В результаті експериментального дослідження ми визначили оптимальний комплекс методів фізичної реабілітації при відновленні жінок після пологів.
Результати опитування показали, що серед багатьох різновидів оздоровчої фізичної культури жінки обрали оздоровчі види гімнастики (шейпінг, ритмічну гімнастику, аеробіку, стретчінг та ін.). Широкий вибір засобів та методів, сувора регламентація навантаження, різноманітність положень тіла та варіантів виконання вправ дозволяють: цілеспрямовано впливати на певні м'язові групи, внутрішні органи та форму окремих частин тіла; сприяти оптимізації функцій всіх систем організму; гармонійно розвивати фізичні якості; формувати правильну поставу.
На основі аналізу науково-методичної літератури, відеоматеріалів, досвіду роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури, опитування лікарів акушерів-гінекологів створено методику занять оздоровчими видами гімнастики з жінками після народження дитини: визначено спрямованість та послідовність засобів, величину навантаження, тривалість та кратність занять.
Заняття складається з підготовчої, основної та заключної частин. Підготовча та заключна частини виконують загальновідомі функції. Більшість вправ основної та заключної частин виконується в положенні лежачи, що дозволяє зняти зайве м'язове напруження, виключити навантаження на хребет, сприяти профілактиці варікозного розширення вен.
Зміст та спрямованість вправ основної частини визначались на основі об'єктивних змін в організмі після пологів та вказаних жінками мотивів занять оздоровчими видами гімнастики (покращення стану здоров'я, корекція форм тіла, нормалізація маси тіла). Результати опитування показали, що жінок турбують зайві жировідкладення в області живота, спини, сідниць, стегон. В зв'язку з цим, в заняття включено вправи, які покращують форму цих частин тіла, нормалізують співвідношення між жировим та м'язовим компонентами. Значну увагу приділено зміцненню перерозтягнених м'язів живота, промежини, тазового дна, підвищенню тонусу м'язів ніг та спини.
Вправи, що входять в основну частину, дозволяють ліквідувати застійні явища в легенях, органах черевної порожнини, малого тазу та нижніх кінцівках, попередити опущення статевих органів, загини матки, запальні процеси в органах малого тазу та інші післяпологові ускладнення, за думкою фахівців. З метою різнобічного впливу на організм в заняття включено вправи стретчінгу, на релаксацію, дихальні вправи.
В ході дослідження оцінювались показники максимального споживання кисню (МСК) та рівень працездатності жінок, особливості соматотипу, а також рівень розвитку окремих фізичних якостей. Рівень МСК та працездатності визначались за допомогою методу велоергометричного тестування.
Для підвищення РФС використовувались фізичні навантаження малої потужності (40-50% МСК), які ставили метою покращення рухової підготовленості, збільшення резервів кардіореспіраторної системи. Для жінок з середнім та вище середнього РФС застосовувались навантаження величиною 50-60% МСК. Заняття проводились двічі на тиждень по 55 хвилин.
За показниками, що характеризують фізичний розвиток кардіореспіраторної системи та фізичну підготовленість, основна та контрольна групи були ідентичними. Ефективність програми оцінювалась за змінами різниці даних показників протягом експерименту.
На початку дослідження різниця між показниками основної групи і моделі та контрольної групи істотно не відрізнялась (p>0,05), що свідчить про правильність вибору контролю.
За показником середнього значення ОГК в основній групі (табл.3.1) відбулася зміна на 1 см.
