НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Внутрішня медицина

 

 

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”

 

Київ

2011



ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА

Укладач

 

Т.В. Бобровська — викладач-методист, викладач вищої категорії, викладач терапії Вінницького базового медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного.

 

Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії терапії Вінницького базового медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного 01 червня 2011 р., протокол № 10.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії дисциплін терапевтичного профілю та інфекційних хвороб на спільному засіданні 31 жовтня 2011 р., протокол № 1.

 

Рецензенти

 

Ю.М. Мостовий — професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

А.В. Кобірніченко — канд. мед. наук, завідувач відділення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону;

Л.О. Піц — викладач-методист, викладач вищої категорії, голова предметної (циклової) комісії терапевтичних та сестринських дисциплін Чернівецького базового медичного коледжу БДМУ.

 

Ó МОЗ України, 2011

Ó ВСВ “Медицина”, 2011


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальну програму з дисципліни “Внутрішня медицина” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

“Внутрішня медицина” є провідною клінічною дисципліною в підготовці фельдшера. Майбутній спеціаліст повинен:

¾ клінічно мислити;

¾ вміти діагностувати найпоширеніші хвороби внутрішніх органів та термінальних станів;

¾ виробити правильну тактику лікування та надання долікарської екстреної медичної допомоги;

¾ організовувати й здійснювати догляд за хворими;

¾ проводити профілактичні заходи, санітарно-освітню роботу, дотримуватися техніки безпеки під час виконання своїх обов’язків.

У зв’язку з цим вивчення дисципліни (проведення лекцій, навчальної практики) має відповідати програмі та враховувати міжпредметну інтеграцію знань, ґрунтуючись насамперед на нормальній анатомії та фізіології людини, патологічній анатомії та фізіології, клінічній фармакології, загальному догляді за хворими та охороні праці, безпеці життєдіяльності.

Кожна нозологічна форма має вивчатися за єдиною схемою: визначення захворювання, етіологія, сприятливі фактори, патогенез, сучасна класифікація, клінічна картина, діагностика, ускладнення, лікування, профілактика, диспансеризація хворих. При цьому слід використовувати етапи діагностичного пошуку: 1-й етап — опитування (суб’єктивне обстеження) хворого (скарги та їхня деталізація, анамнез захворювання, анамнез життя); 2-й етап — фізикальне (об’єктивне) обстеження хворого — огляд, пальпація, перкусія та аускультація; 3-й етап — формування попереднього діагнозу на підставі лабораторно-інструментальних методів дослідження, призначення лікування, прогноз, профілактика захворювання.

Надається увага особливостям перебігу, лікування та догляду за хворими похилого віку.

Перший розділ програми — “Пропедевтика внутрішніх хвороб”. Завдання: озброїти майбутнього фельдшера знаннями та вміннями, сучасними методами дослідження пацієнта за певною схемою, що дасть студентові уявлення про захворювання.

На заняттях слід використовувати досягнення сучасної медичної науки, проблемні ситуації, графлогічні структури, програмний та тестовий контроль, технічні засоби навчання (кінофільми, діафільми, слайди, аудіограми, таблиці, кабельне телебачення) та інші методи навчання.

Особлива увага при підготовці спеціаліста приділяється практичному навчанню. Його мають проводити кваліфіковані викладачі згідно з тематикою у лікувально-профілактичних закладах, які відповідають усім сучасним вимогам, з правильною науковою організацією праці.

Навчальну практику в стаціонарі слід проводити з поступовим збільшенням самостійної роботи студентів з обстеження хворих, аналізу перебігу їхньої недуги, диференціальної діагностики, призначення лікування та харчування, виписування рецептів, догляду за хворими. Після закінчення вивчення всіх основних нозологій потрібно планувати курацію кожним студентом окремого хворого, написання історій хвороби (за схемою) з подальшим її захистом.

Велику кількість годин виділено для самостійної роботи: це позаурочні чергування у відділеннях лікувально-профілактичних закладів, робота з літературою в бібліотеці та вдома, тренажерному кабінеті. Під час самостійної роботи студенти закріплюють практичні навички клінічного обстеження хворих, набувають навичок інструментального та лабораторного обстеження, краще засвоюють навички догляду за хворими.

Під час навчального процесу необхідно звертати увагу на роль терапевтичних шкіл і провідних учених України та країн СНД у розвитку сучасної медицини.

Обґрунтовані зміни в програмі (до 15 %) вносять циклові комісії та затверджують їх на засіданні.

 

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

¾ основи законодавства України про охорону здоров’я, чинні накази та інструктивні листи МОЗ України;

¾ симптоматику захворювань, термінальних станів, які найчастіше трапляються в практиці;

¾ маніпуляційну техніку;

¾ методи догляду за хворими;

¾ основні види реанімаційних заходів;

¾ правила зберігання й обліку лікарських препаратів;

¾ принципи медичної етики й деонтології;

¾ методи диспансерного обстеження в разі терапевтичної патології;

¾ профілактику захворювань, методи пропаганди здорового способу життя;

¾ основи охорони праці та безпеки життєдіяльності в галузі.

