Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Перелік умовних позначень, скорочень та символів
см - сантиметри
т.д. - так далі
МСК- максимальне споживання кисню
В.п. - вихідне положення
ППД - післяпологова депресія
кг - кілограм
ВООЗ - Всесвітня Організація Охорони Здоров'я
сек - секунда
мл - мілілітр
РФС – рівень фізичного стану
ВСТУП
За даними Міністерства охорони здоров’я України, аналіз кількісних та якісних рис населення впродовж останнього десятиріччя свідчить, що Україна потрапила у глибоку демографічну кризу, для якої характерні депопуляція, старіння населення та зменшення середньої тривалості життя.
Зрозуміло, в такій ситуації непокоїть стан репродуктивного здоров’я населення, а він є невід’ємною складовою здоров’я нації.
Усе актуальнішими стають проблеми невиношування вагітності, вроджених патологій, зростає кількість безплідних шлюбів і відсоток народження недоношених дітей, дітей із вадами.
Репродуктивно здоровими нині можна назвати осіб, які досягли такого фізичного та психічного стану здоров’я, який уможливлює відтворення здорового покоління. Отже, мова не лише про статеву царину, а й про генетику, ендокринологію, серцево-судинні, інфекційні захворювання. А ще не варто забувати й про шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), які теж позначаються на здоров’ї. Статистика свідчить, що цілком здорових жінок і чоловіків (а чоловіче репродуктивне здоров’я чомусь узагалі здебільшого залишають поза увагою) дуже мало. Здорове немовля не може народитися в сім’ї, яка має проблеми із соматичними й іншими недугами.
Негативні процеси у сфері репродуктивного здоров’я і жінки, і сім’ї загалом зумовлено багатьма чинниками. Це й низький рівень знань про здоров’я, зростання кількості хвороб, які передаються статевим шляхом, збільшення кількості нейроендокринних порушень у жінок репродуктивного віку, ранній початок статевого життя, що провокує зростання онкологічних захворювань у молодому віці (це підтверджено науково) [1].
Хоча термін «здоров’я» еволюціонував і перетворився з поняття, пов’язаного з відсутністю хвороби, у хороше самопочуття, його сприйняття залишається дуже суб’єктивним. В останні роки спостерігається тенденція до поліпшення сприйняття здоров’я серед населення, однак жінки, старші за 45 років, все ще оцінюють своє здоров’я нижче, ніж чоловіки. Так, серед людей, старших за 64 роки, відчуття поганого здоров’я мають 55,1% чоловіків і 67% жінок. Загалом, жінки будь-якої вікової категорії стверджують, що здоров’я в них гірше, ніж у чоловіків. Така різниця між чоловіками й жінками пояснюється не тільки біологічними відмінностями, але, насамперед, соціальною й матеріальною нерівністю статей. Не в останню чергу позначаються різні ролі, які грають чоловіки й жінки, оскільки «умови праці тісно пов’язані зі здоров’ям», а для жінок «подвійне трудове навантаження на роботі й удома негативно впливає на здоров’я». Жінки стверджують, що здоров’я в них гірше, частіше страждають від обмежень, пов’язаних зі станом здоров’я, частіше мають хронічні захворювання: депресію, артрит, ревматизм. Дослідним шляхом доведено, що жінки частіше страждають більш болісними хронічними захворюваннями, такими як люмбаго або фіброма [1].
Жінки більше непокояться через хвороби, оскільки в їхню функції входить турбота про ближніх. Крім того, можна говорити про медикалізацію життя.
На запитання про схильнiсть до хвороб і чоловіки, і жінки відповідають, що більше до них схильні жінки, однак погоджуються з тим, що чоловіки гірше переносять хвороби. Результат дослідів показав, що: «Здоров’я жінок відрізняється, тому що на нього впливають біологічні чинники, але воно відрізняється ще й через соціальні параметри, що призводять до несправедливих відмінностей в стані здоров’я чоловіків і жінок, яких можна було б уникнути» [1].
Виснажені жінки середнього й немолодого віку, говорячи про своє здоров’я, роблять акцент на втомі. Вони представляють різнорідну групу: жінки, що піклуються про когось, хто знаходиться під їхньою опікою, жінки з подвійним робочим днем або важкими умовами праці, що перетворює їхнє життя в зачароване коло, оскільки воно забирає їхній вільний час і безперервно вимотує їх. «Витривалі» чоловіки, говорячи про своє здоров’я, згадують «надлишки споживаних субстанцій» і «життєву модель, сконцентровану навколо роботи» [2].
Кар’єра, домашня робота й соціальна верства грають вирішальну роль для сприйняття свого здоров’я й чоловіками, і жінками. Однак, для жінок характерна «постійна вимогливість до себе». «Рівень вимогливості до себе жінок величезний. Їм завжди потрібно доводити, що вони — найкращі й спроможні, у тому числі й на роботі». Це, визнає він, тримає організм у стані постійного напруження, що впливає на сприйняття здоров’я і «в кінцевому результаті — на емоційні стосунки в сім’ї» [2].
Аналіз стану соматичного здоров’я підлітків свідчить про його негативні тенденції. За останні роки (1991–2000) загальна захворюваність дівчат віком 15–17 років зросла в 1,7 раза, у тому числі на окремі нозології: хвороби сечостатевої системи — у 4,6; розлади менструальної функції — у 4,5; запальні захворювання придатків матки — у 4,6 раза [6].
Експерти ВООЗ наголошують, що більшість хвороб у цей період може спричинити порушення репродуктивного здоров’я у майбутньому.
Низький рівень соматичного здоров’я жінок у період до настання вагітності має наслідки під час вагітності та пологів. Нині у кожної третьої вагітної спостерігаються прояви анемії, у кожної шостої — хвороби сечостатевої системи, у кожної п’ятнадцятої — хвороби системи кровообігу [1, 3].
Такий стан соматичного здоров’я вагітних призводить до зростання ускладнень пологів, загрози материнських і плодово-малюкових втрат. Ці втрати, особливо плодово-малюкові, значною мірою зумовлені також високим відсотком (5–8 %) передчасних пологів.
Аналізуючи статистичні дані стосовно перинатальних втрат та смертності дітей першого року життя слід зазначити, що рівні та структура перинатальної, неонатальної та малюкової смертності протягом 1991–2004 рр. мали різні величини. Так, найвищий показник малюкової смертності мав місце у 1995 р. — 14,7 на 1000 народжених живими.
Перинатальна смертність протягом 1995–1997 рр. сягала 12 на 1000 народжених живими і мертвими. Рівень неонатальної та ранньої неонатальної смертності був найвищим у 1997 р. — 7,7 і 5,6 на 1000 народжених живими відповідно [6].
Високим був також показник материнської смертності — на початку 90-х рр. він становив 39,7–32,4 випадки на 100 тисяч народжених живими.
Вивчаючи структуру малюкової та материнської смертності за статистичними даними та даними спеціальних реєстрів, ми дійшли висновку, що за останні 25–30 років вона суттєво змінилася. Якщо чверть століття тому малюки першого року життя помирали головним чином від хвороб органів дихання та інфекційних захворювань, то на початку ХХІ ст. переважають малюкові втрати від станів, що виникли в перинатальний період та внаслідок вроджених вад.
За результатами вивчення вікової структури померлих на першому році життя встановлено, що 50–60 % із них гине протягом першого місяця життя, у так званий неонатальний період. У ранній неонатальний період (0–6 днів) новонароджені гинуть у 60–70 % випадків від асфіксії та інших гіпоксичних станів. Ця сама причина зумовлює високі показники мертвонароджуваності.
Змінилася також структура материнської смертності. Якщо в першій половині 90-х рр. під час вагітності, пологів та в післяпологовий період жінки помирали від ускладнень соматичних захворювань, так званої екстрагенітальної патології (ЕГП) (33,8 %), абортів (19,2 %), кровотеч (16,4 %) та гестозів (9,4 %), то в останні роки рівень втрати жінок внаслідок абортів та кровотеч суттєво знизився. Спостерігається також певне зменшення материнської смертності, пов’язаної з ЕГП [6].
