Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Категорія вулиць	Довжина, км	Площа Sс.т, км2
Загальноміські	31,58	17,74
Районні	15,13
Місцевого значення	4,14
Разом	50,85

 

σ = 46,71 / 17,74 = 2,6 км / км²

Норма щільності складає 2,5 – 3,0 км / км². Обрахована щільність 2,6 в межах норми. Вона пов’язана з компактністю розміщення житлових об’єктів (Додаток Б). Така вулично-дорожня мережа забезпечує стабільне та ефективне функціонування міського транспорту (безперервний швидкий та безпечний рух транспорту і пішоходів)

7. ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА

 

Зелені насадження є потужним регулятором температурного режиму, сприятливо впливають на склад і чистоту повітря, використовуються для боротьби з шумом, газовими забруднювачами, справляють сприятливий естетичний вплив, мають санітарне та психологічне значення.

Зелене господарство – це комплекс об’єктів озеленення території різного функціонального призначення та спеціалізованих підприємств зеленого господарства, комбінатів благоустрою, жеків, які здійснюють утримання, поточний та капітальний ремонти об’єктів зелених насаджень.

Наказам Державно-житлового комунального господарства від 29.07.94 затверджено «Правила утримання зелених насаджень міст та інших зелених пунктів України». В цих правилах рекомендовано створювати великі зелені масиви у поєднанні з природними та штучними водоймами.

Міські зелені насадження залежно від свого призначення та розміщення в плані міста розподіляються на 3 категорії. (У дужках наведені нормативні показники рівня озеленення ,%).

А. Насадження загального користування:

- центральні і районні парки культури і відпочинку, призначені для відпочинку населення і організації масових культурно-просвітницьких, політичних заходів, для фізкультури і розваг;

- спортивний парк з розміщенням в ньому споруд і майданчиків для тренувань і змагань з різних видів спорту (15 – 30 %);

- ботанічний парк і сад, призначений для культурно-просвітницької та науково-дослідної роботи в галузі ботаніки та рослинництва (40 – 70%);

- зоологічний парк або сад, призначений для культурно-просвітницької та науково-дослідної роботи в галузі зоології з розміщенням в ньому спеціальних споруд і приміщень для утримання і демонстрації тварин (15 – 40%);

- міський парк для прогулянок і тихого відпочинку (65 – 80%);

- дитячий парк, призначений для відпочинку, розваг, фізкультури, культурно-просвітницької, політичної роботи з дітьми, головним чином, шкільного віку (40 – 55%);

- міський сад для відпочинку населення, ігор і розваг, культурно-просвітницької, політичної роботи;

- сквер на площі, що використовується для короткочасного відпочинку і архітектурно-декоративних цілей (75 – 85%);

- меморіальні парки (30 – 65%);

- бульвар на вулицях, що використовується для руху і короткочасного відпочинку пішоходів (60 – 75%);

- насадження на вулицях і площах;

- лісопарк в незабудованій частині міста з домінуванням в ньому лісових насаджень, що використовується для відпочинку і спорту;

- лугопарк поза забудованою частиною міста з домінуванням в ньому лугів;

- зона масового відпочинку – зелений масив в приміській зоні, де розміщуються пансіонати, наметні табори, спортивні споруди і весь комплекс культурно-побутового обслуговування відпочиваючих.

Б. Насадження обмеженого користування:

- насадження при школах, технікумах, вищих навчальних закладах – озеленені ділянки для занять фізкультурою та відпочинку (45 – 50%);

- насадження при дитячих садках і яслах – озеленена ділянка зі затіненими і відкритими майданчиками для ігор, фізкультури і сну дітей (45 – 55%);

- насадження при клубах, Палацах культури, громадських будинках - озеленена ділянка, призначена для фізкультурних занять, культурно-просвітницької роботи і відпочинку (40 – 60%);

- насадження при науково-дослідних установах – озеленена ділянка, що використовується для фізкультурних занять і відпочинку співробітників (близько 50%);

- насадження при лікарнях та інших лікувально-профілактичних закладах - озеленена ділянка для спеціальних лікувальних процедур, прогулянок і відпочинку (55 – 65%);

- насадження на території промислових підприємств;

- насадження на території житлових мікрорайонів – внутрішні мікрорайонні сади, прибудинкові сквери (не менше 25%);

- заповідники, що розміщуються в приміській зоні, в яких природа охороняється в природному стані (рельєф території, флора і фауна). В заповідниках провадиться науково-дослідна робота в галузі природознавства. Туристи допускаються лише по певних маршрутах під керівництвом співробітників заповідника;

- парки і сади при санаторіях, будинках відпочинку тощо, призначені для лікувальних процедур, прогулянок, фізкультури та відпочинку;

- ділянки спортивних пристроїв і споруд (30 – 50%).