Таблиця 3.1 - Середні показники фізичного розвитку експериментальної групи в динаміці
| Назва показнику | До експерименту | Після експерименту | ||
| _ X | _ X- X | _ X | _ X- X | |
| Обхват плеча, см | 27,75 | 1,75 | 26,47 | 0,47 |
| ОГК, см | 84,87 | -2,13 | 86,05 | - 0,95 |
| Обхват талії, см | 66,93 | 4,93 | 62,75 | 0,75 |
| Обхват сідниць, см | 98,78 | 3,78 | 95,02 | 0,02 |
| Обхват стегна, см | 57,75 | 1,75 | 55,60 | -0,40 |
| Обхват гомілки, см | 35,92 | -0,08 | 35,97 | -0,03 |
| Товщина жирової складки на трицепсі, мм | 17,72 | 7,72 | 13,78 | 3,48 |
| Товщина жирової складки на підвздошної ділянці, мм | 34,30 | 9,30 | 25,83 | 0,83 |
| Товщина жирової складки на стегні, мм | 27,17 | 12,17 | 18,90 | 3,90 |
Таблиця 3.2 - Середні показники фізичного розвитку контрольної групи в динаміці
| Назва показнику | До експерименту | Після експерименту | ||
| _ X | _ X- X | _ X | _ X- X | |
| Обхват плеча, см | 28,18 | 2,18 | 27,38 | 1,38 |
| ОГК, см | 85,70 | -1,30 | 84,50 | -2,50 |
| Обхват талії, см | 67,38 | 5,38 | 65,88 | 3,88 |
| Обхват сідниць, см | 98,03 | 3,03 | 97,05 | 2,05 |
| Обхват стегна, см | 56,45 | 0,45 | 56,13 | 0,13 |
| Обхват гомілки, см | 35,18 | -0,83 | 34,70 | -1,30 |
| Товщина жирової складки на трицепсі, мм | 15,85 | 5,85 | 13,70 | 3,70 |
| Товщина жирової складки на підвздошної ділянці, мм | 28,78 | 3,78 | 23,98 | -1,03 |
| Товщина жирової складки на стегні, мм | 22,43 | 7,43 | 18,30 | 3,30 |
А в контрольній групі (табл. 3.2) відбулася так ж зміна в протилежному напрямку. Аналогічні зміни спостерігаються і з показниками обхвату гомілки.
При порівнянні показників кардіореспіраторної системи після експерименту слід зауважити, що всі вони, крім артеріального тиску, мають істотну (p<0.01) різницю в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Порівняння показників кардіореспіраторної системи основної і контрольної групи після експерименту
| Назва показнику
| Екпериментальна група | Контрольна група | t розрах. | ||
| _ X± m | у | _ X± m | У | ||
| АТ систолічне, мм рт.ст | 109,17 ±1,22 | 9,36 | 105,88±1,18 | 7,38 | 1,96* |
| АТ діастолічне, мм рт.ст | 71,2 ±0,74 | 5,67 | 70,43 ±0,87 | 5,42 | 0,69* |
| ЧСС спокою, уд/хв | 70,12 ±0,53 | 4,04 | 73,05±0,63 | 3,94 | 3,61** |
| ЧД на початку тренування, уд/хв | 14,33 ±0,18 | 1,41 | 15,6±0,15 | 0,93 | 5,42 ** |
| ЧД після тренування, уд/хв | 15,25±0,14 | 1,05 | 16,05±0,16 | 1,01 | 3,81** |
| ЖЄЛ, мл | 3200±39,97 | 306,98 | 2870±65,44 | 408,69 | 4,35** |
| Проба Штанге, сек | 50,03±1,21 | 9,26 | 35±1,57 | 9,81 | 7,68** |
| Проба Генча, сек | 34,77±0,53 | 4,09 | 20±0,75 | 4,69 | 16,23** |
* - різниця невірогідна (р> 0,01); ** - різниця вірогідна (р< 0,01)
Під час виконання стандартного навантаження пульс жінок основної групі був нижчим, ніж у контрольній, що свідчить про кращу адаптацію кардіореспіраторної системи до фізичного навантаження та покращення процесів відновлення. Це дало можливість індивідуального збільшення навантаження на тренуванні жінок основної групи і проведення основної частини занять з більшою інтенсивністю про що свідчать вищі показники пульсу в основній частині.
Інтенсивність занять на початку дослідження в основній та контрольній групі була майже однаковою (середні показники 53% та 51% відповідно)
В кінці дослідження жінки експериментальній групи займалися з інтенсивністю близько 62%, а у контрольній – 40%.( табл.3.4 ).
