Якщо необхідно забезпечити виконання програм, на віддаленому сервері., використовують спеціальне програмне, апаратне забезпечення термінал з боку клієнта та термінал сервер. Наприклад Windows Terminal Server для Windows; Terminal, XTerminal у Unix. Від того, яким чином здійснюється під'єднання до сервера, за допомогою термінала або клієнта ідповідних послуг, залежить якого типу мережеві ресурси використовуються у комп'ютерній мережі: розподіленими чи централізовані[1].

При централізованій роботі усі користувачі (у великих системах їх може бути більше сотні) отримують доступ до обчислювальних ресурсів одного комп’ютера — сервера. Всі задачі користувачі виконуються на центральному сервері.

2) При розподіленій моделі обчислювального середовища головна робота відбувається на робочій станції користувача, у той час як центральний комп'ютер використовується в основному для спільного використання програмного забезпечення, даних. Принтери чи інша периферія може знаходитися як на робочому місці користувача, так і на центральному комп'ютері.

Сервером називається комп'ютер, що надає деякі сервисы іншим комп'ютерам. Як сервіс може виступати будь-як програма, чи процедура дані, надані сервером. Наприклад, сервер може повертати інформацію з бази даних, до якої немає безпосереднього доступу.

Клієнтом називається комп'ютер, що користається сервисами, наданими сервером. Клієнт звертається до сервера і запитує в нього якийсь сервіс. Для взаємодії із сервером клієнт використовує спеціально розроблене клієнтське програмне забезпечення. З іншого боку, на сервері також працює спеціальне серверне програмне забезпечення.

Модель обчислювального середовища клієнт-сервер

Технологія клієнт-сервер є важливою концепцією у сучасних мережевих технологіях, і особливо для Інтернет.

Завдяки технології модель клієнт-сервер, забезпечується можливість з різних місць отримати доступ до інформації, що зберігається на одному сервері. Можна встановити кілька серверних комп'ютерів, кожний з який зберігає інформації у визначеному поданні: графічна, гіпертекстова, мультимедійна тощо. Оскільки для взаємодії із сервером використовується програмне забезпечення клієнта, можна створити для різного способу подання інформації відповідне програмне забезпечення клієнта для різних апаратних платформ. Так, користувачі Windows і Macintosh використовуючи відповідне програмне забезпечення клієнта, отримують доступ до інформації на сервері, що працює під управлінням UNIX чи Linux так само просто, як самі користувачі UNIX чи Linux

Протокол

Для того, щоб комп’ютери могли обмінюватися повідомленнями, мережевих адаптерів і кабелів, недостатньо, необхідно мати ще мову, за допомогою якої вони могли б домовлятися цю мову ми будемо називати протоколом,

Протокол — формалізовані правила прийому і передачі повідомлень між хостами (активними складовими мережі)

Для мереж побудованих на основі Windows 95/98, є основними протоколи

NETBEUI — для об'єднання в мережу ПК які працюють тільки з операційними системами Windows 3.11 for workgroup, Windows 95/98, Windows NT, донедавна основний мережевий протокол фірми Microsoft.

TCP/IP — на даний час, основний протокол, що дозволяє об’єднати у мережу комп’ютери з різною операційною системою Unix, Mac OS, і різною апаратною платформою Macintosh, Sun. На цьому протоколі базується робота Інтернет. У новій версії Windows 2000, протокол TCP/IP вибраний за основний.

Про цей протокол пізніше ми поговоримо детальніше дещо пізніше.

IPX/SPX — протокол фірми Novell, лідера серед мережевих операційних систем, дозволяє виступати Windows клієнтом в мережі Novell.

Крім протоколу обміну необхідна програма яка взаємодіє з операційною системою і мережевим обладнанням.