Наукові дослідження та практичні напрацювання свідчать, що питання збереження репродуктивного здоров’я, зменшення материнських та плодово-малюкових втрат, а тим більше демографічна ситуація виходять далеко за межі медичної галузі і вже давно стали загальнодержавною, міжсекторальною проблемою. Тому з метою їх вирішення було прийнято цілий ряд законодавчих актів, державних, національних, галузевих та регіональних програм: Національна програма “Планування сім’ї” (1995), Національна програма “Діти України” (1996), Цільова комплексна програма генетичного моніторингу (1999), “Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 року (2001), Національна програма “Репродуктивне здоров’я 2001–2005” тощо [1].
Ще однією з особливостей стану здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку є те, що його незадовільний рівень нашаровується на вкрай несприятливу демографічну ситуацію, яку деякі демографи вважають кризовою. І це підтверджується тим, що сучасний історичний період розвитку України характеризується низьким рівнем народжуваності [2].
Незважаючи на певне підвищення народжуваності у 2002–2004 рр., темпи відтворення населення залишаються критичними. Сумарний коефіцієнт народжуваності становить 1,2, тоді як навіть для простого відтворення населення необхідно, аби він був не меншим 2,4 дитини на 1 жінку. На Європейському континенті нижчий, ніж в Україні, коефіцієнт сумарної народжуваності реєструється в Чехії та Болгарії [6].
Якщо внесок молодих матерів (до 25 років) у величину сумарної народжуваності у більшості країн Європи знижується, то в Україні цей показник становить 55 % і є одним із найвищих у Європі.
Внаслідок несприятливих змін у процесах народжуваності на мікрорівні не задовольняється потреба в дітях, а на макрорівні — відбувається деформація вікового складу населення, зменшення його демографічного і трудового потенціалу. Кризовий стан дітородної активності населення буде даватися взнаки протягом життя багатьох поколінь не лише на рівні сім’ї, а й усього суспільства, маючи наслідком хвилеподібну майбутню динаміку чисельності населення і його вікових контингентів, що може перетворитися на відчутну перешкоду для сталого розвитку країни.
Тому було прийнято ряд державних документів щодо “стимулювання” народжуваності. Зокрема, це Указ Президента України від 03.01.2002 р. № 5/2002 “Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні”, постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 161-р “Про затвердження Концепції безпечного материнства” та ін [9].
Відповідні заходи були розроблені та реалізуються також на галузевому рівні. За роки незалежності України були створені та удосконалені такі служби, як планування сім’ї, дитяча та підліткова гінекологія, медико-генетична та дитяча неврологія, неонатологія.
Активно запроваджуються нові медичні та організаційні технології: спільне перебування матері та новонародженої дитини; нові принципи грудного вигодовування; сімейні пологові зали; неонатальні та перинатальні центри; неонатальні тренінгові центри тощо.
Такий комплексний міжсекторальний підхід і впровадження нових медичних та організаційних технологій дали змогу поліпшити рівень здоров’я дітей та жінок і в кінцевому результаті — зменшити плодово-малюкові втрати та знизити материнську смертність.
Проте досягнуті показники залишаються все ж гіршими, ніж в інших країнах Європи. Тому для подальшого покращення стану здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку необхідні значні інвестиції, раціональне використання наявних ресурсів та приведення якості надання медичної допомоги у відповідність до стандартів ВООЗ, а головне — потрібно сформувати у населення розуміння необхідності збереження власного здоров’я [4].
Важливим впробуванням для організму жінки є вагітність та народження дитини. Протягом дев’яти місяців організм жінки, всі його органи та системи, кожна клітинка працювали на те, щоб виносити та народити дитину. Вчені вважають, що післяпологовий період – це заключна стадія дуже складного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням та розквітом лактаційної функції молочних залоз. Його ще іноді називають четвертим періодом пологів, щоб підкреслити значимість даного етапу для здоров’я жінки.
Триває післяпологовий період у середньому 6-8 тижнів, розпочинаючись відразу після народження дитячого місця (плаценти) і закінчуючись завершенням зворотного розвитку статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем організму.
Після відділення плаценти знижується рівень гормонів естрогену і прогестерону. Починають у великій кількості вироблятися гормони, необхідні для лактації, такі як окситоцин і пролактин. У жінки набухають і збільшуються груди, у них виробляється молозиво, а потім молоко.
Відразу після пологів матка важить 1000-1200 грам. До кінця першого тижня післяпологового періоду її маса зменшується до 500-600 грам, другого – до 350 грам, третього – до 200 грам. В кінці післяпологового періоду маса матки складає 60-70 грам. Зворотний розвиток матки супроводжується процесом відновлення її слизової оболонки. Не плацентарні ділянки внутрішньої поверхні матки завершують епітелізацію вже на 10 добу після пологів. Матка продовжує скорочуватися, при цьому жінка може відчувати легкі перейми, особливо під час годування грудьми, коли дитина інтенсивно ссе. Під час скорочення ушкоджена поверхня на стінці матки, що виникла після відторгнення плаценти, починає гоїтися.
З рани виходять післяпологові виділення, що складаються з крові, часточок тканини і кров'янистого секрету. Кров'янисті виділення виявляються в жінки перші два дні. Вони можуть бути досить активними, сильніші, ніж у перші дні місячних. Після цього виділення стають кров'янистими-серозними і зовсім серозними. Повністю слизова оболонка матки відновлюється лише за 6-8 тижнів. Приблизно такий час потрібний і для відновлення звичної роботи яєчників, м’язів піхви та тазового дна.
Складні зміни у нервовій та ендокринній системі викликають «немотивовані» зміни настрою (плаксивість, депресію, нервозність) жінки.
Великі перебудови торкаються ендокринної системи. З жіночого організму пішов орган ендокринної системи - плацента, що підтримував на необхідному рівні не тільки гормони маляти, але й регулював гормональний баланс в організмі жінки. Залози внутрішньої секреції теж змінюються - вони зменшуються в розмірах, тому що під час вагітності й пологів працювали з великим навантаженням. Однак, зберігається на високому рівні робота гормонів, які повинні забезпечувати лактацію. Змінюються молочні залози. Вони як би підбудовуються під годівлю саме тієї дитини, що народилася в цієї мами. Почавши з декількох крапельок молозива, організм поступово вчиться виробляти молоко, що відповідає віку й потребам маляти. Процес установлення лактації займає досить довгий термін і повинен завершиться настанням стадії зрілої лактації.
Як уже було зазначено вище, ці зміни не можуть відбутися швидко. Перехідний період, час відновлення всіх функцій і стабілізації нового стану - лактації, триває близько 6 тижнів. Однак, наскільки успішно він буде проходити, дуже залежить від того, якими минули пологи.
Біологічно нормальні пологи припускають, що в організмі жінки спрацьовують механізми, що допомагають їй відновлюватися легко й без проблем. Ці механізми включаються, якщо пологи відповідають природній схемі.
Мета дослідження: обґрунтувати сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді.
Об'єкт дослідження: методика реабілітації жінок у післяпологовому періоді.
Предмет дослідження : засоби і методи реабілітації жінок у післяпологовому періоді.
Суб'єкт дослідження: жінки у післяпологовому періоді.
Завдання дослідження:
Проаналізувати науково-методичну літературу, досвід роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді.
Підібрати методику занять оздоровчими видами гімнастики з жінками після народження дитини, та визначити основні проблеми жіночого організму в післяпологовому періоді.
Оцінити ефективність підібраного комплексу на відновлення стану здоров’я жінок після пологів.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, функціональні тести, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Гіпотеза дослідження: можна припустити, що методика відновлення жінок в післяпологовому періоді повинна містити в собі комплексні заходи з фізичної та психоемоційної реабілітації.
Теоретична значимість : методика занять для оптимізації фізичного та психічного стану жінки у післяпологовому періоді (протягом 6-8 тижнів після пологів) детально розроблена, її застосування сприяє повноцінному відновленню функціонального стану організму після народження дитини.
Практична значимість : результати роботі стануть у нагоді фахівцям з акушерства та фізичної реабілітації для відновлення жінок після вагітності та пологів.
РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
Післяпологова депресія
У пiсляпологовому перiодi у бiльшостi жiнок спостерiгається пiдвищена психiчна лабiльнiсть, яка зумовлена соматоендокринними змiнами. Можуть виникати стани легкої депресiї зi «сльозливими днями», невмотивованою стурбованiстю про дитину, iнших членiв сiм’ї або надмiрна ейфорiя iз запереченням свого фiзичного виснаження та необхiдностi спокою. В жінок, яких турбує така проблема, завжди мають місце порушення сну. Скаржаться вони на те, що занадто рано прокидаються, неспокійно сплять уночі. Будь-який рух, зітхання чи мирне сопіння малюка уві сні примушують їх "зриватися" з ліжка з великою тривогою, а потім тривалий час думати, "переживати" свої труднощі, не засинаючи.
Сiм'ю породiллi необхiдно попередити щодо коректного ставлення до таких станiв, якi зникають зазвичай при вiдновленнi гормональної рiвноваги.
До небезпечних пiсляпологових ускладнень належать так званi «психози лактацiї», або пiсляпологовi психози. Вони виникають на 3-8-й день пiсля пологiв i супроводжуються станом збудження, недовiри, хибної iнтерпретацiї окремих фактiв, появою егоїзму, галюцинацiями, агресивними дiями по вiдношенню до своєї дитини, тяжкими депресiями та суїцидальними спробами.
Пiсля виписки з пологового будинку такi жiнки можуть скаржитися на слабкiсть, безсоння, загальне погане самопочуття, страхи. Як правило, вони безпораднi i дезорганiзованi, не можуть як слiд доглядати за дитиною. Такi стани потребують негайного психiатричного лiкування.
З метою попередження пiсляпологових ускладнень акушерсько-гiнекологiчна служба проводить так званий пiсляпологовий патронаж, коли в домашнiх умовах здiйснюється контроль за iнволюцiєю матки, проводяться роз'яснювальнi бесiди з приводу фiзiологiчного та психологiчного стану жiнки iз корекцiєю проблем, що виникають. У цей час жiнку вдома вiдвiдує лiкар-педiатр, контролюючи стан дитини, пояснюючи та навчаючи матiр правильному догляду за ним.
Післяпологова депресія – досить розповсюджене явище післяпологового періоду. Післяпологові психічні розлади можуть бути також пов'язані з інфекцією, що потрапила в організм під час пологів через полові органи.
Такі жінки протягом трьох-чотирьох (а іноді й більше) місяців після пологів відчувають пригніченість, тугу й апатію. Їм буває вкрай важко доглядати за дитиною. Вони розгублені, тому що не можуть зрозуміти, що з ними відбувається, чому вони сприймають власну дитину як щось чуже, «не можуть його полюбити», і нерідко бувають роздратовані тим, що йому необхідно приділяти стільки часу, уваги й сил. Часто це сполучається з постійною й необґрунтованою тривогою за здоров'я маляти. Подібний стан матері може порушувати її емоційне спілкування з дитиною [19].
Розвиток у післяпологовий період затяжного депресивного стану значно змінює сприйняття жінкою її власної дитини. Такі матері менш емоційні в контакті з дитиною, вони рідше підходять до маляті, рідко беруть його на руки, посміхаються й розмовляють із ним, недостатньо жваво реагують на його дискомфорт. Одночасно із цим жінка часто відчуває непевність у тім, що вона правильно доглядає за дитиною, почуває себе неспроможною в ролі матері, що нерідко приводить до формування почуття провини.
Антистресова релаксація
Цю вправу рекомендується виконувати 2-3 рази на тиждень. Спочатку вона займає близько чверті години, але при достатньому оволодінні нею релаксація досягається швидше.
1. Лягайте (у крайньому випадку - присядьте) зручніше в тихому, слабко освітленому приміщенні; одяг не повинен тамувати ваших рухів.
2. Заплющивши очі, дихайте повільно та глибоко. Зробіть вдих і приблизно на 10 секунд затримайте дихання. Видихайте не кваплячись, стежте за розслабленням і подумки кажіть собі: «Вдих і видих, як приплив і відлив». Повторіть цю процедуру 5-6 разів. Потім відпочиньте близько 20-ти секунд.
3. Вольовим зусиллям скорочуйте окремі м'язи чи їхні групи. Скорочення утримуйте до 10-ти секунд, потім розслабте м'язи. У такий спосіб пройдіться по всьому тілу.
Повторіть дану процедуру тричі, розслабтесь, позбудьтесь усього, ні про що не думайте.
4. Спробуйте якомога конкретніше уявити собі відчуття розслабленості, що пронизує вас від пальців ніг, через ікри, стегна, тулуб до голови. Повторюйте про себе: «Я заспокоююсь, мені приємно, мене ніщо не тривожить».
5. Уявіть собі, що відчуття розслабленості проникає в усі ділянки вашого тіла. Ви відчуваєте, як напруга залишає вас. Відчувайте, що ваші плечі, шия, лицьові м'язи розслаблені (рот при цьому може бути відкритий). Лежіть спокійно, як лялька з ганчірки. Насолоджуйтесь відчуттям близько 30-ти секунд.
6. Порахуйте до десяти, подумки кажучи собі, що з кожною наступною цифрою ваші м'язи все більше розслаблюються. Тепер ваша єдина турбота - насолодитися станом розслабленості.
7. Наступає «пробудження». Порахуйте до двадцяти. Кажіть собі: «Коли я дорахую до двадцяти, мої очі відкриються, я буду почуватись бадьоро. Неприємна напруга в кінцівках зникне».
Вправи візуалізації
Образи пам'яті або штучно створювані уявою людини по-різному впливають на її психічний стан. Чим більш приємним є викликаний образ, тим більш позитивний емоційний стан він породжує. Психологами виявлений так званий «ефект Пігмаліона» - людина поводиться так чи інакше, керуючись тим, якою вона себе уявляє. Уявляє себе людина спокійною, упевненою, повною сил та енергії, і поведінка її набуває аналогічних рис.
Вправа «Генератор енергії»
Уявіть перед собою фантастичний генератор енергії та «включіть» його. Якомога найяскравіше уявіть собі та відчуйте, як енергія впливає на передню частину вашого тіла, наповнює груди, м'язи. Вдихайте її, потім послідовно подумки переміщайте «генератор» за спину, праворуч і ліворуч від себе, над головою та під ногами. Відчуйте хвилі енергії на спині, на правій і лівій стороні тіла, на голові, на ногах. Наприкінці вправи відчуйте наявність енергії в кожній ділянці тіла, вашу готовність вирішувати найскладніші завдання. Вправу рекомендується виконувати тоді, коли з'являються перші ознаки втоми.
Вправа «Океанський берег»
Виберіть найбільш комфортне положення тіла. Закрийте очі та кілька разів глибоко вдихніть, приступаючи до релаксації (пауза 20 секунд). Дозвольте диханню протікати природно, у спокійному, розслабленому ритмі. Ваш живіт піднімається якнайнижче, коли ви видихаєте. Здається, що ви дихаєте животом, а не грудьми (пауза 15 секунд). Зараз ваше дихання стане повільним і регулярним (пауза 30 секунд). Тепер зосередьтесь на тих частинах тіла, які я буду згадувати, і скиньте будь-яку напругу, яку ви в них відчуваєте. Спочатку голова, обличчя та шия (пауза 20 секунд). Розслабте плечі та руки (пауза 20 секунд). Торс (пауза 15 секунд). Верхні частини ніг (пауза 15 секунд). Тепер нижні частини ніг і стопи (пауза 15 секунд). Тепер ви відчуваєте у своєму тілі комфорт і чудову розслабленість (пауза 15 секунд).
