Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Інтеграція України до світового економічного простору відбувається під впливом суперечливих тенденцій формування глобальної системи господарювання. Зростає взаємозалежність національних господарств, підвищується роль зовнішньої торгівлі в економічному поступі країн, загострюється національна та глобальна конкуренція. За цих умов виникає нагальна потреба розробки оптимальної стратегії входження України в складну сукупність світових господарських процесів з метою адаптації національних регуляторних механізмів до реального процесу світової глобалізації. Така стратегія має ґрунтуватися на активній виваженій державній політиці щодо реформування національної економіки в цілому та зовнішньоекономічної сфери зокрема. [25]
У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Вони визначають напрями та пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище поглиблених міжнародних економічних відносин країн, що дозволяє не лише розвивати міжнародні економічні зв’язки, а й сприяє розвитку економіки окремої держави. [25]
Особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань наступні: відсутність досвіду державності, нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів, нерозвиненість ринкових відносин, інерція погіршення економічного стану, запас соціальної витримки населення, який виснажується, розміщення в регіоні, що характеризується інтеграцією високого рівня, конкурентність щодо аналогічних інтересів країн східної Європи та негативний досвід в рамках СРСР. [14, с. 254]
Для ефективної й організаційно оформленої інтеграції України в сучасні світогосподарські зв¢язки необхідні певні політико-правові, соціально-культурні, економічні та інфраструктурні передумови.
Основні політико-правові передумови інтеграції України: політичне визначення України, забезпечення територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки, безумовне виконання міжнародних зобов’язань, особливо в сфері прав людини, запровадження прийнятної форми громадянства, перегляд існуючої практики політичних зв’язків з державами колишнього СРСР, пряма участь в у регіональних і глобальних політичних процесах, формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментаріїв його виконання.
Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам: економічному та інституційному забезпеченню суверенітету, оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови, розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення і приватизації, соціального захисту населення, оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, запровадженню національної грошової одиниці з включенням її до системи міжнародних розрахунків, розв’язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розподілу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.
До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності народів України, формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти, розвиток контактів з українцями, що проживають за межами України. [25]
Формування інфраструктурних передумов насамперед пов’язане з розвитком транспортних комунікацій, необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави (національні авіакомпанії, флот, транспортні корпорації), розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем. [13, с. 136]
Сучасній економіці нашої держави притаманний ряд негативних характеристик які виступають як фактори що зашкоджують інтеграції України, а саме:
· велика питома вага фізично та морально застарілого обладнання в складі основних виробничих фондів (понад 60%), що стала результатом переважання екстенсивних методів розвитку економіки і, насамперед, її базових галузей;
· диспропорції в системі самозабезпечення ключових галузей життєдіяльності країни (майже повна зовнішня паливно-енергетична залежність; задоволення потреби в електротехнічних та кабельних виробах; продукції текстильної, целюлозно-паперової та медичної промисловості лише на половину, відсутність виробництва каучуків, ряду продуктів органічного синтезу, устаткування для легкої промисловості, переробних галузей агропромислового комплексу тощо);
· незбалансованість галузевої структури промисловості з точки зору її соціальної орієнтації (потенціал промисловості на 90% формують важкі галузі, питома вага виробництва предметів споживання становить близько 30%, тоді як у розвинутих країнах вона досягає 50-60%).[13, с. 138]
Ефективність міжнародної економічної інтеграції досягається за рахунок таких чинників:
усунення дискримінації та бар¢єрів між країнами-учасницями інтеграційних угруповань у переміщенні товарів, послуг, капіталу, робочої сили та підприємництва;
стандартизації та уніфікації у виробничо-комерційній сфері;
динамічного ефекту завдяки розширенню ринку та економії на масштабах виробництва;
забезпечення достатнього рівня конкуренції.