 

Студенти повинні вміти:

¾ забезпечити належний диференційований догляд за хворими;

¾ досконало володіти маніпуляційною технікою;

¾ слідкувати за станом хворого й оцінювати його зміни;

¾ забезпечувати лікувально-охоронний та санітарно-протиепідемічний режим у лікувально-профілактичних закладах;

¾ відбирати біологічний матеріал та виконувати найпростіші лабораторні дослідження;

¾ проводити санітарно-освітню роботу, спрямовану на профілактику захворювань;

¾ заповнювати затверджену медичну документацію;

¾ забезпечити належну охорона праці під час роботи в умовах ФАПу, станції ШД та лікувального закладу, профілактику професійних захворювань.

 

Студенти мають бути поінформовані про:

¾ структуру захворюваності населення України;

¾ морально-правові аспекти роботи фельдшера;

¾ особливості фармакокінетики сучасних лікарських засобів;

¾ особливості перебігу захворювань, що рідко трапляються.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ з/п



Тема

Кількість годин

Загальний обсяг Лекції Навчальна практика під керівництвом викладача Самостійна робота   Розділ 1. Загальна частина         1 Вступ. Хвороба, її етіологія, патогенез, симптоми, синдроми, перебіг, діагноз, прогноз, лікування. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні 2     2 2 Охорона охорона праці у внутрішній медицині 2     2 Розділ 2. Пропедевтика внутрішніх хвороб       3 Методи обстеження пацієнтів 13 2 8 3 4 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання 9 2 4 3 5 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу 9 2 4 3 6 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення, зокрема печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози 9 2 4 3 7 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями нирок, крові, ендокринної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату 13 2 8 3 Розділ 3. Спеціальна частина         8 Захворювання органів дихання 51 6 28 17 9 Захворювання органів кровообігу 49 6 26 17 10 Захворювання органів травлення 40 6 20 14 11 Захворювання нирок і сечових шляхів 30 4 16 10 12 Захворювання ендокринних залоз (залоз внутрішньої секреції). Порушення обміну речовин 30 4 16 10 13 Захворювання крові та органів кровотворення 29 4 15 10 14 Курація пацієнтів 12   8 4 15 Дифузні захворювання сполучної тканини та хвороби суглобів 10 2 4 4 16 Гострі алергійні захворювання 8 2 4 2 17 Професійні захворювання 8 2 4 2   Усього 324 46 169 109

 

Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.


САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні.

2. Уявлення про хворобу, етіологію, патогенез, симптоми, синдроми, перебіг, діагноз, прогноз, лікування.

3. Інструментальні методи дослідження.

4. Лабораторне дослідження крові.

5. Методика обстеження пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату та обміну речовин.

6. Основи охорони праці у внутрішній медицині. Вимоги охорони праці до приміщень відділень терапевтичного профілю, протитуберкульозних закладів. Пожежна безпека.

7. Види відповідальності за порушення трудової дисципліни.

8. Заходи безпеки під час експлуатації медичної апаратури (електрокардіограф, електроінгалятор тощо).

9. Пневмосклероз. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, діагностика, лікування, профілактика.

10. Емфізема легень. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, діагностика, лікування, профілактика.

11. Легеневе серце. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, діагностика, лікування, профілактика.

12. Симптоматичні гіпертензії. Визначення, етіологія, симптоми.

13. Міокардит неревматичного походження. Визначення, патогенез, етіологія, симптоми.

14. Ендокардит неревматичного походження. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми.

15. Перикардит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми.

16. Кардіопатії. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми.

17. Аритмії. Визначення, патогенез, етіологія, симптоми, лікування.

18. Гостра судинна недостатність. Визначення, патогенез, етіологія, симптоми, лікування.

19. Гостра серцева недостатність. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

20. Гострий гастрит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

21. Гострий холецистит, визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

22. Гострий панкреатит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

23. Дискінезії жовчних шляхів. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

24. Хронічний ентероколіт. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

25. Хронічний гломерулонефрит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

26. Хронічний пієлонефрит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

27. Цистит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

28. Гостра ниркова недостатність. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

29. Апластична анемія. Визначення, етіологія, патогенез. Симптоми, лікування.

30. Гемолітична анемія. Визначення, етіологія, симптоми, лікування.

31. Лімфогрануломатоз. Визначення, етіологія, перебіг, симптоми, лікування.

32. Тромбоцитопенічна пурпура. Визначення, етіологія, патогенез. Симптоми, лікування.

33. Геморагічнй васкуліт. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

34. Гемофілія. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

35. Захворювання гіпофіза. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

36. Захворювання надниркових залоз. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

37. Захворювання обміну речовин (подагра, ожиріння). Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

38. Хронічні ускладнення цукрового діабету.

39. Курація пацієнта. Опитування та фізикальне обстеження пацієнтів.

40. Заповнення медичної документації, історії хвороби.

41. Дифузні захворювання сполучної тканини. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

42. Сироваткова хвороба. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

43. Інтоксикація пестицидами, ртуттю, свинцем, аміаком. Визначення, симптоми, лікування.

44. Профілактичні заходи на підприємствах із запобіганням професійної патології.


