1. Створюючи творчу групу для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього закладу, в структурі її передбачити елементи самоконтролю, контролю, корекції та звітності.

2.Аналіз діагностичних досліджень з метою виявлення соціально-педагогічних ситуацій, які потребують посиленого контролю з боку адміністрації школи.

3.Вивчення ефективності діяльності соціалізуючого простору школи, окремих фахівців, які працюють у цьому просторі, з метою доцільної корекції їх діяльності або надання відповідної методичної допомоги.

4.Налагодження зв'язків із випускниками школи, виробничими колективами, організаціями та установами, які знаходяться в мікрорайоні школи, активістами батьківського комітету з метою залучення їх до соціально-педагогічної діяльності та інтеграції культурно-виховного простору школи з культурно-виховним простором мікрорайону.

5. Вивчення можливостей отримання спонсорської допомоги з метою організації соціально-педагогічної діяльності.

6.Визначення ефективності індивідуальної соціально-педагогічної концепції освітнього закладу, проблем, які виникають у ході її реалізації, необхідності та можливостей змін із метою вдосконалення.

4. Методика планування діяльності соціального педагогика в загальноосавтньому навчальному закладі

Місце та роль соціального педагога в соціально-педагогічному просторі школи визначаються його місією бути гарантом прав та інтересів дітей, їхнього розвитку згідно з власною внутрішньоінтенційною спрямованістю, комфортних умов для життєдіяльності.

Рамки його діяльності виходять за межі освітнього закладу, включаючи в себе соціум різних рівнів: сім'ю, вулицю, мікрорайон, державні заклади та установи.

Завдання соціального педагога - допомога загальноосвітньому закладу в а) формуванні в учнів комплексу знань, навичок та вмінь, необхідних для: самопізнання, доцільного розвитку власної інтенційної спрямованості, засвоєння норм соціальної поведінки, гармонізації внутрішньоособистісних та загальносуспільних інтересів, уміння вибудовувати загальноприйнятливий стиль своїх стосунків із навколишніми; б) соціально-педагогічній корекції поведінки вихованців, доцільній вибірковості їхніх соціальних зв'язків; в) соціально-педагогічній профілактиці девіантної поведінки підлітків; г) координації взаємодії різноманітних соціальних інститутів у ході розв'язання найгостріших соціальних проблем; г) можливій реабілітації несприятливого соціалізуючого середовиша.

Спираючись на індивідуальну концепцію соціально-педагогічної діяльності навчального закладу, результати вивчення сприятливих і несприятливих можливостей для соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні школи, узагальнені дані соціальної паспортизації класів, накреслити головні орієнтири соціально-педагогічної діяльності упродовж року.

В орієнтованих напрямах діяльності визначити конкретні соціально-педагогічні заходи, терміни їхнього проведення, основних організаторів та відповідальних, систему контролю і корекції.

Річна циклограма діяльності соціального педагога може мати приблизно таке спрямування:

Серпень: формування цілей і завдань соціально-педагогічної діяльності; дослідження соціуму: виявлення фактів позитивного і негативного впливу на соціалізацію учнів; планування складу допоміжних соціально-педагогічних сил.

Вересень: організація діяльності творчої групи з метою розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього закладу; вивчення соціально-культурних умов сімей, у яких проживають учні; проведення інструктивних нарад з класоводами, вихователями, класними керівниками стосовно узагальнення зібраних даних та оформлення соціальних паспортів класів; формування проблемного поля на основі даних соціальної паспортизації класів; планування соціально-педагогічної діяльності в межах проблемного поля; здійснення соціально-педагогічної підтримки учнів, які вперше прибули для навчання в нових для них класних колективах; надання допомоги в адаптації до нових умов навчання учням п'ятих класів; первинне налагодження зв'язків з батьками та громадськістю мікрорайону школи.