В. Насадження спеціального призначення:

- на вулицях (не менше 25%);

- санітарно-захисні зони між промисловими та складськими підприємствами, пристроями зовнішнього транспорту і житловими районами (60 – 80%);

- водоохоронні зони водозабірних і очисних споруд міського водопроводу (60 – 80%);

- протипожежні насадження навкруги складів пального та інших небезпечних в пожежному відношенні матеріалів (60 – 80%);

- насадження інженерно-меліоративного призначення – посадки по берегах річок, озеленення ярів з метою припинення їхнього росту, лісонасадження в районах селевих потоків (60 – 80%);

- насадження вздовж автомобільних і залізних доріг з метою захисту від сніжних або піщаних заметів, а також для декоративного оформлення дороги (25 – 50%);

- насадження на кладовищах;

- міські розсадники і квітникові господарства.

Наведена класифікація дає уявлення про велике розмаїття об’єктів міських зелених насаджень і про їхню значну питому вагу в загальному комплексі благоустрою міста, бо вони є одним з важливіших видів благоустрою території міста.

За рекомендаціями ДБН, у структурі озеленених територій загального користування великі парки (площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше) повинні становити не менше 10%. Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів – не більше 15 хв.

У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення треба передбачати спеціалізовані – дитячі, спортивні, виставочні, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.

На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки.

При розміщенні парків і садів треба максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.

В проектованому місті зелені насадження складають:

- зелені насадження загального користування ( 1167,49 га, 56,04%, 81,64м²/чол.);

- СЗЗ ( 1093 га);

- лісопарки (189,6 га). (Додаток Б)

8. ЗВ`ЯЗКИ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ З ПРОМИСЛОВИМИ РАЙОНАМИ

 

Якість життєвих умов міста залежить не тільки від якості транспортного обслуговування, а й від розміщення системи міського транспорту в планувальній структурі міста, а також від швидкості перевезення.

Основні характеристики міського транспорту:

- комплексне використання різних видів транспорту з перевагою автомобільного;

- розвиток швидкісних поза вуличних видів транспорту;

- посилення транспортних сполучень з приміськими зонами та містами супутниками;

- загострення конфлікт між масовим та індивідуальним транспортом.

Перспективним з токи зору загального розвитку міста вважається не індивідуальний легковий, а масовий поза вуличний транспорт.

Для зв’язку з промисловими районами:

 

П=Т * φ * К_зм / t _роз.

 

П – кількість працівників, що що працюють у першу зміну, які користуються пасажирським транспортом, осіб;

Т – кількість працюючого населення у промисловому районі;

φ – коефіцієнт користування транспортом ( для проїзду з трудовими цілями φ = 0,85 );

К_зм – коефіцієнт, що що визначає частку працюючих у першу зміну:

К_зм = 1 – 1 зміна

К_зм = 0,7 – 2 зміни

К_зм = 0,5 – 3 зміни

t _роз – тривалість періоду прибуття працівників на підприємства з різними годинами початку роботи у першу зміну ( 1; 1,5; 2 год ).

П_{кол.мет.} = (12000*0,85*0,7)/1,5 = 4760 (осіб)

П_{елекр.пром.} = (10000*0,85*1)/1,5 = 5666 (осіб)

П_{деревооб..} = (9000*0,85*1)/1,5 = 5100 (осіб)

Для поїздок на роботу населення користується як громадським, так і транспортом індивідуальним.

Кількість працюючих, які користуються індивідуальним легковим автомобілем для поїздок на роботу, визначається за формулою:

 

П_{інд .} = П / 20 * К_зап.

П_інд – кількість працівників, які користуються індивідуальним легковим автомобілем для поїздок на роботу;

К_зап. – показник середнього наповнення легкового автомобіля ( 1,7).

П_{кол.мет.}= 4760/20*1,7=405 (осіб)

П_{електротех.пром.} = 5666/20*1,7=482 (осіб)

П_{деревообр.} = 5100/20*1,7=434 (осіб)

Кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом, обчислюється за формулою:

П_гр. = П – П_інд.