ЗМІСТ

 

Розділ 1. Загальна частина

 

Тема 1. Вступ. Хвороба, її етіологія, патогенез, симптоми, синдроми, перебіг, діагноз, прогноз, лікування. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні

 



САМОСТІЙНА РОБОТА

Поняття “внутрішні хвороби” та “пропедевтика внутрішніх хвороб”. Хвороба та етапи її розвитку. Етіологія й патогенез. Клінічні симптоми та синдроми. Перебіг хвороби. Діагноз, його види, етапи формування діагнозу. Прогноз хвороби. Лікування. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні.

 

Тема 2. Основи охорони праці у внутрішній медицині

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

Охорона праці у внутрішній медицині.

Вимоги охорони праці в приміщеннях відділень терапевтичного профілю, протитуберкульозних закладів. Пожежна безпека. Використання індивідуальних засобів захисту під час взяття біологічного матеріалу в терапевтичному відділенні, протитуберкульозному закладі. Заходи безпеки під час експлуатації медичної апаратури (електрокардіографів, електроінгаляторів тощо). Види відповідальності за порушення трудової дисципліни.

 

Розділ 2. Пропедевтика внутрішніх хвороб

 

Тема 3. Методи обстеження пацієнта

ЛЕКЦІЯ

Опитування та фізикальне (об’єктивне) обстеження пацієнта. Опитування, його значення та схема: паспортні дані, скарги пацієнтів (основні й додаткові), анамнез хвороби, анамнез життя.

Загальний огляд. Загальний стан пацієнта. Свідомість, положення пацієнта (активне, пасивне, вимушене), уявлення про будову тіла.

Огляд шкіри й видимих слизових оболонок. Розвиток і розподіл підшкірно-жирової клітковини.

Огляд кістково-м’язової системи. Діагностичне значення виявлених змін.

Місцевий огляд. Огляд голови (розміри, форма, огляд очей, носа, вух, губ, ротової порожнини), діагностичне значення.

Методи пальпації, перкусії, аускультації. Правила й техніка їх проведення. Діагностичне значення цих методів обстеження пацієнта.

Лабораторні методи дослідження. Значення загального аналізу крові та сечі в діагностиці внутрішніх хвороб.

Рентгенологічні, ендоскопічні, ультразвукові, радіоізотопні методи дослідження, методи функціональної діагностики. Роль і участь фельдшера в обстеженні пацієнта.

 

ЛЕКЦІЯ

Основні скарги та симптоми захворювань органів дихання. Огляд пацієнтів (патологічні зміни), пальпація грудної клітки, перкусія, аускультація легень. Методи додаткових обстежень. Діагностичне значення отриманих даних.

Основні скарги та клінічні симптоми захворювань органів кровообігу.

Загальний та місцевий огляд кардіологічних хворих (огляд ділянки серця та великих судин).

 

ЛЕКЦІЯ

Основні скарги та клінічні симптоми захворювань органів кровообігу.

Загальний та місцевий огляд кардіологічних хворих (огляд ділянки серця та великих судин).

Значення методик пальпації, перкусії та аускультації у визначенні діагнозу.

Уявлення про методи інструментального обстеження та їх діагностичне значення (ЕКГ, фонокардіографія, ехокардіографія). Охорона праці під час роботи з електроприладами.

Значення загального аналізу та біохімічного дослідження крові у встановленні діагнозу пацієнтів із захворюванням органів кровообігу.

Навчальна практика під керівництвом викладача.

Опитування пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу.

Загальний та місцевий огляд кардіологічних пацієнтів. Визначення характеру пульсу. Пальпація ділянки серця (визначення верхівкового поштовху). Визначення межі відносної серцевої тупості. Визначення методики аускультації серця. Вимірювання артеріального тиску.

Складання плану лабораторного та інструментального обстеження пацієнтів. Вивчення методу електрокардіографії. Охорона праці під час роботи з електрокардіографом.

 

Практичні навички:

¾ опитування пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу;

¾ огляд кардіологічних пацієнтів;

¾ вивчення верхівкового поштовху;

¾ визначення меж відносної серцевої тупості;

¾ проведення аускультації серця, характеристика тонів;

¾ визначення пульсу та його характеристика;

¾ вимірювання артеріального тиску;

¾ запис ЕКГ.

 

Тема 6. Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення, зокрема печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози

 

ЛЕКЦІЯ

Основні скарги та клінічні симптоми захворювань органів травлення.

Огляд пацієнтів (загальний та місцевий). Пальпація органів черевної порожнини (поверхнева та глибока), методика проведення та її послідовність. Жовтяниця (печінкова, надпечінкова, підпечінкова).

Методи додаткового обстеження органів травлення (лабораторні, ендоскопічні, рентгенологічні, радіоізотопні, ультразвукові) та їх діагностичне значення.

 

ЛЕКЦІЯ

Основні скарги та симптоми, характерні для захворювання нирок, крові, ендокринної системи, та особливості обстеження пацієнтів.

Методи діагностики захворювань нирок та сечових шляхів.

Діагностичне значення лабораторних досліджень сечі. Інструментальні методи обстеження. Методи діагностики опорно-рухового апарату. Методи діагностики в разі порушення обміну речовин.

