем.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Результати дослідження
Одержані в ході валеодіагностичного обстеження школярів результати фізичної підготовленості та фізичної працездатності (тест Купера, Гарвардський Степ-тест).
За результатами фізичної підготовленості (тест Купера) були отримані результати, які свідчать про те, що спостерігаються значні позитивні зрушення особливо в учнів III експериментальної групи з максимальним рівнем рухової активності. Наприкінці експерименту кількість учнів, віднесених до групи ризику (оцінки «незадовільно» і «дуже незадовільно») зменшилася з 40 % до 7 % (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Кількість учнів за результатами визначення фізичної підготовленості (тест Купера) %
Також відповідно збільшилася кількість учнів, які за оцінкою можуть бути віднесені до групи безпеки і цей показник склав: 40 % — І група; 52 % — II група; 64 % — ІІІ група
За допомогою проведеного комплексного валеодіагностичного обстеження визначено, що в результаті впровадження комплексної загальнооздоровчої методики найбільших змін зазнала НІ експериментальна група, учні якої займалися за стандартною програмою і спеціальною методикою та додатково відвідували спортивні секції. Це дає змогу стверджувати, що підвищення рівня рухової активності учнів із застосуванням оздоровчих методик сприятливо діють на стан здоров'я дітей старшого шкільного віку, що і підтверджують результати нашого дослідження.
Після проведення Гарвардського степ-тесту, відповідно у групах порівняно з початком експерименту збільшилася кількість учнів у кожній групі: І група на 13 %; II — 20 %; III - 39 % (рис. 3).
Рис. 2.3. Кількість учнів за результатами Гарвардського тесту %
ВИСНОВКИ
Кожен урок фізичної культури має свою специфіку та використовується з певною метою. Досить важливе місце у структурі уроку займає підготовча частина уроку, вона визначає ефективність наступного етапу уроку. Уроки фізичної культури мають багато характеристик. Кожна з них може бути покладена в основу їх класифікації. Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплексні. Залежно від переважного розв'язання завдань на уроці розрізняють: навчальні, тренувальні, контрольні та змішані (комбіновані) уроки.
Висунення проблеми здоров'я в число пріоритетних завдань суспільного і соціального розвитку зумовлює актуальність теоретичної і практичної її розробки, необхідність розгортання відповідних наукових досліджень і відпрацювання методичних і організаційних підходів до збереження здоров'я, його формування і розвитку.
У зв'язку з цим одним з пріоритетних завдань нового етапу реформування системи освіти має стати збереження і зміцнення здоров'я учнів, формування у них цінностей здоров'я і здорового способу життя.
У розробці нової стратегії здоров'я мас бути передбачено зміщення акценту з лікувальної медицини на профілактичні спрямування, яке включає подолання чинників ризику і активне виховання людини у гігієнічному режимі з моменту народження. Для своєчасного виявлення можливих негативних змін у здоров'ї, визначення відповідності способу життя та навчального або тренувального навантаження індивідуальним особливостям організму школяра, прогнозу щодо можливих захворювань за умов недотримання принципів здорового способу життя, оперативного його коригування в разі потреби та своєчасного вживання відповідних профілактичних і оздоровчих заходів, — особливої актуальності набуває застосування.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ашмарин Б. А. Особенности обучения в физическом воспитании. — В кн.: Теория и методика физ. воспитания./Под ред. Б. А. Ашмарчна. М., 1979.
2. Белинович В. В. Обучение в физическом воспитании. — М.: ФиС, 1958.
3. Боген М. М. Задачи обучения двигательным действиям. — Теория и практика физической культуры, 1981, № 3.
4. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 – 11 класи. – Х.: Торсінг, 2004. – 256 с.
5. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. – К., 1988.
6. Каюков В. Школа козацького виховання. Методичний вісник. — 96. - Кіровоград, 1996.
7. Коробов А. В. Общие указания по обучению. — В кн.: Школа легкой атлетики. М, 1962.
8. Кочетов А. И. Принципы подхода к изучению личности школьника. — Физическая культура в школе, 1978, № 4.
9. Крестовников. А. Н. Очерки по физиологии физических упражнений. — М.: ФиС, 1951.
10. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д. Українська козацька педагогіка і духовність. — Умань, 1995.
11. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в гимнастике.— М.: ФиС, 1959.