Уявіть, що ви в компанії друзів стоїте на стежці, що веде до океану. Ви бачите перед собою чудову перспективу океанського пейзажу. Тропа в'ється на гору й униз піщаними дюнами. Вони білого, цукрового кольору з рідким чагарником (пауза 20 секунд). Ваша група піднімається нагору схилом. Ви несете рушник, в одного з ваших друзів сумка-холодильник, доверху наповнена прохолодними напоями. З кожним кроком ви поринаєте по щиколотку в теплий пісок, залишаючи за собою довгий ланцюжок слідів (пауза 15 секунд). Нарешті ви досягли вершини. Ви зупиняєтесь, милуючись видом, що розкинувся перед вами: спереду бірюзова гладь океану (пауза 15 секунд). Ви повільно спускаєтесь униз, з кожним кроком потопаючи в піску. Ви чітко чуєте дихання океану - неквапливий шум прибою, що накочується на берег (пауза 15 секунд).
Ваша група вийшла на самий берег, ви послали плед і поклали на нього свої речі. Ви підійшли до краю океану. Пінні синьо-зелені хвилі накочуються на білий чистий пісок. Повітря пронизане ароматом морської солі (пауза 20 секунд). Вам легко та вільно. Ви спостерігаєте чайок, що ширяють у піднебінні, і чуєте їхню гучну суперечку (пауза 15 секунд). Усі розбрелись берегом. Дехто ліниво переговорюється між собою. Дві дівчини у світлих купальниках увійшли у воду та повільно попливли. Інші лягли прямо на теплий дрібний пісок, щоби поглинати ласкаві сонячні промені (пауза 10 секунд). Ви присіли на плед, прикривши очі, і теж насолоджуєтесь приємним сонячним теплом і легким свіжим бризом (пауза 10 секунд).
Позагорявши трохи, ви відчуваєте бажання викупатись. Ви підводитесь і повільно, занурюючи ноги в теплий пісок, бредете до води. Ви бачите хвилі, що врізаються в берег і знову відкочуються в океан (пауза 20 секунд). І ось ви входите в освіжаючу, прохолодну воду. Кожна хвиля, що набігає, злегка підштовхує вас (пауза 20 секунд). Ви йдете далі, і коли вода сягає ваших стегон, кидаєтесь у неї. Вода миттєво обдає вас своєю прохолодою (пауза 20 секунд). Ви починаєте грати із хвилями, встаєте до них спиною та намагаєтеся стримати їх (пауза 20 секунд). Але ось більша хвиля збиває вас із ніг, і ви падаєте в піну прибою (пауза 20 секунд). Тепер ви з радістю та завмиранням серця поринаєте під хвилю та пливете якийсь час у товщі води (пауза 20 секунд).
Нарешті ви залишаєте океан і повертаєтесь до ваших друзів. Ви підсаджуєтесь до них на плед і ліниво переговорюєтеся з ними, насолоджуючись морським пейзажем (пауза 20 секунд). Хтось пропонує перекусити, і ви відкриваєте сумку-холодильник і дістаєте звідти бутерброди та напої (пауза 15 секунд). Уявіть, як ви їсте ваш найулюбленіший бутерброд і запиваєте його улюбленим напоєм (пауза 20 секунд).
Незабаром сонце починає хилитись до заходу. Майже всі мовчать, тихо спостерігаючи, як диск сонця повільно сповзає до обрію (пауза 5 секунд). Дивлячись на фарби заходу, ви почуваєтесь умиротворено. Полум'яніюче жовтогарячим кольором сонце, рожева смужка на краю обрію, що ближче переходить у блідо-лілове, а прямо над вами - синє піднебіння. Дюни забарвлені ніжним перламутровим кольором (пауза 20 секунд). Кольори стають більш насиченими, рожеве стає темно-бордовим, жовте перетворюється у глибокий бурштиновий колір, а фіолетовий колір, що з'явився, стає темно-синім (пауза 20 секунд).
Майже всі люди залишають пляж, стає тихіше. З вами залишились тільки близькі друзі, і ви починаєте розпалювати багаття (пауза 20 секунд). Ви зручно розташовуєтесь біля багаття та пильно спостерігаєте за магічною грою вогню. Часом ви перекидаєтесь малозначущими фразами (пауза 20 секунд). Нарешті у вас з'являється бажання прогулятися. Ви підводитесь і повільно віддаляєтесь від багаття (пауза 5 секунд). Хвилі продовжують ліниво накочуватись на берег, залишаючи клаптики піни, які срібляться у світлі місяця. Місячне світло відбивається й у смугах брижі на воді (пауза 20 секунд). Ви йдете самим краєм води, вслухаючись у гул океану, зрідка відчуваючи аромат якоїсь квітки (пауза 15 секунд). На вашому шляху стоїть великий замок із піску (пауза 15 секунд). Хвилі ліниво лижуть його стіни, накочуючись знову та знову (пауза 10 секунд).
Стає прохолодно. Ви повертаєте назад до багаття, відчуваючи, як до ваших ніг прилипає вологий пісок. Над вами в чорному оксамиті неба переливаються мільйони зірок. Ви намагаєтесь уявити відстань, що відокремлює вас від них, і раптово відчуваєте, як це нескінченно далеко (пауза 10 секунд).
Але ось ви підходите до багаття, від нього віє димом (пауза 15 секунд). Ви приєднуєтесь до своїх друзів і тихо милуєтесь танцем вогню. Ви спостерігаєте випадкові іскри й чуєте, як тріскотять дрова (пауза 25 секунд). У цьому стані ви можете залишатися стільки, скільки захочете. Постарайтеся сконцентруватись на своєму диханні, на тому, як глибоко розслаблені ваші м'язи та все тіло. Просто насолоджуйтесь миром і спокоєм вашого розслабленого стану. Встаючи, рухайтесь повільно й неквапливо (тиша).
Завдання дослідження
1. Проаналізувати науково-методичну літературу, відеоматеріали, досвід роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді.
2. Підібрати методику занять оздоровчими видами гімнастики з жінками після народження дитини, та визначити основні проблеми жіночого організму в післяпологовому періоді.
3. Оцінити ефективність підібраного комплексу по відновленню стану здоров'я жінок після пологів.
Методи дослідження
Аналіз літературних джерел.
Антропометричні вимірювання.
Функціональні тести: Проба Штанге, Проба Генча, Проба Яроцкого, Проба Бондаревського, Проба Руф’є.
Педагогічний експеримент.
Методи математичної статистики.
Організація дослідження
Дослідження проводилось на базі жіночої консультації №1 м. Токмак. Для визначення ефективності розробленої методики проведено педагогічний експеримент тривалістю 6 місяців. Заняття з комплексної фізичної реабілітації проводилися на базі спортивного комплексу загальноосвітньої школи №14. В дослідженні брали участь 20 жінок 20-29 років, вік дітей яких - 2-6 місяців (10 жінок складали контрольну, 10 - експериментальну групу). У всіх досліджуваних вагітність та пологи були першими, проходили нормально, без ускладнень.
В ході дослідження оцінювались показники максимального споживання кисню (МСК) та рівень працездатності жінок, особливості соматотипу, а також рівень розвитку окремих фізичних якостей. Рівень МСК та працездатності визначались за допомогою методу велоергометричного тестування.
Визначались динамічна сила м'язів живота (за кількістю піднімання зігнутих ніг та верхньої частини тулуба в положенні лежачи на спині), статична сила м'язів спини (за часом утримання положення лежачи на животі на гімнастичній лаві), стан вестибулярного апарату (за часом утримання пози Ромберга), гнучкості (по величині нахилу вперед в положенні стоячи на сходинці).
В експериметальній групі жінки займалися 2 рази на тиждень з інструктором у спортивному залі школи №14, заняття включали в себе оздоровчу гімнастику з елементами йоги для релаксації та врівноваження психічного стану.
В кінці експерименту знову проводилось тестування та опитування, оброблялися результати та робилися висновки.
ВИСНОВКИ
1. В ході дослідження було опрацьовано 57 літературних джерел з теми дослідження. В ході аналізу науково-методичних матеріалів та досвіду роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді, було визначено, що післяпологовий період - це заключна стадія гестаційного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням і "розквітом" лактаційної функції молочних залоз. Щоб підкреслити важливість даного етапу для здоров'я, його ще іноді називають четвертим періодом пологів. Триває він у середньому 6-8 тижнів - розпочинається відразу після народження "дитячого місця", тобто плаценти, і завершується повним відновленням звичної діяльності статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем. В результаті аналізу літератури ми вияснили, що велике значення фізична культура має в післяпологовий період. Дотримання правильного рухового й гігієнічного режиму допомагає зміцнити організм, підсилює його опірність к багатьом захворюванням. Медичною наукою встановлено, що кількість ускладнень у післяпологовому періоді значно менше в жінок, що займаються фізичною культурою.
