Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР»
на тему:
Молодіжна субкультура в соціологічному вимірі
Київ 2007
Зміст
Вступ
Розділ 1 Молодіжна субкультура в контексті соціокультурного життя суспільства
1.1 Молодь як соціальна група в суспільстві
1.2 Молодіжна субкультура та її вплив на загальну культуру
1.3 Моральні переконання, ідеали, самосвідомість і почуття дорослості як основні новотвори молоді
Розділ 2 Неформальні об’єднання як ви яв молодіжної субкультури
2.1 Витоки та історичний розвиток неформального руху, причини виникнення
2.2 Сутність понять «субкультура», «неформальні об’єднання» та «неформали»
2.3 Типологізація підходів до вивчення субкультур, класифікація й ознаки неформальних об’єднань
2.4 Неформальний рух в сучасному українському суспільстві
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Враховуючи те, що субкультура існує лише із-за суспільно визнаної культури, а антисуспільство знаходиться в суспільстві, то можна вважати проблему неформальних субкультур актуальною і такою, що потребує розгляду.
На сьогоднішній день різноманіття проявів людської культури дуже велике і з кожним днем з’являються нові аспекти і деталі, гідні вивчення. Масова культура, що є основою, від якої відгалужуються різноманітні субкультури, завжди була предметом уваги різних суспільних інститутів і об’єктом дослідження вчених з самих різних галузей науки. Особливу цікавість викликають проблеми взаємин суспільства і субкультур, у ряді яких особливе місце займають різні субкультури, що привертають увагу молоді, значні маси якої є членами чисельних неформальних об’єднань та субкультур них рухів.
Суперечність оцінок і думок про ці структури в суспільстві пов’язана як з тривалим періодом ідеологізації соціологічної науки в наший країні, так і недостатнє в науковому плані їх вивчення. Велику роль в цьому зіграло і те, що у вказаний вище період більшість видів молодіжної субкультури мали вид своєрідної культурної «інтервенції» з-за кордону. У сучасних умовах, коли має місце глобалізація, яка веде не до протиборства, а до діалогу культур, звернення до теми молодіжних субкультур, особливо до тих, які емоційно посилені музичною і поетичною дією на молодь, представляється дуже важливим для глибшого розуміння рушійних сил в соціумі.
Високий взаємозв’язок суспільних відносин, інформаційна і культурологічна інтеракція соціальних і особових зв’язків ставлять і особу, і суспільство перед необхідністю селекції впливів середовищ. Одночасно посилюється здатність людини творити незалежне, автентичне буття. Очевидно, що історичний і соціальний досвід існування молодіжних субкультур привносить в людське існування ту інформацію, яка не могла бути отримана іншим шляхом.
Ще 15 років тому відношення до хіппі, панків, металістів було украй негативним. Вважали за краще умовчувати, приховувати, забороняти. То, над чим звичайний громадянин сміявся, з чого дивувався, як виявилось, може нести величезний пласт інформації: не просто хлопець з довгим волоссям, увесь в чорному одязі, а особа, що має власні норми і принципи, не боїться виділитися з натовпу і довести свою істину. Потрібно відзначити, що порівняно недавно з’явилися книги, статті, передачі ЗМІ щодо неформальних рухів. В цілому субкультурна життєдіяльність молоді в останнє десятиріччя перестала сприйматися як щось жахливе і вважатися джерелом соціальної загрози. Її загальна девіантність та аномія усвідомлюється як цілком природний і навіть необхідний контрапункт суспільному мейнстриму.
Актуальність теми роботи, диктується малою вивченістю механізмів рушійних сил субкультур, розуміння яких може стимулювати соціокультурні дії в бажаному для суспільства напрямі. Незаперечно доведено, що існує прямий зв’язок між змінами в суспільстві і виникненням та розвитком нових музичних течій і культур, заснованих на цих змінах.
Люди, що не приймали норми суспільства, існували завжди. Ще в стародавній Греції філософ Діоген був відомий тим, що жив в бочці, в епоху Середньовіччя заперечували домінуючі канони церкви єретики. При виборі життєвого шляху і становленні світогляду ті, які не знаходять підтримки і схвалення в суспільстві, йдуть в інший світ, неофіційний і неформальний. Там вони створюють свою систему комунікацій, норми і правила. Вони ділять всіх на «своїх» і «чужих». Однією з основних цілей цієї роботи буде намагання сполучити ланкою, містком, який розповість «цьому» світу про них, іноді дивних і незрозумілих, іноді страшних і агресивних, химерних і чужих. Ця робота присвячена актуальній в сучасних умовах проблемі вивчення молодіжної субкультури. Незважаючи на відносно велику кількість інформації з даної теми, дослідники й зараз стикаються з певними труднощами при вивченні цього феномена. У роботі порушено питання про співвідношення “peer groups” із молодіжною субкультурою, що було предметом інтересу відомих західних дослідників-соціологів.
