Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Бух. облік як інформаційна система.
Поняття та сутність бух. обліку.
1.2. Користувачі бух. інформації.
Поняття та сутність бух. обліку
Господарська діяльність – будь-яка діяльність пов’язана з виробництвом, обміном і споживанням матер. та нематеріальн. благ. Суб’єкти господарської діяльності – фіз.. та юрид. особи.
Історично бух. облік виник і розвивався разом із господарською діяльністю людини. Автором першої друкованої праці „Трактат про рахунки і записи” був Лука Пачолі у XV ст.. (1454р.).
Мета госп. обліку: відображення фактів госп. діяльності, надання правдивої інформації для прийняття рішень.
Види госп. обліку:
1. Оперативний – використ. для спостереження і контролю за окремими операціями з метою управління.
2. Статистичний – вивчає і контролює масові суспільно-екон. Процеси.
3. Бухгалтерський – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про госп. діяльність п-ва зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Функції бух. обліку:
1. Інформаційна – забезпечення інформації про фін. стан і діяльність п-ва.
2. Контрольна – у необхідності контролю збереження та ефективного використання ресурсів п-ва.
3. Оцінююча – вимір і оцінка ресурсів, визначення вартості і собівартості продукції для розрахунку результату діяльності п-ва.
Для відображення госп. операцій застосовують такі вимірники:
– натуральні – забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об’єктів в одиниці ваги, об’єму, площі;
– трудові – викор. для визначення затраченої праці в одиниці роб. часу;
– грошові – застос. для обчислення вартості об’єктів обліку.
Бух. облік:
1. Фінансовий – це комплексний системний облік майна гос. діяльності п-ва через повне і безперервне відображення госп. процесів за звітний період. Фін. облік ведуть відповідно до законодавства країни і нац. положень (стандартів) бух. обліку.
2. Податковий – це підсистема бух. обліку, що здійсн. з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку за нарахуванням та сплатою податків.
3. Управлінський – це прцес підготовки інформації необхідної для потреб внутрішнього менеджменту поточної, виробничої діяльності п-ва.
Користувачі бух. інформації.
Користувачі бух. інформації поділ. на:
Внутрішні – власники п-в, управлінський персонал робітники, службовці.
Зовнішні – ті, які мають прямий фін. інтерес(інвестори, постачальники, банк. установи, покупці, замовники); ті, які не мають прямого фін. інтересу(органи податк. служби, органи держ. статистики, учасники фондового і товарних ринків); ті, які без фін. інтересу (аудиторські фірми, фін. аналітики, судові органи, громадські організації).
Балансове узагальнення.
Сутність і побудова бух. балансу.
Структура балансу.
Вплив господ. Операцій на баланс.
Нормативна база П(с)БО №2 “Баланс” від 31.01.99.
Сутність і побудова бух. балансу.
Баланс – метод відображення стану господ. засобів (майна) за їх складом і джерелом утворення у вартісній оцінці на певну дату. За формою баланс – це таблиця на лівій стороні якої відображ. склад і розміщення господ. засобів, яка наз. активом, в правій стороні відображ. джерела формування госп. засобів наз. пасивом. В бух. балансі всі засоби та джерела об'єднані в екон. однорідні групи, які наз. статтями балансу. Статті балансу мають власну назву, окремий код, їх запис у вартісному виразі. Статті поділ. на активні і пасивні. Особливостями бух. балансу є рівність підсумків активу і пасиву зумовлена тим, що в обох його частинах відображ. у вартісній оцінці одні і ті ж господ. засоби, згруповані за рівними ознаками. Рівність підсумків також назив. балансом.
Структура балансу.