Методи діагностики захворювань крові. Охорона праці під час роботи зі склом, приладами зі скла.

Методи діагностики захворювань ендокринної системи та їхнє значення.

 

ЛЕКЦІЇ

Сприятливі фактори захворювання органів дихання. Основні клінічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання. Суть і клінічне значення діагностичних методів дослідження (флюорографія, бронхоскопія, бронхографія, аналіз харкотиння, аналіз крові). Принципи лікування гострих, хронічних та гнійних захворювань органів дихання, їх перебіг, профілактика та диспансеризація. Основні клінічні симптоми невідкладних станів при захворюваннях органів дихання, тактика фельдшера в наданні екстреної допомоги. Особливості перебігу та лікування захворювань в людей похилого та старечого віку.

Гострий і хронічний бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія, абсцес легень, бронхоектатична хвороба, пневмосклероз, емфізема легень, рак легень, туберкульоз легень, плеврит — сухий та ексудативний, легеневе серце.

Визначення захворювання, класифікація, яку покладено в основу клінічного діагнозу. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, клінічні симптоми та синдроми захворювань. Особливості перебігу в людей похилого віку.

Лабораторне, інструментальне та функціональне дослідження. Роль рентгенологічного бронхоскопічного обстеження при захворюваннях органів дихання. Техніка безпеки під час роботи в рентгенкабінетах, кабінетах функціональних досліджень. Лікування пацієнтів з різною легеневою патологією: профілактика захворювань. Охорона праці під час роботи в протитуберкульозних закладах.

Диспансерне спостереження пацієнтів, роль фельдшера у проведенні диспансеризації пацієнтів.

 

ЛЕКЦІЇ

Основні симптоми та синдроми захворювань органів кровообігу. Сприятливі фактори захворювань органів кровообігу. Принципи лікування. Профілактика та диспансеризація. Особливості дієтотерапії в разі захворювання органів кровообігу. Особливості перебігу деяких захворювань у людей похилого та старечого віку. Принципи контролю за хворими, що отримують антикоагулянти, серцеві глікозиди.

Основні клінічні симптоми та синдроми захворювань органів кровообігу.

Ревматизм. Уявлення про міокардит, ендокардит, перикардит неревматичного походження. Набуті вади серця. Кардіопатія. Гіпертонічна хвороба (первинна серцева гіпертензія), симптоматична артеріальна гіпертензія, нейроциркуляторна дистонія. Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця: стенокардія, інфаркт міокарда, кардіосклероз. Ускладнення захворювань.

Аритмія: синусова аритмія, екстрасистолія, блокада серця (синоаурикулярна, атріовентрикулярна), пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія.

Серцева недостатність (гостра лівошлуночкова, правошлуночкова, хронічна). Гостра судинна недостатність (непритомність, колапс, шок).

Визначення суті кожного захворювання, класифікація, яку покладено в основу клінічного діагнозу. Етіологія, патогенез, патоморфологія захворювання (стисло, узагальнено). Основні клінічні симптоми та синдроми (больовий, аритмічний, серцевої недостатності, гіпертензивний тощо), які характеризують кожне захворювання. Особливості перебігу захворювання у людей похилого віку.

Методи лабораторної діагностики, основні показники. Методи інструментальної та функціональної діагностики, їх значення в розпізнаванні захворювання.

Зміни на електрокардіограмі в разі інфаркту міокарда, повної атріовентрикулярної блокади серця, пароксизмальної тахікардії, миготливої аритмії, екстрасистолії.

Показання до амбулаторного й стаціонарного лікування, комплекс лікувальних заходів, групи лікарських засобів, які використовуються в кардіології, можливі ускладнення в разі їх застосування. Принципи організації догляду за пацієнтами. Дієтотерапія. Профілактика захворювань, визначення груп ризику, диспансеризація. Межовий артеріальний тиск.

Невідкладні стани в кардіології (гіпертонічний криз, стенокардія, гостра судинна, гостра лівошлуночкова недостатність, кардіогенний шок, інфаркт міокарда, симптоматика, долікарська та медикаментозна допомога).

 

ЛЕКЦІЇ

Причини та сприятливі фактори гастритів, виразкової хвороби, раку шлунка, хронічного гепатиту, цирозу, холециститу, жовчнокам’яної хвороби.

Основні клінічні симптоми в разі цих захворювань. Поняття про ентероколіти. Клінічні симптоми невідкладних станів у гастроентерології. Фактори ризику та соціальне значення захворювань, які вони спричинюють. Суть і клінічне значення діагностичних методів обстеження (ендоскопічних, рентгенологічних, біохімічних і т. п.). Принципи лікування, заходи профілактики названих захворювань. Принципи лікувального харчування, характеристика дієт.

Основні клінічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів травлення. Гострий і хронічний гастрит. Виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки. Рак шлунка. Хронічний ентероколіт. Хронічний гепатит. Цироз печінки, хронічний холецистит. Дискінезія жовчних шляхів. Жовчнокам’яна хвороба. Хронічний панкреатит.