Включення України до будь-яких інтеграційних угруповань у стані без чіткого бачення перспектив структурної реорганізації може призвести не лише до консервації, але й до негативних тенденцій у всіх галузях національної економіки. І навпаки, участь України в інтеграційних процесах за умов цілеспрямованої внутрішньої структурної політики дасть змогу ефективніше і швидше виправити деформовану економіку, виходячи з таких пріоритетів структурної переорієнтації:
науково-технічне та технологічне оновлення виробництва із забезпеченням його конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення ресурсомісткості за рахунок ефективного використання власних паливно-сировинних ресурсів;
підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за рахунок формування системи власної міжгалузевої кооперації та забезпечення повних виробничих циклів;
створення умов для соціально орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населення, підвищенню мотивації до праці, фінансовій макростабілізації. [26]
У перспективі на найближчі 10-15 років ключове значення для України матимуть економічні відносини з країнами СНД. Головними цілями Економічного Союзу визначено: формування умов стабільного розвитку економік країн-учасниць; поетапне створення загального (спільного) економічного простору на основі ринкових відносин; забезпечення рівних можливостей для всіх господарських суб’єктів; реалізація спільних економічних проектів; вирішення актуальних соціально-економічних завдань. Домовленості країн у межах Економічного Союзу СНД зорієнтовані на поетапне забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Зокрема, перспективним планом інтеграційного розвитку СНД передбачається створення зони вільної торгівлі, митного та платіжного союзів Зауважимо, що інтеграційні процеси в межах СНД розвиваються в умовах погіршення економічного стану країн-учасниць. [25]
Магістральним шляхом розвитку економіки України в ХХІ столітті стане створення економіки відкритого типу, тобто такої економіки, яка останнім часом здобула найбільшу кількість прихильників в світу. Це, з одного боку, дозволить Україні стати зрозумілою країнам-партнерам і спілкуватися з ними однією мовою бізнесу, а з іншого - відкриє для ТНК шляхи до України. [2, с.230]
ВИСНОВКИ
Міжнародна торгівля займає чільне місце у розвитку кожної держави. В результаті розподілу праці країни за допомогою міжнародної торгівлі можуть розвивати декілька сфер діяльності, в яких вона спеціалізується та імпортувати ті продукти, які вона сама не виготовляє, або які є низької якості порівняно з іншими країнами.
З розвитком міжнародних економічних відносин країни намагаються зменшити бар’єри при здійсненні торгівлі так, щоб це було взаємовигідно, тому розрізняють такі види торгівлі, як традиційна, торгівля продукцією у рамках кооперації та зустрічна торгівля.
З розвитком міжнародної торгівлі країни можуть торгувати як з посередниками, так і без посередників. Торгівля може здійснюватися при посередництві міжнародних бірж, аукціонів, тендерів, ярмарок та виставок.
Розвиток і ускладнення міжнародної торгівлі знайшло своє відображення в еволюції теорій, що пояснюють рушійні сили цього процесу. Концепції міжнародної торгівлі були основою зовнішньоторговельних політик як спроби теоретичного осмислення та пояснення причини міжнародного товарного обміну, його динаміки, структури, ефективності та перспектив розвитку.
Першою теорією міжнародної торгівлі вважається меркантилізм. На думку раннього меркантилізму країні слід якомога більше експортувати продуктів при забороні або жорсткому обмеженні імпорту та недопущенні вивозу срібла і золота, що ототожнювалося з багатством нації. Пізній меркантилізм, на відміну від раннього, допускає імпорт країни за умови позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу, а також дозволяє здійснення вивозу золота та срібла.
Модель «ціни-золото-потоки» Д. Х'юма заперечує положення меркантилізму щодо накопичення багатства (золота, срібла), оскільки це призводить до збільшення пропозиції грошей, що в свою чергу зумовить зниження конкурентоспроможності країни на світовому ринку.
Адам Сміт, засновник теорії абсолютних переваг, стверджує, що країнам варто експортувати ту продукцію, яка виготовляється у цій країні з найменшими витратами, тоді як Давид Рікардо вважає, що тією продукцією, яка має найбільшу абсолютну перевагу або найменшу абсолютну не перевагу.
Жан Батист Сей на противагу Сміту та Рікардо розглянув причини торгівлі певною продукцією: країни торгують тими товарами на виробництво яких у неї порівняно кращі фактори виробництва. Схожі погляди у Хекшера-Оліна, який вважає, що країни торгують тими товарами, на виробництво яких вона добре забезпечена факторами виробництва.
Леонтьєв вважав, що торгівля певними товарами залежить від кваліфікації робочої сили: якщо присутній надлишок висококваліфікованої праці, то країна експортуватиме ту продукцію, на виготовлення якої необхідна висококваліфікована праця.