Таблиця 3.4 - Порівняння показників фізичної підготовленості експериментальної та контрольної груп після експерименту
| Назва вправи | Експериментальна група | Контрольна група | t розр | ||
| _ X± m | у | _ X± m | у | ||
| Присідання, разів | 4,9±0,19 | 1,47 | 4±0,2 | 1,24 | 3,3** |
| Згинання-розгинання рук з колін, разів | 20±0,43 | 3,28 | 13,05±0,44 | 2,73 | 11,5* |
| Нахил в положенні сидячі, см | 15,07±0,5 | 3,8 | 12±0,5 | 3,11 | 4,41* |
| Проба Яроцкого, сек | 28±1,26 | 9,68 | 26,1±0,87 | 5,44 | 1,25 |
| Проба Бондаревського, сек | 23,5±0,99 | 7,63 | 20,08±0,51 | 3,21 | 3,05** |
| Проба Руф’є, уд/хв | 5,08±0,13 | 1,01 | 6,51±0,17 | 1,04 | 6,79* |
Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5
Зниження пульсу в основній частині заняття у контрольній групі свідчить про те, що з часом ці жінки адаптувалися до однотипного тренувального навантаження.
Незважаючи на те, що навантаження в основній групі було значно більшим ніж у контрольній, показники пульсу після закінчення заняття в основній та контрольній групах не мали істотної різниці, що свідчить про більш кращі процеси відновлення у основній групі.
Порівняння результатів дослідження фізичної підготовленості в основній та контрольній групах після експерименту свідчить, що всі показники, крім даних проби Яроцького, суттєво відрізняються один від одного (табл. 3.5).
Таблия 3.5 - Порівняння показників фізичної підготовленості основної та експериментальної групи наприкінці експерименту
| Назва вправи | Експериментальна група | Контрольна група | t розр | ||
| _ X± m | у | _ X± m | У | ||
| Згинання-розгинання рук в упрі лежачі з колін, разів | 20 ±0,43 | 3,28 | 13,05±0,44 | 2.73 | 11,5* |
| Нахил в положенні сидячи, см | 15,07±0,5 | 3,8 | 12±0,5 | 3,11 | 4,41* |
| Проба Яроцкого, сек | 28±1,28 | 9,68 | 26,1±0,87 | 5,44 | 1,25 |
| Проба Бондаровського, сек | 23,5±0,99 | 7,63 | 20,08±0,51 | 3,21 | 3,05** |
| Проба Руф’є, уд/хв | 5,08±0,13 | 1,01 | 6,51±0,17 | 1,04 | 6,79* |
Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5
Рівень розвитку фізичних якостей у жінок контрольної групи протягом періоду дослідження достовірно не змінився. Слід відзначити, що вихідні показники гнучкості у жінок контрольної та експериментальної груп перевищували нормативні величини i в ході дослідження суттєво не змінились.
За спостереженням інструкторів, 2 - 3 кратні заняття йогою в тиждень допомагали жінкам контролювати набір ваги, зберегти гарну фізичну форму до пологів, швидше відновитися після пологів.
Рисунок 1. Відсотковий графік 10 бальної оцінки у жінок після пологів по Единбурській шкалі післяпологової депресії
З боку психічного стану в жінок експериментальної групи були зареєстровані значні позитивні зрушення: спостерігалося значне врівноваження настрою, підвищення загального емоційного фону, відсутнє занепокоєння, страх перед майбутнім.
ВИСНОВКИ
1. В ході дослідження було опрацьовано 57 літературних джерел з теми дослідження. В ході аналізу науково-методичних матеріалів та досвіду роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді, було визначено, що післяпологовий період - це заключна стадія гестаційного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням і "розквітом" лактаційної функції молочних залоз. Щоб підкреслити важливість даного етапу для здоров'я, його ще іноді називають четвертим періодом пологів. Триває він у середньому 6-8 тижнів - розпочинається відразу після народження "дитячого місця", тобто плаценти, і завершується повним відновленням звичної діяльності статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем. В результаті аналізу літератури ми вияснили, що велике значення фізична культура має в післяпологовий період. Дотримання правильного рухового й гігієнічного режиму допомагає зміцнити організм, підсилює його опірність к багатьом захворюванням. Медичною наукою встановлено, що кількість ускладнень у післяпологовому періоді значно менше в жінок, що займаються фізичною культурою.
