Екскурсійна робота, тривалі спостереження, уроки закладають основи для дослідів, практичних та лабораторних робіт з природознавства [9], яка має декілька напрямів застосування.

По-перше, на уроках природознавства школярі виконують багато практичних видів діяльності, які спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок учнів поведінки у природі. Учні вчаться визначати сторони горизонту, працюють з навчальним обладнанням, креслять плани місцевості, графіки погоди, виконують малюнки, займаються моделюванням з піску та глини, виготовляють макети.

По-друге, практичні завдання виступають методом перевірки знань та умінь молодших школярів.

По-третє, учні проводять різноманітні природознавчі досліди, які є початком більш серйозних дослідів з хімії, біології, фізики. Учитель ставить перед дітьми проблему і звертає їхню увагу на обладнання, яке стоїть на партах. За допомогою вчителя школярі визначають предмет дослідження, формулюють його мету і завдання, дають йому назву і висувають припущення, яке може підтвердитися в ході дослідження, а може і не підтвердитися. Припущення полягає в тому, яким діти уявляють собі результат дослідження.

Діти складають план дослідження, за яким виконують дослідження, та роблять висновки – чи підтвердилось їхнє припущення. Кінцевим етапом дослідження є аналіз результатів [9].

Практичний метод при проведенні занять із сільського господарства. Для того, щоб школярі розуміли необхідність збереження природи та включення до трудової діяльності, на уроках проводиться знайомство з працею людей у полі, на городі, у саду, на виробництвах і при цьому з’ясовується, що отримує людина від природи, як краще використовуватиі зберігати її. На самому початку навчальних занять молодших школярів ближче знайомлять з пришкільною ділянкою, їм доручається доглядати за кущами, деревами на ділянці, поблизу школи.

Також молодші школярі беруть участь у прибиранні листя восени, в очищенні газонів, збереженні дерев і кущів. Також учнів залучають до самостійного вирощування рослин та спостереження за ними [6]. Діти спочатку проводять досліди і практичні роботи в майстернях, теплицях, використовуючи ящики, саморобні банки, а потім – на навчально-дослідній ділянці школи.

Слід відзначити, що характер і складність сільськогосподарських робіт для молодших школярів змінюється протягом чотирьох років. Так, у І класі учні вирощують квіти та овочі з крупним насінням (горох, боби, квасолю), у ІІ класі додаються ще огірки, тиква, кабачки, коренеплоди, у ІІІ класі учні вирощують буряк і моркву, у в саду доглядають за суницею, учні IV класу опановують агротехніку картоплі, зернобобових, висаджують сіменники буряка та моркви для отримання насіння, у саду доглядають за малиною.

На шкільних ділянках учні проводять також сільськогосподарські досліди з різними рослинами (посів у різні строки, на різну глибину, крупним та дрібним насінням, з добривами та без них тощо) [2]. Такі досліди на шкільній ділянці дозволяють дітям дізнатися більше про життя рослин, спостерігати та аналізувати зміни, що відбувалися з ними.

У роботі з формування знань учнів про природу також широко використовуються практичні творчі завдання (скласти оповідання за малюнками, написати твір за картиною, намалювати плакат про збереження природи тощо).

При вивченні природознавчтва проводяться різноманітні види самостійних робіт:

· самостійна робота учнів з літературою (підручники, енциклопедіями, словниками, довідниками, газетами, журналами),

· підготовка повідомлень,

· ведення природознавчого словника,

· самостійні практичні роботи (креслення, робота з картами, натуральними матеріалами, виготовлення гербаріїв, плакатів, розв’язання завдань),

· самостійні роботи на пришкільній ділянці,

· суспільно корисна праця,

· самостійні спостереження,

· самостійна домашня робота,

· замальовки, оформлення матеріалу і коротких записів після екскурсій,

· листування з учнями шкіл, що знаходились в різних природних зонах для опису місцевості, рослин, копалин певної зони тощо.

У навчальній та позакласній роботі з природознавства використовуються різноманітні ігри, які є також практичними методами навчання (рольові ігри, ігри-вікторини, ігри-мандрівки, ігри з картами, ігри на уважність і кмітливість, ігри з використанням загадок, кросвордів, шарад, гумористичних запитань тощо).

Необхідно зазначити, що зміст багатьох тем з природознавства дозволяє варіативність у виборі методів та засобів навчання [5]. Найбільш доцільний спосіб побудови уроку залежить від конкретних навчально-виховних завдань, які вчитель прагне розв’язати на даному уроці, обраного шляху формування понять, впливу попередньої методики навчання, урахування вікових особливостей учнів, впливу природного і виробничого оточення, матеріальної бази школи.

Таким чином, ефективність здійснення природничої освіти забезпечується чітким визначенням змісту природничої освіти, використанням аудиторних (урок) та позакласних (екскурсії, гуртки, свята тощо) форм, практичних методів навчання (спостережень, методів проблемного навчання, ігор).