Глава I. Теоретичне дослідження проблеми порушення поведінки у підлітковому віці

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Вступ

Важке економічне становище та соціальні кризові процеси привели наше суспільство до серйозних труднощів, конфліктів, злочинності. Особливо важко в цей період виявилося підліткам.

В підлітковому віці одним із видів відхильной поведінки є агресивна поведінка, нерідко приймають ворожу форму (бійки, зневаги). Для деяких підлітків участь в бійках, затвердження себе з допомогою кулаків являється усталеної лінією поведінки, на це все може впливати низький рівень самооцінки. Ситуація усугубляється нестабільністю суспільства, міжособистих та міжгрупових конфліктів. Знижується вік виявлення агресивних дій. З’являються все нові види поводження, що відхиляється: підлітки беруть участь у політичних організаціях, в організаціях екстремістів, співробітничають з мафією, займаються проституцією і сутенерством.

Ріст агресивних тенденцій у підлітковому середовищі відбиває одну з найгостріших соціальних проблем соціального суспільства, де за останні роки різко зросла молодіжна злочинність підлітків. При цьому тривожить факт збільшення числа злочинів проти особистості, що волочуть за собою тяжкі тілесні ушкодження. Участилися випадки групових бійок підлітків, що носять запеклий характер.

Дорослим не знаючим вікову психологію, здається, що в умовах життя і діяльності дитини, що стали підлітком, нічого істотного не змінилося, але ж вони чекають від них розуміння, довіри. Якщо ж дорослі не вважаються з тим, що підліток уже не маленька дитина, то з його боку виникають образи і різноманітні форми протесту - брутальність, упертість, неслухняність, замкнутість, негативізм. Для виховання впевненості в собі, захищеності, здатності сприймати себе членом родини, колективу, суспільства в цілому необхідна достатня інтенсивність спілкування, взаємодії з навколишніми. Підліток повинний зазнавати почуття, що навколишні його підтримують, що і дає йому впевненість у собі. Але це можливо лише в тому випадку, якщо дорослі з дитинства оточують дитини увагою і підтримкою. Якщо це почуття з дитинства не сформувалося, то замість нього формується невпевненість, тривожність, агресія. Ці риси стають характерними для особистості і впливає на весь лад думок, хід мислення, характер сприйняття й оцінки навколишнього.

Це обумовлює актуальність нашої проблеми, тому що підлітковий вік - це вік кипучої енергії, бурхливої активності, ініціативності, допитливого розуму, жадібного прагнення до пізнання нового середовища спілкування, що супроводжується проявом самооцінки і різних форм агресії.

Ціль дослідження полягає в проведені порівняльного аналізу рівня самооцінки та прояву агресії у підлітків, що навчаються в загальноосвітній школі та підлітків, що навчаються в ПТУ.

Гіпотеза дослідження Ми припускаємо, що у підлітків які навчаються в ПТУ і тих, які навчаються у школі відрізняється рівень самооцінки і агресії.

Предмет:

Об'єкт: агресивна поведінка та самооцінка підлітка.

Задачі дослідження:

теоретичне дослідження проблеми агресивної поведінки у підлітків;

експериментальне дослідження проблеми агресивної поведінки у підлітків;

розробка корекційної програми.

Глава I. Теоретичне дослідження проблеми порушення поведінки у підлітковому віці

Біологічні.

На думку цих авторів, ключова роль у розвитку агресії належить індивідуальним, особистісним детермінантам. Під ними розуміють передумови для виникнення та розвитку агресії, зосереджені в основному в стійких рисах характеру та схильностях потенційних агресорів. Часто в агресії велику роль відіграють атрибуції відносно намірів інших. Коли люди вважають, що незрозумілі дії інших викликані дурними намірами, смороду швидше за усі відплатять їм тім же самим, ніж коли смороду розуміють, що ці дії викликані зовсім іншими мотивами. Подібні випадки викликають інтерес до наступної особистісної характеристики - тенденції переписувати іншим ворожі наміри, навіть якщо таких намірів і немає. Ця тенденція відома як атрибуція ворожості. Це може привести індивіда до більш частих, ніж звичайно, агресивним зіткненням з іншими. Деяку роль у причинах агресивної поведінки відіграють і такі риси, як дратівливість та емоційна чутливість. Відмічений взаємозв'язок між тенденцією відчувати сміттям та відповідати агресією. Люди, відчуваючи провину, також відчувають гнів та ворожість - смороду сердяться на самих собі за ті, що своєю поведінкою примусили собі засумніватися у власній цінності. Таке відчуття потім переноситися на тихнув, через кого виникла провина.

Значимість соціальних детермінант обумовлена тім, що сама агресія не виникає в соціальному вакуумі. На агресивну поведінку впливають присутність та дії інших людей з соціального оточення. Найбільш пильну увагу психологів приваблює така соціальна передумова агресії, як фрустрація, тобто блокування цілеспрямованих реакцій. Пересічення одним індивідом цілеспрямованої поведінки іншого може виявитися детонатором агресії. Друга специфічна передумова агресії - вербальний чи фізичний напад. Пряма провокація фізичними діями часто викликає аналогічну відповідь. Вербальна провокація також може викликати агресивні дії. Наявність проблемних провокацій говорити про те, що агресія - це процес взаємодії по меншій мірі двох людей. Тобто агресія виникає не в соціальному вакуумі, а являється відповіддю на реальні або придумані дії та наміри інших людей. Розрізняють типи ординарної і парадоксальної соціалізації агресії.

Ординарна - безпосереднє засвоєння навичок агресивної поведінки і розвитку агресивної готовності особистості, або в результаті прямого, діяльного досвіду, або - як наслідок спостереження, скоює на особистість навіть більший вплив, ніж безпосередній діяльний досвід.

Парадоксальна - при даному типі агресії відповідні зміни особистості відбуваються поза залежністю від наявності безпосереднього досвіду агресивної взаємодії або спостереження агресії. У даному випадку агресивність формується внаслідок значного досвіду пригнічення можливостей самореалізації (пригнічення здійснюється поза агресивним контекстом, без прояву фізичної або вербальної агресії без ворожості, навпаки, блокування актуальних особистісних потреб пов'язано з зайвою “ турботою” про дитину, розпещеністю, гіперопікою).

Агресію не завжди викликають слова або вчинки інших людей. Вона може статі наслідком дії особливостей середи (зовнішня детермінанта). Найбільш сильний вплив можуть чинити параметри фізичної середи, які створюють дискомфортні умови - спека, гамір, тіснота, забруднене повітря. Також сюди можна віднести засоби масової інформації. Дослідження показали, що вплив екранного насилля підкріплює агресивність, знижує контроль над агресивними реакціями.