2. Було розроблено комплексну методику з відновлення фізичного здоров’я в післяпологовому періоді, що включала в себе комплекс фізичних вправ та вправи на релаксацію (спрямовані на відновлення психо-емоційного стану).
3. В результаті експерименту була проведена оцінка методики по відновленню жінок після пологів. За результатами експерименту нами було встановлено, що спеціальна підготовка жінок після пологів по програмі, що включає фізичні й дихальні вправи з елементами йоги, застосування вправ на релаксацію, дозволяє зберегти та відновити гарну фізичну форму, контролювати вагу, а також зменшити ймовірність психоемоційних розладів. З боку психічного стану в жінок експерирментальної групи були зареєстровані значні позитивні зрушення: спостерігалося значне врівноваження настрою, підвищення загального емоцйного фону, відсутнє занепокоєння, страх перед майбутнім. Таким чином, результати дослідження показали, що відновлення природнім шляхом не забезпечує належного покращення фізичного стану жінок після пологів, проте використання розробленої методики занять оздоровчими видами фізичної культури позитивно впливають на терміни та якість відновлення фізичного та психоемоційного стану жінок після пологів.
Список літератури
1. Гойда Н.Г., Жилка Н.Я. Репродуктивне здоров’я (ситуаційний аналіз)// Мед.-соц. проблеми сім’ї. – 2003. – № 2 (8). – С. 3–14.
2. Моисеенко Р.О. Охрана здоровья матерей и детей в Украине: проблемы и перспективы// Здоровье женщины. – № 3 (15). – С. 8–16.
3. Селуянов В.Н. Технология оздоровительной физической культуры.- М.: Спорт Академ Пресс, 2001.- 172 с.
4. Грец И.А. Индивидуальное программирование занятий оздоровительной физической культурой для женщин 30-40 лет: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04/- Смоленск, 2001. - 26 с.
5. Губарева Е.С. Развитие педагогической технологии в оздоровительных видах гимнастики: Автореф.дис... канд. наук по физ. воспитанию и спорту: 24.00.02./НУФВСУ.-К., 2001.-21 с.
6. Демографічна криза в Україні: проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії /За ред. В. Стешенко. – К., 2001.
7. Загальні основи теорії та методики фізичного виховання.// За редакцією Т.Ю. Круцевіч. - К.: Олімпійська література, 2003. – 442 с.
8. 1ващенко Л.Я. Самостійні заняття фізичними вправами. - К.: Здоров'я, 1998. – 9 с.
9. Сологубова С.В. Новий підхід до методики організації занять оздоровчим шейпінгом с жінками 25 років // Збірник наукових праць «Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту».- №15, 2004. – С. 128-135
10. Уілмер Джек Х., Костілл Девід Л. Фізіологія спорту. - К.: Олімпійська література.- 2001.- 502 с.
11. Купер К. Азробика для хорошего самочувствия. - М.: ФиС, 1989.
12. Куц А.С. Модельные показатели физического развития и двигательной подготовленности населения центральний Украины. - К.:Искра, 1993. – 255 с.
13. Луковська О.Л., Гіркіна (Сологубова) С.В. Сучасний підхід до побудови шейпінгс-тренування жінок зрілого віку // Фізична культура, спорт і реабілітація в закладах освіти: Збірник наукових праць.- Рівне: РДГУ, 2004.- Випуск 2.- С. 107-111.
14. Хоулі Едвард Т., Френкс Б. Дон Оздоровчий шейпінг. - К.: Олімпійська література, 2000.- 367 с.
15. Хоули Эдврд Т., Френкс Б. Дон Руководство инструктора оздоровительного фитнеса.- К.: Олимпийская литература, 2004.- 375 с.
16. Чубакова В.А. Педагогические технологи проведения занятий различными видами оздоровительной аэробики с женщинами молодого возраста (21-35 лет): Автореф. дис.. канд..наук.: 13.0004/ М., 2006.- 23 с.