12. Мазниченко В. Д. Двигательные навыки в спорте (Метод разработки для студентов спорт, фак.). — Малаховка, МОГИФК, 1981.
13. Мазниченко В. Д. Обучение движениям (двигательным действиям).— В кн.: Теория и методика физ. воспитания, т. 1. М., 1976.
14. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.
15. Матвеев Л. П. Основы спортивной тренировки. — М.: ФиС, 1977.
16. Мельничук Я., Карабін Б. Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991.
17. Методика физического воспитания школьников. // Под ред. Г.Б. Мейксона. – М.: Просвещение, 1989. – 143 с.
18. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. – М., 1989.
19. Никифоров В. Технология обучения. — Наука и техника, 1981, № 11.
20. Новосельский В.Ф. Методика физической культуры в старших классах. – К., 1989.
21. Основы регуляции движений./ Под ред Р.Гранита. – М.: Мир, 1976.
22. Психорегуляцию – в практику физического воспитания школьников. // Физическая культура в школе. – 1991. - № 6. – С. 12.
23. Решетова З. И. Роль ориентировочной деятельности в двигательном навыке. — Вопросы психологии, 1956, № 1.
24. Риттер X. И. Принцип активности. — В кн.: Учение о тренировке. М., 1971.
25. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний.— М,: Изд-во МГУ, 1975.
26. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Ашмарина Б.А. – М., 1990. – 325 с.
27. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Шияна Б.М. – М., 1988. – 284 с.
28. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.
29. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2001.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Гарвардський степ-тест – фізичне навантаження задається у вигляді сходжень на сходинку висотою 43см. Час сходжень – 5хв, частота сходжень – 30 разів за 1хв. Функціональна підготовленість спортсменок оцінюється шляхом підрахунку ЧСС. Реєстрація проводиться в положенні сидячи – пальпаторним методом на 2, 3, 4-й хвилинах періоду відновлення. При цьому підраховується сума ударів за перші 30с кожної хвилини. Результат тестування виражається у вигляді індексу Гарвардського степ-тесту (ІГСТ):
ІГСТ= 
t – час сходжень на сходинку в (с);
, 
, 
- сума ударів за перші 30с 2, 3, 4-ої хвилин періоду відновлення;
100 – множник, який дозволяє виразити ІГСТ в цілих числах.
Чим більша величина ІГСТ, тим вища якість відновних процесів.
Повторні тестування слід проводити у адекватних попереднім тестуванням умовах і в одні і ті ж години доби. Для отримання об’єктивної оцінки рівня фізичної підготовленості тести слід виконувати у логічному порядку і розпочинати після стандартної розминки.
Для визначення темпів приросту тренованості при повторних тестуваннях доцільно застосовувати модифіковану формулу Броуді:
Т 
= 
Т - темпи приросту;
- вихідний результат;
- кінцевий результат;
100 і 0,5 – константні величини.
Додаток 2
Сценарій спортивного свята „Козацькі розваги” для юнаків 10-11 класів
Мета:
• формувати інтерес учнів до історії та культури українського козацтва;
• сприяти патріотичному вихованню, баченню своєї особистості як частки великого українського народу.
• сприяти розвитку загальної витривалості, спритності, швидкості;
• виховувати в учнів культуру поведінки, почуття гідності, колективізму.
Козацькі розваги
Учень 11-А класу:
— Козаки, струнко стояти!
Ясновельможний гетьман війська Запорозького! Нащадки славетного засновника Січі Запорозької Гетьмана Байди Вишневецького до проведення козацьких розваг готові!
Учитель:
— Радий вітати юне покоління! Провести козацький переклик!
Учні 11-А, 11-Б, 10-А, 10-Б класів (виголошують назву, девіз).
І ведучий:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами за високими
Наші прадіди жили.
ІІ ведучий:
Мали Січ козацьку спільну,
Цінували волю вільну,
І країну свою рідну,
Як зіницю берегли.
І ведучий:
— Запорозька Січ! Мабуть немає жодної людини в нашій багатостраждальній Україні, яка не знала б про славетну Запорозьку Січ, про козаків, про їхні героїчні подвиги, походи. Про це написано багато дум, пісень, віршів, книг.
ІІ ведучий:
— Так давайте сьогодні разом з вами спробуємо вписати свої прекрасні рядки до книги козацької слави.
