Психодіагностіка дорослих людей має свої особливості. По-перше, методи в основному повинні бути особові і соціально-психологично орієнтованими, оскільки інтелектуальний розвиток до початку дорослої людини вже практично завершений, а особове і міжособове ще довгий час продовжуються.
По-друге, дорослі люди з набагато меншою готовністю беруть участь в психодиагностиці, ніж діти. Це обумовлено зайнятістю дорослих і наявністю у них більшої кількості різноманітних комплексів, ніж у дітей. Тому тести, призначені для дорослих людей, повинні бути життєво значущими для них і не віднімати дуже багато часу. Крім того, ці тести не повинні торкатися тих сторін душі людини, які він хотів би приховати від сторонніх людей. Дитину можна примусити взяти участь в дослідженні, але з дорослою людиною це робити ні по правових, ні по моральних міркуваннях не можна.
По-третє, діти з великою готовністю, щирим бажанням беруть участь в групових обстеженнях, зазнаючи разом з тим значні психологічні труднощі при індивідуальному тестуванні і самотестуванні. Дорослі, навпаки, частіше за все віддають перевагу індивідуальному тестуванню, самотестуванню. Тому тести для дорослих повинні вибиратися і складатися так, щоб випробовуваний міг без особливих зусиль відповідати на є в них питання самостійно.
Це торкається як вибору предмету і методів дослідження, так і визначення відповідної обстановки для проведення психодіагностичного обстеження.
База дослідження – шахтарі в кількості – 35 чоловік.
Діагностика проводилася з використанням наступних тестів:
- опитувальник Айзенка за визначенням темпераменту;
- спрямованість особи як виявлення індивідуального стилю діяльності (Б. Басса).
Дані тести були вибрані для виявлення взаємозв'язку між типом темпераменту і індивідуальним стилем діяльності.
За допомогою методик Айзенка нами були отримані результати по типах темпераменту (опис результатів – табл.2.6).
За допомогою методики Б. Басса виявляються наступні спрямованості:
Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду, агресивність в досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертированність.
Спрямованість на спілкування (О) - прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретного завдання або наданню щирої допомоги людям; орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в емоційних відносинах з людьми.
Спрямованість на справу (Д) - зацікавленість в рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисно для досягнення загальної мети.
Результати проведеного анкетування представлені в таблиці 2.5.
Графічні дані за наслідками дослідження темпераменту і спрямованості представлені на Рис. 2.1, Рис. 2.2.
Таким чином, після проведення тестування, нами були отримані наступні результати. Обстеження групи на тип темпераменту:
6% - флегматики;
20% - меланхоліки;
34% - сангвініки;
40% - холерики.
Таблиця 2.5 - Результати анкетування
ПІБ випробовуваного | Темперамент | Спрямованість |
Антонец Е.В. | Холерик | НС |
Байструков Т.А. | Холерик | НС |
Бандюк Я.А. | Меланхолік | НС |
Бардаков Н.А. | Сангвінік | НВД |
Блохин С.О. | Сангвінік | НС |
Боровой В.С. | Холерик | НС |
Варюшкин С.В. | Сангвінік | НЗ |
Вецкой А.В. | Сангвінік | НЗ |
Гаврилов Е.В. | Меланхолік | НС |
Горелов Е.В. | Холерик | НВД |
Евенко Д.Н. | Флегматик | НС |
Журавлев О.А. | Холерик | НВД |
Зайцев Д.В. | Сангвінік | НС |
Исупов Л.А. | Сангвінік | НВД |
Кальке Р.Ю. | Сангвінік | НВД |
Кандалов Е.И. | Сангвінік | НВД |
Корсаков И.И. | Меланхолік | НВД |
Костельцев М.С. | Флегматик | НЗ |
Костюкевич О.В. | Холерик | НВД |
Кривошеин Е.С. | Холерик | НС |
Куликов А.Г. | Меланхолік | НС |
Кулов М.И. | Холерик | НС |
Можна говорити про те, що переважаюча більшість шахтарів є сангвініками і холериками.
Виявлення спрямованості особи дало наступні результати:
спрямованість на себе – 60%
спрямованість на спілкування – 29%
спрямованість на справу – 11%
Для виявлення залежності темпераменту і індивідуального стилю діяльності необхідно провести математичну обробку результатів.
Анализ результатів дослідження
Види кореляційних взаємозв'язків
Кореляційний аналіз (від лат. correlatio - співвідношення) - статистичний метод оцінки форми, знака і тісноти зв'язку досліджуваних ознак або чинників. Кореляційний аналіз виявляє міру відношення двох різних рядів змінних.