17. Лад В. Аюрведа для начинающих. М.: «Фаир – пресс», 2006. – 224 с.
18. Иванов М.М. Йога: дыхательная гимнастика. Терапевтические упражнения. Позы. М.: «Харвест», 2007. – 96 с.
19. Пратима Р., Мэриан К. Абсолютная красота. М.: «Сатва», 2003. – 448 с.
20. Рамананта. Дыхательные упражнения и асаны йоги. М.: «Фаир-Пресс», 2004. – 288 с.
21. Спэрроу Л., Уолден П. Практическая энциклопедия йоги. М.: «Эксмо», 2004. – 400 с.
22. Айенгар Г.С. Йога: жемчужина для женщин. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2006. – 448 с.
23. Орлова М.О., Тесло С.М. Йога для беременных женщин. М.: «АСТ», 2006. – 110 с.
24. Персианинова Л.С., Ильина И.В. Справочник по акушерству и гинекологии.- М.: “Медицина” 1980,323с
25. Епифанова В.А. Лечебная физическая культура. Справочник- М.: “Медицина”1988,232с
26. Симкин П., Вэлли Дж., Кепплер Э. Гид по беременности/ Пер. с англ. А. Кудряшева.- М.: ФАИР-ПРЕСС,2000.-576с. -(Популярная медицина).
27. Карин Шутт Энциклопедия младенца: Рождение, уход, питание, развитие, воспитание.- пер. с нем. – М.: АСТ, персей1998.-332с.
28. Грэйс Крайг. Психология развития. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 992с.
29. Барановский А.Ю. Основы домашней медицины. – СПб.: комета, 1997. – 688с.
30. Довідник з акушерства та гінекології/ Степанківська Г.К., Тимощенко Л.В., Михайленко О.Т.та інш.; За ред. Г.К. Степанківської.-К.:Здоров’я, 1997.-с.508-511.
31. Справочник по акушерству и гинекологии / под ред. Г.К. Степанковской. – К.: “Здоров’я”, 1997. – С. 187.
32. Дуда И.В., Дуда В.И. Клиническое акушерство. – Минск, - 1997. –С. 80..
33. Грищенко В.І. Акушерство.– Харків: “Основа”,- 2000.– С. 112.
34. Савельева Г.М., Кулаков В.И., Серов В.Н. и соавт. Современные подходы к диагностике, профилактике и лечению гестоза.-М., 1999.-28с.
35. Багатирьова Р.В., Венцьківський Б.М., Дашкевіч В.Є. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування та діагностика, лікування та профілактика. – Киев, 1999.- 22 с
36. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. - К, 1982г.,556с.
37. Справочник по акушерству й гинекологии. Под ред. Т.М.Савельевой. М. Медицина. 1992 г. 221с..
38. Ведение беременности й родов високого риска. Под ред. Пестриковой Т.Ю. М. Медицина. 1994 г.,336с.
39. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных. - Москва, 1999. – 399с,.
40. Савельева Г.М., Кулаков В.И., Серов В.Н. и соавт. Современные подходы к диагностике, профилактике и лечению гестоза.-М., 1999.-28 С
41. Багатирьова Р.В., Венцьківський Б.М., Дашкевіч В.Є. та співавт. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування та діагностика, лікування та профілактика. – Киев, 1999.- 22 с
42. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. - К, 1982г.,556с.
43. Справочник по акушерству й гинекологии. Под ред. Т.М.Савельевой. М. Медицина. 1992 г. 221с..
44. Ведение беременности й родов високого риска. Под ред. Пестриковой Т.Ю. М. Медицина. 1994 г.,336с.
45. Ведення вагітності і пологів у жінок з неправильним положенням плоду/ А.Ю. Лиманська, С.К. Кульчицький, К.Г. Апресова, С.О. Пап // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - Донецьк, 2006. - Том11, N3. - С. 45-46. - Бібліогр.: с. 46
46. Иглина, Н.Г. Влияние различных факторов на протекание беременности и состояние здоровья новорожденных детей/ Н.Г. Иглина, С.С. Косолап // Валеология. - Ростов н/Д, 2006. - N1. - С. 28-31.