Також агресивну поведінку можуть викликати і біологічні процеси. У цьому випадку мова іде про біологічну детермінанту агресивної поведінки. Тобто на агресію впливають такі фактори, як захворювання головного мозку, особливості психодинамічних якостей людини та інше.

Мі вважаємо, що в даному параграфі також треба роздивитись фактори, що обумовлюють агресивну поведінку, тобто з'ясувати, як люди стають схильними діяти агресивно по відношенню до інших.

Корекційна робота з профілактики поводження, що відхиляється, з підлітками має свої особливості. На початкових етапах не показані групові форми. Не говорячи вже про практично неминучу негативну консолідацію підлітків у групі, індивідуальна робота з підлітком є більш ефективної. Із самого початку, паралельно, необхідно починати роботу з родиною. Після діагностики сімейних відносин і ступеня їхній дисгармонічності повинна випливати психо-корекційна робота як індивідуальна, так і групова. Але основний акцент варто робити на індивідуальній роботі з підлітком. Зовсім неефективними виявляються загальні бесіди про необхідність "добре поводитися".

Особливе місце в корекційній роботі варто приділяти формуванню кола інтересів підлітка також на основі особливостей його характеру і здібностей. Необхідно прагнути до максимального скорочення періоду вільного часу підлітка - "часу дозвільного існування і неробства" за рахунок залучення до позитивно формуюча особистість заняттям: читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом і т.д.

При непродуктивній діяльності в період вільного часу - неминуче швидке повернення підлітка в асоціальну компанію і рецидив делінквентной.

Виходячи з того, що розвиток дитини здійснюється в діяльності, а підліток прагне до затвердження себе, своєї позиції, як дорослий, серед дорослих, то необхідно забезпечити включення підлітка в таку діяльність, що лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час створює можливості підлітку реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.

Д.И. Фельдштейн виділив соціально визнану і соціально схвалювану діяльність. Психологічний зміст цієї діяльності складається для підлітка в тім, що беручи участь у ній, він фактично прилучається до справ суспільства, займає в ньому визначене місце й утримує свою нову соціальну позицію серед дорослих і однолітків. У процесі цієї діяльності підліток визнається дорослими, як рівноправний член суспільства. Це створює оптимальні умови і для реалізації його потреб. Така діяльність надає підлітку можливість розвитку його самосвідомості, формує норми його життєдіяльності. Але методи і принципи такої діяльності вимагають значного коректування при включенні в неї підлітків, що відрізняються підвищеною агресивністю. Насамперед необхідна організація системи розгорнутої діяльності, що створює жорсткі умови і визначений порядок дій і постійний контроль. За умови послідовності, поступовості прилучення агресивних підлітків до різних видів соціально визнаної діяльності - трудовий, спортивної, художньої, організаторський і інших, - важливо дотримувати принципи суспільної оцінки, наступності, чіткого побудови цієї діяльності.

Діагностуючий експеримент

Експеримент включає кілька серій.

В першій серії нашого експерименту ми провели анкетування підлітків в контрольній та експериментальній групах. Результати анкетування свідчать про те, що серед підлітків, які навчаються у загальноосвітньої школи, не відмічалось високого рівня агресивної поведінки, вони більш впевнені в собі, вважають себе більш признаними і прийнятими в групі своїх ровесників. Тоді як серед підлітків експериментальної групи (до якої вийшли учні ПТУ) виявляється більше агресивних підлітків, агресія яких спрямована в більшій мірі на оточуючих їх людей і в меншій-на себе. По відповідям, які дали підлітки які навчаються в ПТУ можна побачити, що у деяких з них низький рівень самооцінки який впливає на їх поведінку і ставлення до себе.

В другій серії нашого дослідження ми провели методику по виявленню форм агресивної поведінки Басса та Дарки.

Ціль: досліджувати рівень агресивності в підлітків Олександрівської ЗОШ №1 і Олександрівського ПТУ - 148

Таблиця 2.1 Форми прояву агресивної поведінки (контрольна група).

Ф.И.	Форми прояву агресії
Ф.И.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Ельцова О. Белоу С. Рогоза Е. Козячий Юл. Соколов В. Марченко Р. Трегуб А. Криволенко А. Ракоед М. Леус А. Кравченко О. Яценко О. Онипко Св. Крайній В. Пиріг.Т. Крилова.І. Мочалова Т. Балбатун. Ок. Хмеляєва.Т. Дєнісєнко.В. Московчєнко.І. Ярошенко. Евг. Курена.І. Краіній. В Трофанчук. Св.	3 6 3 5 3 2 8 5 3 1 7 3 3 3 2 5 6 6 8 7 5 2 1 3 8	4 1 4 5 2 1 2 4 2 1 3 2 4 4 5 2 1 1 2 4 5 2 1 4 4	3 4 2 2 4 2 2 2 2 4 3 2 3 3 2 5 4 2 4 3 2 1 3 3 3	3 3 1 2 1 4 2 3 1 2 1 1 4 3 2 3 3 2 3 4 2 1 2 3 1	1 1 6 2 2 1 1 4 1 2 2 1 2 1 4 4 1 1 2 1 2 1 1 1 2	1 1 5 3 1 4 4 2 5 1 3 5 1 1 2 4 1 2 2 3 1 3 5 1 1	4 7 2 2 2 4 6 2 4 6 1 4 6 4 2 4 7 4 4 5 4 11 2 4 2	4 4 6 1 5 4 7 4 6 6 5 6 6 4 5 4 4 4 3 4 2 1 3 4 4	10 17 7 9 9 8 16 9 9 12 11 9 12 10 6 14 17 12 16 15 11 14 6 10 13	2 2 11 5 3 5 5 6 6 3 5 6 3 6 6 8 2 3 4 4 3 4 6 6 3

Таблиця 2.2 Форми прояву агресії (експериментальна група)