Визначення захворювання. Етіологія, класифікація, яку покладено в основу клінічного діагнозу. Патогенез захворювань (стисло, узагальнено). Основні клінічні симптоми та синдроми (больовий, шлункової та кишкової диспепсії, астеновегетативний, порушення травлення та всмоктування, жовтяничний та ін.), які характерні для захворювання органів травлення. Особливості перебігу захворювання в людей похилого віку.

Показники лабораторних досліджень, значення рентгенологічного, ендоскопічного, ультразвукового, радіоізотопного та інших сучасних методів обстеження для діагностики захворювань органів травлення. Основні принципи дієтичного та медикаментозного лікування. Показання до амбулаторного та стаціонарного лікування, обсяг диспансерного спостереження в умовах фельдшерсько-акушерського пункту, поліклініки.

 

ЛЕКЦІЇ

Основні клінічні симптоми захворювання нирок та сечових шляхів. Фактори, які впливають на можливі захворювання нирок. Особливості перебігу захворювань у вагітних та людей похилого віку. Основні методи діагностики захворювань нирок та сечових шляхів. Догляд за пацієнтами. Принципи лікування та профілактики захворювань.

Основні клінічні симптоми та синдроми. Гострий та хронічний гломерулонефрит.

Гострий та хронічний пієлонефрит. Нирковокам’яна хвороба. Цистит. Гостра й хронічна ниркова недостатність.

Визначення кожного захворювання, класифікація, яку покладено в основу клінічного діагнозу. Етіологія, патогенез захворювання (стисло, узагальнено).

Основні клінічні симптоми та синдроми (сечовий, нефротичний, гіпертензивний, ниркової недостатності тощо), характерні для захворювання.

Лабораторна діагностика й аналіз результатів. Роль рентгенологічного, ультразвукового, ендоскопічного та інших сучасних методів обстеження в установленні діагнозу. Показання до стаціонарного та амбулаторного лікування. Комплексне лікування пацієнтів (режим, дієта, медикаментозне, санітарно-курортне лікування, фітотерапія), уявлення про сучасні методи лікування ниркової недостатності, показання до проведення гемодіалізу. Догляд за пацієнтами із захворюваннями сечової системи. Профілактика захворювань та їх ускладнень, диспансерне спостереження за пацієнтами, прогноз. Ускладнення захворювань. Симптоматика й допомога в разі ниркової коліки.

 

Практичні навички:

¾ опитування пацієнта, фізикальне обстеження;

¾ збирання сечі на дослідження (для загального клінічного аналізу, за методами Нечипоренка, Зимницького) та аналіз результатів;

¾ підготовка пацієнта до рентгенологічного обстеження нирок і сечових шляхів, ультразвукової та ендоскопічної діагностики;

¾ проведення катетеризації сечового міхура гумовим катетером;

¾ визначення добового діурезу та водного балансу;

¾ невідкладна допомога в разі ниркової коліки, еклампсії.

 

Тема 12. Захворювання ендокринних залоз (залоз внутрішньої секреції). Порушення обміну речовин

 

ЛЕКЦІЇ

Причини та сприятливі фактори захворювань. Клініка, принципи діагностики, профілактики, диспансеризації. Суть, клінічні симптоми та можливі ускладнення цукрового діабету. Невідкладна допомога при комах. Особливості інсулінотерапії. Принципи догляду за пацієнтами із захворюваннями щитоподібної залози та цукровим діабетом. Принципи дієтотерапії в разі цукрового діабету.

Основні клінічні симптоми та синдроми, характерні для захворювань ендокринних залоз. Хвороби щитоподібної залози (дифузний токсичний зоб, гіпотиреоз, ендемічний зоб). Цукровий діабет та його ускладнення. Захворювання гіпофіза, надниркових залоз, захворювання обміну речовин (ожиріння).

Визначення захворювання. Етіологія й патогенез хвороби. Клінічна класифікація. Основні клінічні симптоми та синдроми захворювань.

Методи діагностики ендокринних захворювань (лабораторні, функціональні, ультразвукові, радіоізотопні), нормальні та патологічні показники обстеження крові та сечі на вміст глюкози. Показання до амбулаторного лікування, планової й термінової госпіталізації. Комплекс лікувальних заходів (режим, дієта, групи лікарських засобів, принципи організації догляду за пацієнтами). Інсулінотерапія.

Профілактика ендокринних захворювань та їх ускладнень, прогноз. Основні клінічні ознаки та невідкладна допомога в разі гіпер- та гіпоглікемічної коми.

 

ЛЕКЦІЇ

Основні клінічні симптоми захворювань крові та кровотворних органів. Фактори, які впливають на виникнення захворювань крові. Основні методи діагностики анемій, лейкозів, геморагічних діатезів. Принципи лікування та профілактики цих захворювань.

Основні клінічні симптоми та синдроми захворювання крові. Анемія — постгеморагічна, залізодефіцитна, мегалобластна (пов’язані з дефіцитом вітаміну В12). Апластична та гемолітична анемія. Гемобластози. Гострий лейкоз. Хронічний лейкоз (мієлолейкоз, лімфолейкоз). Уявлення про лімфогрануломатоз.

Тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа), геморагічний васкуліт (хвороба Шенлейна—Геноха). Гемофілія.