В таблиці 2.6 дана класифікація видів кореляційних взаємозв'язків по різних підставах: тісноті, формі, характеру, величині, ступені взаємозв'язку.
Рис. 2.1 - Типи темпераменту по виборці
Рис. 2.2 - Спрямованість особистості (стиль поведінки)
Число, що служить кількісним виразом ступеня кореляції або по іншому, тісноти взаємозв'язку, називають коефіцієнтом кореляції. Значення коефіцієнта кореляції змінюється в межах від -1 до +1. Чим більше абсолютне значення коефіцієнта кореляції, тим тісніше зв'язок між змінними.
Визначити рівень значущості (р) коефіцієнта кореляції для певного числа випробовуваних можна по таблицях:
«Критичні значення вибіркового коефіцієнта кореляції рангів» для коефіцієнта рангової кореляції Спірмена;
«Критичні значення коефіцієнта кореляції Пірсона» для коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона.
Таблиця 2.6 - Види кореляційних взаємозв'язків
Вид кореляції | Величина | Ступінь взаємозв'язку |
По тісноті зв'язку | ||
Повна або зроблена | 1,00 або -1,00 | Максимально можлива |
Часткова | від +0,01 до +0,20 від -0,01 до -0,20 | Незначна або дуже слаба Низька або слаба Достатньо виражена або середня Висока або сильна, тісна |
від ± 0,20 до ±0,40 | ||
від ±0,40 до ±0,70 | ||
від ±0,70 до ±0,99 | ||
Відсутність кореляції | 0 | Взаємозв'язок відсутній |
По спрямованості Характер взаємозв'язку | ||
Позитивна | від 0,01 до 1,00 | Прямо пропорційний взаємозв'язок |
Негативна | від -0,01 до -1,00 | Назад пропорційний взаємозв'язок |
Тотожна | ±1 | Тотожність між змінними |
Формою | ||
Прямолінійна | Рівномірним змінам однієї змінної відповідають рівномірні зміни іншій | |
Криволінійна | Рівномірна зміна однієї ознаки поєднується з нерівномірною зміною іншого |
Таблиця 2.7 - Види кореляційних зв'язків по рівню його значущості
Вид кореляції | Рівень статистичної значущості |
Висока значуща кореляція | р > 0,01 |
Значуща кореляція | р > 0,05 |
Тенденція достовірного зв'язку | р > 0,10 |
Незначуща кореляція | при r, не досягаючим рівня значущості |
Обчислення коефіцієнта рангової кореляції по Ч.Спірмену
При порівнянні порядкових величин користуються коефіцієнтом рангової кореляції по Ч. Спирмену (rs).
Метод рангової кореляції Спірмена дозволяє визначити тісноту і напрям кореляційного зв'язку між наступними рядами змінних:
- двома ознаками, зміряними в одній і тій же групі випробовуваних;
- двома груповими ієрархіями або профілями змінних;
- індивідуальною і груповою ієрархіями ознак;
- двома індивідуальними ієрархіями.
rs =1 - (d ? УdІ) / (N (NІ-1)), (2.1)
де rs - коефіцієнт рангової кореляції Спірмена;
N - число порівнюваних пар величин двох змінних;
d? - квадрат різниць рангів цих величин.
Число порівнюваних пар повинне відповідати нерівності 5< N ? 40.
Алгоритм обчислення rs:
Табулювати всі первинні результати.
Привласнити кожному результату ранг. Якщо в ряді, що ранжирується, зустрічаються однакові величини, то для них знаходять середнє значення рангу. Ранжирування проводиться окремо для змінних X і У (перша і друга методика).
Обчислити різницю рангів для кожної пари значень X і У (RX-RY = d).
Сповісти значення різниці рангів в квадрат.
Підсумовувати результати, отримані після зведення в квадрат різниць рангів.
Отриманий результат підставити у формулу (2.1).
Для більш зручного обчислення скористаємося допоміжною таблицею (табл. 2.9).
Xi - результат кожного i-того випробовуваного по методиці X;
Yi - результат кожного i-того випробовуваного по методиці У;
RX - привласнені значення рангів результатам методики X;
RY - привласнені значення рангів результатам методики У;
| d | - модуль значення різниці рангів (RX-RY);
d? - квадрат різниць;
УdІ - сума квадратів різниць.