Ф.И.	Форми прояву агресії
Ф.И.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Осташеня. А Слівная.М. Долгополова.А. Копєіко.А. Оленіченко.Ю. Васіліна.І. Васілєнко.Т. Грібоєдова.А. Аносова. Св. Жидко. Ок. Мукаіда.В. Стаднічєнко.О. Караянов. Дм. Галясік.Я. Жмура.Г. Бабешко.І. Борісенко.Л. Анюхіна.Т. Солодовнік.Е. Рубцова.Е. Сорокіна. Єк. Трофімовскій.Р. Осадчій.А. Грязнов. Дм. Міменко.С.	4 5 5 6 7 7 3 6 4 7 10 3 7 7 8 1 9 8 6 5 8 8 7 4 8	6 3 5 3 1 2 4 1 1 2 4 2 3 2 2 1 3 1 3 3 4 3 2 3 1	4 10 2 4 3 3 2 2 2 4 9 2 3 3 2 3 9 5 4 10 5 10 4 3 5	2 4 2 2 2 2 1 2 1 2 3 1 1 3 2 2 2 1 2 4 0 4 2 0 1	6 2 2 1 3 1 6 1 2 2 3 1 2 4 1 1 3 2 1 2 1 4 2 4 2	7 7 3 3 3 5 5 6 6 3 3 5 3 5 4 5 4 6 3 7 6 5 3 3 6	7 4 2 2 5 2 2 4 4 6 6 4 1 6 6 2 7 5 2 4 5 10 6 5 5	5 5 1 2 7 1 6 3 2 3 4 6 5 7 7 3 3 3 2 5 4 5 3 7 3	15 19 9 12 15 12 7 12 10 17 25 9 11 16 16 6 25 18 12 19 18 28 17 12 18	13 9 5 4 6 6 11 7 8 5 6 6 5 9 5 6 7 8 4 9 7 9 5 7 8

Позначення в таблиці:

фізична агресія

непряма агресія

роздратування

негативізм

образа

підозрілість

почуття провини

вербальна агресія

індекс агресивності

10 - індекс ворожості

Процентні показники форм прояву агресії представлені в наступних таблицях.

Таблиця 2.3 Процентні показники форм прояву агресії (контрольна група)

Ф.И.	Форми прояву агресії
Ф.И.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Ельцова О.	30	44	27	30	12.5	8	31	44	29	10
Белоус С.	60	11	36	30	12.5	8	38	44	50	10
Рогоза Е.	30	44	18	10	75	41	15	66	20	55
Козячий Юл.	50	55	18	20	25	25	15	11	26	25
Соколов В	30	22	36	10	25	8	15	55	26	15
Марченко Р.	20	11	18	40	12.5	33	31	44	23	25
Трегуб А.	80	22	18	20	12.5	33	46	77	47	25
Криволенко А.	50	44	18	30	50	17	15	44	26	30
Ракоед М.	30	22	18	10	12.5	41	31	66	26	30
Леус А.	10	11	36	20	25	8	46	66	32	15
Кравченко О.	70	33	27	10	25	25	8	55	32	25
Яценко О.	30	22	18	10	12.5	41	31	66	26	30
Онипко Св.	30	44	27	40	25	8	46	66	35	15
Крайній В.	30	44	27	30	12.5	8	31	44	29	30
Пиріг.Т.	20	55	18	20	30	17	15	55	18	30
Крилова.І.	50	22	45	30	50	33	31	44	41	40
Мочалова Т.	60	11	36	30	12.5	8	38	44	50	10
Балбатун. Ок.	60	11	18	20	12.5	17	31	44	35	15
Хмеляєва. Т	80	22	36	30	25	17	31	33	47	20
Дєнісєнко.В.	70	44	27	40	12.5	25	39	44	44	20
Московчєнко. І	50	11	18	20	25	8	31	22	32	15
Ярошенко. Евг.	20	22	9	10	12.5	25	85	11	41	20
Курена.І.	10	11	27	20	12.5	41	15	33	18	30
Краіній. В	30	44	27	30	12.5	8	31	44	29	30
Трофанчук. Св.	80	44	27	10	25	8	15	44	38	15

Таблиця 2.4

Ф.И.	Форми прояву агресії
Ф.И.	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Осташеня.А.	40	66	36	20	75	58	53	55	44	65
Слівная.М.	50	33	91	40	25	58	31	55	56	45
Долгополова.А.	50	55	18	20	25	25	15	11	26	25
Копєіко.А.	60	33	36	20	12.5	25	15	22	35	20
Олєнічєнко.Ю.	70	11	27	20	37.5	25	39	77	44	30
Васіліна. І	70	22	27	20	12.5	41	15	11	35	30
ВасілєнкоюТ	30	44	18	10	75	41	15	66	21	55
Грібоєдова.А.	60	11	18	20	12.5	50	31	33	35	35
Аносова. Св.	40	11	18	10	25	50	31	22	29	40
Жидко. Ок.	70	22	36	20	25	25	46	33	50	25
Мукаіда.В.	100	44	81	30	37.5	25	46	44	74	30
Стаднічєнко.О.	30	22	18	10	12.5	41	31	66	26	30
Караянов. Дм.	70	33	27	10	25	25	8	55	32	25
Галясік.Я.	70	22	27	30	50	41	46	77	47	45
Жмура.Г.	80	22	18	20	12.5	33	46	77	47	25
Бабешко.І.	10	11	27	20	12.5	41	15	33	18	30
Борісенко.Л.	90	33	81	20	37.5	33	53	33	74	35
Анюхіна.Т.	80	11	45	10	25	50	39	33	53	40
Солодовнік. Є.	60	33	36	20	12.5	25	15	22	35	20
Рубцова. Св.	50	33	90	40	25	58	31	55	56	45
Сорокіна. Є.	80	44	45	0	12.5	50	39	44	53	35
Трофімовскій.Р.	80	33	90	40	50	41	77	55	82	45
Осадчій.А.	70	22	36	20	25	25	46	33	50	25
Грязнов. Дм.	40	33	27	0	50	25	39	77	35	35
Міменко.С.	80	11	45	10	25	50	39	33	53	40

За допомогою отриманих результатів можна побудувати діаграму завдяки який ми можемо порівняти агресивне поводження в учнів загальноосвітньої школи та учнів ПТУ.

Ці показники можна представити у вигляді графіка.

Гістограма 1

Використовуючи отримані дані, можна зробити наступні висновки.

Серед досліджуваних учнів можна відзначити більш низький рівень агресії в порівнянні з учнями ПТУ. В контрольній групі переважає фізична агресія (42.8%) та вербальна агресія (48%), тобто використання фізичної сили щодо іншої особи, а також вони можуть використати негативні почуття як через форму, так і через зміст словесних відповідей. У той час, як у підлітків ПТУ до явно виражених форм прояву агресії можна віднести фізична агресія (61.2%),роздратування (40.7%) і вербальна. Також у них виявляється готовність до прояву при найменшому порушенні запальності брутальності.