Теорії неотехнологічного напряму стверджують, що для індустріально розвинених краї варто спеціалізуватися на виробництві та експорті наукомістких та технологічно складних товарів, тоді як країнам, що розвиваються – ресурсномістких товарів. Країна, що виготовила унікальний товар матиме вигоду в тому разі, якщо внутрішній попит на цей товар країни-імпортера сформується за коротший час, ніж у ній налагодиться виготовлення аналогічного товару. В результаті розвитку деякі види продукції потрібно постійно замінювати новими, що більш охоплюють потреби суспільства, оскільки з часом вони потерпають вихід із ринку. Також у цих теоріях спостерігається думка, що торгують між собою ті країни, які мають однаковий рівень розвитку економіки.
Теорія конкурентних переваг Портера зазначила, що конкурують між собою не країни, а фірми, успіх на зовнішньому ринку яких залежить від внутрішніх характеристик країни.
Сучасна міжнародна торгівля з боку окремих держав здійснюється за методами тарифного і нетарифного регулювання, що проводиться з метою захисту національних інтересів та економічної безпеки, шляхом підтримання взаємовигідного співробітництва.
Для того, щоб виявити тенденції розвитку міжнародної торгівлі держава визначає ряд показників міжнародної торгівлі, що визначають її динаміку та результативність.
Зовнішньоторговельний оборот України зростає, при цьому зростає як експорт товарів і послуг, так і їх імпорт. Проте, починаючи з 2005 року приріст імпорту товарів і послуг значно перевищував їх експорт, що спричинило виникнення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу у 2006-2007 роках.
Показники результативності міжнародної торгівлі, показали, що Україна є із середньою відкритістю економіки, оскільки її експортна квота знаходиться в межах 10%, а також зростає залежність України від імпорту. Коефіцієнт покриття імпорту експортом говорить те ж саме, що і сальдо зовнішньоторговельного балансу, тобто у 2006 та 2007 роках 6 і 11% відповідно імпорту не покривалося експортом, оскільки імпорт перевищував експорт.
Що стосується експорту та імпорту товарів і послуг на душу населення, то вони зростали, що свідчить про зростання економіки України, хоча присутній той момент, що чисельність населення країни щороку зменшувалася.
Розглядаючи експорт товарів і послуг помітили, що у структурі експорту товарів переважають мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, машинобудування, металопродукція, вартісні обсяги експорту яких помітно зросли за останній досліджуваний рік.
У експорті послуг переважають транспортні послуги, часка яких у 2007 році становила майже 68%. Спостерігалося збільшення вартісних обсягів експорту послуг за усіма їх видами, зокрема зростання експорту послуг було досягнуто, головним чином, завдяки збільшенню обсягів надання послуг за статтею «Подорожі».
У структурі імпорту товарів переважають мінеральні продукти, продукція хімічної промисловості, механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання. Спостерігалися суттєві темпи зростання імпортних поставок продукції агропромислового комплексу та промислових виробів, металургійної продукції, продукції хімічної промисловості, мінеральних продуктів.
У експорті товарів спостерігалося негативне сальдо вже з 2005 року, тоді як сальдо послуг мало лише позитивне значення протягом 2003-2007 років.
Щодо географічної структури експорту-імпорту товарів і послуг, то найбільшими партнерами України залишаються країни СНД, зокрема Російська Федерація, країни ЄС, Азії та Америки, зокрема США.
Сьогодні для України характерні такі чинники, які перешкоджають розвитку міжнародній торгівлі, а саме неефективне управління підприємствами; відсутність за кордоном збутової інфраструктури; нерозвиненість основних засад ринкової економіки; недосконалість методів державного регулювання економіки; слабка інфраструктура підтримки експорту; загострення міжнародної економічної конкуренції.
На думку фахівців, слід вжити таких заходів для поліпшення зовнішньої торгівлі України:
залучати іноземний капітал для прискорення модернізації;
створювати нові галузі та виробництва;
створити маркетингові та сервісні мережи на міжнародних ринках;
збільшити закупівлі за кордоном новітніх технологій для створення нових конкурентоспроможних національних виробництв;
активно впроваджувати міжнародні стандарти і процедури сертифікації;
використовувати політичні та дипломатичні важелі впливу для забезпечення участі України у великих міжнародних коопераційних проектах;
належним чином забезпечити інформатизацію зовнішньоекономічної діяльності;
удосконалити фінансові механізми регулювання експорту.