Форма діючого в Укр. балансу та порядок його замовлення регулюються П(с)БО № 2. згідно закону Укр. “ Про БО і фін. звітність в Укр..” баланс є формою №1 фін. звітності під-ва. Баланс під-ва має таку структуру: склад. з 3 розділів (активи), 5 розділів (пасиви). Актив балансу: I розділ: “Необоротні активи” включ. такі статті: основні засоби, довго строк. інвестиції, довго строк. дебіторська заборгованість, та інші необоротні активи. II розділ: ”Оборотні активи”. Статті: 1) виробничі запаси, 2) незавершене виробництво, 3)готова продукція, 4) векселі одержані, 5) розрахунки з дебіторами, 7) грош. кошти та їх еквіваленти. III Розділ “ Витрати майбут. періодів”-це витрати балансу, що мали місце протягом поточного або поперед. звітного періодів, але належать до наступних звітних періодів. Пасив балансу: I розділ “Власний капітал”. Статті: 1) статутний капітал, 2) резервний к-л, 3)пайовий к-л, 4)додатковий к-л, 5) нерозподілений прибуток. II розділ ” Забезпечення наступних витрат і платежів”. Статті: 1) фінансування, 2)цільові надходження (забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення, фінансування з бюджету та інших джерел)
III розділ “Довгострокові зобов'язання”. Інформація про залучення коштів банків, які будуть погашені в строк > року, а також випуск під-вом акцій та облігацій на довго строк. основі з нарахуванням %. IV розділ “Поточні зобовязання” (протягом року). Статті: 1) короткострок. кредити банку, 2) векселі видані, 3) кредитор. заборгованість за товари, послуги, роботи, 4) поточні зобов’язання за нарах. з бюджету, зі страх-ня, з оплати праці. V розділ “доходи майбут. періодів”- доходи, які отрим. протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належ. до наступних звітних періодів.
Предмет і методи бух обліку
Предмет і об’єкт бух обліку
Базові принципи бух обліку
Метод бух обліку
Абсолютно ліквідні
Ліквідні
Мало ліквідні
Джерела господарських засобів поділяються на:
- власні
- залучені
До власних відносять статутний, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток.
До залучених джерел відносять кредиторську заборгованість підприємства, заборгованість за кредитами, довгострокові зобов’язання, а також забезпечення наступних витрат і платежів.
Господарські процеси – забезпечують рух господарських засобів: постачання, виробничий, реалізація.
Процес постачання – стадія обороту на якій гроші перетворюються в засоби виробництва і ресурси праці.
Процес виробництва – стадія, на якій створюються блага, шляхом поєднання зсобів виробництва і ресурсів праці.
Процес реалізації – стадія, на якій готова продукція має бути реалізована.
Господарська операція – факт господарського життя, який підтверджує бо змінює структуру активів чи пасивів підприємства.
2.2. Базові принципи бух. обліку
1. Обачність – метод оцінки, який означає, що витрати і зобов’язання потрібно відображати в БО після отримання інформації про імовірність іх виникнення, а активи і доходи лише тоді, коли влни реально отримані.
2. Принцип повного висвітлення – у фін. звітності висвітлюється повна фактична звітність про госп. операції.
3. Автономність – кожне під-во розглядається як юр. особа, незалежна від власника.
4. Послідовність – постійна фін. політика (облікова політика).
5. Безперервність – виходить з того, що під-во буде фун-вати і далі.
6. Нарахування та відповібність доходів і витрат – порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, для визначення фін. результату.
7. Привілювання сутності над формою – операції обліковуються, виходячи з їх сутності, а не юрид.форм.
8. Історична або фактична собівартість – пріоритетною є оцінка активів під-ва, виходячи з витрат на їх вир-во і придбання.
9. Єдиний грош. вимірник.
10. Періодичність – можливість розподілу діяльності під-ва на певні періоди з метою складання фін. звітності.
2.3. Метод бух. обліку
Методологія –вчення про методи, за допомогою яких людина пізнає щось.
Метод б.о. – сукупність способів дослідження, які дозволяють всебічно вивчити, розкрити зміст б.о.
Методологія б.о. – система способів і прийомів, за допомогою яких вивчаються суб’єкти обліку.