Визначення захворювання, клінічна класифікація. Етіологія й патогез розвитку захворювання. Основні клінічні симптоми й синдроми (анемічний, геморагічний, проліферативний та ін.), характерні для захворювання.

Лабораторна діагностика, основні показники зміни загального аналізу крові при кожному захворюванні. Перебіг хвороби, прогноз, ускладнення, допомога в разі гострої кровотечі. Принципи лікування пацієнтів із захворюваннями крові, особливості догляду, деонтологічні норми поведінки під час спілкування з пацієнтами та їх рідними. Диспансерне спостереження за пацієнтами.

 

ЛЕКЦІЯ

Артрити, остеоартроз. Ревматоїдний артрит: визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клінічна симптоматика, діагностика, перебіг, лікування, догляд за пацієнтами, диспансеризація, прогноз.

Ревматоїдний артрит. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клінічна симптоматика, діагностика, перебіг, лікування, прогноз.

Захворювання сполучної тканини (червоний вовчак, склеродермія, деформівний остеоартроз) їх етіологію та патогенез. Основні лабораторні та інструментальні методи діагностики, їх клінічне значення. Основні принципи лікування та догляду за пацієнтами. Диспансеризація пацієнтів.

 

ЛЕКЦІЯ

Алергози. Причини алергійних реакцій і механізм їх виникнення. Види алергійних реакцій, клінічна класифікація захворювань. Призначення алергологічної служби.

Основні клінічні симптоми, перебіг, прогноз. Методи алергологічної діагностики. Кропив’янка. Набряк Квінке, анафілактичний шок, сироваткова хвороба.

Принципи лікування пацієнтів, догляд за ними.

Комплекс заходів у разі анафілактичного шоку.

Професійні захворювання.

 

ЛЕКЦІЯ

Професійні захворювання. Основні клінічні прояви професійних захворювань. Принципи проведення профілактичних заходів на підприємствах із запобігання професійної патології.

Пневмоконіоз. Вібраційна хвороба. Професійні інтоксикації.

Професійні шкідливості та професійні захворювання. Визначення терміну “пневмоконіоз”, різні погляди на етіологію та патогенез захворювання. Групи пневмоконіозів, основні клінічні ознаки силікозу, лабораторна й інструментальна діагностика, лікування, профілактика.

Вібраційна хвороба, чинники хвороби, симптоматика, лікування, профілактика. Правила індивідуального захисту від професійних захворювань.

Шляхи проникнення промислових отруйних речовин в організм людини. Гострі й хронічні інтоксикації. Інтоксикація пестицидами, ртуттю, свинцем та його сполуками, аміаком. Клінічні ознаки. Загальні принципи лікування в разі гострих отруєнь, антидотна терапія. Профілактика.

 

Внутрішня медицина

 

 

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”

 

Київ

2011



ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА

Укладач

 

Т.В. Бобровська — викладач-методист, викладач вищої категорії, викладач терапії Вінницького базового медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного.

 

Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії терапії Вінницького базового медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного 01 червня 2011 р., протокол № 10.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії дисциплін терапевтичного профілю та інфекційних хвороб на спільному засіданні 31 жовтня 2011 р., протокол № 1.

 

Рецензенти

 

Ю.М. Мостовий — професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

А.В. Кобірніченко — канд. мед. наук, завідувач відділення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону;

Л.О. Піц — викладач-методист, викладач вищої категорії, голова предметної (циклової) комісії терапевтичних та сестринських дисциплін Чернівецького базового медичного коледжу БДМУ.

 

Ó МОЗ України, 2011

Ó ВСВ “Медицина”, 2011


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальну програму з дисципліни “Внутрішня медицина” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

“Внутрішня медицина” є провідною клінічною дисципліною в підготовці фельдшера. Майбутній спеціаліст повинен:

¾ клінічно мислити;

¾ вміти діагностувати найпоширеніші хвороби внутрішніх органів та термінальних станів;

¾ виробити правильну тактику лікування та надання долікарської екстреної медичної допомоги;

¾ організовувати й здійснювати догляд за хворими;

¾ проводити профілактичні заходи, санітарно-освітню роботу, дотримуватися техніки безпеки під час виконання своїх обов’язків.

У зв’язку з цим вивчення дисципліни (проведення лекцій, навчальної практики) має відповідати програмі та враховувати міжпредметну інтеграцію знань, ґрунтуючись насамперед на нормальній анатомії та фізіології людини, патологічній анатомії та фізіології, клінічній фармакології, загальному догляді за хворими та охороні праці, безпеці життєдіяльності.

Кожна нозологічна форма має вивчатися за єдиною схемою: визначення захворювання, етіологія, сприятливі фактори, патогенез, сучасна класифікація, клінічна картина, діагностика, ускладнення, лікування, профілактика, диспансеризація хворих. При цьому слід використовувати етапи діагностичного пошуку: 1-й етап — опитування (суб’єктивне обстеження) хворого (скарги та їхня деталізація, анамнез захворювання, анамнез життя); 2-й етап — фізикальне (об’єктивне) обстеження хворого — огляд, пальпація, перкусія та аускультація; 3-й етап — формування попереднього діагнозу на підставі лабораторно-інструментальних методів дослідження, призначення лікування, прогноз, профілактика захворювання.