Здійснення вище перелічених заходів допоможе Україні зайняти краще місце на міжнародному ринку завдяки підвищенню конкурентоспроможності України.
Також для поглиблення міжнародних відносин щодо торгівлі країни можуть інтегрувати. Для України інтеграція є досить актуальною темою. Саме інтеграція дозволить позбутися бар’єрів при здійсненні експорту-імпорту товарів і послуг, усунути дискримінацію в цій сфері.
Рівень розвитку міжнародної торгівлі певної країни впливає на розвиток її економіки зокрема, тому вкрай важливо розвивати ці зовнішньоторговельні відносини. Для раціональної організації цих відносин, які б приносили вигоду потрібно використовувати концепції міжнародної торгівлі, які дають можливість не лише зрозуміти причини виникнення міжнародної торгівлі, а й доцільний спосіб її рганізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 2157-IV (2157-15) від 04.11.2004 // джерело: www.rada.gov.ua.
2. Бураковський. Теорія міжнародної торгівлі: Навч. посібник. – 2-ге вид – К.: Основи, 2000. – 240 с.
3. Горбач Л.М., Плотніков О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 266 с.
4. Дахно І.І Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2003. – 296 с. – Бібліогр.: с.287-289
5. Дахно І.І. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. За ред. д.е.н., проф.. Дахна І.І – К.: Центр навч. Літератури, 2006. – 360 с.
6. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, Видавництво «АртЕк», 2002. – 436 с.
7. Козик В.В., Планкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посіб. – 2-ге вид. стер. – К.: Знання-Прес, 2001. – 277 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
8. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення. Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004 – 288 с.
9. Мочерний С.В. Політична економія.: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 687с. – (Вища освіта ХХІ століття).
10. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України.: Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2007. – 296 с.
11. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2005. – 397 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
12. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: У 2 кн. – К.: Таксон 2000 – Кн. У: Міжнародна торгівля: теорія та політика. – 320 с.: іл. (‘Modus vivendi’).
13. Румянцев А.П., Климко Г.Н., Рокоч В.В та ін.; за ред. А.П. Румянцева. Міжнародна економіка: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 449 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
14. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна економіка: Навч. посібник. -:К.: Центр учбової літератури. 2007. - 296с.
15. Рум’янцев А.П., Рум’янцев Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. -:К.: Центр навчальної літератури. 2004. - 377с.
16. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. – Тернопіль.: Економічна думка, 2005. – 542 с.
17. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 488 с.
18. Філіпенко А.С., Буд кін В.С., Рогач О.І. Світова економіка. Навч. посібник. -:К.: Центр навчальної літератури. 2004.
19. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання-прес, 2001. – 514 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 126-146.
20. www.ukrstat.gov.ua
21. www.customs.gov.ua
22. www.energy.gov.ua
23. www.ukr.net
24. www.kmu.gov.ua
25. www.rada.gov.ua
26. www.google.com.ua
ДОДАТОК А
Система показників міжнародної торгівлі
| Показник | Рахункова формула | Зміст |
