| № дослід. | Код ПІБ |
До Після | різність | Абсолютне значення різності | Ранговий номер різності | |
| 1 | К.Л | 48 | 38 | -10 | 10 | 12.5 |
| 2 | Б.В | 48 | 41 | -7 | 7 | 10.5 |
| 3 | М.О | 44 | 32 | -12 | 12 | 14 |
| 4 | П.А | 42 | 37 | -5 | 5 | 8 |
| 5 | Ч.Т | 42 | 35 | -7 | 7 | 10.5 |
| 6 | О.В | 31 | 28 | -3 | 3 | 4 |
| 7 | Б.О | 42 | 37 | -5 | 5 | 8 |
| 8 | П.І | 51 | 48 | -3 | 3 | 4 |
| 9 | К.Н | 42 | 43 | -1 | 1 | 2 |
| 10 | Т.І | 24 | 20 | -4 | 4 | 6 |
| 11 | К.В | 29 | 29 | 0 | 0 | 1 |
| 12 | П.Є | 43 | 40 | -3 | 3 | 4 |
| 13 | В.В | 49 | 39 | -10 | 10 | 12.5 |
| 14 | К.М | 27 | 23 | -5 | 5 | 8 |
| СУМА | 105 | |||||
СПК в колективі
З даної таблиці ми бачимо що Т емпіричне даному випадку дорівнює нулю, що свідчить що наші зсуви типові. В нашому випадку рангових здвигів з більш рідким знаком не зустрічається, що може говорити про ефективність тренінгу на СПК в класі. Т критичне ми з’ясовуємо по таблиці VI додаток 1 Т для n= 14
Т емпіричне = 0 Т критичне = 
p<
Ці показники свідчать, що зсув є, і потрапляє він в зону значення. Н0 відхиляється, а Н1 приймається. Це говорить що тренінг є єфективним методом оптимізації СПК
Таблиця 3.2
Розрахунок при зрівнянні вимірів в контрольній групі:
| № дослід. | Код ПІБ |
До Після | різність | Абсолютне значення різності | Ранговий номер різності | |
| 1 | К.Г | 17 | 16 | -1 | 1 | 1 |
| 2 | М.А | 18 | 17 | -1 | 1 | 1 |
| 3 | П.І | 19 | 22 | +3 | 3 | 3 |
| 4 | Я.О | 19 | 25 | +6 | 6 | 6 |
| 5 | К.Т | 20 | 17 | -3 | 3 | 3 |
| 6 | Б.О | 25 | 24 | -1 | 1 | 1 |
| 7 | З.І | 31 | 30 | -1 | 1 | 1 |
| 8 | П.Є | 32 | 16 | -16 | 16 | 16 |
| 9 | Б.С | 35 | 44 | +9 | 9 | 9 |
| 10 | П.А | 35 | 21 | -14 | 14 | 14 |
| 11 | П.Н | 35 | 38 | +3 | 3 | 3 |
| 12 | Н.І | 36 | 41 | +5 | 5 | 5 |
| 13 | К.Н | 40 | 52 | +12 | 12 | 12 |
| 14 | Г.Т | 44 | 48 | +4 | 4 | 4 |
| 15 | Ш.Г | 48 | 33 | |||
| Сума | 105 | |||||
Т емпіричне = 62 Т критичне =
p<
Таблиця 4.1
| Зона значності | невизначеності | Зона не значності |
| 15 | 62 | 25 |
З даної таблиці видно, Т емпіричне потрапляє в зону не значності, в даному випадку Н 0 підтверджується, а Н1 відхиляється.
Висновки і рекомендації:
В результаті проведеного дослідження ми вивчили напрямок і інтенсивність впливу тренінгу на соціально-психологічний клімат в колективі. Це дозволяє нам вважати теоретичну задачу даного дослідження повністю виконаною.
Отримані результати дозволяють нам сказати, що дійсно соціально-психологічний клімат в колективі це дуже складне явище і тренінг виявився ефективним методом оптимізації даного феномену.