Надається увага особливостям перебігу, лікування та догляду за хворими похилого віку.

Перший розділ програми — “Пропедевтика внутрішніх хвороб”. Завдання: озброїти майбутнього фельдшера знаннями та вміннями, сучасними методами дослідження пацієнта за певною схемою, що дасть студентові уявлення про захворювання.

На заняттях слід використовувати досягнення сучасної медичної науки, проблемні ситуації, графлогічні структури, програмний та тестовий контроль, технічні засоби навчання (кінофільми, діафільми, слайди, аудіограми, таблиці, кабельне телебачення) та інші методи навчання.

Особлива увага при підготовці спеціаліста приділяється практичному навчанню. Його мають проводити кваліфіковані викладачі згідно з тематикою у лікувально-профілактичних закладах, які відповідають усім сучасним вимогам, з правильною науковою організацією праці.

Навчальну практику в стаціонарі слід проводити з поступовим збільшенням самостійної роботи студентів з обстеження хворих, аналізу перебігу їхньої недуги, диференціальної діагностики, призначення лікування та харчування, виписування рецептів, догляду за хворими. Після закінчення вивчення всіх основних нозологій потрібно планувати курацію кожним студентом окремого хворого, написання історій хвороби (за схемою) з подальшим її захистом.

Велику кількість годин виділено для самостійної роботи: це позаурочні чергування у відділеннях лікувально-профілактичних закладів, робота з літературою в бібліотеці та вдома, тренажерному кабінеті. Під час самостійної роботи студенти закріплюють практичні навички клінічного обстеження хворих, набувають навичок інструментального та лабораторного обстеження, краще засвоюють навички догляду за хворими.

Під час навчального процесу необхідно звертати увагу на роль терапевтичних шкіл і провідних учених України та країн СНД у розвитку сучасної медицини.

Обґрунтовані зміни в програмі (до 15 %) вносять циклові комісії та затверджують їх на засіданні.

 

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

¾ основи законодавства України про охорону здоров’я, чинні накази та інструктивні листи МОЗ України;

¾ симптоматику захворювань, термінальних станів, які найчастіше трапляються в практиці;

¾ маніпуляційну техніку;

¾ методи догляду за хворими;

¾ основні види реанімаційних заходів;

¾ правила зберігання й обліку лікарських препаратів;

¾ принципи медичної етики й деонтології;

¾ методи диспансерного обстеження в разі терапевтичної патології;

¾ профілактику захворювань, методи пропаганди здорового способу життя;

¾ основи охорони праці та безпеки життєдіяльності в галузі.

 

Студенти повинні вміти:

¾ забезпечити належний диференційований догляд за хворими;

¾ досконало володіти маніпуляційною технікою;

¾ слідкувати за станом хворого й оцінювати його зміни;

¾ забезпечувати лікувально-охоронний та санітарно-протиепідемічний режим у лікувально-профілактичних закладах;

¾ відбирати біологічний матеріал та виконувати найпростіші лабораторні дослідження;

¾ проводити санітарно-освітню роботу, спрямовану на профілактику захворювань;

¾ заповнювати затверджену медичну документацію;

¾ забезпечити належну охорона праці під час роботи в умовах ФАПу, станції ШД та лікувального закладу, профілактику професійних захворювань.

 

Студенти мають бути поінформовані про:

¾ структуру захворюваності населення України;

¾ морально-правові аспекти роботи фельдшера;

¾ особливості фармакокінетики сучасних лікарських засобів;

¾ особливості перебігу захворювань, що рідко трапляються.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ з/п



Тема

Кількість годин

Загальний обсяг Лекції Навчальна практика під керівництвом викладача Самостійна робота   Розділ 1. Загальна частина         1 Вступ. Хвороба, її етіологія, патогенез, симптоми, синдроми, перебіг, діагноз, прогноз, лікування. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні 2     2 2 Охорона охорона праці у внутрішній медицині 2     2 Розділ 2. Пропедевтика внутрішніх хвороб       3 Методи обстеження пацієнтів 13 2 8 3 4 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання 9 2 4 3 5 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу 9 2 4 3 6 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення, зокрема печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози 9 2 4 3 7 Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями нирок, крові, ендокринної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату 13 2 8 3 Розділ 3. Спеціальна частина         8 Захворювання органів дихання 51 6 28 17 9 Захворювання органів кровообігу 49 6 26 17 10 Захворювання органів травлення 40 6 20 14 11 Захворювання нирок і сечових шляхів 30 4 16 10 12 Захворювання ендокринних залоз (залоз внутрішньої секреції). Порушення обміну речовин 30 4 16 10 13 Захворювання крові та органів кровотворення 29 4 15 10 14 Курація пацієнтів 12   8 4 15 Дифузні захворювання сполучної тканини та хвороби суглобів 10 2 4 4 16 Гострі алергійні захворювання 8 2 4 2 17 Професійні захворювання 8 2 4 2   Усього 324 46 169 109

 

Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.