| Показники, що характеризують динаміку розвитку міжнародної торгівлі | ||
| Темп зростання експорту | ТЗЕ = Е1 / Е0*100% | Е1 - обсяг експорту у звітному році, Е0 - обсяг експорту у базовому році. |
| Темп зростання імпорту | ТЗІ = І1 / І0 * 100 % | І1- обсяг імпорту у звітному році, І0 - обсяг імпорту у базовому році; |
| Темп зростання зовнішньоторговельного обороту | ТЗЗТО=ЗТО1 / ЗТО0 * 100% | ЗТО1 – вартісний обсяг зовнішньоторговельного обороту звітного року, ЗТО0 - базового року. |
| Показники, що характеризують результативність міжнародної торгівлі | ||
| Зовнішньоторговель-ний оборот | ЗТО = Е + І | Розраховують у поточних і порівняних цінах. |
| Сальдо зовнішньоторговельного балансу | С = Е - І | Якщо С > 0 – позитивне сальдо, С < 0 – негативне, С = 0 – нульове. |
| Сальдо торгового балансу | Ст = Ет -Іт | Різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів. |
| Сальдо балансу послуг | Сп = Еп- Іп | Різниця між вартістю експортованих та імпортованих послуг. |
| Експорт на душу населення | ЕДН=Е / ЧН | Е - обсяг експорту, ЧН - чисельність населення. |
| Імпорт на душу населення | ІДН=І / ЧН | І - обсяг імпорту, ЧН - чисельність населення. |
| Експортна квота | ЕК = Е / ВВП*100% | Показник відкритості економіки. ЕК ≤ 10% - країни з відносно закритою економікою; ЕК ≥ 35% - з відносно відкритою; 10 < ЕК < 35% - із середньою відкритістю. |
| Імпортна квота | ІК = І / ВВП*100% | Показник імпортної залежності країни, ІК ≥ 15% - критичний імпорт. |
| Коефіцієнт покриття імпорту експортом | Кп = Е/І * 100% | Оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі. Якщо Кп < 100% - певна частка імпорту не забезпечується експортом. |
| Квота зовнішньоторговельного обороту | КЗТО=ЗТО / ВВП * 100% | Є узагальнюючим показником реальної відкритості й водночас залежності національної економіки |
ДОДАТОК Б
Товарна структура експорту товарів в Україні за 2003-2007 роки
| Групи товарів | Питома вага, у % до загального до загального обсягу | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| Усього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
| Живі тварини і продукти тваринного походження | 2,27 | 1,98 | 2,14 | 54,2 | 1,5 |
| Продукти рослинного походження | 3,23 | 3,48 | 4,95 | 5,1 | 3,5 |
| Жири та олії | 2,42 | 1,67 | 1,71 | 2,5 | 3,5 |
| Готові харчовi продукти | 3,92 | 3,49 | 3,77 | 3,6 | 4,2 |
| Мінеральнi продукти | 15,16 | 13,23 | 13,73 | 10,1 | 8,7 |
| Продукцiя хiмiчної промисловостi | 8,42 | 8,51 | 8,72 | 8,8 | 8,2 |
| Полімерні матеріали, пластмаси та каучук | 1,56 | 1,34 | 1,68 | 2,1 | 2,0 |
| Шкiряна i хутряна сировина | 0,78 | 0,63 | 0,62 | 0,8 | 0,8 |
| Деревина | 1,73 | 1,58 | 1,56 | 1,6 | 1,7 |
| Маса з деревини | 1,38 | 1,20 | 1,33 | 1,6 | 1,6 |
| Текстиль | 3,32 | 2,70 | 2,67 | 2,4 | 2,0 |
| Взуття, головнi убори, парасольки | 0,40 | 0,37 | 0,31 | 0,3 | 0,3 |
| Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння | - | 0,86 | 0,29 | 0,3 | 0,3 |
| Недорогоцінні метали | 36,83 | 39,94 | 40,97 | 42,8 | 42,2 |
| Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання | 10,08 | 9,28 | 8,29 | 8,7 | 10,1 |
| Транспортні засоби та шляхове обладнання | 4,26 | 6,24 | 4,83 | 5,4 | 6,7 |
| Прилади i апарати оптичнi; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти | 1,42 | 1,81 | 0,41 | 0,4 | 0,4 |
| Рiзнi товари і вироби | 0,55 | 0,52 | 0,64 | 0,7 | 0,7 |
| Вироби мистецтва | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,0 | 0,0 |
