Традиційно склалася певна композиція курсових робіт з такими основними елементами:

1. Титульна сторінка;

2. План;

3. Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень (при необхідності);

4. Вступ;

5. Розділи основної частини;

6. Загальні висновки;

7. Список використаних джерел та літератури;

8. Додатки (при необхідності).

Загальний обсяг курсової роботи – 25-35 друкованих сторінок (формат А4).

Курсова робота оформляється машинним способом (за допомогою комп’ютерної техніки).

Обсяг курсової роботи, як правило, складається з:

· вступ (обсяг = приблизно 15%);

· основна частина (обсяг = приблизно 65%);

· висновки (обсяг = приблизно 10 %);

· список використаних джерел та літератури (обсяг = приблизно 10%).

Кожна частина курсової роботи починається з нової сторінки.

Текст курсової роботи друкується шрифтом Times New Roman через 1,5 інтервал на одній стороні аркуша. На аркуші робляться поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм., верхнє і нижнє – по 20 мм. Усі сторінки, окрім першої, нумерується. Номер сторінки проставляється у верхньому правому кутку (тільки цифра).

Характеристика основних складових курсової роботи

Титульна сторінка

Курсова робота відкривається титульною сторінкою, де зазначається назва навчального закладу, назва факультету, назва кафедри, назва теми, прізвище та ініціали студента і наукового керівника, оцінка, завізована підписами членів комісії, місто та календарний рік написання роботи (Додаток А).

План курсової роботи

На наступній сторінці подається план курсової роботи, який відображає її структуру (розділи та їх частини) (Додаток Б).

Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень

У випадку використання у тексті роботи значної кількості (більше 2-х) складних власних чи загальних назв, які мають уніфіковані абревіатурні скорочення, складається «Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень»

Зразок

Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень

ДЗУ – документаційне забезпечення управління

ДСК – документи для службового користування

ЄРКК – єдина реєстраційно-контрольна картка

СЕД – система електронного документообігу

Вступ

Вступ свідчить про методологічну і методичну підготовку молодого дослідника, його вміння довести правильність вибору теми, її актуальність.

Вступ є своєрідним показником роботи студента: він виявляє, чи достатньо зібрано матеріалу, чи добре продуманий план, чи правильна наукова позиція дослідника, чи може студент внести у роботу дослідницький характер.

Вступ має бути ґрунтовним, конкретним, обсягом від 3 до 5 сторінок.

У вступі обґрунтовують:

· актуальність обраної теми;

· мету і зміст поставлених завдань;

· формулюють об’єкт і предмет дослідження;

· зазначають обрані методи дослідження;

· теоретичну (джерельну) базу дослідження;

· наукову та практичну цінність студентської науково-дослідної роботи;

· її апробацію (при її наявності);

· структуру роботи.

Актуальність – обов’язкова вимога до науково-дослідних робіт студентів. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує професійну зрілість студента. Для висвітлення актуальності достатньо 3-4 абзаців, де слід показати основне – сутність проблемної ситуації. Сформувати суть проблеми буде неважко, якщо студенту вдається показати, де полягає межа між сталим знанням і незнанням з предмета дослідження.

Проблему часто ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також треба вирішити). Доцільно розуміти, що специфічною рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за рамки старого, вже досягнутого знання.

Зразок

Актуальність проблеми. З кожним роком зростає суспільна зацікавленість процесами, що пов’язані з новими явищами в галузях економіки та розвитку комунікацій, зокрема в галузі брендингу. Це, певним чином, можна пояснити тим, що бренд стає необхідним фактором розвитку бізнесу, а також каналом комунікації із споживачами. У його розкручування компанії вкладають мільйони, оскільки знають: витрати виправдані. Чим відоміша торгова марка, тим успішніший продукт.

Ми живемо у суспільстві, наявність у якому великої кількості запропонованих товарів привела до того, що споживачу стало дуже важко робити вибір. Можливо, навіть не кожен замислюється, що він купує не продукт, а ім’я. Ім’я, що стало брендовим. Досвід західних країн свідчить, що на сучасному конкурентному ринку по суті іде боротьба брендів за їх місце в свідомості споживачів. Товари та послуги, що не є брендами поступаються своїми позиціями на ринку в різних сферах товарних категорій.

На сьогодні і досі не існує якоїсь спільної думки про те, що таке бренд і чи, взагалі є українські бренди. Існує багато думок щодо цього питання, але найчастіше вони не лише не збігаються, а й суперечать одна одній. В Україні не існує законодавства, де ми змогли б знайти відповіді на поставлені запитання. Єдиним законодавчим актом, що хоча б якось стосується брендингу, є Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Тому проблема дослідження і перспективи розвитку українських брендів, в порівнянні із зарубіжними, в умовах сучасності надзвичайно актуальна та визначає практичну значущість курсової роботи.

Після цього необхідно логічно перейти до мети дослідження, а також зазначити конкретні завдання, які будуть вирішуватися відповідно до зазначеної мети (слідкуючи за логікою розгляду питань у плані курсової роботи).

Зразок