Жовтень: організація діагностування культурного рівня мікрорайону школи з виділенням соціального, економічного, політичного, демографічного, етнічного та релігійного аспектів. Організація соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на подолання несприятливого соціалізуючого впливу певних сторін життя мікрорайону; участь в організації та проведенні спільного засідання батьківського комітету навчального закладу, дирекції, вихователів, класоводів та класних керівників (кураторів у гімназіях) з метою надання матеріальної допомоги учням, які проживають у малозабезпечених сім'ях, сиротам і напівсиротам; попередня підготовка матеріалів засідання на основі соціальної паспортизації класі та представлених відповідними комісіями (у складі не менше трьох чоловік, як правило, класовода чи класного керівника, представника батьківського комітету, депутата місцевої ради) актів обстеження матеріально-побутових умов життя сімей, у яких проживають учні, претенденти на матеріальну допомогу; надання методичної допомоги громадським інструкторам із складу колишніх учнів школи у налагодженні корисного дозвілля школярів за місцем їх проживання.

Листопад: організація діяльності спортивно-екологічного молодіжного товариства «Чистий, чиста, чисте»; проведення санітарних рейдів у межах мікрорайону; визначення на основі діагностичних методів ступеня задоволення учнів станом середовища загальноосвітнього закладу; спрямування діяльності на його корекцію; здійснення соціально-педагогічної корекційної, реабілітаційної, соціально-профілактичної, просвітницької, організаційно-масової соціально-педагогічної діяльності, спрямованої на посилення соціалізуючого впливу школи.

Грудень: соціально-профілактична та соціально-корекційна робота з батьками в неблагополучних сім'ях на основі координації соціально-педагогічного впливу школи, місцевих органів влади, громадських організацій, представників виробничих колективів, правових та судових органів, медичних закладів, служб у справах неповнолітніх, сім'ї та молоді, авторитетних у мікрорайоні людей; підготовка відповідних матеріалів та участь у засіданні опорних пунктів школи, громадськості та міліції; здійснення профілактичних та організаційних заходів із підготовки до святкування новорічних і різдвяних свят

Січень: соціально-педагогічний патронаж на період різдвяних свят та канікул; вивчення можливостей використання культурно-виховного простору школи з метою створення умов для внутрішньоінтенційного розвитку учнів; подальше здійснення системно-функціонального підходу до соціально-педагогічної діяльності із залученням до неї всіх допоміжних сил - суб'єктів цієї діяльності.

Лютий: фахово-орієнтаційна діагностика випускників - представників групи соціального ризику та обдарованих юнаків і дівчат; планування та проведення індивідуальної і групової роботи з ними з метою формування відповідних рефлексів цілі та свободи.

Березень: прогнозування працевлаштування випускників, віднесених до групи соціального ризику; попереднє знайомство з особливостями навчання в навчальних закладах, які вони обрали. Психолого-педагогічна підготовка їх до навчання в цих закладах.

Квітень: здійснення соціально-педагогічної профілактичної роботи з метою запобігання проявам відмови від пізнавально-пошукової діяльності та, у зв'язку з цим, передчасного інтелектуального «старіння» підлітків; організація занять «школи творчості»; ознайомлення юнаків та дівчат із відомими методиками, стратегіями і тактиками творчої діяльності; проведення занять з метою демонстрації прикладів використання їх у різноманітних галузях людської діяльності.

Травень: організація та проведення тижня боротьби зі шкідливими звичками та пропаганди найпопулярніших оздоровчих систем; профілактичні заходи з метою запобігання вживанню наркотичних речовин та небезпеки ВІЛ / інфекції; формування у дітей групи ризику уявлення про людину, не лише у світлі науки, а й у світлі мистецтва, релігії, філософії, інтуїції; прогнозування організації літнього відпочинку дітей групи ризику.

Червень: зустріч із дітьми-шестирічками та їхніми батьками; профілактичні заходи щодо подолання так званих шкільних страхів шестирічок; заходи, спрямовані на пом'якшення вікових криз семи та п'ятнадцяти років; надання консультативної та практичної допомоги в працевлаштуванні випускників; організація літнього відпочинку дітей групи соціального ризику; підбиття підсумків соціально-педагогічної діяльності та визначення напрямів подальшої її організації.

Для ширшого бачення проблемного поля соціально-педагогічної діяльності в школі доцільно провести соціальну паспортизацію класів, до якої бажано залучити класоводів, вихователів, класних керівників. В основу її можна покласти методичні рекомендації керівника Центру соціальної педагогіки Інституту підвищення кваліфікації і перепідготовки працівників народної освіти Московської області І.Дементьєва, попередньо пристосувавши їх до різновікових груп учнів.