І ведучий:
— Військо запорізьких козаків, яке діяло на пограничній території за дніпровськими порогами, можна назвати затоном спеціального призначення, а запорізького воїна сучасним терміном «спецназівцем». Козаки були бої а гирями, рівних яким ніде не було.
— Зовнішньому вигляду козацьким богатирів відповідала їхня виключна фізична сила. Одні — тугі луки граючи натягували; другі — товстенні залізні смуги, що снопи в полі навколо шиї ворога скручували; треті — вози через броди на собі перетягували, ядра через найширші ріки легко перекидали.
І ведучий:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами, за високими
Наші прадіди жили.
ІІ ведучий:
Мали Січ козацьку спільну,
Цінували волю вільну,
I країну свою рідну,
Як зіницю берегли.
(Група учнів виконує український танок)
І ведучий:
— Ви нащадки славних лицарів, повинні знати свою історію. Юнаки повинні готуватися за прикладом козаків до служби в армії. І хоча наша держава мирна, але всі ви зобов'язані вміти в разі потреби захищати свою землю, як це робили козаки.
II ведучий:
— А там, де добра справа, будуть доблесть, слава і добра розвага.
І ведучий:
Ну, козаки, покажіться!
А ви, друзі, огляніться.
За чий курінь будете вболівати?
Можна гучно всім кричати.
ІІ ведучий:
— Наш шановний вчителю, Михайло Семеновичу, оголошуйте умови конкурсу.
Учитель:
— На вас чекають складні випробування. Сьогодні ви проявите силу, спритність, красномовність, а також уміння танцювати. Судити конкурс будуть заступник директора з навчально-виховної роботи (П. І..Б.), заступник директора з виховної роботи (П. І. Б.), організатор (П. І. Б.).
І ведучий:
— Стати справжнім козаком міг не кожен. На острові Хортиця є Січові ворота. Там і влаштовували випробування новеньким. Між скалами закріплювали жердину, по якій з зав'язаними очима повинен був пройти новачок. Якщо оступався, внизу його ловили січовики. Тоді він приходив здавати іспит наступного року.
Учитель:
— Перше випробування — командири повинні з зав'язаними очима пройти по колоді.
(Обладнання: 2 лавки, 4 хустини.)
І ведучий:
— Не той козак, що на коні, а той, що під конем, — жартували запорожці.
ІІ ведучий:
— Вміння спілкуватися з конем, володіння прийомами вольтижирування були найголовнішими вимогами до кандидата.
Учитель:
— Друге випробування — вправи на коні та на колоді.
(Під час змагання звучить пісня «Розпрягайте хлопці коней»; обладнання: кінь, колода, пакет із завданням з історії козацтва.)
ІІ ведучий:
— Серйозним випробуванням для юнаків був бурхливий Дніпро. Його треба було перепливти туди і назад.
ІІ ведучий:
— Екзамен продовжувався і під водою. Сидів над кручею старий козак і димив люлькою. Він розповідав про подвиги козацьких героїв.
І ведучий:
— Раптом люлька (мабуть випадково) випадала з рота і зникала під водою. Того, хто, не думаючи, кидався за нею і знаходив її на дніпровському дні, козаки з радістю зараховували до себе в розвідувальний загін.
Учитель:
— Трете випробування — перехід річки убрід. Стрибки в мішках.
І ведучий:
— Козаки були відмінними стрілками. Козак на прізвисько «Стріляй Око» міг попасти в око птаху, що летить.
І ведучий:
— Чи вміють наші козаки влучно стріляти?
Учитель:
— Четверте випробування — стрільба з гвинтівки по мішенях.
(Обладнання: гвинтівки, мішені).
І ведучий:
— Козаки мали незвичайну силу. Так, козацький ватажок Семен Палій бився шаблею, яка важила більше двох пудів (32 кг).
Учитель:
— П'яте випробування — найсильніший козак.
(1 учень — гиря і підтягування).
Учитель:
— Шосте випробування — перетягування канату.
(Змагаються учні 11-А і ІІ-Б, 10-А і 10-Б, потім — переможець з переможцем.)
І ведучий:
— Жінкам строго заборонялося жити на Січі. Була навіть смертельна кара для козаків, які приводили жінок. Тому козаки все робили самостійно.