Багато авторитетних дослідників, описуючи сучасний стан молодіжної субкультури, частіше за все роблять висновок про корінні зміни в ній. При цьому глибина та зміст кризової ситуації залишаються мало вивченими і потребують подальшого аналізу.
Об’єкт: Молодіжна субкультура та неформальні об’єднання
Предмет: Молодіжна субкультура в соціологічному вимірі та її вплив на культуру суспільства
Мета: Дослідити неформальні об’єднання як найяскравіший прояв молодіжної субкультури у контексті взаємовпливів різних соціальних явищ в суспільстві
Завдання відповідно до поставленої мети за обраною темою:
· Дослідити сутність молодіжної субкультури та її місце в культурі суспільств;
· Виявити цінності, ідеали, морально-етичні переконання, сучасної молоді як основи субкультури;
· Дослідити історичний розвиток неформальних об’єднань;
· Розглянути сутність понять „неформали” та „неформальні об’єднання”, визначити їх ознаки;
· Дослідити витоки та історичний розвиток неформальних об’єднань, причини їх виникнення;
· Вивчити класифікацію неформальних об’єднань.
Структура бакалаврської роботи: Бакалаврська робота складається з вступу, двох розділів і висновків, загальний обсяг роботи складає 68 сторінок, використано 32 джерела інформації.
Розділ 1
Розділ 2
Висновок
Субкультури – невід’ємна частина людства, й особливо саме молодої частини суспільства, тому що людині треба себе само реалізовувати в усіх аспектах соціального та особистого життя, а для молоді ще й треба бути не таким як всі, щоб показати свою уявну незвичайність та особливість. Тому кожен намагається вибрати для себе ту надзвичайно цікаву, або потрібну групу, суспільство яке має такі ж самі, або схожі за сенсом, ідеї, цілі, спосіб життя та наміри дій. Як видно з вище сказаного то субкультури бувають різних видів та соціального, асоціального та анти соціального напрямків ідеології та спрямованості цілей та напрямків діяльності.
З наведеної інформації видно, що в історії людства, тобто соціального суспільства як такого, завжди були прояви альтернативних культур і об’єднань „інакомислячих”, які в своєму загалі ці культури й культивували. У субкультур, як мабуть і у всього сущого є добрів й погані сторони. До добрих мабуть можна віднести те, що коли є різні „під культури”, то вони розвивають суспільство різноманітно, не шаблонно, у кожного індивіда є вибір бути з людьми які поділяють його ідеї, спілкуватися за спільними інтересами, робити спільну справу. Це хоч і здається відокремленням від загального суспільства, але вони все одно об’єднують. До поганих сторін відноситься те, що най частіше за все ці субкультури, які з’являються в „неформальних” середовищах, носять негативний характер цілей і намірів.
Най яскравішими представниками субкультур і неформальних об’єднань є представники молоді, підлітки віку старшокласників, та студентське юнацтво. У цих двох типів в різних ступенях є жагуча потреба бути поміченими усіма навколо, у підлітків йде період становлення зовнішніх орієнтирів дорослого життя й бачення себе в ньому, у юнацтва вже складені поверхневі зовнішні враження про дорослий світ, але вони ще не знайшли себе в ньому, й таким чином кожен з них будучи часткою якоїсь не звичайної, „неформальної” групи відчуває себе незвичайним, відчуває свою певну значимість для оточуючих його в цій групі однодумців, чого так потребує їхнє внутрішнє єство.
Субкультури можуть значною мірою впливати на багато аспектів суспільного життя, наприклад, радикально налаштовані неформальні об’єднання з політичними які не згодні з ідеями своїх опонентів можуть зробити масові заворушення, мітинги, блокування інфраструктур. Або, група охорони пам’яток культури та архітектури зберегла давній музей, або замок, експонатами того часу, всі ці групи мають свій вплив на загал, а з іншої сторони самі ж його і складають.
Вивчення типів і видів субкультур та поведінки в суспільстві, яка відхиляється від норми, в соціологічному вимірі, просто необхідна, для того, щоб бачити розвиток та відхилення суспільства в культурній, мистецькій, політичній, соціальній та інших сферах, для зібрання інформації та прогнозування, передбачення загальносуспільних настроїв громадськості.
Список використаних джерел
1. Бабенко Н.Б. „Соціологія вільного часу і дозвілля.: навчальний посібник. – К:ДАКККіМ,2006
2. “Социология молодёжи”. Под ред. В. Т. Лисовского. Изд-во СПбГУ, 1996р.
3. Р. Мертон./ „Социальная структура и аномия. Социология преступности (Современные буржуазные теории)”./ Перевод с французкого Е.А.Самарской. Редактор перевода М.Н. Волоський. Изд-во «Прогрес». Москва, 1966.