2. Було розроблено комплексну методику з відновлення фізичного здоров’я в післяпологовому періоді, що включала в себе комплекс фізичних вправ та вправи на релаксацію (спрямовані на відновлення психо-емоційного стану).
3. В результаті експерименту була проведена оцінка методики по відновленню жінок після пологів. За результатами експерименту нами було встановлено, що спеціальна підготовка жінок після пологів по програмі, що включає фізичні й дихальні вправи з елементами йоги, застосування вправ на релаксацію, дозволяє зберегти та відновити гарну фізичну форму, контролювати вагу, а також зменшити ймовірність психоемоційних розладів. З боку психічного стану в жінок експерирментальної групи були зареєстровані значні позитивні зрушення: спостерігалося значне врівноваження настрою, підвищення загального емоцйного фону, відсутнє занепокоєння, страх перед майбутнім. Таким чином, результати дослідження показали, що відновлення природнім шляхом не забезпечує належного покращення фізичного стану жінок після пологів, проте використання розробленої методики занять оздоровчими видами фізичної культури позитивно впливають на терміни та якість відновлення фізичного та психоемоційного стану жінок після пологів.
Список літератури
1. Гойда Н.Г., Жилка Н.Я. Репродуктивне здоров’я (ситуаційний аналіз)// Мед.-соц. проблеми сім’ї. – 2003. – № 2 (8). – С. 3–14.
2. Моисеенко Р.О. Охрана здоровья матерей и детей в Украине: проблемы и перспективы// Здоровье женщины. – № 3 (15). – С. 8–16.
3. Селуянов В.Н. Технология оздоровительной физической культуры.- М.: Спорт Академ Пресс, 2001.- 172 с.
4. Грец И.А. Индивидуальное программирование занятий оздоровительной физической культурой для женщин 30-40 лет: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04/- Смоленск, 2001. - 26 с.
5. Губарева Е.С. Развитие педагогической технологии в оздоровительных видах гимнастики: Автореф.дис... канд. наук по физ. воспитанию и спорту: 24.00.02./НУФВСУ.-К., 2001.-21 с.
6. Демографічна криза в Україні: проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії /За ред. В. Стешенко. – К., 2001.
7. Загальні основи теорії та методики фізичного виховання.// За редакцією Т.Ю. Круцевіч. - К.: Олімпійська література, 2003. – 442 с.
8. 1ващенко Л.Я. Самостійні заняття фізичними вправами. - К.: Здоров'я, 1998. – 9 с.
9. Сологубова С.В. Новий підхід до методики організації занять оздоровчим шейпінгом с жінками 25 років // Збірник наукових праць «Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту».- №15, 2004. – С. 128-135
10. Уілмер Джек Х., Костілл Девід Л. Фізіологія спорту. - К.: Олімпійська література.- 2001.- 502 с.
11. Купер К. Азробика для хорошего самочувствия. - М.: ФиС, 1989.
12. Куц А.С. Модельные показатели физического развития и двигательной подготовленности населения центральний Украины. - К.:Искра, 1993. – 255 с.
13. Луковська О.Л., Гіркіна (Сологубова) С.В. Сучасний підхід до побудови шейпінгс-тренування жінок зрілого віку // Фізична культура, спорт і реабілітація в закладах освіти: Збірник наукових праць.- Рівне: РДГУ, 2004.- Випуск 2.- С. 107-111.
14. Хоулі Едвард Т., Френкс Б. Дон Оздоровчий шейпінг. - К.: Олімпійська література, 2000.- 367 с.
15. Хоули Эдврд Т., Френкс Б. Дон Руководство инструктора оздоровительного фитнеса.- К.: Олимпийская литература, 2004.- 375 с.
16. Чубакова В.А. Педагогические технологи проведения занятий различными видами оздоровительной аэробики с женщинами молодого возраста (21-35 лет): Автореф. дис.. канд..наук.: 13.0004/ М., 2006.- 23 с.
17. Лад В. Аюрведа для начинающих. М.: «Фаир – пресс», 2006. – 224 с.
18. Иванов М.М. Йога: дыхательная гимнастика. Терапевтические упражнения. Позы. М.: «Харвест», 2007. – 96 с.
19. Пратима Р., Мэриан К. Абсолютная красота. М.: «Сатва», 2003. – 448 с.
20. Рамананта. Дыхательные упражнения и асаны йоги. М.: «Фаир-Пресс», 2004. – 288 с.
21. Спэрроу Л., Уолден П. Практическая энциклопедия йоги. М.: «Эксмо», 2004. – 400 с.
22. Айенгар Г.С. Йога: жемчужина для женщин. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2006. – 448 с.
23. Орлова М.О., Тесло С.М. Йога для беременных женщин. М.: «АСТ», 2006. – 110 с.
24. Персианинова Л.С., Ильина И.В. Справочник по акушерству и гинекологии.- М.: “Медицина” 1980,323с
25. Епифанова В.А. Лечебная физическая культура. Справочник- М.: “Медицина”1988,232с
26. Симкин П., Вэлли Дж., Кепплер Э. Гид по беременности/ Пер. с англ. А. Кудряшева.- М.: ФАИР-ПРЕСС,2000.-576с. -(Популярная медицина).
27. Карин Шутт Энциклопедия младенца: Рождение, уход, питание, развитие, воспитание.- пер. с нем. – М.: АСТ, персей1998.-332с.
28. Грэйс Крайг. Психология развития. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 992с.
29. Барановский А.Ю. Основы домашней медицины. – СПб.: комета, 1997. – 688с.
30. Довідник з акушерства та гінекології/ Степанківська Г.К., Тимощенко Л.В., Михайленко О.Т.та інш.; За ред. Г.К. Степанківської.-К.:Здоров’я, 1997.-с.508-511.
31. Справочник по акушерству и гинекологии / под ред. Г.К. Степанковской. – К.: “Здоров’я”, 1997. – С. 187.
32. Дуда И.В., Дуда В.И. Клиническое акушерство. – Минск, - 1997. –С. 80..
33. Грищенко В.І. Акушерство.– Харків: “Основа”,- 2000.– С. 112.
34. Савельева Г.М., Кулаков В.И., Серов В.Н. и соавт. Современные подходы к диагностике, профилактике и лечению гестоза.-М., 1999.-28с.
35. Багатирьова Р.В., Венцьківський Б.М., Дашкевіч В.Є. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування та діагностика, лікування та профілактика. – Киев, 1999.- 22 с
36. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. - К, 1982г.,556с.
37. Справочник по акушерству й гинекологии. Под ред. Т.М.Савельевой. М. Медицина. 1992 г. 221с..
38. Ведение беременности й родов високого риска. Под ред. Пестриковой Т.Ю. М. Медицина. 1994 г.,336с.
39. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных. - Москва, 1999. – 399с,.
40. Савельева Г.М., Кулаков В.И., Серов В.Н. и соавт. Современные подходы к диагностике, профилактике и лечению гестоза.-М., 1999.-28 С
41. Багатирьова Р.В., Венцьківський Б.М., Дашкевіч В.Є. та співавт. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування та діагностика, лікування та профілактика. – Киев, 1999.- 22 с
42. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. - К, 1982г.,556с.
43. Справочник по акушерству й гинекологии. Под ред. Т.М.Савельевой. М. Медицина. 1992 г. 221с..
44. Ведение беременности й родов високого риска. Под ред. Пестриковой Т.Ю. М. Медицина. 1994 г.,336с.
45. Ведення вагітності і пологів у жінок з неправильним положенням плоду/ А.Ю. Лиманська, С.К. Кульчицький, К.Г. Апресова, С.О. Пап // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - Донецьк, 2006. - Том11, N3. - С. 45-46. - Бібліогр.: с. 46
46. Иглина, Н.Г. Влияние различных факторов на протекание беременности и состояние здоровья новорожденных детей/ Н.Г. Иглина, С.С. Косолап // Валеология. - Ростов н/Д, 2006. - N1. - С. 28-31.