Підставимо суму, що вийшла, у формулу (2.1) для з'ясування коефіцієнта рангової кореляції:
rs =1 - (6 ? УdІ) / (N (NІ-1)) = 1 – (6 ? 4227) / (35 (352 – 1)) = 1 – 25362/42840 = 0,4
Таблиця 2.8 - Допоміжна таблиця для розрахунку коефіцієнта кореляції по Спірмену
№ | Xi | Yi | RX | RY | | d | | d? | |||||||||
1 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
2 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
3 | М 2 | НС 1 | 18 | 11 | 7 | 49 | |||||||||
4 | З 3 | НВД 2 | 27,5 | 26,5 | 1 | 1 | |||||||||
5 | З 3 | НС 1 | 27,5 | 11 | 16,5 | 272,25 | |||||||||
6 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
7 | З 3 | НЗ 3 | 27,5 | 33,5 | 6 | 36 | |||||||||
8 | З 3 | НЗ 3 | 27,5 | 33,5 | 6 | 36 | |||||||||
9 | М 2 | НС 1 | 18 | 11 | 7 | 49 | |||||||||
10 | Х 1 | НВД 2 | 7,5 | 26,5 | 19 | 361 | |||||||||
11 | Ф 4 | НС 1 | 34,5 | 11 | 23,5 | 552,25 | |||||||||
12 | Х 1 | НВД 2 | 7,5 | 26,5 | 19 | 361 | |||||||||
13 | З 3 | НС 1 | 27,5 | 11 | 16,5 | 272,25 | |||||||||
14 | З 3 | НВД 2 | 27,5 | 26,5 | 1 | 1 | |||||||||
15 | З 3 | НВД 2 | 27,5 | 26,5 | 1 | 1 | |||||||||
16 | З 3 | НВД 2 | 27,5 | 26,5 | 1 | 1 | |||||||||
17 | М 2 | НВД 2 | 18 | 26,5 | 8,5 | 72,25 | |||||||||
18 | Ф 4 | НЗ 3 | 34,5 | 33,5 | 1 | 1 | |||||||||
19 | Х 1 | НВД 2 | 7,5 | 26,5 | 19 | 361 | |||||||||
20 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
21 | М 2 | НС 1 | 18 | 11 | 7 | 49 | |||||||||
22 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
23 | З 3 | НС 1 | 27,5 | 11 | 16,5 | 272,25 | |||||||||
24 | З 3 | НВД 2 | 27,5 | 26,5 | 1 | 1 | |||||||||
25 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
26 | З 3 | НС 1 | 27,5 | 11 | 16,5 | 272,25 | |||||||||
27 | М 2 | НС 1 | 18 | 11 | 7 | 49 | |||||||||
28 | М 2 | НС 1 | 18 | 11 | 7 | 49 | |||||||||
29 | З 3 | НС 1 | 27,5 | 11 | 16,5 | 272,25 | |||||||||
30 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
31 | Х 1 | НЗ 3 | 7,5 | 33,5 | 26 | 676 | |||||||||
32 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
33 | М 2 | НС 1 | 18 | 11 | 7 | 49 | |||||||||
34 | Х 1 | НС 1 | 7,5 | 11 | 3,5 | 12,25 | |||||||||
35 | Х 1 | НВД 2 | 7,5 | 26,5 | 19 | 361 | |||||||||
| У= 4227 | ||||||||||||||
Таким чином, (на підставі табл. 2.7 і табл. 2.8) ми отримали наступні результати:
вид кореляції по тісноті зв'язку – часткова;
ступінь взаємозв'язку – достатньо виражена або середня між темпераментом і стилем діяльності;
вид кореляції по спрямованості – позитивна;
характер взаємозв'язку – прямо пропорційний.
Визначення статистичної значущості коефіцієнта кореляції
Об'єктивно, надійність коефіцієнта кореляції залежить від його величини, від числа пар X і У, для яких він був підрахований і від якості обробки результатів.
Статистичну значущість отриманого коефіцієнта кореляції можна визначити за допомогою таблиці 2.10. В першому стовпці (N) указується число пар результатів X і У, для яких визначений коефіцієнт кореляції. Другий і третій стовпці - це показники рівня значущості (0,05 і 0,01).