З таблиці № 3.1видно, що в експериментальній групі
Т емпіричне = 0 Т критичне = , це говорить про те що зроблена нами робота була ефективною, значною.
З таблиці №3.2 видно, що в контрольній групі
Т емпіричне = 62 Т критичне = , що підтверджує нашу гіпотезу
Зроблені висновки дозволяють намітити наступні можливі шляхи покращення психологічного клімату:
Рішення питань, зв'язаних з оптимізацією системи внутрішньоколективних відношень:
· проведення Діагностичні програми. Виявлення рівня та якості комунікативності. Якщо низький рівень – розробити корекційну програму. Адже від уміння спілкуватись залежить, насамперед, майбутнє кожної особистості;
· Психологічне консультування як учнів так і вчителів, з ціллю виявлення того, що необхідно підвищувати, щоб взаєморозуміння було продуктивнішим;
· Соціально – психологічний тренінг як спосіб підвищення й розвитку психологічної атмосфери в колективі.
· Роботи по згуртуванню членів колективу;
· проведення роботи по оптимізації взаємин керівництва з членами колективу.
· Створіть установки: у спокійному стані будь-які завдання вирішуються більш успішно, чим коли людина емоційно збуджена.
· Якщо перед вами поставлена велика кількість завдань, а часу для їхнього рішення немає, намагайтеся розмістити ці завдання по ступені їхньої значущості або важливості.
· Ніколи не говоріть про себе погано: особливо уникайте приписувати собі негативні риси - "дурний", "потворний", "нездатний", "невдаха", "невиправний".
· Практикуйтеся в спілкуванні. Насолоджуйтеся відчуттям тієї енергії, якою обмінюються люди при спілкуванні – усі вони такі несхожі й різноманітні.
· У спілкуванні з людьми, що викликають негативні емоції, намагайтеся уявити собі, що й вони можуть відчувати страх і невпевненість, і постарайтеся їм допомогти.
· Якщо перед вами стоїть ціль, яку необхідно досягти, треба підготувати додаткові цілі (запасні варіанти дій), які могли б компенсувати невдачу в першому випадку.
· Не залишайте без уваги кожен свій успішний крок і не забувайте підбадьорити й похвалити себе. [24]
Висновки
Соціально-психологічний клімат це якісна сторона міжособистісних відносин що виявляються у вигляді сукупності психологічних умов, сприяючих або перешкоджаючих продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі.
У цей час ця проблема дуже актуальна і перспективна, оскільки зростають вимоги до психологічного включення людини в ту чи іншу діяльність. Особливо ця проблема актуальна в управлінській діяльності. Як затверджують успішні менеджери (Л.Якоха «кар'єру менеджера» для створення і процвітання фірми необхідно, щоб люди службовці в цій установі відчували себе «командою». Однією з ознак «команди» є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з най важливіших показників, що колектив «команда» є хороший соціально-психологічний клімат. Тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.
Яскравим методом для оптимізації соціально-психологічного клімату є соціально-психологічний тренінг, він сприяє збільшенню неформальних зв'язків, створенню дружніх відносин; вирішенню проблемних ситуацій, обговорити і вирішити які не вистачає часу в робочій діяльності; зняттю напруження після робочого дня; проясненню для кожної людини його цінностей, мотивів, життєвої стратегії. Соціально-психологічний тренінг сприяє розкриттю людини, як індивідуальності, особистості, тобто людина знімає «маску» просто службовця і дізнається, що навіть на роботі він може залишатися самим собою.
Таким чином, соціально-психологічний тренінг може надати реальну допомогу в формуванні доброзичливого, ефективного, оптимального соціально-психологічного клімату в організації, що буде сприяти розвитку класу, що і було показано в даному дослідженні.
Література
1. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Педагогика, 1980.-С.85.
2. Алешина Ю.Е. и др. Спецпрактикум по социальной психологии: опрос, семейное, индивидуальное консультирование. - М.: Изд-во Московского унта, 1989,-89с.
