Теоретичні підходи до визначення сутності поняття «основні фонди» у підприємстві
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
Автор Трактування
Андрійчук В. Г [2, с. 312]   це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами у вигляді амортизаційних відрахувань
Гринчуцький В. І.  [12, c.143] Це частина засобів виробництва, які діють у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігають при цьому натурально-речовинну форму і переносять свою вартість на продукцію по частинах у міру зносу у вигляді амортизаційних відрахувань
Кривенко К. Т.[21, c. 245] Це засоби виробництва, які обслуговують процес виробництва, а також просте і розширене відтворення підприємства
Хейне П.[31, с. 124] Виготовлені засоби виробництва, які можна використовувати для виробництва майбутніх благ
Мацибора В. І. [17, с.109] Це частина продуктивного капіталу, яка складається із вартості засобів праці, обертається протягом кількох періодів виробництва і поступово переносить свою вартість на вироблюваний продукт  
Завадський Й.С. [15, с. 128] це засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і поступово, в міру зношення, переносять свою вартість на продукцію, що виробляється
Гречко С.М. [11, 23] необоротний актив, що призначений для господарської діяльності, тобто планується використовувати в господарській діяльності
Литнєва, Н.А.  [24,с. 68] це частина майна, яка виступає у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління організацією, які використовуються більше року
Сук, Л.К.  [29, с. 262] це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері
Верхоглядова, Н.І.   це засоби праці, які використовуються впродовж тривалого часу, при цьому зберігаючи свою первісну фізичну форму, і переносять свою вартість на вироблений продукт частинами, унаслідок фізичного та морального зносу
Коваленко А.М. [19, с. 192] це матеріальні активи з очікуваним терміном корисного використання більш ніж один рік, які підприємство утримує в цілях: використання під час виробництва або поставки товарів, надання послуг, надання в оренду іншим особам; виконання адміністративних та соціальних функцій
Агрес О.Г.  [1, с. 178] це засоби праці у формі матеріальних активів, які утримує підприємство з метою використання у виробничому процесі, очікуваний термін корисного використання яких становить більше ніж один рік, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, вартість яких переноситься в міру фізичного спрацювання та (або) морального старіння на вартість готової продукції проведенням амортизаційних відрахувань

Продовження таблиці 1.1

 

Коваленко, О.В. [20, с. 21] це частина засобів виробництва, які діють у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігають при цьому впродовж усього періоду натурально-речовинну форму і переносять свою вартість на продукцію частинами у міру зносу у вигляді амортизаційних відрахувань
Неміш Ю.В.  [25, с. 181] це вартісно виражені ресурси, які утримуються суб’єктом господа-рювання з метою використання в процесі виробництва очікуваний строк експлуатації яких становить не менше одного року, вартість яких зменшується в процесі використання
Бабяк Н.Д. [4,с. 178] це активи з терміном корисного використання більше одного року, які використовуються на підприємствах у декількох операційних циклах з метою отримання економічної вигоди, не втрачаючи при цьому матеріально-речової форми, та переносять свою вартість на знов створену продукцію частинами у вигляді нарахованих амортизаційних відрахувань

Джерело: власні дослідження автора

Отож, як бачимо дані визначення є різними, але вони не заперечують одне одного, а доповнюють. Від так, Коваленко А. М. доповнює дану категорію тим, що вважає що основні фонди – це матеріальні активи, які підприємство утримує не лише з ціллю використання під час виробництва, а й в цілях поставки товарів, надання послуг, надання в оренду іншим особам, виконання адміністративних та соціальних функцій [19, c. 192]. Також дану категорію доповнює Андрійчук В. Г., вважаючи що основні фонди це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому не лише натуральну форму а і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту у вигляді амортизаційних відрахувань [2, 312].

Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісні формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, становлять поняття виробничих фондів. Залежно від характеру обороту, а також від функціональної ролі і значення в процесі створення нових споживних вартостей засоби виробництва поділяють на основні й оборотні фонди (основний і оборотний капітал). Основні виробничі фонди беруть безпосередньо участь у процесі виробництва і формуванні собівартості продукції та вартості продукції. На них припадає переважна частка основних фондів аграрних підприємств (85-90%) [2. c. 244].     

Економічний зміст основних фондів полягає у тому, що вони є засобами праці, які виражені у вартісній формі, які приймають участь у процесі виробництва багаторазово, не змінюючи своєї натуральної форми, виконують одну і ту ж функцію протягом декількох виробничих циклів та переносять свою вартість на створюваний продукт частинами. До них відносять: обладнання, будинки, споруди, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження тощо. Оборотні фонди - предмети праці, виражені у вартісній формі, які приймають участь у процесі виробництва протягом лише одного циклу і повністю переносять свою вартість на створюваний продукт. [27, c. 217]. До оборотних фондів відносять:

– виробничі запаси - предмети праці які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства;

– незавершене виробництво - це та частина оборотних фондів яка уже виробничо спожита, але готової продукції ще не отримано;

– витрати майбутніх періодів - витрати на підготовку та освоєння нової продукції, що будуть погашені в майбутньому. [33, c.164].

До фондів обігу належить:готова продукція. дебіторська заборгованість за товари, послуги кошти за які повинні надійти. дебіторська заборгованість за розрахунками - видані аванси для бюджетних організацій. кошти в касі. кошти на розрахункових рахунках в банках. поточні фінансові інвестиції [2, c 368-371].

