Проведення опитування, пальпації, перкусії, аускультації хворих з різною пульмонологічною патологією та аналіз одержаних даних.
Визначення показників лабораторних досліджень (загального аналізу крові, аналізу харкотиння). Охорона праці під час роботи з інфекційними матеріалами та їх знезараження.
Ознайомлення із сучасними методами функціональної, інструментальної діагностики захворювань бронхів і легень (визначення функції зовнішнього дихання, рентгенологічні методи, бронхоскопія).
Проведення пальпації органів кровообігу. Визначення меж серцевої тупості (відносної, абсолютної). Точки вислуховування серця, характеристика тонів, патологічні зміни. Аналіз отриманих даних.
Значення методик пальпації, перкусії та аускультації у визначенні діагнозу.
Методи інструментального обстеження та їх діагностичне значення (ЕКГ, фонокардіографія, ехокардіографія). Охорона праці під час роботи з електроприладами.
Значення загального аналізу та біохімічного дослідження крові у встановленні діагнозу пацієнтів із захворюванням органів кровообігу.
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
Проведення опитування загального та місцевого огляду, пальпації, перкусії, аускультації пацієнтів з різною пульмонологічною патологією та аналіз одержаних даних.
Визначення показників лабораторних досліджень (загального аналізу крові, аналізу харкотиння). Охорона праці під час роботи з інфекційними матеріалами та їх знезараження.
Сучасні методи функціональної, інструментальної діагностики захворювань бронхів і легень (визначення функції зовнішнього дихання, рентгенологічні методи, бронхоскопія).
Практичні навички:
¾ опитування пацієнтів із захворюваннями органів дихання;
¾ загальний та місцевий огляд пацієнта;
¾ пальпація грудної клітки;
¾ визначення меж легень, висоти стояння верхівок, екскурсії (рухомості) легеневого краю;
¾ проведення аускультації легень та аналіз результатів одержаних даних;
¾ проведення порівняльної перкусії легень та аналіз одержаних даних;
¾ збирання харкотиння для дослідження (загальний аналіз, чутливість мікрофлори до антибіотиків, на мікобактерії туберкульозу й атипові клітини);
¾ підготовка пацієнта до бронхоскопії, визначення функції зовнішнього дихання.
Тема 5. Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу
ЛЕКЦІЯ
Основні скарги та клінічні симптоми захворювань органів кровообігу.
Загальний та місцевий огляд кардіологічних хворих (огляд ділянки серця та великих судин).
Значення методик пальпації, перкусії та аускультації у визначенні діагнозу.
Уявлення про методи інструментального обстеження та їх діагностичне значення (ЕКГ, фонокардіографія, ехокардіографія). Охорона праці під час роботи з електроприладами.
Значення загального аналізу та біохімічного дослідження крові у встановленні діагнозу пацієнтів із захворюванням органів кровообігу.
Навчальна практика під керівництвом викладача.
Опитування пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу.
Загальний та місцевий огляд кардіологічних пацієнтів. Визначення характеру пульсу. Пальпація ділянки серця (визначення верхівкового поштовху). Визначення межі відносної серцевої тупості. Визначення методики аускультації серця. Вимірювання артеріального тиску.
Складання плану лабораторного та інструментального обстеження пацієнтів. Вивчення методу електрокардіографії. Охорона праці під час роботи з електрокардіографом.
Практичні навички:
¾ опитування пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу;
¾ огляд кардіологічних пацієнтів;
¾ вивчення верхівкового поштовху;
¾ визначення меж відносної серцевої тупості;
¾ проведення аускультації серця, характеристика тонів;
¾ визначення пульсу та його характеристика;
¾ вимірювання артеріального тиску;
¾ запис ЕКГ.
Тема 6. Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення, зокрема печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози
ЛЕКЦІЯ
Основні скарги та клінічні симптоми захворювань органів травлення.
Огляд пацієнтів (загальний та місцевий). Пальпація органів черевної порожнини (поверхнева та глибока), методика проведення та її послідовність. Жовтяниця (печінкова, надпечінкова, підпечінкова).
Методи додаткового обстеження органів травлення (лабораторні, ендоскопічні, рентгенологічні, радіоізотопні, ультразвукові) та їх діагностичне значення.
Дата: 2019-02-02, просмотров: 235.