4. http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
5. American Sociological Review, 3, October, 1938
6. Ежемесячный журнал «Ридерз Дайджест» №№ 3, 7-9, 2001 (серия статей «Экстернальная культура. Системщики»)
7. А. Шубин. /„Судьба неформалов”/ Москва.,1996
8. Відео матеріал, телепередача „Системщики, кто они?”
9. И.Д. Колесин./ „Подходы к изучению социокультурных процессов. Социологические исследования.”/ 1999. - №1.
10. Jedrzejewski M. Mlodziez a subkultury. – Warszawa, 1999.
11. М.К. Соколов./„Субкультурное измерение социальных движений: когнитивный подход.”/ Вест. Российского гуманитарного научного фонда. 1997
12. М.К. Соколов. „Как писать этнографию молодежной субкультуры”. Вест. Российского гуманитарного научного фонда.1998
13. К.Б. Соколов /”Субкультуры, этносы и искусство: концепция социокультурной стратификации”/ Вест. Российского гуманитарного научного фонда.- №1.1997
14. Кофирін Н.В./”Проблеми вивчення неформальних груп молоді. Соціологічні дослідження.”/ 1991. №1
15. Відео матеріал, телепередача „Подробиці”, надано з власного архіву телеканала «Інтер»
16. Энциклопедический социологический словарь / Под ред. Г.В. Осипова. - М.: ИСПИ РАН, 1995.
17. Громов А.В., Кузин О.С. „Неформали. Кто есть кто?” - М.,1990р.
18. “Соціологія культури” (навчальний посібник), К-2002р.
19. Сучасна американська соціологія / Під ред. В.И. Добренькова. - М.: Із МГУ, 1994.
20. Соціологічний словник / сост. А.Н. Єлсуков, К.В. Шульгіна. вид. перероб. і доп. - Мінськ, 1991.
21. Капітонов Э.А. Соціологія XX століття. - Ростов-на-Дону: З «Фенікс», 1996.
22. Шубін А. "Соціальна екологія", М.,1995
23. "Неформальні природоохоронні молодіжні рухи в СРСР. Факти й документи". Під ред. Мухачева С. Г., Забєліна С. И., Казань, 1993
24. Рябов П. "Стратегія руху: генеральний відступ". Журнал "Громада", № 48,1992
25. „Молодіжний екстремізм”. Під ред. А. А. Козлова, СПГУ,1996
26. В. Т. Лисовский „Чи у кожній суперечці народжується істина?”, Казань, 1997
27. “Соціологія культури” (навчальний посібник), К-2002р.
28. Крутецкий В.А., Лукин Н.С. “Психологія підлітка” - М., 1965р.
29. Краківський А.П. “Про підлітків” - М., 1970р.
30. Соціологія – короткий енциклопедичний словник. – Київ, 1998.
31. Hollstein W. Die Gegengesellschaft. Alternative Lebensformen. – Bonn, 1979.
32. Wertenstein-Zulawski J. To tylko rock and roll. – Warszawa, 1990.
[1] „Социология молодёжи”/ Под ред. В. Т. Лисовского. СПбГУ, 1996.- С.-12.
[2] - “Социология молодёжи”/ Под ред. В. Т. Лисовского. СПбГУ, 1996.- С.-155.
[3] http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
[4] Ежемесячный журнал «Ридерз Дайджест» №№ 3, 7-9, 2001 (серия статей «Экстернальная культура. Системщики»)
[5] http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
[6] Відео матеріал для роботи надано з власного архіву ТРК „Альтернатива”
[7] А. Шубин „Судьба неформалов” Москва.,1996
[8] Стаття опублікована в American Sociological Review, 3, October, 1938, p. 672-682.
Мертон Р. Социальная структура и аномия /Социология преступности (Современные буржуазные теории) Изд-во «Прогрес». Москва, 1966. C. 299-313
[9] http://ru.wikipedia.org/wiki/Неформалы
[10] И.Д. Колесин /”Подходы к изучению социокультурных процессов. Социологические исследования”./ 1999. - №1.130 — 136.
11М. Соколов./ „Субкультурное измерение социальных движений: когнитивный подход.”/ 1997.
[12] К.Б. Соколов /”Субкультуры, этносы и искусство: концепция социокультурной стратификации”/ Вест. Российского гуманитарного научного фонда. — 1997. - №1.134 — 143.
[13] М.К. Соколов. „Как писать этнографию молодежной субкультуры”. Вест. Российского гуманитарного научного фонда.1998
[14] Кофирін Н.В./”Проблеми вивчення неформальних груп молоді. Соціологічні дослідження.”/ 1991. №1
[15] телеканал «Інтер», „Подробиці”, від 4 липня 2002 року
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА НА ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР»
на тему:
Молодіжна субкультура в соціологічному вимірі
Київ 2007
Зміст
Вступ
Дата: 2019-05-28, просмотров: 181.