| Різне | 1,24 | 1,10 | 0,71 | 1,0 | 0,8 |
ДОДАТОК В
Динаміка експорту товарів в Україні за 2006-2007 роки
| Групи товарів | Експорт, млн. дол. США | Темп зростання,% | |
| 2006 | 2007 | ||
| Усього | 38367,7 | 49248,1 | 128,4 |
| Продукти тваринного походження | 396,5 | 747,2 | 188,5 |
| Продукти рослинного походження | 1951,1 | 1726,4 | 88,5 |
| Жири та олії | 971,4 | 1718,0 | 176,9 |
| Готові харчовi продукти | 1394,4 | 2056,2 | 147,5 |
| Мінеральнi продукти | 3871,8 | 4275,2 | 110,4 |
| Продукцiя хiмiчної промисловостi | 3387,3 | 4047,2 | 119,5 |
| Полімерні матеріали, пластмаси та каучук | 803,4 | 987,1 | 122,9 |
| Шкiряна i хутряна сировина | 306,6 | 394,1 | 128,6 |
| Деревина | 603,1 | 827,2 | 137,2 |
| Маса з деревини | 596,2 | 767,7 | 128,8 |
| Текстиль | 915,3 | 990,3 | 108,2 |
| Взуття, головнi убори, парасольки | 130,2 | 148,6 | 114,1 |
| Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла | 255,5 | 358,7 | 140,4 |
| Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали | 124,0 | 147,5 | 119,0 |
| Недорогоцінні метали | 16420,1 | 20787,3 | 126,5 |
| Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку | 3330,5 | 4976,6 | 149,5 |
| Транспортні засоби та шляхове обладнання | 2081,1 | 3304,7 | 159,0 |
| Прилади i апарати оптичнi; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти | 152,3 | 202,3 | 132,9 |
| Рiзнi товари і вироби | 275,8 | 360,1 | 130,6 |
| Вироби мистецтва | 0,7 | 2,1 | 293,7 |
| Товари, придбані в портах | 27,5 | 41,5 | 150,9 |
| Різне | 373,1 | 382,1 | 102,4 |
ДОДАТОК Д
Структура експорту послуг України та його динаміка за 2006-2007 роки
| Види послуг, млн. дол. США | Роки | Питома вага до загального обсягу, % | Темп зростання, % | ||
| 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | 2007 | |
| Транспортні послуги | 5354,7 | 6102,3 | 71,3 | 67,9 | 114,0 |
| Подорожі | 248,3 | 334,1 | 3,3 | 3,7 | 134,6 |
| Послуги зв’язку | 258,1 | 237,0 | 3,4 | 2,6 | 91,8 |
| Будівельні послуги | 164,3 | 98,0 | 2,2 | 1,1 | 59,6 |
| Страхові послуги | 70,5 | 84,2 | 0,9 | 0,9 | 119,4 |
| Фінансові послуги | 80,1 | 317,9 | 1,1 | 3,5 | 396,9 |
| Комп’ютерні послуги | 86,8 | 155,1 | 1,2 | 1,7 | 178,7 |
| Роялті та ліцензійні послуги | 13,4 | 18,3 | 0,2 | 0,2 | 136,6 |
| Інші ділові послуги | 78,0 | 91,6 | 1,0 | 1,0 | 117,4 |
| Різні ділові, професійні та технічні послуги | 846,9 | 1151,5 | 11,3 | 12,8 | 136,0 |
| Послуги приватним особам і послуги в галузі культури та відпочинку | 22,2 | 69,6 | 0,3 | 0,8 | 313,5 |
| Державні послуги, не віднесені до інших категорій | 3,2 | 3,6 | 0,0 | 0,0 | 112,5 |
| Послуги з ремонту | 279,0 | 326,0 | 3,7 | 3,6 | 116,8 |
| Всього | 7505,5 | 8989,2 | 100,0 | 100,0 | 119,8 |
ДОДАТОК Е
Товарна структура імпорту товарів в Україні за 2003-2007 роки
| Групи товарів | Питома вага, у % до загального до загального обсягу | ||||
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| Усього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
| Живі тварини і продукти тваринного походження | 0,82 | 1,09 | 1,38 | 1,4 | 1,3 |
| Продукти рослинного походження | 3,37 | 1,52 | 1,45 | 1,5 | 1,4 |
| Жири та олії | 0,48 | 0,51 | 0,56 | 0,4 | 0,6 |
| Готові харчовi продукти | 4,77 | 3,46 | 4,03 | 108,0 | 3,4 |
| Мінеральнi продукти | 36,83 | 37,40 | 32,01 | 30,0 | 28,5 |
| Продукцiя хiмiчної промисловостi | 7,69 | 7,75 | 8,57 | 8,6 | 8,8 |
| Полімерні матеріали, пластмаси та каучук | 4,50 | 4,85 | 5,36 | 5,6 | 5,6 |