Технологія соціальної паспортизації класу

Передусім, необхідно зібрати інформацію не лише про особистісні характеристики учня, а й соціально значимі характеристики інших членів сім'ї та умов її проживання. Збір такої інформації можна провести на основі пропонованої матриці, яка одночасно слугує інструментом для вирахування узагальненого показника рівня соціального благополуччя дитини.

Матрицю заповнює соціальний педагог, класовод, вихователь чи класний керівник. На основі зібраних даних про школяра виявляються ті вихованці, яких можна віднести до групи ризику і які потребують індивідуальної роботи з профілактичною метою. Згодом остаточні дані матриці заносяться у соціальний паспорт класу, оформлений на основі списку його учнів.

Як бачимо, найбільша загальна сума балів може складати 55. 11 балів засвідчує приналежність учня до групи високого рівня ризику. Від 11 до 22 балів — середній рівень ризику. Від 22 до 33 балів — схильність до входження у групу ризику. Від 33 до 44 балів — соціальне благополуччя в межах середньої норми. Більше 44 балів — високий рівень соціального благополуччя.

Заповнення матриці передбачає вміння соціального педагога застосовувати соціологічний метод спостереження у процесі безпосереднього спілкування з вихованцем і членами його сім'ї. Для уточнення якісних характеристик морально-психологічного клімату в сім'ї в індивідуальній бесіді з учнем І.Дементьєв пропонує використати такі запитання: «Чи хотів би ти у своїй майбутній сім'ї:

- мати такі стосунки між чоловіком та дружиною, як у твоїх батьків ?

- виховувати дітей так само, як це роблять твої батьки ?

- ставитися до дідуся та бабусі так само, як це прийнято у твоїй батьківській сім'ї ?

- розділяти домашню роботу, як це прийнято у сім'ї твоїх батьків ?

- проводити вільний час так само, як твої батьки?» [3, 24].

Уточнювальні запитання доцільно ставити підопічному також для оцінки його цілей та устремлінь. Ці питання можуть бути такими:

«1. Що турбує тебе найбільше в житті ? Вибери п'ять головних проблем:

- грошові проблеми твоєї сім'ї;

- стосунки з батьками;

- стосунки між батьками;

- стосунки з ровесниками;

- конфлікти з педагогами;

- труднощі у засвоєнні шкільної навчальної програми;

- здоров'я близьких родичів;

- чим зайнятися у вільний час;

- особисте життя;

• що-небудь інше (що конкретно ?)

2. Яку роботу ти хотів би мати у майбутньому? (Вибери п'ять головних якостей):

- з високою платнею;

- з гарантією від безробіття;

- престижну;

- не шкідливу для здоров'я;

- пов'язану з поїздками, свіжими враженнями;

- таку, яка вимагає особистої винахідливості, діловитості;

- потрібну країні та людям;

- пов'язану зі спілкуванням із дітьми;

- пов'язану зі спілкуванням з тваринами;

- іншу (яку конкретно ?)».

За умови необхідності коло уточнювальних запитань можна розширити. Доцільно звернути увагу на порядок вибраних учнем позицій, оскільки він допомагає визначити ієрархію життєвих цілей і домагань вихованця.

У діяльності соціального педагога школи нерідко виникає необхідність співпраці з громадськістю села, селища чи певного мікрорайону міста та представником силових структур. Це буває у тих випадках, коли необхідно з педагогічно доцільною метою втрутитися у стосунки між батьками у неблагополучній сім'ї, або відповідним чином вплинути на обох.

Висновки

Соціальний педагог — це фахівець із виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який покликаний створювати сприятливі соціальні, навчально-виховні умови для розвитку й соціалізації особистості; це спеціаліст, який зайнятий у сфері соціально-педагогічної роботи або освітньо-виховної діяльності; він організовує взаємодію освітніх та позашкільних закладів та установ, сім'ї, громадськості з метою створення в соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя в мікросоціумі дітей та молоді, їх всебічного розвитку [23].

Мета соціально-педагогічної роботи в навчальному закладі - сприяння успішному вирішенню учнями власних проблем. Засоби досягнення цієї мети - вивільнення і розвиток ресурсів учня і його соціального оточення, забезпечення необхідних соціальних змін, навчання, виховання та самовиховання особистості [33].

Таким чином, основним змістом діяльності соціального педагога закладу освіти є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально-виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоров'я, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень у соціальному розвитку особистості.