 

П_{кол.мет.}= 4760 - 405 = 4355 (осіб)

П_{електротех.пром.} = 5666- 482 = 5184 (осіб)

П_{деревообр.} = 5100- 434 = 4666 (осіб)

П_{гр. пром.}= П_гр. / n

П_{гр. пром} – кількість працівників, що використовують один маршрут, добираючись до даного промислового району;

П_гр. - кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом транспортом;

n – кількість маршрутів.

П_{кол.мет.}=4355/4=1088 (осіб)

П_{електротех.пром.} =5184/3=1728 (осіб)

П_{деревообр.} =4666/2=2333(осіб)

Таблиця 4

Види міського транспорту

Види транспорту	Пасажиромісткість Ω, люд/од.	Перевізна здатність, пас/год.
Автобуси малої місткості	37	3300
Автобуси середньої місткості	65	5850
Автобуси великої місткості	80	7200
Автобуси особливо великої місткості	120	10800

 

Кількість одиниць рухомого складу визначається за формулою:

n _авто = П_{гр. пром} / Ω

 

n _авто – кількість одиниць рухомого складу ( автобуси );

П_гр. - кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом транспортом;

Ω – пасажиромісткість автобусу.

n_{авто кол.мет.} = 1088/37 = 29 (штук)

n_{авто електротех..пром.} = 1728/37 = 47 (штук)

n_{авто деревообр.} = 2333/65 = 35 (штук)

Інтервал руху транспортних одиниць обраного виду громадського транспорту визначається за формулою:

t _пр =60*t_n*Кзв/ n _авто

t _пр - маршрутний інтервал руху, хв.;

t_n – тривалість періоду прибуття працівників на підприємства з різними годинами початку роботи у першу зміну (1; 1,5; 2);

Кзв – коефіцієнт зв’язку (кількість маршрутів громадського пасажирського транспорту, що обслуговують промисловий район, з’єднуючи його з житловими районами);

n _авто – кількість одиниць рухомого складу ( автобуси ).

t_{пр кол.мет.} = 60*1,5*4/29=12,41 хв.;

t_{пр електротех..пром.} = 60*1,5*3/27=5,7 хв.;

t_{пр деревообр.} = 60*1,5*2/35=5,1 хв.

Таблиця 5

Вибір міського транспорту

Пром. р-н	Вид транспорту	Перевізна здатність пас/год	Інтервал руху t пр, хв
Кольорова металургія	Автобуси малої місткості	3300	12,41
Електротех. промисловість	Автобуси малої місткості	3300	5,7
Деревообробна пр.	Автобуси середньої місткості	5850	5,1

 

9. МАРШРУТНА СХЕМА МІСТА

n _марш = μ * L _маг / 3.5 * L _сер

n _марш - кількість автобусних маршрутів.

μ – коефіцієнт розгалуженості маршрутної схеми ( 1,5 );

L _маг – довжина магістральних вулиць ( магістральні вулиці загальноміського і районного значення );

L _сер – середня довжина поїздки у місті, км.

L _сер = 1,2 + 0,17

S _{с. т} – площа сельбищної території відповідно до плану, км²;

L _сер =1,2 + 0,17√17,74=1,92

n _марш =1,5*50,85/3,5*1,92=11

n_марш = 11 маршрутів.

Відстань між двома маршрутами у житловому районі не більше 600 – 800м. Маршрути прокладаються по загальноміським і районним вулицям.

Основною характеристикою маршрутів є коефіцієнт не прямолінійності:

К_непр = l _марш / l _{пов. лін.}

l _марш – довжина маршруту відповідно до плану, км.

l _{пов. лін.} - відстань між кінцевими зупинками маршруту по повітряній лінії, км.

к_непр - < 1,1( дуже мала )

к_непр - 1,1 – 1,15 ( мала )

к_непр - 1,15 – 1,2 ( помірна )

к_непр - 1,2 – 1,25 ( висока )

к_непр - 1,25 – 1,3 ( дуже висока )

к_непр - > 1,3 ( надзвичайно висока )

При виконанні маршрутної схеми в місті потрібно запланувати декілька кільцевих маршрути. Один з маршрутів повинен проходити повз кладовище.

Таблиця 6