Основні елементи методу б.о. :
1. документація – спосіб первинного спостереження і відображення суб’єктів б.о., який забезпечує суцільне і безперервне спостереження за ним.
2. інвентаризація – перевірка фактичної наявності об’єктів б.о.
1 + 2 первинне спостереження
3. оцінка
4. калькуляція – грошовий вираз витрат
3 + 4 вимірювання
5. подвійний запис
6. рахок – спосіб поточного рахуванняу встановленому порядку
5 + 6 реєстрація та класифікація обліку з метою їх систематизації
7. баланс – метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис
8. звітність – метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період.
7 + 8 узагальнення в б.о.
Метод подвійного запису.
4.3. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок.
4.4. Узагальнення даних поточного бух. обліку.
4.1. Рахунки бух. обліку: зміст та побудова.
Поточний облік стану, засобів, джерел та господ. процесів забезпеч. за допомогою системи рахунків. Рахунки – елемент методу БО, спосіб групування і поточного відображ. за певними ознаками наявності та руху засобів під-ва, їх джерел та господ. процесів. Зміст, признач. і побудова рахунків зумовлені об’єктами, що на них обліковуються, завданнями обліку. Рахунки БО прийнято зображ. у вигляді 2-сторонньої таблиці, ліву сторону якої познач. дебет, а праву кредит, назву рахунка пишуть посеред таблиці. Так як об’єкт БО характер-ся певним станом або наявністю на певний момент часу засобів, джерел, то перш за все на рахунку фіксують цей стан, який наз. початковим залишком або почат. сальдом. Після цього на рах. відображ. господ операції – зміни засобів та їх джерел. Накопич. інфор-ції про рух об’єкта обліку відображ. на рахунку назив. оборотом по дебету та оборотом по кредиту. Залежно від обліку активів чи джерел їх утвор. бух. рахунки поділ. на активні та пасивні. Активні рахунки признач. для обліку наявності та руху активів та знаход. в активі бух. балансу. Пасивні рах-ки признач. для обліку наявності та зміни джерел утвор., що містяться в пасиві балансі.
Метод подвійного запису.
Подвійний запис – метод, що виплив. з економ. суті відображу. операцій кожна з яких обумов. зміни у її 2 її частинах – в активі, пасиві чи одночасно. Відображу. кожної господ. операції двічі по дебету одного і кредиту іншого на однакову суму наз. подвійним записом. подвійний запис – основ. техн.. прийом БО, забезпеч. горизонтальний взаємозв’язок між рахунками, який наз. кореспондентським рахунком або бух. проводкою. Залежно від кількості коресп. рахун. розріз. прості і складні бух. проводки. Господ. операції реєстр. у певній послідовності, яка наз. хронологічним записом. Для накопичення і узагальн. інформації на бух. рахунках всі дані групуються у спеціал. журналі господ. операцій. Таке групув. наз. систематичним обліком.
Журнал реєстрації господ. операцій
| № | Зміст господ. операції | Сума | Дт | Кт |
| 1. | Відпущено зі складу у вир-во матеріали | 33860 | 23 | 20 |
Назва рахунку
Сальдо початкове
Оборот за місяць
Сальдо кінцеве
= = =
Рівність підсумків першої пари зумовлена рівністю підсум. активу і пасиву балансу наз. вхідний баланс. Рівність підсумків другої пари зумовлена подвійним записом операцій. Рівність підсумків третьої пари зумовлена двома попередніми рівностями і наз. вихідний баланс. Ця форма оборотної відомості назив. контокорентною. Також існує шахова форма оборот. відомості.
Інформаційна база
Класифікація документів
Класифікація документів
Документи класифікують:
За місцем складання:
- внутрішні (на під-ві оформляються і тут же застосовуються. Напр, табелі обліку роб. часу)
- зовнішні (складають інші підприємства, організації, реєструються і оформляються на бланках уніфікованих форм)
За призначенням:
- розпорядчі (документи, які містять наказ, розпорядження, завдання на здійснення певної господарської операції. Наприклад, накази про прийняття або звільнення з роботи)
- виконавчі (документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції. Наприклад, авансові звіти, квитанції, прибуткові та видаткові касові ордери)
- бух.оформлення – складаються на основі виконавчих і розпорядчих (меморіальні ордери,...)