Таблиця 2.9 - Критичні значення вибіркового коефіцієнта кореляції рангів по Спірмену
N | Р | N | Р | N | Р | |||
0.05 | 0.01 | 0.05 | 0.01 | 0.05 | 0.01 | |||
5 | 0.94 | - | 17 | 0.48 | 0.62 | 29 | 0.37 | 0.48 |
6 | 0.85 | - | 18 | 0.47 | 0.60 | 30 | 0.36 | 0.47 |
7 | 0.78 | 0.9* | 19 | 0.46 | 0.58 | 31 | 0.36 | 0.46 |
8 | 0.72 | 0.88 | 20 | 0.45 | 0.57 | 32 | 0.36 | 0.45 |
9 | 0.68 | 0.83 | 21 | 0.44 | 0.56 | 33 | 0.34 | 0.45 |
10 | 0.64 | 0.79 | 22 | 0.43 | 0.54 | 34 | 0.34 | 0.44 |
11 | 0.61 | 0.76 | 23 | 0.42 | 0.53 | 35 | 0.33 | 0.43 |
12 | 0.58 | 0.73 | 24 | 0.41 | 0.52 | 36 | 0.33 | 0.43 |
13 | 0.56 | 0.70 | 25 | 0.39 | 0.51 | 37 | 0.33 | 0.43 |
14 | 0.54 | 0.68 | 26 | 0.39 | 0.50 | 38 | 0.32 | 0.41 |
15 | 0.52 | 0.66 | 27 | 0.38 | 0.49 | 39 | 0.32 | 0.41 |
16 | 0.50 | 0.64 | 28 | 0.38 | 0.48 | 40 | 0.31 | 0.40 |
По таблиці «Критичні значення вибіркового коефіцієнта кореляції рангів» для коефіцієнта рангової кореляції Спірмена ми отримали наступні результати:
кількість випробовуваних = 35 чоловік;
р (0,05) = 0,33
р (0,01) = 0,43.
rs = 0,4, тобто
р (0,05) < rs < р (0,01)
Таким чином, ми можемо говорити про те, що отриманий коефіцієнт кореляції статистично значимо, тобто існує зв'язок між типом темпераменту і спрямованістю (стилем поведінки).
В понятті професійна спрямованість можна виділити окремі сторони, що виражають її змістовну і динамічну характеристики. До першої відносять повноту і рівень спрямованості, до другої - її інтенсивність, тривалість і стійкість.
Повнота і рівень спрямованості несе змістовно-особову характеристику професійної спрямованості і значною мірою містить її формально-динамічні особливості. Під повнотою професійної спрямованості розуміється круг (різноманітність) мотивів переваги професії. Виборче відношення до професії частіше за все починається з виникнення приватних мотивів, пов'язаних з окремими сторонами змісту певної діяльності, або процесом тривалості, або з якими-небудь зовнішніми атрибутами професії.
Чим повніше професійна спрямованість, тим більше багатобічне значення має для людини вибір даного виду діяльності, тим різностороннє задоволення, одержуване від реалізації даного наміру.
Таким чином, одна з форм розвитку професійної спрямованості полягає в збагаченні її мотивів: окремого мотиву до більш поширеної системи мотивів. Професійна спрямованість великої групи людей може включати одні і ті ж мотиви та все ж бути різною. Це обумовлено тим, що система мотивів завжди припускає їх певну організацію, структуру. Одні і ті ж мотиви можуть бути різним чином організовані, знаходитися в різних відносинах супідрядності. І, що особливо важливо, різним можуть бути провідні мотиви.
Емоційна стійкість як здатність зберегти оптимальні показники діяльності при впливі емоційних чинників також багато в чому залежить від особливостей самооцінки. Вона тісно пов'язана з тривожністю - властивістю, істотно обумовленим біологічно. Обидва ці якості, що розглядаються іноді як властивості темпераменту частіше - як особові характеристики, професіонально значущі в багатьох видах діяльності, і що відзначається в багатьох видах регулярної професійної діяльності.
Властивість екстра - интроверсії прийнято вважати професіонально важливим, перш за все для групових видів діяльності або професій, пов'язаних із спілкуванням, роботою з людьми. Але ця якість може мати значення і для індивідуальної роботи. Є дані, що интроверсія пов'язана з більш високим рівнем активації кори головного мозку у спокої, тому інтроверти віддають перевагу діяльності, що дозволяє уникати надмірної зовнішньої стимуляції. Екстраверти ж прагнуть такої стимуляції, віддають перевагу діяльності, даючи можливість додаткових рухів, емоційно-мотиваційних залучених. Відомо, що інтроверти більш стійкі до монотонної роботи, краще справляються з роботою, вимагаючої підвищеної пильності, точності. В той же час напружених робочих ситуаціях вони проявляють велику схильність до тривожних реакцій, негативно впливаючи на успішність діяльності. Екстраверти ж менш точні, орієнтуються в напружених робочих ситуаціях. При груповій роботі необхідно враховувати велику навіюваність і конформность экстравертов.
На підставі проведеного дослідження можна сказати про те, що не тільки особові якості грають роль при визначенні спрямованості і стилю поведінки, але і тип темпераменту, який закладений в кожному з нас.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 219.