47. Ультразвуковая диагностика в гинекологии. Демидов В.Н., Зыбкин Б.И. Изд. Медицина, 1990,42с.
48. Клиническая ультразвуковая диагностика. Мухарлямов Н.М., Беленков Ю.Н., Атьков О.Ю. Изд. Медицина, 1987,145с.
49. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике. Стрижаков А.Т., Бунин А.Т., Медведьев М.В. Изд. Медицина, 1990.232с.
50. Obstetric Ultrasound – Dr. Joseph S. K. Woo (Hong Kong.) – http://home.hkstar.com/~joewoo/joewoo2.html,52р.
51. Бохман Я. В., Рыбин Е.П. Полинеоплазии органов репродуктивной системы.- СПб.: ООО " Нева-Люкс", 2001.- 240с
52. Воронин К.В., Зелинский А.А. Справочник акушерки.- М.: Триада-Х, 2002.- 240с.
53. Врожденные, перинатальные и неонатальные инфекции: Пер. с англ./ Под ред. А.Гриноу, Дж. Осборна, Ш. Сазерленд.- М.: Медицина, 2000.- 287 с.: ил.
54. Долгов Г.В. Гнойно-воспалительные осложнения в оперативной гинекологии: Прогнозирование, профилактика:Учеб. пособие.-СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2001.- 173 с.: ил.
55. Дуда Вл. И.и др. Гинекология: Учеб. пособие / Вл.И.Дуда и др.- Мн.: Интерпрессервис, Кн.Дом,2002.- 592С.: ил.
56. Дуда В.И. и др. Физиологическое акушерство: Учеб. пособие / В.И.Дуда и др.- Мн.: Вышэйш. шк., 2000.- 448с.: ил.
57. Иглина, Н.Г. Влияние различных факторов на протекание беременности и состояние здоровья новорожденных детей/ Н.Г. Иглина, С.С. Косолап // Валеология. - Ростов н/Д, 2006. - N1. - С. 28-31
ДОДАТКИ
Додаток А
Комплекс ранкової гімнастики для жінки після пологів
Після вранішнього пробудження молодим мамам рекомендується виконувати наступні вправи.
1. Початкове положення — лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, ступні на ліжку паралельно на ширині плечей, руки зігнуті, долоні на потилиці. Вільно прогніть хребет в поясниці над ліжком, а потім щільно притисніть його до ліжка. При цьому повинні добре працювати тазостегнові суглоби. Дихання вільне, рівномірне. Повторите рухи 3-5 разів. Поступово, з наростанням тренованості, доведіть кількість повторень до 10-42 разів виконуйте рухи з великим зусиллям.
2. Початкове положення — те ж. Ковзаючи ступнями по ліжку, витягніть ноги, підніміть руки вгору і поверніться на правий бік. Поверніться в п.п. і виконаєте вправу з повтором на лівий бік. Повторіть рух 2-3 рази в кожну сторону.
Кожна жінка, навіть будучи дуже зайнятою, завжди може приділити 2-4 хв. для подібного переходу від сну до неспання. Така зарядка сприяє зміцненню нервів і поліпшенню кровообігу.
Якщо є час, слід приділити 15-20 хв. (1-2 рази на день) фізкультурі, індивідуально підібравши собі вправи з пропонованих нижче.
Другий комплекс вправ для жінки після пологів
Цей комплекс фізичних вправ розрахований на жінок після виписки з пологового будинку і до 10 дня після пологів.
1. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Зігніть руки в ліктьовому суглобі; упираючись ногами, підведіть грудну клітину — вдих; поверніться в початкове положення, розслабте всі м'язи — видих. Повторіть 3-4 рази.
2. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Підведіть голову, підборіддям торкніться грудей, стопи зігніть (підтягніть на себе). Правою рукою підтягніться до лівої стопи. Поверніться в п.п. Повторюючи вправу, лівою рукою тягніться до правої стопи. Повертаючись в п.п., розслабте всі м'язи, дихання не затримуйте. Повторіть 2-З рази кожною рукою.
З. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. По черзі зігніть праву, потім ліву ноги в колінних і тазостегнових суглобах, ковзаючи стопами. Спираючись на руки і стопи, підніміть таз, втягніть тазове дно і передню стінку живота. Опустіть таз, по черзі розігніть ноги і розслабте м'язи. Повторіть 4-5 разів.
4. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Спираючись на п'яти, потилицю і плечовий пояс, підніміть таз і прогніть спину, ноги не згинайте в колінних суглобах, сильно втягніть тазове дно, поверніться в п.п., розслабте м'язи. Повторіть 4-5 разів.
5. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Розведіть руки в сторони — вдих, поверніться в п.п. — видих. Повторіть 3-4 рази.
6. Початкове положення — лежачи на спині, руки уздовж тулуба. Після глибокого вдиху на видиху підніміть праву, пряму ногу до вертикального положення, опустіть — вдих. Повторіть 5-6 разів кожною ногою.
Додаток Б
Единбурзька шкала післяпологової депресії
Будь ласка, підкресліть відповідь, яка найбільше відповідає тому, як Ви почували себе протягом останнього тижня (не те,як Ви почуваєтесь зараз,а саме протягом останніх семи днів).
1.В мене був хороший настрій, я сміялась і звертала увагу на забавні сторони життя
Так, як і завжди 0
Зараз не зовсім так, як завжди 1
Значно менше, ніж завжди 2
Зовсім ні 3
2.Я дивилася в майбутнє з надією
Так, як і завжди 0
Зараз не зовсім так, як завжди 1
Значно менше, ніж завжди 2
Зовсім ні 3
3.Я звинувачувала себе, коли щось відбувалося не так
Так, в більшості випадків 3
Так, іноді 2
Не дуже часто 1
Ні, ніколи 0
4.Я відчувала тривогу і переживала без явної причини
Зовсім ні 3
Дуже рідко 2
Так, іноді 1
Так, дуже часто 0
5. Я відчувала страх і паніку без явної причини
Так, досить часто 3
Так, іноді 2
Ні, нечасто 1
Зовсім ні 0
6. Я не справлялась з багатьма речами
Так, в більшості випадків я зовсім не справлялась 3
Так, іноді я не справлялась так, як звичайно 2
Ні, в більшості випадків я справлялась досить добре 1
Ні, я справлялась так само добре, як завжди 0
7. Я почувалась нещасною, через те що не могла нормально спати
Так, в більшості випадків 3
Так, іноді 2
Не дуже часто 1
Зовсім ні 0
8.Я відчуваю сум і безпорадність
Так, більшість часу 3
Так, досить часто 2
Ні, нечасто 1
Зовсім ні 0
9.Я була така нещасна, що плакала
Так, більшість часу 3
Так, досить часто 2
Ні, нечасто 1
Зовсім ні 0
10.Мені в голову приходили думки зробити собі шкоду
Так, досить часто 3
Іноді 2
Майже ніколи 1
Ніколи 0
Інструкція до шкали
Мама дитини підкреслює відповіді на питання, які найближче описують те, як вона почувала себе протягом останнього тижня. Потрібно відповісти на всі 10 пунктів.
Як рахувати результати по шкалі Загальна кількість балів підраховується шляхом додавання балів по всіх десяти пунктах. Якщо загальна кількість балів перевищує 12, це вказує на високу ймовірність депресії,але не на її складність. Необхідно звернутись до лікаря та провести повну діагностику Якщо кількість балів від 5 до 11, варто пройти повторний тест через 2–4 тижні, щоб оцінити ступінь покращення чи погіршення симптомів Якщо кількість балів менша 5, ймовірність наявності депресивного розладу мінімальна.
Якщо жінка набрала в сумі менше 12 балів, але отримала 3 або 2 бали в пункті 10, то варто провести повне психіатричне обстеження.
