Розрізняють такі методи визначення розрахункового навантаження:

1. Метод впорядкованих діаграм:

Цей метод є основним при розрахунку навантажень. Його застосування можливе, якщо відомі одиничні потужності ЕП, їх кількість і технологічне призначення. Розрахунок виконується по вузлам живлення системи електронавантаження в слідую чому порядку:

Приймачі поділяють на характерні технологічні групи для яких з довідників знаходять значення Кв і cos φ.

Для кожної технологічної групи розраховують середню активну і реактивну потужності:

Q сер = Р сер tg φ

По вузлу живлення визначають: загальну кількість приймачів, їх сумарну

установлену потужність, сумарну середню активну і реактивну потужності.

Знаходять значення групового коефіцієнта використання. Розраховують ефективне число приймачів.

По кривим в довіднику знаходять значення коефіцієнта максимуму. Визначають розрахункову активну потужність:

Р_м = К_м · Р_сер

 розрахункову реактивну потужність приймаємо Q_м=Q _сер (якщо n_е ≤ 10, то Q_м=1,1·Q_сер)

Вираховують розрахункові: повну і струм:

2. Метод питомого споживання електроенергії на одиницю продукції:

Використовують в тому випадку, коли відоме призначення підприємства, кількість продукції яку воно випускає за рік, режим роботи підприємства і норми питомих витрат електроенергії.

Середня потужність за mах завантажену зміну визначається за формулою:

[1] с.40

Т_р - річне число часів роботи підприємства;

ά- коефіцієнт змінності по використанню електроенергії (в довідниках);

М_р - річне число одиниць продукції;

ώ_о - питомі витрати електроенергії на одиницю продукції (в довідниках).

3. Метод коефіцієнта попиту:

Метод використовується для визначення розрахункового навантаження груп електроприймачів, цехів або підприємств, якщо є дані про цей коефіцієнт. Розрахункова максимальна активна потужність обчислюється для кожної групи приймачів за формулою:

; [1] с.41

P_м - максимальна розрахункова потужність;

Р_у- установлена потужність;

К_п- коефіцієнт попиту;

Реактивне розрахункове навантаження визначається за формулою:

;[1] с.41

Де tgj - тангенс кута зсуву фаз між активною і реактивною потужністю.

Повне навантаження по вузлу (цеху, підприємству) знаходять за формулою:

; [1] с.41

4. Метод питомої потужності на одиницю виробничої площі:

Навантаження визначається по цеху в цілому за умови її рівномірного розподілу за всією його площею. Даний метод використовується для орієнтовних розрахунків за відсутності даних про розміщене в цеху електроустаткування.

Розрахункове середнє навантаження по цеху визначається по формулі:

 ; [1] с.40

де р₀ - питома густина навантаження на одиницю площі, Вт/м²;

F - виробнича площа, м².

Щоб розрахувати електричне навантаження підприємства, застосовуємо метод питомої потужності на одиницю виробничої площі, виходячи з даних на курсове проектування.

Розрахункове навантаження по кожному з цехів беремо з літератури:

а)Плавильний цех:P₀=230 Вт/м²

б)Механічний цех:P₀=200 Вт/м²

в)Збиральний цех:P₀=200 Вт/м²

г)Термічний цех:P₀=300 Вт/м²

д)Допоміжний цех:P₀=260 Вт/м²

є)Цех металоконструкцій:P₀=350 Вт/м²

е)Інструментальний цех:P₀=50 Вт/м²

А також обчислюємо площі кожного з цехів:

F₁=200×36=7200 м²

F₂=180×26=4680 м²

F₃=160×30=4800 м²

F₄=180×42=7560 м²

F₅=200×30=6000 м²

F₆=220×26=5720 м²

F₇=120×30=3600 м²

Визначаємо розрахункове навантаження підприємства за формулою:

P_р=(230·7200)+(200·4680)+(200·4800)+(300·7650)+(260·6000)+(350·5720)+(50· 3600)=

=1656000+936000+960000+2268000+1560000+2002000+180000=9582000 Вт=9582 кВт=9,582 МВт.