ІІ ведучий:
— Вони самі варили кашу. Новачкам казали: «Дивись, щоб каша не була сирою, не перекипіла. Якщо буде готова — зви нас».
Учитель:
— Наші козаки теж можуть смачно готувати. Сьоме випробування — конкурс кашоварів.
(Кожен клас представляє журі козацьке блюдо та захищає його).
І ведучий:
— Всі знають, що козаки люблять жартувати, а іноді і прибріхувати.
ІІ ведучий:
— Команди отримали домашнє завдання і зараз розкажуть небилиці, побрехеньки, гуморески.
Учитель:
— Восьме випробування — запрошуємо козаків пожартувати.
І ведучий:
— Козаки використовували елементи бою як елементи танців: повзунець, голубець, під-січку, розніжки, шулік тощо.
ІІ ведучий:
— Запрошуємо команди показати своє мистецтво у танці.
Учитель:
— Дев'яте випробування — танцювальний конкурс.
І ведучий:
— У бойових умовах козаки відображали історію з життя, схеми бойових дій у малюнках.
ІІ ведучий:
— Журі оголосить підсумки конкурсу бойових листків «Де козак, там і слава».
(Журі оголошує підсумки конкурсу бойових листків «Де козак, там і слава»).
Учитель:
— Командам для підбиття підсумків змагання стояти струнко!
(Оголошуються підсумки змагання).
І ведучий:
Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів,
Козацькому роду — нема переводу,
Лине його слава з далечі віків.
ІІ ведучий:
Так козацька сила у пригоді стала,
Матінка-пригода точно знала,
Тільки сила справжньої любові до родини,
До прекрасної чудової країни,
Переможе темну злу годину
І врятує врешті Україну!
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
1.1 Класифікація уроків фізичної культури
1.2 Деякі особливості змісту і методики проведення уроків із дітьми різного віку та стану здоров'я
1.3 Інноваційні технології на уроках фізичної культури
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Валеодіагностика в системі оцінювання стану здоров'я і резервних можливостей школярів старшого шкільного віку
2.2 Організація та проведення дослідження
2.3 Результати дослідження
ВИСНОВКИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ВЧИТЕЛЯМ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Як підсистема загальної системи фізичного виховання суспільства фізичне виховання дітей і молоді організовується суспільством у рамках соціальної програми з метою підготовки підростаючих поколінь до майбутньої творчої життєдіяльності. Ця підготовка здійснюється шляхом оволодіння певними духовними і матеріальними цінностями фізичної культури, передбаченими навчальними програмами у спеціально організованому педагогічному процесі.
Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через використання різних форм занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну культуру.
Структура занять із фізичної культури передбачає їхню загальну педагогічну спрямованість і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань фізичного виховання.
Актуальність. Аналіз педагогічної суті різних форм організації фізичного виховання школярів показує, що не в кожній із них однаково можуть бути представлені всі складові виховного процесу: навчання фізичних вправ; засвоєння знань з фізичної культури; процес удосконалення фізичних здібностей; спеціалізована підготовка тощо.
Питаннями класифікації та вивченням ефективності проведення уроків фізичної культури займалися Шиян Б.М., Г. Мейксон, Ю. Копилов, М. Рахімов, А. Хан, В. Авраменка, В. Похлєбіна.
Об`єкт дослідження – основні форми проведення уроків фізичної культури.
Предмет дослідження – особливості проведення уроків фізичної культури.
Мета роботи полягає в тому, щоб розглянути сучасну класифікацію уроків фізичної культури та охарактеризувати їх особливості.
Гіпотеза дослідження: використання нетрадиційних форм проведення та застосування сучасних технологій на уроках фізичної культури сприяє розвитку інтересу учнів до занять.
Завданнями роботи є:
1. розглянути сучасні вимоги до уроків фізичної культури;
2. дати класифікацію уроків фізичної культури;
3. проаналізувати можливості використання сучасних технологій на уроках фізичної культури;
4. провести валеодіагностику в системі оцінювання стану здоров`я і резервних можливостей школярів старшого шкільного віку.
При вирішенні даних завдань нами були використані методи дослідження:
1. обробка та аналіз літературних джерел;
2. аналіз методичної літератури;
3. педагогічне дослідження.
РОЗДІЛ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Дата: 2019-05-28, просмотров: 253.