3. Аникеева Н.В. Психологический климат в коллективе. - М.: Педагогика, 1989.-246с.
4. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). – К., 1995
5. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. -М.: Прогресс, 1988.-400с.
6. Бойко В.В., Ковалев А.Г., ПанферовВ.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. - М: Мысль, 1983.-207с. Бурлачук Л., Морозов С. Словарь-справочник по психологической диагностике. -К.: Освіта, 1989.-С.58-73.
7. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: (Учебное пособие для студентов старших курсов психологических факультетов, отделений университетов К.: Укртехпрес, 1997.-216с.
8. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. - Київ: Міжвід. наук.-практ. центр "Психодіагностика й диференційоване навчання", 1994. - 208 с.
9. Деркач А.А. Рабочая книга практического психолога. Технология эффективной профессиональной деятельности. - М.: Красная площадь, 1996.-400с.
10. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. - М.: Мысль, 1979.-С60.
11. Донцов А.И. Психология коллектива. - М.: Мысль, 1984.-4.1.
12. Дружинин В.В., Контров Д.В., Контров М.В. Введение в теорию конфликта. -М.: Наука. 1989.-С.65-67.
13.Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. -
Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. - 168с.
14. Жуков Ю.М. Проблемы измерения точности межличностного
восприятия // Вестник Моск. Ун-та. Сер. Психология, 1978,№1,
С.26-29.
15. Журавлев А.Л. диагностика межгрупповых отношений в условиях изменения форм собственности // Психологический журнал. 1992. №4. С.67-69.
16. Журавлев А.Л. Социально-психологические проблемы управления // Прикладные проблемы социальной психологии / отв.ред.Е.В.Шорохова и В.П.Левкович. - М.: Наука, 1983. -С. 173-188.
17. Журавлев А.Л. Стиль руководства для управления социально-психологическим климатом производственного коллектива / отв.ред. Е.В.Шорохова и О.И.Зотова. -М.: Наука, 1979. -С.137-139.
18. Задорожнюк И.Е., КитовА.И., Малахов С.В. Экономическая психология выходит на новые рубежи // Психологический журнал. 1993. №2.С. 137-139.
19. Зигерт В., Ланг Л, Руководить без конфликтов: сокр.пер.с нем. -М.:
20. Карамушка Л.М., «Психологічне управління»;К, Міленіум; 2003 р., -344с.
21. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: навчальний посібник. -К.: МАУП. /о. 76с.
22.. Корeкційно-розвивальна програма "Почуття власної гідності" // Шкільний психолог. 1999. №3 С.12-1557. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. -Минск, 1976 – 235 с.
23. Кричевский Р.Л. Если Вы - руководитель: Элементы психологии менеджмента в повседневной работе. -М.: Дело, 1993.-352с.
24. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы: теоретический и прикладной аспекты. - М.: Изд-во МГУ. - 207 с.
25. Кроник А.А. Межличностное оценивание в малых группах. - К.: Наукова думка, 1982.-352с.
26. Кузьмин Е.С., Волкв И.П., Емельянов Ю.Н. Руководитель и коллектив. -Л.: Лениздат, 1974.-167с.
27. Кузьмин Е.С., Волков И.П., Свенцицкий А.Л. Социально-психологические методы регулирования взаимоотношений в трудовом коллективе // Проблемы разработки планов социального развития на промышленных предприятиях / Под общ.ред.В.В.Блинова. -Л.: Наука, 1967.-С.60-73.
28. Кукосян О.Г. Профессиональные особенности первого впечатления // Вопросы психологии познания людьми друг друга в общении / отв.ред.О.Г.Кукосян. -Краснодар: КГУ, 1978.-С.118-135.
29. Коломийський Н.Л. Психологічна культура менеджменту та проблеми добору та навчання керівних кадрів освіти // Потенціал управлінських систем: питання формування і розвитку. - 4.1.-К., 1993.