Ця шкала розроблена для того, щоб допомогти визначити ризик післяпологової депресії, але вона не замінює обстеження у лікаря
Перелік умовних позначень, скорочень та символів
см - сантиметри
т.д. - так далі
МСК- максимальне споживання кисню
В.п. - вихідне положення
ППД - післяпологова депресія
кг - кілограм
ВООЗ - Всесвітня Організація Охорони Здоров'я
сек - секунда
мл - мілілітр
РФС – рівень фізичного стану
ВСТУП
За даними Міністерства охорони здоров’я України, аналіз кількісних та якісних рис населення впродовж останнього десятиріччя свідчить, що Україна потрапила у глибоку демографічну кризу, для якої характерні депопуляція, старіння населення та зменшення середньої тривалості життя.
Зрозуміло, в такій ситуації непокоїть стан репродуктивного здоров’я населення, а він є невід’ємною складовою здоров’я нації.
Усе актуальнішими стають проблеми невиношування вагітності, вроджених патологій, зростає кількість безплідних шлюбів і відсоток народження недоношених дітей, дітей із вадами.
Репродуктивно здоровими нині можна назвати осіб, які досягли такого фізичного та психічного стану здоров’я, який уможливлює відтворення здорового покоління. Отже, мова не лише про статеву царину, а й про генетику, ендокринологію, серцево-судинні, інфекційні захворювання. А ще не варто забувати й про шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), які теж позначаються на здоров’ї. Статистика свідчить, що цілком здорових жінок і чоловіків (а чоловіче репродуктивне здоров’я чомусь узагалі здебільшого залишають поза увагою) дуже мало. Здорове немовля не може народитися в сім’ї, яка має проблеми із соматичними й іншими недугами.
Негативні процеси у сфері репродуктивного здоров’я і жінки, і сім’ї загалом зумовлено багатьма чинниками. Це й низький рівень знань про здоров’я, зростання кількості хвороб, які передаються статевим шляхом, збільшення кількості нейроендокринних порушень у жінок репродуктивного віку, ранній початок статевого життя, що провокує зростання онкологічних захворювань у молодому віці (це підтверджено науково) [1].
Хоча термін «здоров’я» еволюціонував і перетворився з поняття, пов’язаного з відсутністю хвороби, у хороше самопочуття, його сприйняття залишається дуже суб’єктивним. В останні роки спостерігається тенденція до поліпшення сприйняття здоров’я серед населення, однак жінки, старші за 45 років, все ще оцінюють своє здоров’я нижче, ніж чоловіки. Так, серед людей, старших за 64 роки, відчуття поганого здоров’я мають 55,1% чоловіків і 67% жінок. Загалом, жінки будь-якої вікової категорії стверджують, що здоров’я в них гірше, ніж у чоловіків. Така різниця між чоловіками й жінками пояснюється не тільки біологічними відмінностями, але, насамперед, соціальною й матеріальною нерівністю статей. Не в останню чергу позначаються різні ролі, які грають чоловіки й жінки, оскільки «умови праці тісно пов’язані зі здоров’ям», а для жінок «подвійне трудове навантаження на роботі й удома негативно впливає на здоров’я». Жінки стверджують, що здоров’я в них гірше, частіше страждають від обмежень, пов’язаних зі станом здоров’я, частіше мають хронічні захворювання: депресію, артрит, ревматизм. Дослідним шляхом доведено, що жінки частіше страждають більш болісними хронічними захворюваннями, такими як люмбаго або фіброма [1].
Жінки більше непокояться через хвороби, оскільки в їхню функції входить турбота про ближніх. Крім того, можна говорити про медикалізацію життя.
На запитання про схильнiсть до хвороб і чоловіки, і жінки відповідають, що більше до них схильні жінки, однак погоджуються з тим, що чоловіки гірше переносять хвороби. Результат дослідів показав, що: «Здоров’я жінок відрізняється, тому що на нього впливають біологічні чинники, але воно відрізняється ще й через соціальні параметри, що призводять до несправедливих відмінностей в стані здоров’я чоловіків і жінок, яких можна було б уникнути» [1].
Виснажені жінки середнього й немолодого віку, говорячи про своє здоров’я, роблять акцент на втомі. Вони представляють різнорідну групу: жінки, що піклуються про когось, хто знаходиться під їхньою опікою, жінки з подвійним робочим днем або важкими умовами праці, що перетворює їхнє життя в зачароване коло, оскільки воно забирає їхній вільний час і безперервно вимотує їх. «Витривалі» чоловіки, говорячи про своє здоров’я, згадують «надлишки споживаних субстанцій» і «життєву модель, сконцентровану навколо роботи» [2].
Кар’єра, домашня робота й соціальна верства грають вирішальну роль для сприйняття свого здоров’я й чоловіками, і жінками. Однак, для жінок характерна «постійна вимогливість до себе». «Рівень вимогливості до себе жінок величезний. Їм завжди потрібно доводити, що вони — найкращі й спроможні, у тому числі й на роботі». Це, визнає він, тримає організм у стані постійного напруження, що впливає на сприйняття здоров’я і «в кінцевому результаті — на емоційні стосунки в сім’ї» [2].
Аналіз стану соматичного здоров’я підлітків свідчить про його негативні тенденції. За останні роки (1991–2000) загальна захворюваність дівчат віком 15–17 років зросла в 1,7 раза, у тому числі на окремі нозології: хвороби сечостатевої системи — у 4,6; розлади менструальної функції — у 4,5; запальні захворювання придатків матки — у 4,6 раза [6].
Експерти ВООЗ наголошують, що більшість хвороб у цей період може спричинити порушення репродуктивного здоров’я у майбутньому.
Низький рівень соматичного здоров’я жінок у період до настання вагітності має наслідки під час вагітності та пологів. Нині у кожної третьої вагітної спостерігаються прояви анемії, у кожної шостої — хвороби сечостатевої системи, у кожної п’ятнадцятої — хвороби системи кровообігу [1, 3].
Такий стан соматичного здоров’я вагітних призводить до зростання ускладнень пологів, загрози материнських і плодово-малюкових втрат. Ці втрати, особливо плодово-малюкові, значною мірою зумовлені також високим відсотком (5–8 %) передчасних пологів.
Аналізуючи статистичні дані стосовно перинатальних втрат та смертності дітей першого року життя слід зазначити, що рівні та структура перинатальної, неонатальної та малюкової смертності протягом 1991–2004 рр. мали різні величини. Так, найвищий показник малюкової смертності мав місце у 1995 р. — 14,7 на 1000 народжених живими.
Перинатальна смертність протягом 1995–1997 рр. сягала 12 на 1000 народжених живими і мертвими. Рівень неонатальної та ранньої неонатальної смертності був найвищим у 1997 р. — 7,7 і 5,6 на 1000 народжених живими відповідно [6].
Високим був також показник материнської смертності — на початку 90-х рр. він становив 39,7–32,4 випадки на 100 тисяч народжених живими.
Вивчаючи структуру малюкової та материнської смертності за статистичними даними та даними спеціальних реєстрів, ми дійшли висновку, що за останні 25–30 років вона суттєво змінилася. Якщо чверть століття тому малюки першого року життя помирали головним чином від хвороб органів дихання та інфекційних захворювань, то на початку ХХІ ст. переважають малюкові втрати від станів, що виникли в перинатальний період та внаслідок вроджених вад.
За результатами вивчення вікової структури померлих на першому році життя встановлено, що 50–60 % із них гине протягом першого місяця життя, у так званий неонатальний період. У ранній неонатальний період (0–6 днів) новонароджені гинуть у 60–70 % випадків від асфіксії та інших гіпоксичних станів. Ця сама причина зумовлює високі показники мертвонароджуваності.
Змінилася також структура материнської смертності. Якщо в першій половині 90-х рр. під час вагітності, пологів та в післяпологовий період жінки помирали від ускладнень соматичних захворювань, так званої екстрагенітальної патології (ЕГП) (33,8 %), абортів (19,2 %), кровотеч (16,4 %) та гестозів (9,4 %), то в останні роки рівень втрати жінок внаслідок абортів та кровотеч суттєво знизився. Спостерігається також певне зменшення материнської смертності, пов’язаної з ЕГП [6].