На друге місце в підлітків, що навчаються в школі, можна використання проти інших осіб пліток, жартів, та прояв не спрямованих та неупорядкованих вибухів люті. Схильність до роздратування, готовність при найменшому збуджені вилитися в різкість, грубість, але при цьому в підлітка може виникнути каяття совісті, що він надходить погано те, що він є поганою людиною.

На другому місці в експериментальній групі - підозрілість (38.4%), почуття провини (34.4%), образа (29.5%), та роздратування (40.7%). Це говорить про те, що підліткам властиво проявлення заздрості та ненависті до навколишніх, замовлені почуттям гніву, незадоволеності кимсь або всім світом за дійсні або вигадані страждання, схильність до недовіри та обережному відношенні до людей, але при цьому переконання, що він є поганою людиною.

У контрольній групі до менш виражених форм агресії відносяться: негативізм (25%), образа (24%), підозрілість (21%) - це говорить про те, що в них різко виявляється почуття заздрості і ненависті до навколишніх, запальність, різкість. У експериментальній групі до менш виражених можно віднести непряма агресія (28.6%) та негативізм (19.2%), що говорить про те, що підлітки рідко використовують проти інших осіб плітки, жарти та різко виявляють поведінку, що спрямована проти керівництва та авторитету.

Для подальшого вивчення прояву агресії у підлітків ми проводили проективну методику "Будинок. Дерево. Людина" Особливий акцент у методиці "БДЛ" ми зробили на таких симптомокомплексах:

Аутоагресія

Ворожість

Конфліктність

Складності в спілкуванні.

Розглянуті симптомокомплексі відбиті в таблиці №5.

Таблиця 2.5. Симптомокомплекси тесту “будинок, дерево, людина”

Симптомокомплекс	№	Симптом	Бали
Аутоагресія	1	Дуже слабка лінія малюнка	0; 1; 2; 3
	2	Будинок з краю листа	0; 1; 2
	3	Будинок, що руйнується	0; 1
	4	Дуже маленькі двері	0; 1; 2; 3
	5	Самооправдальні обмовки при малюванні, прикриття малюнка рукою	0; 1
	6	Дуже маленька дитина	0; 1; 2
	7	Дерево вмерле від гнилля	0; 1; 2; 3
	8	Малюнок дуже маленький	0; 1; 2; 3
	9	Відсутні ноги, руки	0; 1
	10	Руки за спиною	0; 1
	11	Непропорційно короткі руки, вузькі плечі	0; 1
	12	Інші можливі ознаки	0; 1; 2; 3
Ворожість	1	Відсутність вікон	0; 1
	2	Будинок обнесено гратами	0; 1
	3	Відсутність дверей	0; 1
	4	Дерево з краю листа	0; 1
	5	Гілки двох вимірювань, як пальці	0; 1
	6	Зворотний профіль дерева, людини	0; 1
	7	Оскал, видні зуби	0; 1
	8	Агресивна позиція людини	0; 1; 2; 3
	9	Руки стиснуті в кулаки	0; 1
	10	Довгі, гострі пальці	0; 1; 2; №
	12	Інші можливі ознаки	0; 1; 2; 3
Конфліктність	1	Обмеження простору	0; 1; 2; 3
	2	Перспектива знизу (погляд черв'яка)	0; 1; 2; 3
	3	Перемалювання об'єкта	0; 2
	4	Відмову малювати який-небудь об'єкт	0; 2
	5	Дерево, як два дерева	0; 2
	6	Явна невідповідність якості однієї з малюнків	0; 2
	7	Суперечність малюнка і висловлювання	0; 1; 2; 3
	8	Підкреслена талія	0; 1; 2; 3
	9	Дві людини	0; 3
	10	При малюванні виражає своє невдоволення	0; 1; 2
	11	Відсутність сурми на даху	0; 1
	12	Інші можливі ознаки	0; 1; 2; 3
Труднощі	1	Відсутність дверей	0; 3
спілкування	2	Дуже маленькі двері	0; 1
	3	Відсутність вікон	0; 1
	4	Зайво закриті вікна	0; 3
	5	Виділена особа	0; 1; 2
	6	Особа, намальована останньою	0; 1
	7	Відсутність основних деталей особи	0; 1; 2
	8	Людина, намальована схематично, з паличок	0; 1
	90	Будинок, людина в профіль	0; 1
	10	Двері без ручки	0; 1
	11	Висловлювання про намальовану людину як про самотнє, без друзів	0; 1
	12	Інші можливі ознаки	0; 1; 2; 3

Де:

0 - Відсутність ознаки;

1 - Ознака виражена слабко;

Ознака виражена в неповній мірі;

Ознака виражена в повній мірі.

Проаналізувавши малюнки підлітків, ми маємо можливість представити результати у вигляді зведеної таблиці, де вказана кількість досліджуваних, віднесених до тих чи інших рівнів.

Таблиця № 6

Група	Аутоагресія			Ворожість			Конфліктність			Труднощі в спілкуванні
						Рівні
	В	С	Н	В	С	Н	В	С	Н	В	С	Н
Контрольна	12	6	7	6	8	11	7	8	10	5	7	13
Експериментальна	9	7	9	10	9	6	11	7	7	6	6	13

Аналізуючи дані, представлені в таблиці, ми можемо стверджувати, що підлітки експериментальної групи мають більш високі показники по всім симптомокомплексам на відміну від підлітків контрольної групи. Серед учнів школи переважає такий симптомокомплекс як ауто агресія. Він відмічається в 48% наших досліджуваних (12 підлітків). У підлітків експериментальної групи найбільш виражені в них такі симптомокомплекси, як конфліктність та ворожість. Вони спостерігаються в 11 та 10 наших досліджуваних відповідно. Це складає 44% та 40% від всіх досліджуваних. Про це можна свідчити на основі таких ознак в малюнку, як агресивна позиція людини, оскал зубів в неї, руки стиснуті в кулаки. На малюнку дерева гілки дуже гострі, схожі на штики або кігті. Будинку на малюнку притаманна така ознака, як відсутність вікон або дверей, сам будинок обнесено гратами. На другому місці в цієї групи - аутоагресія - 36% (9 підлітків). На малюнках це виражається в зображенні зруйнованого будинку, в гнитті дерева, в малюванні людини, що знаходиться в небезпечній ситуації.

Друге місце в контрольній групі займає конфліктність. Вона спостерігається у 28% підлітків (7 школярів). На третьому ворожість, яка складає 24% (6 школярів). Далі іде такий симптомокомплекс, як труднощі в спілкуванні -20% (5 школярів).

В експериментальній групі симптомокомплекс “Труднощі в спілкуванні “ складає 24% високих показників.

Вправа 1.

