Предметом бух обліку є господарська діяльність підприємства. Предмет бух обліку складається з окремих елементів, які називаються обкатами.

Суб’єкт бух обліку – господарські суб’єкти.

Об’єкт бух обліку – це конкретний засіб або майно підприємства, а також джерело його утворення. Він включає:

· Господарські засоби: оборотні і необоротні

· Джерела засобів: власні та залучені

· Господарські процеси

· Господарські засоби

Господарські засоби підприємства поділяються за двома ознаками: по-перше за складом і розміщенням, по-друге – за джерелами утворення (формування).

Господарські засоби відображають в активі балансу підприємства, тому їх називають активами.

Активи – ресурси підприємства, які ним контролюються у результаті минулих подій використання яких, як очікується, призведе до економічної вигоди (це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів)

Класифікація активів:

І. За формами функціонування:

Матеріальні активи – це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму (основні засоби, запаси, незавершене будівництво)

Нематеріальні активи – об’єкти довгострокового вкладення, що мають вартісну оцінку але не є речовими цінностями (право користування природними ресурсами, майном, право на знаки для товарів і послуг, об’єкти промислової власності, авторські права тощо…)

Фінансові активи – це група господарських засобів підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству, готівкові кошти в національній та іншій валютах, інвестиції підприємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств, дебіторська заборгованість різних фізичних і юридичних осіб перед підприємством за розвантажену продукцію, товари чи надані послуги.

 ІІ. За участю в обороті

Оборотні – сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну діяльність підприємства і споживаються протягом одного операційного циклу (готова продукція, виробничі запаси, незавершене виробництво, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти). Термін використання не більше року. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації продукції, надання послуг.

Необоротні – сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь в процесі господарської діяльності підприємства (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції та інші необоротні активи…)

ІІІ. За ступенем ліквідності:

Абсолютно ліквідні

Ліквідні

Мало ліквідні

Джерела господарських засобів поділяються на:

- власні

- залучені

До власних відносять статутний, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

До залучених джерел відносять кредиторську заборгованість підприємства, заборгованість за кредитами, довгострокові зобов’язання, а також забезпечення наступних витрат і платежів.

Господарські процеси – забезпечують рух господарських засобів: постачання, виробничий, реалізація.

Процес постачання – стадія обороту на якій гроші перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці.

Процес виробництва – стадія, на якій створюються блага, шляхом поєднання зсобів виробництва і ресурсів праці.

Процес реалізації – стадія, на якій готова продукція має бути реалізована.

Господарська операція – факт господарського життя, який підтверджує бо змінює структуру активів чи пасивів підприємства.

       2.2. Базові принципи бух. обліку

1. Обачність – метод оцінки, який означає, що витрати і зобов’язання потрібно відображати в БО після отримання інформації про імовірність іх виникнення, а активи і доходи лише тоді, коли влни реально отримані.

2. Принцип повного висвітлення – у фін. звітності висвітлюється повна фактична звітність про госп. операції.

3. Автономність – кожне під-во розглядається як юр. особа, незалежна від власника.

4. Послідовність – постійна фін. політика (облікова політика).

5. Безперервність – виходить з того, що під-во буде фун-вати і далі.

6. Нарахування та відповібність доходів і витрат – порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, для визначення фін. результату.

7. Привілювання сутності над формою – операції обліковуються, виходячи з їх сутності, а не юрид.форм.

8. Історична або фактична собівартість – пріоритетною є оцінка активів під-ва, виходячи з витрат на їх вир-во і придбання.

9. Єдиний грош. вимірник.

10. Періодичність – можливість розподілу діяльності під-ва на певні періоди з метою складання фін. звітності.

2.3. Метод бух. обліку

Методологія –вчення про методи, за допомогою яких людина пізнає щось.

Метод б.о. – сукупність способів дослідження, які дозволяють всебічно вивчити, розкрити зміст б.о.

Методологія б.о. – система способів і прийомів, за допомогою яких вивчаються суб’єкти обліку.

Основні елементи методу б.о. :

1. документація – спосіб первинного спостереження і відображення суб’єктів б.о., який забезпечує суцільне і безперервне спостереження за ним.

2. інвентаризація – перевірка фактичної наявності об’єктів б.о. 

1 + 2 первинне спостереження

3. оцінка

4. калькуляція – грошовий вираз витрат

3 + 4 вимірювання

5. подвійний запис

6. рахок – спосіб поточного рахуванняу встановленому порядку

5 + 6 реєстрація та класифікація обліку з метою їх систематизації

7. баланс – метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис

8. звітність – метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період.

7 + 8 узагальнення в б.о.