За її допомогою визначаємо рівень розвитку аналітичності індуктивного мислення людей середнього віку в умовах обмеженого часу. Підраховуємо кількість правильно дописаних досліджуваним рядів на бланку із 15 рядами чисел, складеними за певною закономірністю. Якщо досліджуваний записав тільки одне число, хоча воно і було правильним, числовий ряд вважається не дописаним. На основі цього визначаємо рівень розвитку аналітичності мислення 15-и здорових людей та 15-и – хронічно хворих. Отримані дані зведені в таблиці:

Таб.1. Зведена таблиця результатів аналітичності мислення здорових людей.

В ході проведеного дослідження було виявлено, що ніхто з досліджуваних не має середнього та низького рівня аналітичності мислення. 6,7% мають дуже високий (відмінний) рівень аналітичності мислення, 93,3% - високий (добрий).

Таб.2. Зведена таблиця результатів аналітичності мислення хронічно хворих людей.

В ході проведеного дослідження було виявлено, що ніхто з досліджуваних не має середнього та низького рівня аналітичності мислення. 100% людей мають високий (добрий) рівень аналітичності мислення.

Методика №2. Дослідження вибірковості сприймання

У даній методиці підраховуємо кількість правильно знайдених слів. За кожне правильно визначене слово нараховуємо 1 бал. Максимальна кількість балів – 25. на основі отриманих результатів робимо відповідні висновки про рівень розвитку вибірковості сприймання.

Таб. 3. Зведена таблиця результатів вибірковості сприймання здорових людей.

В ході проведеного дослідження було виявлено, що 20,1% досліджуваних здорових людей мають середню вибірковість сприймання і 79,9% - високу. Низьких результатів в ході дослідження не виявлено.

Таб.4. Зведена таблиця результатів вибірковості сприймання хронічно хворих людей.

В ході проведеного дослідження було виявлено, що 13,4% хронічно хворих людей мають середню вибірковість сприймання і 86,6% - високу. Низьких результатів в ході дослідження не виявлено.

ВИСНОВКИ

Хронічні захворювання - це хвороби, що виникають у результаті погіршення роботи механізму самовідновлення. Протягом хронічних захворювань є періоди загострень і ремісій. Загострення хронічних захворювань виникає внаслідок нагромадження фактору, що вражається, і виведення з ладу багатьох систем і органів. Ці хвороби тривають, як правило, протягом всього життя людини із прогресуючим погіршенням стану й істотно скорочують тривалість життя.

Період загострення хронічного захворювання супроводжується хворобливими відчуттями, порушенням роботи багатьох органів і систем, підвищенням температури тіла й навіть порушенням процесу мислення і сприймання.

Цій проблемі в минулому приділяли велику увагу такі видатні лікарі, як М.Я. Мудров (1949), С.П. Боткін (1950), Г.А. Захар‘їн (1909), Р.А. Лурія (1944) та інші.

Фундаментальною для даної області досліджень залишається психосоматична проблема, яка до останнього часу розроблялися в руслі психоаналітично орієнтованих досліджень психосоматичної медицини. Дослідниками цього напрямку зібрані цікаві дані. Однак незадовільними є не тільки уявлення про природу психосоматичних відносин, але і самі факти.

Дана робота розглянула лише деякі аспекти проблеми, а також основні підходи і принципи психологічного вивчення хронічних хвороб та їх вплив на ціннісну сферу осіб середнього віку.

У цьому дослідженні висунуто гіпотезу про те, що особливості мислення і сприймання хворих на хронічні захворювання не відрізняються від особливостей мислення і сприймання здорових людей.

Для її підтвердження проаналізовано наукову літературу з питань хронічних захворювань та зміни ціннісної сфери осіб середнього віку під час хвороби. На основі узагальнення досвіду дослідження особливостей психічної сфери хронічно хворих людей створено методику дослідження, де вивчалися аналітичність мислення та вибірковість сприймання.

Дана гіпотеза підтвердилася: розвиток мислення і сприймання хворих та здорових людей знаходяться на одному рівні.

Дана гіпотеза не підтвердилася б в тому випадку, якби досліджуваними були люди з психічними розладами. Адже враження психіки істотно впливає на такі психічні процеси, як: мислення, сприймання, увага, пам’ять та ін..

Варто також вказати, що під час хронічного захворювання зазнає змін і ціннісна сфера особистості. Так, наприклад, у людей середнього віку на перший план виходить така цінність, як здоров’я, життя, сім’я, робота. Вони починають цінувати кожну хвилину і захоплюватися оточуючим світом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева Н.Н., Ашмарин И.И. Здоровье как ценность и предмет научного знания// Мир психологи. – 2000. – №1. – ст. 68-74.

2. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – 304 с.

3. Дейл Шихи. Кризис стереотипов личности. – М.: 2005. – 317 с.

4. Максименко К.С. Переживання емоційних станів при соматичних захворюваннях/ К.С. Максименко// Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний освітньо-методичний журнал. – К.: Компанія «СОЦИС», 2007. - №12 - ст.28-30.

5. Миняева С.В., Ананьев Н.В. Личностное и профессиональное развитие в период зрелости. – Вопросы психологии. – 1998. - №2. – ст. 3-10.

6. Николаева В.В. Внутренние кардиологические болезни. – М.: 1988. – ст. 84.

7. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику: Психологическое исследование. – М.: Изд. – МГУ. 1987. – 168 с.

8. Основы психологического здоровья./ Ананьев В.Н.// СПБ. Изд. «Речь». – 2006. – ст. 384.

9. Павлова О.В. Психосоматические аспекты патогенеза хронических кожных заболеваний// Психологический журнал. – 2003. - №5 – ст. 88-94.

10. Психология зрелости возраста. – СПБ.: Мастера психологии// Крейг Бокари.

11. Томэ Х., Кэхеле Х. Современный психоанализ. Т. 2. Практика. М., 1996.

12. Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства. М., 1986.

13. Хиллман Д. Внутренний поиск. – М., 2004. – 334 с.

14. Экзистенциальная психология/ Под ред. Р. Мэя, Э. Энджела, Г. Элленбергера. – М., 2001. – 619 с.

15. Энциклопедия психологических тестов. – М., 1997.

16. Юдин Б.Г. Здоровье: факт, норма и ценность// Мир психологии. – 2000. - №1. – ст. 54-67.