Ціль: Актуалізація "Я-станів" у минулому, сьогоденні і майбутньому, активізація самосвідомості.

Процедура: група поділяється на трійки чи четвірки і розсаджується в кола. Дається інструкція: у групі виберіть того, хто буде починати вправу. У колі вам необхідно послідовно обмінюватися висловлюваннями. Починати фразу потрібно з визначених слів, що зараз будуть названі. Вправа буде складатися з трьох серій, починати чи закінчувати які необхідно тільки по команді.

Серія 1. Раніше я...

Серія 2. Насправді я...

Серія 3. Незабаром я …

Необхідний час: 5 - 10 хвилин на кожну серію.

Роль керівника складається в спостереженні за тім, щоб висловлювання починалося саме з "фіксованої" фрази, стимуляції роботи в мікрогрупах, активізації роботи в групах.

Після проходження трьох серій група утворить загальне коло й обговорює: що не сподобалося, що сподобалося в цій вправі; що важко було зробити, що легко; у якій серії почували найбільші труднощі; що почували, про що думали під година виконання вправи.

Вправа 2.

Ціль: Актуалізація "Я-мотивацій", посилення діагностичних процесів мотивації, активізація процесів мотивації, активізація процесів вольової регуляції.

Процедура: та ж, що й у вправі 1.

Серія 1. Я ніколи...

Серія 2. Я хочу, але, співуче, не зможу...

Серія 3. Якщо я дійсно захочу, те …

Необхідний час: 5 - 10 хвилин на кожну серію.

Процедура і спрямованість обговорення схожі з попередньою вправою.

Вправа 3.

Ціль: Програвання внутріособистісних конфліктів, вивчення самовідносини, навчання позитивній оцінці і прийняття власних негативних якостей.

Складається з двох частин:

Розігріваюча вправа.

Процедура: Назвіть ваші позитивні і негативні якості на першу букву свого імені. Кожний називає одну якість і передає хід іншому по колі.

Необхідний час: 10 - 15 хвилин. Після закінчення вправи обговорення: чи легко важко було знайти якості; які позитивні чи негативні якості швидше приходили на розум і т.д.

Основна вправа.

Процедура: група в колі. Пропонується зіграти в гру, що називається "Чарівний базар". Особливість цього базару полягає в тому, що на ньому торгуються й обмінюються людськими якостями. Ви можете обміняти свій товар на одну, дві, три якості, робити подвійний чи потрійний обмін. Тільки пам'ятайте - не можна просто віддавати якості, нічого не одержавши замість. Обов'язково необхідно обмінятися якостями. Тренер у процесі гри поступово стимулює активність на ринку.

Необхідний час: 1 година

Після закінчення вправи група ділиться враженнями від гри. Чи легко важко було знайти якості, щоб хотілося придбати чи від чого хотілося б позбутися? Що вдалося, що не вдалося реалізувати на ринку і чому?

Потім необхідно перейти до загального обговорення вправи. Що сподобалося, що не сподобалося у вправі? Що легко було робити, що важко?

Вправа 4.

Ціль: ознайомитися з емоціями, вербальне і невербальне спілкування з почуттями, отреагування негативного досвіду.

Матеріали: заздалегідь заготовлені картки з назвою почуттів. Це можуть бути - радість, засмучення, образа, натхнення, страх, задоволення, гнів, сміттям, замилування, подяка, подив, злість, відраза полегшення, нетерпіння, переляк, зніяковілість, торб.

Процедура: вам будуть роздані картки з назвою почуттів. Ознайомтесь з ними, але не показуйте навколишнім. Від цей стілець буде постаментом, необхідно піднятися на нього і зобразити "пам'ятник" тому почуттю, що написане у вас на картці. Задача групи - відгадати, "пам'ятник" якому почуттю смороду бачать. Повинний висловитися кожен член групи. Після завершення цієї частини група розсаджується в коло.

Поясніть, як ви розумієте слова, зазначені у вас на картці? Спробуйте описати, що значать ці якості, у яких життєвих ситуаціях смороду можуть виникати. Згадайте які-небудь ситуації з вашого життя, коли у вас виникали ці почуття. Розповісти про це.

Чим більше актуалізація почуттів і життєвих ситуацій, зв'язаних з ними, тім краще.

Необхідний час: 1 - 1,5 години.

Вправа 5.

Ціль: Розуміння і вираження власного відношення до проблеми агресивного поводження, навчання розпізнаванню спрямованості власних агресивних імпульсів.

Процедура: Кожній людині від природи дана агресивна енергія. Однак різні люди використовують її по-різному. Одні - щоб творити, і тоді агресивну енергію можна назвати конструктивною, інші - щоб знищувати чи руйнувати, і тоді їхня агресія - деструктивна. Конструктивна агресія - це активність, прагнення до досягнень, захист собі й інших, завоювання волі і незалежності, захист власного достоїнства. Деструктивна агресія - це насильство, жорстокість, ненависть, недоброзичливість, злість, причепливість, сварливість, гнів, роздратування, упертість, самозвинувачення. Томові, щоб розуміти, що з нами відбувається, дуже важливо розпізнавати свої агресивні імпульси, керувати ними і направляти в бажані русло, не заподіюючи шкоди навколишнім.

Проаналізуйте власне поводження і постарайтеся відповісти на питання:

1. У якій формі (деструктивній чи конструктивній) найчастіше виявляється ваша агресивна енергія?

2. Подумайте, яким способом, як ви справляєтеся зі своєю агресивною енергією: даєте їй хід, чи, навпаки, намагаєтеся стримувати?

3. Як ви відноситеся до власної агресивної енергії: боїтеся її, насолоджуєтеся нею, одержуєте від неї задоволення?

4. Які ваші звичні способи розрядки цієї енергії?

У процесі виконання вправи необхідно надати можливість висловитися шкірному учаснику групи, не обмежуючи його в часі і не звужуючи тематику його розповіді.

Необхідний час: 1 - 2 години.

Вправа 6.

Ціль: Вибір найбільш прийнятного способу розрядки гніву й агресивності, отреагування негативних емоцій.

Процедура: Прослухайте притчу: Жила-була неймовірно люта, отрутна і злісна Змія. Один раз вона зустріла Мудреця і, вразивши його доброті, втратила свою злостивість. Мудрець порадив їй припинити кривдити людей, і Змія вирішила жити простодушно, не причиняючи збитку кому-небудь. Алі як люди довідалися, що Змія не небезпечна, смороду стали кидати в неї камені, тягати за хвіст і знущатися. Це були лихоліття для Змії. Мудрець побачив, що відбувається, і, вислухавши скарги Змії, сказавши: "Дорога, я просив, щоб ти перестала заподіювати людям біль і страждання, алі я не говорив, щоб ти ніколи не сичала на людей і не відлякувала їх".