- комбіновані – поєднують ф-ії всіх 3-х перелічених вище (вимоги, касові ордери, наряди, ...)
За порядком складання:
- первинні (документи складаються в момент здійснення господарської операції. Наприклад, акти прийняття робіт і послуг, накладні)
- зведені (складаються на підставі первинних шляхом групування і узагальнення їх показників. Наприклад, звіти касира, товарні звіти, платіжні відомості…)
За способом використання:
- разові (фіксують 1 або кілька госп.операцій. Наприклад, вимоги, накладні, ордери)
- накопичувальні (формують інформацію про однорідні госп.операції за певний звітний період. Наприклад, відомості випуску готової продукції, табель обліку робочого часу…)
За змістом:
- грошові (оформлюють операції пов’язані з грошовими коштами. Наприклад, платіжні доручення, касові ордери, банківські чеки)
- розрахункові(оформляють розрахунки між фіз. і юр. особами. Напр, рахунок фактура)
- матеріальні (оформлюють операції пов’язані з рухом матеріальних цінностей. Наприклад, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери).
Вартісна оцінка в б.о.
Оцінка обєктів обліку
Оцінка обєктів обліку
Оцінка різних об’єктів обміну визначається у відповідних стандартах:
- оцінка основних засобів – П(С)БО №7 «Основні засоби»
ОЗ зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю – це історична собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справ.вартості активів сплачених на дату придбання основних засобів. Первісна вартість включає фактичні витрати на придбання (створення) ОЗ та приведення їх до придатного для використання стану. Первісна вартість може змінюватися в процесі їх використання (її збільшення на суму витрат пов’язаних з поліпшенням обєкта).
- оцінка нематеріальних активів - П(С)БО №8 «Нематеріальні активи»
Первісною оцінкою нематеріальних активів є собівартість їх придбання чи створення, яка визначається сумою грошових коштів чи їх еквівалентою або справедливою вартістю іншої компенсації наданою підприємством для придбання (створення). Собівартість немат.активів включає: ціну, мито, інші податки та витрати пов’язані з придбанням активу
- оцінка запасів - П(С)БО №9 «Запаси»
Придбані (вироблені) запаси оцінюють за первісною вартістю. При придбанні до собівартості включають такі фактичні витрати: суми сплачені постачальнику, ввізне мито, сума непрямих податків, витрати на заготівлю, розвантажування, … Первісна собівартість виготовлених запасів є їх виробнича собівартість. Вона включає: прямі немат.витрати, прямі витрати, загально виробничі витрати. Запаси відображаються в обліку за найменшою з 2-х оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
- оцінка дебіторської заборгованості - П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість»
Оцінка деб.заборгованості залежить від виду цієї заборгованості:
Заборг. за товари, роботи, послуги визначається, як актив одночасно з визнанням доходу від реалізації і оцінюється за первісною вартістю.Поточна оцінка деб.заборг. здійснюється за чистою вартістю реалізації, яка визначаться як різниця між первісною та резервом сумнівних боргів.
Грош. кошти та їх еквіваленти в нац.валюті оцінюються за номіналом. Грош. кошти та грош. документи в іноз.валюті перераховуються в гривні на дату отримання та на дату складання звітності за курсом НБУ.
- оцінка зобов’язань підприємства - П(С)БО №11 «Зобовязання»
Для оцінки використовуються всі визначені основи оцінки: історична вартість зобов’язання, поточна вартість, вартість погашення, теперішня вартість. Вибір способу оцінки залежить від характеру зобов’язання, його строковості та способу погашення.