| Шкiряна i хутряна сировина | 0,29 | 0,25 | 0,31 | 0,3 | 0,3 |
| Деревина | 0,54 | 0,54 | 0,55 | 0,6 | 0,6 |
| Маса з деревини | 3,58 | 2,71 | 2,78 | 2,6 | 2,5 |
| Текстиль | 3,70 | 3,42 | 3,89 | 3,0 | 2,5 |
| Взуття, головнi убори, парасольки | 0,36 | 0,15 | 0,77 | 0,6 | 0,4 |
| Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння | - | 1,35 | 0,62 | 0,4 | 0,4 |
| Недорогоцінні метали | 5,20 | 6,05 | 6,83 | 7,4 | 7,8 |
| Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання | 15,11 | 16,35 | 17,55 | 17,5 | 17,4 |
| Транспортні засоби та шляхове обладнання | 8,14 | 8,60 | 8,91 | 11,4 | 13,5 |
| Прилади i апарати оптичнi; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти | 1,61 | 1,93 | 1,40 | 1,5 | 0,0 |
| Рiзнi товари і вироби | 0,78 | 0,83 | 0,89 | 1,0 | 1,7 |
| Різне | 0,56 | 0,75 | 0,10 | 0,1 | 0,0 |
ДОДАТОК Ж
Динаміка імпорту товарів в Україні за 2006-2007 роки
| Групи товарів | Імпорт, млн. дол. США
| Темп зростання, % | |
| 2006 | 2007 | ||
| Усього | 5034,5 | 60669,9 | 134,7 |
| Продукти тваринного походження | 649,0 | 771,4 | 118,9 |
| Продукти рослинного походження | 671,7 | 860,5 | 128,1 |
| Жири та олії | 191,1 | 388,2 | 203,1 |
| Готові харчовi продукти | 1654,7 | 2090,9 | 126,4 |
| Мінеральнi продукти | 3506,2 | 17280,4 | 127,9 |
| Продукцiя хiмiчної промисловостi | 3888,6 | 5316,4 | 136,7 |
| Полімерні матеріали, пластмаси та каучук | 2527,7 | 3412,9 | 135,0 |
| Шкiряна i хутряна сировина | 136,3 | 159,5 | 117,0 |
| Деревина | 265,0 | 374,5 | 141,3 |
| Маса з деревини | 1173,3 | 1523,0 | 129,8 |
| Текстиль | 1365,5 | 1487,0 | 108,9 |
| Взуття, головнi убори, парасольки | 269,4 | 217,9 | 80,8 |
| Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла | 738,1 | 991,6 | 134,3 |
| Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали | 173,5 | 269,2 | 155,2 |
| Недорогоцінні метали | 3327,3 | 4742,7 | 142,5 |
| Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку | 7873,4 | 10571,7 | 134,2 |
| Транспортні засоби та шляхове обладнання | 5147,1 | 8216,6 | 159,6 |
| Прилади i апарати оптичнi; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти | 696,1 | 1008,5 | 144,9 |
| Рiзнi товари і вироби | 443,2 | 594,5 | 134,1 |
| Вироби мистецтва | 3,5 | 3,6 | 101,1 |
| Товари, придбані в портах | 268,1 | 323,5 | 120,7 |
| Різне | 65,7 | 65,4 | 99,6 |
ДОДАТОК З
Структура імпорту послуг України та їх динаміка за 2006-2007 роки
| Види послуг, млн. дол. США | Роки | Питома вага до загального обсягу, % | Темп зростання, % | ||
| 2006 | 2007 | 2006 | 2007 | 2007 | |
| Транспортні послуги | 789 | 1116,9 | 21,2 | 22,9 | 141,6 |
| Подорожі | 230,1 | 320,8 | 6,2 | 6,6 | 139,4 |
| Послуги зв’язку | 90,9 | 89,3 | 2,4 | 1,8 | 98,2 |
| Будівельні послуги | 181,7 | 108 | 4,9 | 2,2 | 59,4 |
| Страхові послуги | 103,6 | 136,7 | 2,8 | 2,8 | 131,9 |
| Фінансові послуги | 407 | 886,9 | 10,9 | 18,2 | 217,9 |
| Комп’ютерні послуги | 111,6 | 156,1 | 3,0 | 3,2 | 139,9 |
| Роялті та ліцензійні послуги | 227,7 | 230,2 | 6,1 | 4,7 | 101,1 |
| Інші ділові послуги | 146,4 | 125,9 | 3,9 | 2,6 | 86,0 |
| Різні ділові, професійні та технічні послуги | 700,7 | 800,1 | 18,8 | 16,4 | 114,2 |
| Послуги приватним особам і послуги в галузі культури та відпочинку | 114,4 | 252 | 3,1 | 5,2 | 220,3 |
| Державні послуги, не віднесені до інших категорій | 584,1 | 618,7 | 15,7 | 12,7 | 105,9 |
| Послуги з ремонту | 32,2 | 36,7 | 0,9 | 0,8 | 114,0 |
| Всього | 3719,4 | 4878,3 | 100 | 100 | 131,2 |
Дата: 2019-05-28, просмотров: 256.