Мораль: немає нічого страшного в тім, щоб сичати на негарну людину чи ворога, показуючи, що ви можете постояти за собі і знаєте, як протистояти злу. Тільки ви повинні бути обережні і не пускати отруту в дах ворога. Можна навчитися протистояти злу, не заподіюючи зло у відповідь. У процесі нашої роботи ви познайомитеся з різними "нешкідливими" способами розрядки власного гніву й агресивності.

Сідайте зручніше, розслабтеся, глибоко вдихніть 3 - 4 рази і закрийте очі. Уявіть, що ви потрапили на невелику виставку. На ній виставлені фотографії людей, на яких ви розгнівані, котрі викликають у вас злість, котрі вас скривдили чи обійшлися з вами несправедливо. Виберіть одну з їх і зупиниться біля неї. Спробуйте думкою побачити самого собі в цій ситуації.

Уявіть, що висловлюєте свої почуття людині, на яку розгнівані. Не стримуйте свої почуття, не соромтеся у вираженнях, кажіть йому всі, що хочете. Уявіть, що ви робите цій людині всі, до чого спонукають ваші почуття. Не стримуйте свої дії, робіть вусі, що вам хочеться зробити цій людині.

Якщо ви закінчили вправу, дайте знак - кивніть головою, 3 - 4 рази вдихніть і відкрийте очі.

Поділіться з групою своїм досвідом. Що легко, що важко було зробити в цій вправі? Що сподобалося, що не сподобалося? Хто з навколишніх ввійшов у вашу галерею? На кому ви зупинилися? Яку ситуацію ви уявили? Розповісте про неї. Як змінювався ваш стан у процесі вправи? Чим відрізняються почуття на початку і наприкінці вправи?

Необхідний час - 1 година

Вправа 7.

Ціль: Вибір найбільш прийнятного способу розрядки гніву й агресивності, отреагування негативних емоцій.

Процедура: сядьте зручніше, розслабтеся, глибоко вдихніть 3 - 4 рази і закрийте очі. Знову уявіть собі на невеликій виставці. Далі зачитується стандартна інструкція вправи 6 про невелику виставку.

Постарайтеся подивитися цей сюжет від початку і до кінця. А тепер поверніться до початку сюжету, алі тепер переверніть картинку, щоб все було догори ногами, і додивіться сюжет до кінця.

А тепер поверніться до його початку і зробіть ті ж саме, але уявіть, що всі учасники ситуації, і ви в тому числі, говорять голосом героїв мультфільмів.

Якщо ви закінчили вправу, дайте знак головою, 3 - 4 рази вдихніть і відкрийте очі.

Поділиться з групою своїм досвідом. Що легко, що важко було зробити в цій вправі? Що сподобалося, що не сподобалося? На кому з галереї ви зупинилися в цей раз? Яку ситуацію ви уявили? Розповісти про неї. Як мінявся ваш стан у процесі вправи? Що ви почуваєте тепер?

Необхідний час: 1 година

Вправа 8.

Ціль: Вибір найбільш прийнятного способу розрядки гніву й агресивності, отреагування негативних емоцій

Перегляньте цей сюжет від початку і до кінця як чорно-біле кіно.

Постарайтеся переглянути цей сюжет як негативне кіно: поміняйте білий колір на чорний і навпаки. І коли підійдете до самого напруженого моменту і самої неприємної ситуації - зупиніть кадр.

Уявіть цей кадр як фотографію, зроблену на скляній пластинці. Візьміть цю фотографію і вийдіть на вулицю. Підійдіть до висотного будинку, сядьте в ліфт і підніміться на останній поверх. Вийдіть з ліфта і підніміться на дах. Підійдіть до самого краю, подивіться на фотографію і киньте її вниз. Постарайтеся простежити за її польотом до самої землі, до того моменту, коли вона вдариться об землю і розлетиться на дрібні шматочки. Потім проробіть зворотний шлях: зійдіть з даху, спустіться на ліфті і поверніться в цю кімнату.

А тепер знову постарайтеся переглянути цей же сюжет. Зверніть увагу: що змінилося в ситуації, як помінялася ваша й інших поведінка.

Коли закінчите вправу, 3 - 4 рази вдихніть і відкрийте очі. Поділіться з групою своїм досвідом. Що легко, що важко було зробити в цій вправі? Що сподобалося, що не сподобалося? На кому з галереї ви зупинилися в цей раз? Яку ситуацію ви уявили? Розповісти про неї. Як мінявся ваш стан у процесі вправи? Що ви почуваєте тепер?

Необхідний час- 1 година.

Вправа 9.

Ціль: Вивчення мотивів власного агресивного поводження, вираження емоцій через вербалізацію почуттів.

Процедура: Кожний з вас часто бачить наслідки своєї агресії, алі не завжди розуміє її мотиви, тобто не може пояснити заподій, що її викликали. Наші щирі мотиви чи наміри часто ховаються від нас. Коли ви знайдете причину вашої агресії, визначите мету, якій вона служити, ви, нарешті, навчитеся розуміти її природу. Зараз мі спробуємо розібратися в цій проблемі.

Розбийтеся на парі і сядьте один напроти одного.

Спробуйте думкою повернутися до галереї "негативних" образів. Ви можете звертатися до будь-якого персонажеві. Визначте, що не подобається в цій людині, і проговоріть це уголос вашому партнеру навпроти, начебто він і є та сама людина. Починайте фразу зі слів "У цій людині мені не подобається... ", і закінчуйте словами "…і тому я злюся на неї", "…і тому мені хочеться вилаяти її", "…і тому мені хочеться вдарити її" і т.д.

Після завершення вправи обговорюються труднощі в її виконанні: яким персонажам сутужніше за всі було виразити свої почуття, чи легко було знайти ті, що викликає гнів і агресію. Потім група ділиться своїми почуттями, що виникли в процесі вправи.

Необхідний час: 20 - 30 хвилин.

Вправа 10.

Ціль: Реконструкція позитивного досвіду в минулому через дитячі спогади й інтеграція його із сьогоденням.

Процедура: Один з учасників групи всідається на “гарячий стілець”. Інші членуй групи розсаджуються півколом.

Подивіться на людину на стільці. Постарайтеся, спираючи на свої асоціації, описати і висловити свої уявлення про ті, якою дитиною він був у дитинстві: його улюблений одяг, іграшки, заняття й вусі, що вважаєте за можливе сказати.