- Оцінка фін.інвестицій - П(С)БО №12 «Фінансові інвестиції»
Фінансові інвестиції –активи, які утримують з метою збільшення прибутку, збільшення вартості капіталу (акції, облігації, частки в статутних капіталах інших підприємств…). Фін.інвестиції оцінюються за їх історичною собівартістю, яка включає: ціну придбання, комісійні винагороди, мито, інші податки, банк.збори, витрати пов’язані з придбанням інвестицій.
- Оцінка доходів і витрат підприємства - П(С)БО №15 «Дохід» і П(С)БО №16 «Витрати»
Форми фін. звітності.
Форми фін. звітності.
Форми фін. звітності регулюються затвердженими нац. положеннями стандартами:
П(С) БО №2 „Баланс”
П(С) БО №3 „Звіт про фін. результати”
П(С) БО №4 „Звіт про рух грош. коштів”
П(С) БО №5 „Звіт про власний капітал”.
1. Баланс – наявність екон. ресурсів, які контролюються п-вом на дату балансу, оцінка структури ресурсів п-ва, ліквідності, платоспроможності п-ва, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в екон. ресурсах.
2. Звіт про фін. результати – доходи, витрати і фін. результати діяльноті п-ва за звітний період. Оцінка та прогноз структури доходів та витрат прибутковості діяльності п-ва.
3. Звіт про рух грош. коштів – використання грош. коштів протягом звітного періоду. Оцінка та прогнозування операційної, інвестиційної та фін. діяльності п-ваю
4. Звіт про власний капітал – зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду. Оцінка та прогноз змін у власному капіталі.
5. Примітки до звіту – обрана облікова політика п-ва, інформація не наведена безпосередньо у фін. звітах. Але обов’язково за П(С)БО, додатковий аналіз статей звітності. Оцінка та прогноз облікової політики, ризиків, ресурсів та зобов’язань діяльністю підрозділів п-ва.
Баланс – звіт про фін. стан п-ва, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.
Звіт про власний капітал – це звіт про доходи, витрати і фін. результати діяльності п-ва. У звіті про фін. результати підставляють доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності.
Операційна діяльність – це основна діяльність п-ва, операції пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є гол. метою створення п-ва і забезпечує осн. частку його доходу.
Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація необоротних активів, фін. інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентних грош. коштів.
Фін. діяльність – призводить до змін розміру і складу власного позикового капіталу п-ва. Результатом діяльності п-ва є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу і відображається в балансі.
Звіт про рух грош. коштів – звіт, який відображає інформацію про зміни, що відбулися у грош. коштах та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грош. коштів розглядаються у розрізі операційної, фін., інвестиційної діяльності. Операційна діяльність: 1. Надходження грош. коштів: 1) від реалізації товарів і послуг; 2)отримання % за виданими кредитами. 2. Вибуття грош. коштів:1)з/п; 2)придбання запасів; 3)оплата витрат; 4)оплата % за кредитами; 5)сплата податків. Фін. діяльність: 1. Надх. грош. коштів: 1)від випуску облігацій; 2)від випуску акцій. 2. Вибуття грош. коштів:1) вилуплення власних акцій; 2)погашення облігацій; 3) виплата дивідендів.
Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду.
Дві концепції капіталу, які призводять до його збереження:
1) збереження фін. капіталу: прибуток заробляється тільки, якщо фін. або грош. сума чистих активів на кінець періоду перевищує фін. або грош. суму чистих активі на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або власників протягом даного періоду;
2) збереження фіз. капіталу: прибуток заробляється тільки, якщо фіз. виробнича потужність або продуктивність п-ва на кінеці періоду перевищує виробничу потужніть на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.
Примітки до фін. звітності – забезпечують деталізацію і обґрунтування статей фін. звітів відповідно П(С)БО.
Облік виробничих запасів.
Облік готової продукції.
Облік товарів
Облік вексельних операцій
Облік власного капіталу.
Облік основних засобів.
Бух. облік як інформаційна система.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 275.