Правила та приклади оформлення бібліографічних посилань у курсовій роботі
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Бібліографічні посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про цитовані, розглянуті або згадані у тексті науково-дослідної роботи студента документи (їх складові частини або групи документів), необхідні для загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

Існує декілька випадків, які обов’язково потребують зазначення першоджерела в курсовій роботі:

· Пряме цитування з першоджерела – Українські дослідники М. Хоменко та О. Грабар у своїй праці «Посібник з діловодства» подають таке визначення положенню, як організаційному документові: «це правовий акт, що визначає основні правила організації діяльності установ, підприємств та організацій, а також їхніх структурних підрозділів» [23, c.28].

· Непряме цитування з першоджерела – Відповідно до «Примірної інструкції з діловодства», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів № 1153 від 17.10. 1997 року, в державних установах та інших центральних і місцевих органах виконавчої влади визначається конкретний комплекс документів, передбачених номенклатурою справ та необхідних і достатніх для документування їх діяльності [3, c. 34].

· При поданні класифікації чи групування – Нормативно-методична база діловодства охоплює:

1) законодавчі акти України у сфері інформації, документації та документування;

2) укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Уряду України, які регламентують питання документаційного забезпечення управління в Україні;

3) правові акти органів виконавчої влади (міністерств, відомств, комітетів) як загальногалузевого, так і відомчого характеру;

4) правові акти нормативного та інструктивного характеру [16, c. 21].

Посилання на першоджерела оформлюється за Оксфордською системою – у квадратних дужках [16, c. 21], в яких зазначається порядковий номер першоджерела в «Списку використаних джерел та літератури» – «16» та номер сторінки, звідки взято текст з зазначенням літери «с» – «с. 21». Крапка в кінці речення проставляється після, а не перед квадратними дужками.

 

Посилання на додатки в тексті курсової роботи

Посилання на додатки в тексті курсової роботи є обов’язковими! Посилання на додаток робиться в круглих дужках. Наприклад, «результати соціологічного дослідження: 30% керівників вважають, що в їх організації постійно відбувається витік конфіденційної інформації; 40% недовіряють своїм працівникам всієї комерційної інформації; 20 % – вільно розповсюджують інформацію про свою діяльність (Додаток А)».

 

Загальні висновки

У висновках студент повинен коротко сказати про зроблене, про те, що використано з досліджень попередників, до яких результатів студент дійшов, які проблеми залишилися нерозв’язаними і чому, в якому напрямі дослідники мають йти далі, які можливі перспективи у дослідженні теми. У цій частині не слід наводити нові матеріали та докази. Студент повинен розкрити суть усіх частин курсової роботи, подаючи свої міркування переважно у формі тез – коротких, нерозгорнутих, лаконічно сформульованих тверджень, які опираються на попереднє вмотивування, а тут є закінченою формулою думок, положень.

Не можна подавати висновки як стислий чи розгорнутий переказ того, що зроблено у кожному розділі роботи чи як перелік питань, проблем.

Обсяг висновків – 2-3 сторінки.

Зразок

Висновки

Після детального вивчення питань пов’язаних з поняттями бренд і брендинг та комплексом інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК) доцільно виділити такі основні положення:

1) Бренд – багатокомпонентний феномен, що у сучасних ринкових умовах став рушійною силою розвитку бізнесу та результатом успіху діяльності суб’єкта економіки. Бренд об’єднує у собі ставлення покупців та продавців до свого товару і є образним сприйняттям продукції на рівні асоціацій та відчуттів. Наявність сильного бренду – це найцінніший нематеріальний актив компанії, що є результатом продуманого здійснення всіх елементів маркетингової діяльності.

2) Бренд складається з зовнішніх індифікаторів, тобто зовнішніх характеристик таких як ім’я марки, логотип, фірмовий стиль та інші зовнішні виразники та внутрішніх ідентифікаторів – характеристик, вигод, індивідуальностей та цінностей. Завдяки такій будові бренд успішно виконує свої завдання ідентифікаційної системи, інструменту зниження ризиків, маркового контракту та носія доданої цінності.

3) Брендинг як процес формування іміджу бренда протягом тривалого періоду через створення додаткової цінності, емоційної або ж раціональної «обіцянки» торгової марки здійснюється у вісім етапів: цілепокладання; планування проекту; аналіз реального стану бренду; аналіз відповідності реального стану бренда бажаному; аналіз конкурентів, розробка стратегії розвитку бренду, виконання стратегії; моніторинг бренду.

4) Найважливішим чинником, що забезпечує трансформацію торгової марки у бренд є використання добре продуманого комплексу ІМК у всі періоди життєвого циклу марки. Загалом, проаналізувавши численні визначення можна зробити таке узагальнення: комплекс ІМК – це концепція вибудовування маркетингових звернень, яка виходить з необхідності оцінки стратегічної ролі їх окремих напрямів та пошуку оптимального поєднання для забезпечення чіткості, послідовності та максималізації впливу комунікаційних програм за допомогою несуперечливої інтеграції всіх повідомлень. До його складу входять такі елементи як реклама, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю, прямий маркетинг, особистий продаж, спонсорство.

5) Опрацьовуючи рішення щодо співвідношення окремих інструментаріїв комплексу інтегрованих маркетингових комунікацій при просуванні брендів, треба пам'ятати про сучасні вимоги ринку до товарів. До таких вимог належить використання етапів життєвого циклу товарів як індикатора дій. Відтак найпростішим підходом до зміни поведінки підприємства на ринках продажу товарів є використання етапів розвитку товарів цього підприємства від моменту виникнення ідеї аж до припинення продажу через брак попиту на них.

6) Брендингова ситуація, що склалася в Україні є доволі тривожною, оскільки українські торгові марки не тільки не вийшли на міжнародний рівень, але й не у змозі завоювати прихильність власного населення, що довело проведене опитування. Це свідчить про те, що у більшості компаній комплекс інтегрованих маркетингових комунікацій не є настільки успішним, щоб виконати це завдання. Проте, низка брендів, включаючи «Київстар» добре розробивши свій комплекс інтегрованих маркетингових комунікацій здатний подолати кризові моменти існування компанії та зберегти економічну потужність та вплив на український ринок. Брендингова ситуація вимагає змін, а інтегровані маркетингові комунікації всіх українських компаній мають спрямовуватися на формування прихильного ставлення населення до своїх торгових марок, тим самим створюючи позитивну динаміку розвитку українського ринку.

 

Дата: 2019-03-05, просмотров: 164.