Тренер задає питання сидячому на "гарячому стільці": "Що з того, про що говорила група, збігається, а що не збігається з вашими дитячими спогадами? Що ви тепер любите робити, з кім із друзів товаришуєте?"

Після того, як кожний із членів групи посидів на "гарячому стільці", проводитися групове обговорення. Чи легко важко було сидіти на "гарячому стільці"? Хотілося посидіти подовше чи скоріше піти? Що почували, про що думали, коли група висловлювалася? Де почували собі спокійніше, комфортніше - на чи стільці в групі?

Необхідний час - 1 година

Вправа 11.

Ціль: "Побудова" майбутнього через планування і фантазування, інтеграція його із сьогоденням.

Процедура: Один з учасників групи всідається на "гарячий стілець". Інші членуй групи розсаджуються півколом.

Подивіться на людину на стільці. Постарайтеся, спираючи на свої асоціації, описати і висловити свої припущення щодо його майбутнього. Отже, якою ця людина бачиться вам через 5 років, як вона зміниться, що з нею відбудеться? Розповісти, де вона буде працювати, чи буде в неї батьківщина, у що буде одягнена і т.д.

Тренер задає питання сидячому на "гарячому стільці": "А яким вам бачиться ваше майбутнє? Розповісти про нього. Чого ви чекаєте від свого майбутнього? Чого ви побоюєтеся в майбутньому?"

Після того, як кожний із членів групи посидів на "гарячому стільці", проводитися групове обговорення. Що почували, про що думали, що хотілося зробити, сидячи на стільці? Які почуття і думки викликали висловлення членів групи про передбачуване ваше майбутнє?

Необхідний час: 1 - 1,5 години.

Отут слід зазначити, що можливо використання двох напрямків вправи: позитивної і конфліктної. Перший варіант відрізняється тім, що із самого початку інструкція доповнюється фразою: "Давайте будемо доброзичливими, і будемо говорити тільки про позитивні зміни". У цьому випадку буде конструюватися тільки позитивна майбутність.

Однак, як показує досвід, набагато продуктивніше використання іншого варіанта, викладеного вище. Його переваги полягає в тому, що підлітку приходитися вислухувати зовсім полярні думки щодо його життєвих перспектив. Алі, вислухавши думку групи, підліток сам планує своє майбутнє, тім самим, приймаючи за нього відповідальність.

Висновки

Таким чином, результати проведеного нами дослідження підтвердили висунуту нами гіпотезу про те, що рівень самооцінки, агресивності та форми прояву агресивної поведінки у підлітків, що навчаються в загальноосвітніх школах та технічних коледжах, відрізняються між собою.

Після проведеного нами дослідження ми маємо можливість зробити наступні висновки:

Проведений нами теоретичний аналіз проявів агресивної поведінки у підлітків дозволив нам розглянути проблему з багатьох кутів зору.

Експериментальним шляхом було виявлено, що рівень прояву агресивних реакцій серед підлітків загальноосвітніх шкіл значно нижчий ніж серед підлітків, що навчаються в технічних училищах.

В контрольній групі, до якої входили учні загальноосвітньої школи серед форм прояву агресії переважає негативізм - 46,5% та вербальна агресія - 50,2% На друге місце в підлітків, що навчаються в школі, можна віднести фізичну агресію - 45,2%, почуття провини - 34,2% і роздратування - 27,7%; до менш виражених форм агресії відносяться: непряма агресія - 25%, образа - 23,5%, підозрілість - 20,5%; рівень агресивності та рівень ворожості в них складає - 22% та 35% відповідно.

В експериментальній групі ці показники наступні: у підлітків ПТУ до явно виражених форм прояву агресії можна віднести: фізична агресія - 60%, образа - 34% і підозрілість - 44,2%. На другому місці в експериментальній групі - негативізм - 44% і вербальна агресія - 47,9%. У меншому ступені у підлітків виявляються такі форми агресії, як - непряма агресія - 24%, роздратування - 32,4% і почуття провини - 41,8%. Індекс ворожості та індекс агресивності в цій групу складають - 39,9% та 38,4% відповідно.

Також експериментальним шляхом було виявлено, що рівень самооцінки серед підлітків загальноосвітніх шкіл нижча ніж серед підлітків, що навчаються в училищі.

в контрольній групі учнів з високим рівнем самооцінки -%; середній -%; низький -%. В експериментальній групі: високий -

При дослідження впливу агресії та самооцінки, що в період зміни ведучої діяльності відбувається кризовий злам особистості. Підлітки, вступивши до коледжу, змінюють своє соціальне становище, міняється їх соціальне оточення. Вони починають відчувати себе більш самостійними, більш автономними від батьків. Тому багато чинників, які були для них нормою в період навчання у школі, тепер викликають лише почуття ворожості, недовіри, бажання захистити своє “Я", негативне відношення до себе.

Нами була розроблена програма корекційної роботи по зниженню рівня агресивної поведінки у підлітків. Ця програма набуває своєї максимальної ефективності лише при наявності бажання змінити свою поведінку, своє ставлення до оточуючих, а також при підтримці підлітка з боку батьків, вчителів та друзів.

Література

1. Адам М. Дреер Викладання в середній школі США. - М.: Прогрес. 1983

2. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Учеб. Пособие. Спб: 1998, 379с.

3. Блонский П.П. Трудные школьники. - М., 1930

4. Братусь Б.С. Аномалии личности. - Минск: Наукова мысль, 1986

5. Байерд Р.Т. Байерд Д. Ваш неспокійний підросток. Практичне керівництво для зневірених батьків. - М.: Освіта. 1991

6. Бандура А., Уолтер Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ.Ю. Брянцевой и Красовского Б. - М.: Апрель Пресс, Издательство ЭКСОМО-Пресс, 1999. - 512 с

7. . Баранов В.В., Похлебна І.О. Дослідження автобіографії девіантного підлітка як один з прийомів вивчення причин його де соціалізації // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №9. - С.43-44.

8. Бовть О." Как препятствовать закреплению агрессивных форм поведения школьников"." Рідна школа", 1997. № 11 С.61-62.

9. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер Ком, 1999. -528с.

10. . Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Издательство " Питер", 1999. - 352 с.

11. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. - М., 1991. - С.56.

12. . Гончаренко Т. Агресивна дитина / Психолог 2004 №5 С.26-28.

13. Захаров Ю. Подростки "группы риска" // Воспитание школиков. - 2001. - №4. - С.29-37.