47. Ультразвуковая диагностика в гинекологии. Демидов В.Н., Зыбкин Б.И. Изд. Медицина, 1990,42с.
48. Клиническая ультразвуковая диагностика. Мухарлямов Н.М., Беленков Ю.Н., Атьков О.Ю. Изд. Медицина, 1987,145с.
49. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике. Стрижаков А.Т., Бунин А.Т., Медведьев М.В. Изд. Медицина, 1990.232с.
50. Obstetric Ultrasound – Dr. Joseph S. K. Woo (Hong Kong.) – http://home.hkstar.com/~joewoo/joewoo2.html,52р.
51. Бохман Я. В., Рыбин Е.П. Полинеоплазии органов репродуктивной системы.- СПб.: ООО " Нева-Люкс", 2001.- 240с
52. Воронин К.В., Зелинский А.А. Справочник акушерки.- М.: Триада-Х, 2002.- 240с.
53. Врожденные, перинатальные и неонатальные инфекции: Пер. с англ./ Под ред. А.Гриноу, Дж. Осборна, Ш. Сазерленд.- М.: Медицина, 2000.- 287 с.: ил.
54. Долгов Г.В. Гнойно-воспалительные осложнения в оперативной гинекологии: Прогнозирование, профилактика:Учеб. пособие.-СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2001.- 173 с.: ил.
55. Дуда Вл. И.и др. Гинекология: Учеб. пособие / Вл.И.Дуда и др.- Мн.: Интерпрессервис, Кн.Дом,2002.- 592С.: ил.
56. Дуда В.И. и др. Физиологическое акушерство: Учеб. пособие / В.И.Дуда и др.- Мн.: Вышэйш. шк., 2000.- 448с.: ил.
57. Иглина, Н.Г. Влияние различных факторов на протекание беременности и состояние здоровья новорожденных детей/ Н.Г. Иглина, С.С. Косолап // Валеология. - Ростов н/Д, 2006. - N1. - С. 28-31
ДОДАТКИ
Додаток А
Комплекс ранкової гімнастики для жінки після пологів
Після вранішнього пробудження молодим мамам рекомендується виконувати наступні вправи.
1. Початкове положення — лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, ступні на ліжку паралельно на ширині плечей, руки зігнуті, долоні на потилиці. Вільно прогніть хребет в поясниці над ліжком, а потім щільно притисніть його до ліжка. При цьому повинні добре працювати тазостегнові суглоби. Дихання вільне, рівномірне. Повторите рухи 3-5 разів. Поступово, з наростанням тренованості, доведіть кількість повторень до 10-42 разів виконуйте рухи з великим зусиллям.
2. Початкове положення — те ж. Ковзаючи ступнями по ліжку, витягніть ноги, підніміть руки вгору і поверніться на правий бік. Поверніться в п.п. і виконаєте вправу з повтором на лівий бік. Повторіть рух 2-3 рази в кожну сторону.
Кожна жінка, навіть будучи дуже зайнятою, завжди може приділити 2-4 хв. для подібного переходу від сну до неспання. Така зарядка сприяє зміцненню нервів і поліпшенню кровообігу.
Якщо є час, слід приділити 15-20 хв. (1-2 рази на день) фізкультурі, індивідуально підібравши собі вправи з пропонованих нижче.
Другий комплекс вправ для жінки після пологів
Цей комплекс фізичних вправ розрахований на жінок після виписки з пологового будинку і до 10 дня після пологів.
1. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Зігніть руки в ліктьовому суглобі; упираючись ногами, підведіть грудну клітину — вдих; поверніться в початкове положення, розслабте всі м'язи — видих. Повторіть 3-4 рази.
2. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Підведіть голову, підборіддям торкніться грудей, стопи зігніть (підтягніть на себе). Правою рукою підтягніться до лівої стопи. Поверніться в п.п. Повторюючи вправу, лівою рукою тягніться до правої стопи. Повертаючись в п.п., розслабте всі м'язи, дихання не затримуйте. Повторіть 2-З рази кожною рукою.
З. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. По черзі зігніть праву, потім ліву ноги в колінних і тазостегнових суглобах, ковзаючи стопами. Спираючись на руки і стопи, підніміть таз, втягніть тазове дно і передню стінку живота. Опустіть таз, по черзі розігніть ноги і розслабте м'язи. Повторіть 4-5 разів.
4. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Спираючись на п'яти, потилицю і плечовий пояс, підніміть таз і прогніть спину, ноги не згинайте в колінних суглобах, сильно втягніть тазове дно, поверніться в п.п., розслабте м'язи. Повторіть 4-5 разів.
5. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Розведіть руки в сторони — вдих, поверніться в п.п. — видих. Повторіть 3-4 рази.
6. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Після глибокого вдиху на видиху підніміть праву, пряму ногу до вертикального положення, опустіть — вдих. Повторіть 5-6 разів кожною ногою.
Додаток Б
Единбурзька шкала післяпологової депресії
Будь ласка, підкресліть відповідь, яка найбільше відповідає тому, як Ви почували себе протягом останнього тижня (не те,як Ви почуваєтесь зараз,а саме протягом останніх семи днів).
1.В мене був хороший настрій, я сміялась і звертала увагу на забавні сторони життя
Так, як і завжди 0
Зараз не зовсім так, як завжди 1
Значно менше, ніж завжди 2
Зовсім ні 3
2.Я дивилася в майбутнє з надією
Так, як і завжди 0
Зараз не зовсім так, як завжди 1
Значно менше, ніж завжди 2
Зовсім ні 3
3.Я звинувачувала себе, коли щось відбувалося не так
Так, в більшості випадків 3
Так, іноді 2
Не дуже часто 1
Ні, ніколи 0
4.Я відчувала тривогу і переживала без явної причини
Зовсім ні 3
Дуже рідко 2
Так, іноді 1
Так, дуже часто 0
5. Я відчувала страх і паніку без явної причини
Так, досить часто 3
Так, іноді 2
Ні, нечасто 1
Зовсім ні 0
6. Я не справлялась з багатьма речами
Так, в більшості випадків я зовсім не справлялась 3
Так, іноді я не справлялась так, як звичайно 2
Ні, в більшості випадків я справлялась досить добре 1
Ні, я справлялась так само добре, як завжди 0
7. Я почувалась нещасною, через те що не могла нормально спати
Так, в більшості випадків 3
Так, іноді 2
Не дуже часто 1
Зовсім ні 0
8.Я відчуваю сум і безпорадність
Так, більшість часу 3
Так, досить часто 2
Ні, нечасто 1
Зовсім ні 0
9.Я була така нещасна, що плакала
Так, більшість часу 3
Так, досить часто 2
Ні, нечасто 1
Зовсім ні 0
10.Мені в голову приходили думки зробити собі шкоду
Так, досить часто 3
Іноді 2
Майже ніколи 1
Ніколи 0
Інструкція до шкали
Мама дитини підкреслює відповіді на питання, які найближче описують те, як вона почувала себе протягом останнього тижня. Потрібно відповісти на всі 10 пунктів.
Як рахувати результати по шкалі Загальна кількість балів підраховується шляхом додавання балів по всіх десяти пунктах. Якщо загальна кількість балів перевищує 12, це вказує на високу ймовірність депресії,але не на її складність. Необхідно звернутись до лікаря та провести повну діагностику Якщо кількість балів від 5 до 11, варто пройти повторний тест через 2–4 тижні, щоб оцінити ступінь покращення чи погіршення симптомів Якщо кількість балів менша 5, ймовірність наявності депресивного розладу мінімальна.
Якщо жінка набрала в сумі менше 12 балів, але отримала 3 або 2 бали в пункті 10, то варто провести повне психіатричне обстеження.
Ця шкала розроблена для того, щоб допомогти визначити ризик післяпологової депресії, але вона не замінює обстеження у лікаря
Дата: 2019-05-28, просмотров: 238.
