1. Поняття та структура насильницької злочинності. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності.

2. Рівень, структура та динаміка насильницьких злочинів.

3. Кримінологічна характеристика осіб, що вчинюють насильницькі злочини. Класифікація та основні типи насильницьких злочинців.

4. Причини  та умови, що детермінують насильницьку злочинність.

5. Протидія насильницьким злочинам і хуліганству. Суб’єкти та система заходів протидії насильницькій злочинності та хуліганства.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Мотивація насильницьких злочинів.

2. Кримінологічна характеристика умисних вбивств, тілесних ушкоджень, хуліганства і зґвалтувань.

3. Міжособистісні конфлікти як причина насильницької злочинності. Види конфліктів.

4. Криміногенна роль пияцтва та наркоманії.

Теми есе (рефератів)

1. Основні напрями діяльності правоохоронних органів України у попередженні насильницьких злочинів.

2. Соціал-дарвінізм та його значення для пояснення агресивної поведінки.

3. Теорія біхевіоризму та її значення попередження насильницької злочинності неповнолітніх.

4. Проблема міжнародного тероризму в контексті насильницької злочинності.

5. Нормативна основа попередження насильницької злочинності.

Рекомендована література

1. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотребления властью от 29 ноября 1985 г. // www.zakon.rada.gov.ua.

2. О возмещении вреда жертвам насильственных преступлений: Конвенция Совета Европы от 24 ноября 1983 г. // www.zakon.rada.gov.ua.

3. Про попередження насильства в сім`ї: Закон України від 15 листопада 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.

4. Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 6. – Ст. 39.

5. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: Закон України // www.zakon.rada.gov.ua.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. «Про судову практику в справах про злочини протии життя та здоров’я особи» // http//zakon.rada.gov.ua.

7. Абельцев С. Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. – М.: Юнити-Дана, Закон и право, 2000.

8. Антонян Ю. М. П реступления, совершаемые с особой жестокостью // Государство и право. – 1992. – № 9. – С. 62-70.

9. Бандурка А. М., Зелинский А. Ф . Вандалізм. –Харків: Основа, 1996.

10. Валуйська М. Ю. Кримінологічна характеристика особистості злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах: автореф. дис. канд. юрид. наук, 12.00.08. – Харків, 2002.

11. Волосевич В. М., Крижанівський А. Ф . Маргінальна правосвідомість і злочинність // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1997. – № 1. – С. 40-42.

12. Гаухман Л. Д. Насилие как средство совершения преступления. – М., 1974.

13. Голіна В. В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи. – Харків, 1997.

14. Головкін Б. М. Конкретна життєва ситуація та її роль при вчиненні умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень у сімейнопобутовій сфері // Криминогенная ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания: Сб. научн. статей / Под ред. М. Ф . Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала «Юридический вестник». – Одесса: Фенікс, 2003. – С. 47-56.

15. Дремин В. Н. Маргинальная личность: проблемы самоидентификации и насилие в семье / Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.—№ 2,1999.

16. Дрёмин В. Н. Насилие в механизме криминализации общества // Актуальні проблеми політики (збірник наукових праць) – Одесса: Фенікс, 2006. – № 29. – С. 532-537.

17. Дрёмин В. Н. Криминальный террор в социальном механизме воспроизводства преступности // Социально-правовые аспекты терроризма. Колл. монография под ред. доц. Черкеса М. Е.— Одесса: Феникс, 2003. – С. 193-212.

18. Дрёмин В. Н. Социально-психологический механизм воспроизводства терроризма // Актуальні проблеми держави та права. – 2000. – № 8. – С. 78-83.

19. Зелинский А. Ф . О сознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. — Харьков: Вища школа, 1986.

20. Зелинская Н. А. Интернациональный терроризм и «террористический интернационал» // Актуальні проблеми держави та права: зб. наук. праць. – Вип. 8.– Одеса, 2000. – С. 98-104.

21. Кудрявцев В. С. Конфликт и насильственное преступление: Социально-психологические исследования причинно-следственных связей. – М., 1991.

22. Кудрявцев И. А., Ратинова Н. А. Криминальная агрессия (экспертная типология и судебно-психологическая оценка). – М.: Изд-во МГУ, 2000.

23. Литвак О. М. Про кримінальну агресію та її витоки // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 2.

24. Сердюк П. П . Пропаганда насильства і жорстокості як фактор насильницької та організованої злочинності // Криминогенная ситуациия на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания: сб. научн. статей / Под ред. М. Ф . Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала «Юридический вестник». – Одесса: ФЕНИКС, 2003. – С.167-176.

25. Серийные сексуальные преступления. Учебное пособие / Под ред. Ю. М. Антоняна. – М.: Изд-во «Щит-М», 2000.

Семінарське заняття 6