14. Иванов В.Н. Девиантное поведение: причины и масштабы // Социально-политический журнал. - 1995. - №2. - С.5-7

15. Изард К. Психология эмоций. - Санкт-Петербург.: 1996. - 440.

16. Каширский Д.В. Мотивационно-потребностная сфера подростков с психологическими проблемами // Вопросы психологии. - 2002. - №1. - С.26-38.

17. Каган В.Е. Психогенные формы школьной дизадаптации. // Вопросы психологии - вып.4 - 1984.

18. Кле М. Психология подростка. - М.: Педагогика, 1991. - Пер. изд.: Бельгия, 1986. - 176 с.

19. . Кон И.С. Психология ранней юности. - М., 1989. - 536 с

20. Кондрашенко В.Г. Девиантное поведение у подростков. Социально-психологические аспекты. - Минск: Беларусь, 1988

21. Корнилова Т.В., Смирнов С.Д., Григоренко Е.Л. Влияние нарушений социальной экологии /как условий жизни/ на психологические особенности подростков // Вестник Московского университета. Сер.14. Психология. - 2002. - №1. - С.3-16.

22. Крэйг Г. Психология развития. - СПб.: Издательство "Питер", 2000. - 992 с.

23. Личко А. Подростковая психиатрия. - М., 1991.

24. Лоренц К. Агрессия. - М., 1994. - С.272.

25. Максименко К. Агресивнiсть пiдлiткiв. Експериментальне вивчення. / Психолог, 2003, №6 С.10-12.

26. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности.М., 1983.

27. Психология человеческой агрессии: Хрестоматия/Сост.кВ. Сельченко. - Мн.: Харвест, М.: АСТ. 2001. - 656с

28. Психотерапия детей и подростков / Под ред.Х. Ремшмидта. - М., 2000.

29. Раттер М. Помощь трудным детям. - М.: Прогресс, 1987. - 424 с.

30. Селявина Л.К. Профилактика асоциального поведения несовершеннолетних // Школа духовности. - 2002. - №2. - С.70-73.

31. Рогов Е.Н. Настольная книга практического психолога в образовании. - М., 1995.

32. Терлецька Л. Психолого-педагогiчна характеристика пiдлiткового вiку / Психолог, 2003,№34 (82). - С.28-30

33. Фельдштейн Д.I. Важкий підліток. - Душанбе, 1972. -183с

34. Фельдштейн Д. Зона отчуждения: подросток противостоит тому, что осваивает // Учительская газета. - 1998. - №23 /червень/. - С.18.

35. Фельдштейн Д.I. Самостiйнi групи молодi: соцiально-психологiчний аспект / Радянська педагогiка. - 1988. - №7. - С.54-60.

36. Фурманів I.Д. Дитяча агресивність: психодиагностика і корекція. - Мінськ: - 1996. - 192с.

37. Холличер В. Человек и агрессия. - М., 1973. - С 129.

38. Шэффер Д. Дети и подростки: психология развития. - 6-е изд. - СПб.: Питер, 2003. - 976 с.

Додаток

АНКЕТА ПІДЛІТКА

Як тебе кличуть і скільки тобі років?

Як кличуть твоїх батьків?

Ти прожив зі своїми батьками все життя?

(якщо немає) Що відбулося?

Чи розлучався ти з батьками на який-то час?

Якби мама жила в одному місці, а батько - в іншому, з ким би ти хотів жити?

Чому ти б хотів жити з... ... .?

Як часто ти звертаєшся до батьків, щоб щось обговорити?

Якого роду проблеми ти з ними обговорюєш?

Як ти вважаєш, наскільки вони допомагають тобі вийти зі скрутного положення?

Ти звичайно дієш відповідно до їхніх рад чи волієш діяти самостійно?

Скільки часу ти проводиш з батьками?

Ходите ви куди-небудь разом?

Може ти уникаєш з'являтися де-небудь зі своїми батьками?

Коли ти робиш щось, що не схвалюється твоїми батьками, чи не робиш те, що треба, хто частіше розбирається з цим - мати чи батько?

Які дії вони починають у таких випадках?

Чи шльопають вони тебе коли-небудь чи дають потиличник?

Чи ігнорують вони тебе чи відмовляються говорити з тобою, поки

ти не виконаєш того, що вони просять?

Бували випадки, коли вони висміювали тебе перед іншими, коли ти робив щось не так?

Як ти вважаєш, наскільки відверто ти можеш розповісти батькам де ти був і що робив?

Я думаю, усі іноді почувають злість стосовно батьків. Через що ти частіше злишся на них?

Що ти робиш, корду злишся? (кричиш, ляскаєш Твер'ю, огризаєшся, кидаєшся речами)

Після подібних випадків чи почуваєш ти коли - небудь жаль і чи намагаєшся загладити свою провину?

Як ти відносишся до своїй школи? Як у тебе йдуть справи в школі?

Які оцінки ти получаєш?

Як ти відносишся до своїм учителів?

Якщо тобі не подобається викладач, ти коли-небудь критикуєш його?

Корду ти востаннє зллився на вчителя?

Ти коли-небудь піднімав руку на чи викладача, кидав у нього чим-небудь?

Лаявся з ним? Огризався?

Чи робиш ти відкрито щось таке в школі, за що, як ти знаєш, піде чи догана покарання?

Що ти робив?

Як часто ти це робив?

Як ти відносишся до того, щоб звернутися до свого викладача зі своїми проблемами?

Як часто ти так надходиш?

Як ти вважаєш, чи готові викладачі допомагати тобі?

Чи случалося тобі робити щось протилежне тому, що запропонував тобі викладач, тільки тому, що це його рада?

Як ти відносишся до своїх однокласників?

Є чи серед них такі, котрі тобі не подобаються?

Чому вони тобі не подобаються?

Якщо ти потрапив у переробку і потребуєш допомоги, чи багато знайдеться в тебе друзів, до яких ти можеш звернутися в цьому випадку?

По якому приводі ти можеш до них звернутися? Як часто ти це робиш?

Чи случалося тобі надходити всупереч тому,що запропонував друг, тільки тому, що це його рада?

Чи вважаєш ти, що тобі важко удержати друзів?

Чому ти так думаєш?

Як ти вважаєш, подобаєшся ти іншим хлопцям?

Припустимо, ти щось можеш змінити у своїй житті, що б ти хотів змінити в першу чергу?

Чому ти поставив це на перове місце?

Є чи в тобі щось таке, що викликає в тебе роздратування і змушує почувати сором?

Є чи в тобі щось таке, чим ти пишаєшся і що б ти не захотів змінювати?