Класифікація основних фондів – визначення і групування основних фондів за певними класифікаційними ознаками. Основні фонди аграрних підприємств охоплюють велику кількість засобів праці. Їх якісний склад і раціональне співвідношення значно впливають на розвиток виробництва, оскільки вони є виміром і основою розвитку продуктивних сил, забезпечують відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці [38]. Залежно від функціонального призначення й участі в процесі виробництва вони поділяються на основні засоби виробничого та невиробничого призначення. (рис. 1.2).

Основні засоби підприємств
Виробничі засоби
Невиробничі засоби
Сільськогосподарського призначення
несільськогосподарського призначення

Рис. 1. 2 . Класифікація основних засобів підприємств за функціональним призначенням

Джерело:[39].

Як уже зазначалось, основні виробничі фонди беруть безпосередню участь у процесі виробництва і формуванні собівартості та вартості продукції. На них припадає переважна частка основних фондів підприємств — до 85-90%. Основні невиробничі фонди не беруть участі в процесі виробництва. Вони формують соціальні умови життя людей, а тому рівень забезпечення ними опосередковано впливає на результати виробничої діяльності. До складу цих фондів відносять фонди житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, організацій культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і соціального забезпечення.

До виробничих фондів сільськогосподарського призначення відносять будівлі, споруди, передавальне обладнання, робочі і силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, обчислювальну техніку та програмні засобі до неї, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги, мості тощо. Названі основні виробничі фонди можуть об'єднуватися в три групи: фонди рослинництва, тваринництва, загальногосподарського призначення.

Виробничі фонди несільськогосподарського призначення представлені промислово-виробничими і будівельними фондами, фондами торгівлі і громадського харчування. Певною мірою вони характеризують ступінь агропромислової інтеграції та диверсифікації виробництва [2, c 244-245].

Види основних фондів
Капітальні витрати на поліпшення земель
Земельні ділянки
Будинки та споруди
Машини і обладнання
Робоча і продуктивна худоба
Багаторічні насадження
Інструменти, прилади та інвентар та інші
Транспортні засоби
Рис. 1. 3 Класифікація основних фондів за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально-речового складу

Джерело:[39].

Розглянемо класифікацію основних фондів досліджуваного підприємства у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Класифікація основних фондів ДП "Городницький лісгосп"

Група, підгрупа Склад групи
Будівлі До цієї групи відносять будівлі основних, допоміжних і обслуговуючих цехів, а також адміністративні будинки підприємств
Споруди Сюди входять підземні і відкриті гірські виробітки, нафтові і газові свердловини, гідротехнічної й іншої споруди
Передатні пристрої Це пристрої, за допомогою яких відбувається передача, наприклад, електричної або іншої енергії до місць її споживання
Машини й устаткування У цю групу входять усі види технологічного устаткування, а також первинні і вторинні двигуни
Підгрупа силові машини й устаткування трансформатори, вітродвигуни, електромотори, двигуни внутрішнього паління, інші первинні і вторинні двигуни

 

Продовження таблиці 1.2

Підгрупа робочі машини й устаткування верстати, преси, молоти, хімічна апаратура, інші машини й устаткування
Транспортні засоби У їхній склад входять усі види транспортних засобів, у тому числі: цеховий, міжцеховий і міжзаводський транспорт тощо
Інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні фонди Сюди відносять інструменти ріжучі, що давлять, ударні й інші; інвентар виробничого і господарського призначення, що сприяє полегшенню і створенню нормальних умов праці (устаткування контор, верстати, контейнери, інвентарна тара, предмети протипожежного призначення тощо)

Джерело: фінансова звітність підприємства форма 5 "Примітки до фінансової звітності"

Для простоти обліку до складу основних фондів, що входять у шосту групу, включаються лише інструменти, виробничий і господарський інвентар із терміном служби понад один рік і вартістю більш 500 грн. за одиницю. Інший інструмент, інвентар, а також інші приналежності (незважаючи на те що теоретично вони по всіх економічних ознаках повинні відносити до основних фондів) у господарській практиці прийнято вважати оборотними фондами.

Кожна група приведеної класифікації у свою чергу підрозділяється на підгрупи, що складаються з ще більш родинних основних фондів із приблизно рівними термінами служби, нормами амортизації й умовами експлуатації. Не всі елементи основних фондів грають однакову роль у процесі виробництва. Робочі машини й устаткування, інструменти, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, технічні споруди приймають особисту участь у виробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і тому відносять до активно діючої частини основних фондів. Інші елементи основних фондів (виробничі будинки, інвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво продукції і тому їх називають пасивною частиною основних фондів [36].

Зростання потреби підприємства в основних фондах може задо­вольнятися екстенсивним (придбанням або виготовленням більшої кількості матеріалів та енергії) або інтенсивним (більш економним вико­ри­станням запасів у процесі виробництва продукції) шляхом. Перший з них ве­де до зростання питомих матеріальних витрат на одиницю продукції, хоч собівартість її може при цьому і знизитися за рахунок збільшення обсягу виробництва і зменшення частки постійних витрат. Другий – забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат і зниження собівартості одиниці продукції. Економне використання сировини, матеріалів і енергії рівнозначно збільшенню їх виробництва.

Основні фонди підлягають розподілу за групами для встановлення норм амортизаційних відрахувань та натурально-речового складу розподіляють на групи, які наведені у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Дата: 2018-12-28, просмотров: 751.