Наукові дослідження та практичні напрацювання свідчать, що питання збереження репродуктивного здоров’я, зменшення материнських та плодово-малюкових втрат, а тим більше демографічна ситуація виходять далеко за межі медичної галузі і вже давно стали загальнодержавною, міжсекторальною проблемою. Тому з метою їх вирішення було прийнято цілий ряд законодавчих актів, державних, національних, галузевих та регіональних програм: Національна програма “Планування сім’ї” (1995), Національна програма “Діти України” (1996), Цільова комплексна програма генетичного моніторингу (1999), “Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 року (2001), Національна програма “Репродуктивне здоров’я 2001–2005” тощо [1].
Ще однією з особливостей стану здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку є те, що його незадовільний рівень нашаровується на вкрай несприятливу демографічну ситуацію, яку деякі демографи вважають кризовою. І це підтверджується тим, що сучасний історичний період розвитку України характеризується низьким рівнем народжуваності [2].
Незважаючи на певне підвищення народжуваності у 2002–2004 рр., темпи відтворення населення залишаються критичними. Сумарний коефіцієнт народжуваності становить 1,2, тоді як навіть для простого відтворення населення необхідно, аби він був не меншим 2,4 дитини на 1 жінку. На Європейському континенті нижчий, ніж в Україні, коефіцієнт сумарної народжуваності реєструється в Чехії та Болгарії [6].
Якщо внесок молодих матерів (до 25 років) у величину сумарної народжуваності у більшості країн Європи знижується, то в Україні цей показник становить 55 % і є одним із найвищих у Європі.
Внаслідок несприятливих змін у процесах народжуваності на мікрорівні не задовольняється потреба в дітях, а на макрорівні — відбувається деформація вікового складу населення, зменшення його демографічного і трудового потенціалу. Кризовий стан дітородної активності населення буде даватися взнаки протягом життя багатьох поколінь не лише на рівні сім’ї, а й усього суспільства, маючи наслідком хвилеподібну майбутню динаміку чисельності населення і його вікових контингентів, що може перетворитися на відчутну перешкоду для сталого розвитку країни.
Тому було прийнято ряд державних документів щодо “стимулювання” народжуваності. Зокрема, це Указ Президента України від 03.01.2002 р. № 5/2002 “Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні”, постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 161-р “Про затвердження Концепції безпечного материнства” та ін [9].
Відповідні заходи були розроблені та реалізуються також на галузевому рівні. За роки незалежності України були створені та удосконалені такі служби, як планування сім’ї, дитяча та підліткова гінекологія, медико-генетична та дитяча неврологія, неонатологія.
Активно запроваджуються нові медичні та організаційні технології: спільне перебування матері та новонародженої дитини; нові принципи грудного вигодовування; сімейні пологові зали; неонатальні та перинатальні центри; неонатальні тренінгові центри тощо.
Такий комплексний міжсекторальний підхід і впровадження нових медичних та організаційних технологій дали змогу поліпшити рівень здоров’я дітей та жінок і в кінцевому результаті — зменшити плодово-малюкові втрати та знизити материнську смертність.
Проте досягнуті показники залишаються все ж гіршими, ніж в інших країнах Європи. Тому для подальшого покращення стану здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку необхідні значні інвестиції, раціональне використання наявних ресурсів та приведення якості надання медичної допомоги у відповідність до стандартів ВООЗ, а головне — потрібно сформувати у населення розуміння необхідності збереження власного здоров’я [4].
Важливим впробуванням для організму жінки є вагітність та народження дитини. Протягом дев’яти місяців організм жінки, всі його органи та системи, кожна клітинка працювали на те, щоб виносити та народити дитину. Вчені вважають, що післяпологовий період – це заключна стадія дуже складного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням та розквітом лактаційної функції молочних залоз. Його ще іноді називають четвертим періодом пологів, щоб підкреслити значимість даного етапу для здоров’я жінки.
Триває післяпологовий період у середньому 6-8 тижнів, розпочинаючись відразу після народження дитячого місця (плаценти) і закінчуючись завершенням зворотного розвитку статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем організму.
Після відділення плаценти знижується рівень гормонів естрогену і прогестерону. Починають у великій кількості вироблятися гормони, необхідні для лактації, такі як окситоцин і пролактин. У жінки набухають і збільшуються груди, у них виробляється молозиво, а потім молоко.
Відразу після пологів матка важить 1000-1200 грам. До кінця першого тижня післяпологового періоду її маса зменшується до 500-600 грам, другого – до 350 грам, третього – до 200 грам. В кінці післяпологового періоду маса матки складає 60-70 грам. Зворотний розвиток матки супроводжується процесом відновлення її слизової оболонки. Не плацентарні ділянки внутрішньої поверхні матки завершують епітелізацію вже на 10 добу після пологів. Матка продовжує скорочуватися, при цьому жінка може відчувати легкі перейми, особливо під час годування грудьми, коли дитина інтенсивно ссе. Під час скорочення ушкоджена поверхня на стінці матки, що виникла після відторгнення плаценти, починає гоїтися.
З рани виходять післяпологові виділення, що складаються з крові, часточок тканини і кров'янистого секрету. Кров'янисті виділення виявляються в жінки перші два дні. Вони можуть бути досить активними, сильніші, ніж у перші дні місячних. Після цього виділення стають кров'янистими-серозними і зовсім серозними. Повністю слизова оболонка матки відновлюється лише за 6-8 тижнів. Приблизно такий час потрібний і для відновлення звичної роботи яєчників, м’язів піхви та тазового дна.
Складні зміни у нервовій та ендокринній системі викликають «немотивовані» зміни настрою (плаксивість, депресію, нервозність) жінки.
Великі перебудови торкаються ендокринної системи. З жіночого організму пішов орган ендокринної системи - плацента, що підтримував на необхідному рівні не тільки гормони маляти, але й регулював гормональний баланс в організмі жінки. Залози внутрішньої секреції теж змінюються - вони зменшуються в розмірах, тому що під час вагітності й пологів працювали з великим навантаженням. Однак, зберігається на високому рівні робота гормонів, які повинні забезпечувати лактацію. Змінюються молочні залози. Вони як би підбудовуються під годівлю саме тієї дитини, що народилася в цієї мами. Почавши з декількох крапельок молозива, організм поступово вчиться виробляти молоко, що відповідає віку й потребам маляти. Процес установлення лактації займає досить довгий термін і повинен завершиться настанням стадії зрілої лактації.
Як уже було зазначено вище, ці зміни не можуть відбутися швидко. Перехідний період, час відновлення всіх функцій і стабілізації нового стану - лактації, триває близько 6 тижнів. Однак, наскільки успішно він буде проходити, дуже залежить від того, якими минули пологи.
Біологічно нормальні пологи припускають, що в організмі жінки спрацьовують механізми, що допомагають їй відновлюватися легко й без проблем. Ці механізми включаються, якщо пологи відповідають природній схемі.
Мета дослідження: обґрунтувати сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді.
Об'єкт дослідження: методика реабілітації жінок у післяпологовому періоді.
Предмет дослідження : засоби і методи реабілітації жінок у післяпологовому періоді.
Суб'єкт дослідження: жінки у післяпологовому періоді.
Завдання дослідження:
Проаналізувати науково-методичну літературу, досвід роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді.
Підібрати методику занять оздоровчими видами гімнастики з жінками після народження дитини, та визначити основні проблеми жіночого організму в післяпологовому періоді.
Оцінити ефективність підібраного комплексу на відновлення стану здоров’я жінок після пологів.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, функціональні тести, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Гіпотеза дослідження: можна припустити, що методика відновлення жінок в післяпологовому періоді повинна містити в собі комплексні заходи з фізичної та психоемоційної реабілітації.
Теоретична значимість : методика занять для оптимізації фізичного та психічного стану жінки у післяпологовому періоді (протягом 6-8 тижнів після пологів) детально розроблена, її застосування сприяє повноцінному відновленню функціонального стану організму після народження дитини.
Практична значимість : результати роботі стануть у нагоді фахівцям з акушерства та фізичної реабілітації для відновлення жінок після вагітності та пологів.
РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
Дата: 2019-05-28, просмотров: 247.