30. Ложкин Г.В «Психологический климат трудового колектива», К; 1988г
31.Лозниця В.С., «Психологічний менежмент»;с.512 Київ, МАУП с.200.
32. Лебедев А.Н. Социально-психологические проблемы формирования коллектива производственно-комерческой фирмы // Психологический журнал - 1994.-№5.-С.22-29.
33. Людмила Анн «Психологический тренинг с подростками»- М, 2003 год.
34. Максимова В.А. Связь психологического климата в коллективе с эффективностью // Социальная психология и социальное планирование / Под ред.Е.С.Кузьмина и А.А.Бодалева. - Л.: ЛГУ, 1973.-С.28-33.
35. Марченко В.В. Социальная психология предпринимательства. -Ярославль, 1996.-214с.
36. Матюша І.К. Особистість і колектив як цілісна гармонійна система (психолого-педагогічний аспект): Навч.-метод. посібник. - К, 1997.- 188с.
37. Методология и методы социальной психологии / Под ред.Е.В.Шороховой.-М.: Наука, 1977.-246с.
38. Методики социально-психологической диагностики личности в группе, - М., 1990 г.
39. Москвичов С.Г. О личности руководителя и мотивации его деятельности: учебное пособие. - К.: Дип.ин-т подг. Менеджеров.-1991.-96
40. Мясищев В.Н. Социальная психология и психология отношений. -проблемы общественной психологии. -М., 1995.-С. 146-147.
41. Новиков В.В., Забродил Ю.М. Психологическое управление производственной организацией. - М.: Ассоциация практических психологов ССС, хозрасч. коне, внедр. центр по социальным и экон. вопр., 1990.-245с.
42.Обозов. Н.Н., Щекин. Г.В, « Психология работы с людьми» (совети руководителю) - Киев, 1990г, с.66-67.
43. Петровский А.В. О некоторых феноменах межличностных взаимоотношений в коллективе // Методология и методы социальной психологии / отв.ред. Е.В.Шорохова. - М.: Наука, 1977.-С.136-147.
44. Парыгин Б.Д. Социально-психологический климат в коллективе Л.: ЛГУ, 1981, С. 11.
45. Платонов К.К. О формировании психологического климата в коллективе.- Среднее спец. Образов. 1977.-№2.-С.45.
46. Промышленая и социальная психология под редакцией Свинецкого А.Л, Кузьмина Е.С., - Л; издательство Ленинградского университета 1982, 204 с.
47. Программы психологической корекционно-розвивающей роботы в образовательных учереждениях., под ред.. Зиновевой. СПб 1999г.
48. Психологическая теория коллектива / Под ред. А.В. Петровского. -М.: Наука, 1979.-239с.
49. Рай Л «Розвиток навичок тренінгу» Пітер 2002 рік.
50. Райгородський Д.Я., «практическая психодиагностика» - Самара; Издат. дом. БАХРАХ-М, 2002 год-672 ст.
51. Русалинова А.А. Некоторые характеристики руководителя как субъекта управления трудовым коллективом // Трудовой коллектив как объект и субъект управления / Под ред. Пашкова. - Л.: ЛГУД980.-С.97-113.
52. Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления. — Л.: ЛГУ, 1986.476с.
53. Сопиков А.П. Механизмы эмпатии // Вопросы психологии познания людьми друг друга и самопознания. - С.89-95.
54. Социальная психология под редакцией Столяренко А.М; -М., 2001 год.
55. Торн К, Маккей Д, «Тренінг » Настільна книга тренера Пітер 2001 год.
56.Цигульська Т.Ф «Про типологію конфліктів» (конфлікти в суспільстві діагностика та профілактика) – К., Чернівці, 1995 рік.
57. Шепель В.М. Управленческая психология. - М.: Экономика, 1984.-246с.
58. Шмуратов А.Г., «Конфлікт і згода».- К; Чернівці, 1995 рік.
Додаток 1
Дата: 2019-05-28, просмотров: 251.
