Яке з вказаних джерел учить лікаря почитати вчителів, які навчили його лікарському мистецтву, нарівні з батьками?
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

А. "Аюр-веда" ("Книги життя")

В. Клятва Гіппократа

С. "Канон лікарської науки" Авіценни

Д. Міжнародний кодекс медичної етики

Е. Женевська декларація

Яка з робіт Гіппократа мала найбільший вплив на розвиток медичної етики?

А. "Клятва".

В. "Про лікаря".

С. "Закон".

Д. "Прогностика".

Е. "Повчання".

4. Яка з моделей лікарської етики базується на принципі "Не нашкодь"?

А. Гіппократа.

В. Парацельса.

С. Авіценни.

Д. Канта.

Е. Всі перелічені вище.

Основні положення медичної етики Гіппократа:

А. Все перераховане вірно.

В. Повага життя і професії пацієнта.

С. Не нашкодь хворому.

Д. Повага особи хворого.

Е. Дотримання лікарської таємниці.

6. У 1813 році М.Я. Мудров виступив із знаменитою Актовою промовою "Слово про благочестя і моральні якості Гіппократова лікаря". Про виховання яких якостей лікаря наголосив М. Мудров?

А. Гуманізм, чесність й безкорисливість.

В. Гуманізм, професіоналізм, висока відповідальність.

С. Спостережливість, співчуття, гуманізм.

Д. Відповідальність, безкорисливість, професіоналізм.

Е. Гуманізм, безкорисливість, самопожертвування.

У якій роботі викладені морально-етичні норми взаємин в медичному колективі між колегами?

А. "Повчання" Гіппократа.

В. "Аюр-веда" ("Книги життя").

С. Клятва Гіппократа.

Д. "Канон лікарської науки".

Е. Міжнародний кодекс медичної етики.

Особливостями сучасного лікаря є все, окрім:

А. Захоплення інструменталізмом.

В. Тенденція до дегуманізації.

С. Зростання освіченості

Д. Спрощений підхід до лікування

Е. Психічні, фізичні і моральні навантаження.

Основним принципом моделі Гіппократа є:

А. Не нашкодь.

В. Не убий.

С. Пріоритет інтересів науки.

Д. Принцип автономії особи.

Е. Пріоритет держави.

Основною характеристикою сучасної моделі професійної моралі є:

А. Принцип пріоритету прав і пошана гідності пацієнта.

В. Принцип «дотримання обов'язків».

С. Принцип «не нашкодь».

Д. Принцип пріоритету науки.

Е. Принцип невтручання.

Тема 5. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ВЗАЄМИН В СИСТЕМІ

ЛІКАР-ХВОРИЙ. МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ,

ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ПРАВА ПАЦІЄНТА

 

Взаємини між лікарем і його пацієнтом є одним з найбільш важливих складових лікарської діяльності, а саме: в цих відносинах реалізується сенс призначення лікаря – лікування людини. Від того, як відбуваються взаємини між лікарем і хворим, як медичний працівник їх будує, залежить і успіх лікування.

1. Основні моделі взаємин в системі лікар-хворий. Можна по-різному, за різними принципами класифікувати взаємини між лікарем і хворим. Існує такий набір моделей взаємин: сакральна (патерналістська), технічна, колегіальна, контрактна.

Перша модель – патерналістська (лікар-опікун).

Міжособові відносини між лікарем і пацієнтом подібні до відносин священика і прихожанина або батька і дитини, наставника і підопічного. Основні принципи відношення до пацієнта – любов, милосердя, турбота, благодіяння і справедливість. Вони були відбиті в клятві Гіппократа. Патерналістська модель панувала в християнській європейській культурі впродовж багатьох сторіч. Материнська, батьківська турбота медичного працівника про свого пацієнта дала підставу назвати таку модель взаємин між ними паренталізмом (від англ. "батьки"), або патерналізмом (від латин. pater – батько). Основний моральний принцип, який виражає традицію сакральної моделі, свідчить: «надаючи пацієнтові допомогу, не нанеси йому шкоди».

Традиція лікування наказувала приносити хворому користь і не наносити шкоди. Жоден лікар не може виконати моральний обов'язок приносити користь і при цьому повністю уникнути нанесення шкоди. Цей принцип існує в широкому контексті і ґрунтується на правилі компетенції. Принцип «надаючи пацієнтові допомогу, не нанеси йому шкоди» складає тільки один елемент всієї безлічі моральних обов'язків.

Патерналізм може виявлятися сильно або слабо залежно від здатності пацієнта ухвалювати самостійні рішення. Сильний патерналізм відкидає навіть ті рішення, які пацієнт прийняв добровільно на основі достатньо повної інформації про свій стан. Патерналізм вважається слабким, коли здатність пацієнта ухвалювати самостійні рішення перебуває під впливом емоцій, що робить їх недобровільними, або коли пацієнт недостатньо інформований і його рішення не можуть бути адекватними ситуації, що склалася. Патерналізм має певні можливості для того, щоб захистити людину від його власних неправильних рішень, але, у такому разі, від принципу пошани автономії пацієнта. Сильний патерналізм, надмірна турбота про пацієнта, нав'язування йому своєї думки не завжди морально виправдані на відміну від патерналізму в слабкій формі.

У сучасній медицині така модель залишається найбільш переважною і найпоширенішою. Основна перевага патерналістичної моделі взаємин: чіткість рішень і дій лікаря. Патерналізм найбільш прийнятний в педіатрії, психіатрії, геріатрії. У таких взаємовідношеннях обмежуються права пацієнта і не дотримується пошана самостійності пацієнта, яка є однією з основоположних цінностей цивілізованого способу життя. Недоліки моделі в тому, що взаємини можуть перерости у відносини типу «начальник – підлеглий».

Дата: 2019-04-23, просмотров: 176.