САМОСТІЙНА РОБОТА

 

1. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні.

2. Уявлення про хворобу, етіологію, патогенез, симптоми, синдроми, перебіг, діагноз, прогноз, лікування.

3. Інструментальні методи дослідження.

4. Лабораторне дослідження крові.

5. Методика обстеження пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату та обміну речовин.

6. Основи охорони праці у внутрішній медицині. Вимоги охорони праці до приміщень відділень терапевтичного профілю, протитуберкульозних закладів. Пожежна безпека.

7. Види відповідальності за порушення трудової дисципліни.

8. Заходи безпеки під час експлуатації медичної апаратури (електрокардіограф, електроінгалятор тощо).

9. Пневмосклероз. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, діагностика, лікування, профілактика.

10. Емфізема легень. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, діагностика, лікування, профілактика.

11. Легеневе серце. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, діагностика, лікування, профілактика.

12. Симптоматичні гіпертензії. Визначення, етіологія, симптоми.

13. Міокардит неревматичного походження. Визначення, патогенез, етіологія, симптоми.

14. Ендокардит неревматичного походження. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми.

15. Перикардит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми.

16. Кардіопатії. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми.

17. Аритмії. Визначення, патогенез, етіологія, симптоми, лікування.

18. Гостра судинна недостатність. Визначення, патогенез, етіологія, симптоми, лікування.

19. Гостра серцева недостатність. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

20. Гострий гастрит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

21. Гострий холецистит, визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

22. Гострий панкреатит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

23. Дискінезії жовчних шляхів. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

24. Хронічний ентероколіт. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

25. Хронічний гломерулонефрит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

26. Хронічний пієлонефрит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

27. Цистит. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

28. Гостра ниркова недостатність. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

29. Апластична анемія. Визначення, етіологія, патогенез. Симптоми, лікування.

30. Гемолітична анемія. Визначення, етіологія, симптоми, лікування.

31. Лімфогрануломатоз. Визначення, етіологія, перебіг, симптоми, лікування.

32. Тромбоцитопенічна пурпура. Визначення, етіологія, патогенез. Симптоми, лікування.

33. Геморагічнй васкуліт. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

34. Гемофілія. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

35. Захворювання гіпофіза. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

36. Захворювання надниркових залоз. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

37. Захворювання обміну речовин (подагра, ожиріння). Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

38. Хронічні ускладнення цукрового діабету.

39. Курація пацієнта. Опитування та фізикальне обстеження пацієнтів.

40. Заповнення медичної документації, історії хвороби.

41. Дифузні захворювання сполучної тканини. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

42. Сироваткова хвороба. Визначення, етіологія, патогенез, симптоми, лікування.

43. Інтоксикація пестицидами, ртуттю, свинцем, аміаком. Визначення, симптоми, лікування.

44. Профілактичні заходи на підприємствах із запобіганням професійної патології.


ЗМІСТ

 

Розділ 1. Загальна частина

 

Тема 1. Вступ. Хвороба, її етіологія, патогенез, симптоми, синдроми, перебіг, діагноз, прогноз, лікування. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні

 



САМОСТІЙНА РОБОТА

Поняття “внутрішні хвороби” та “пропедевтика внутрішніх хвороб”. Хвороба та етапи її розвитку. Етіологія й патогенез. Клінічні симптоми та синдроми. Перебіг хвороби. Діагноз, його види, етапи формування діагнозу. Прогноз хвороби. Лікування. Історія розвитку внутрішньої медицини в Україні.

 

Тема 2. Основи охорони праці у внутрішній медицині

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

Охорона праці у внутрішній медицині.

Вимоги охорони праці в приміщеннях відділень терапевтичного профілю, протитуберкульозних закладів. Пожежна безпека. Використання індивідуальних засобів захисту під час взяття біологічного матеріалу в терапевтичному відділенні, протитуберкульозному закладі. Заходи безпеки під час експлуатації медичної апаратури (електрокардіографів, електроінгаляторів тощо). Види відповідальності за порушення трудової дисципліни.

 

Розділ 2. Пропедевтика внутрішніх хвороб

 

Тема 3. Методи обстеження пацієнта

ЛЕКЦІЯ

Опитування та фізикальне (об’єктивне) обстеження пацієнта. Опитування, його значення та схема: паспортні дані, скарги пацієнтів (основні й додаткові), анамнез хвороби, анамнез життя.

Загальний огляд. Загальний стан пацієнта. Свідомість, положення пацієнта (активне, пасивне, вимушене), уявлення про будову тіла.

Огляд шкіри й видимих слизових оболонок. Розвиток і розподіл підшкірно-жирової клітковини.

Огляд кістково-м’язової системи. Діагностичне значення виявлених змін.

Місцевий огляд. Огляд голови (розміри, форма, огляд очей, носа, вух, губ, ротової порожнини), діагностичне значення.

Методи пальпації, перкусії, аускультації. Правила й техніка їх проведення. Діагностичне значення цих методів обстеження пацієнта.

Лабораторні методи дослідження. Значення загального аналізу крові та сечі в діагностиці внутрішніх хвороб.

Рентгенологічні, ендоскопічні, ультразвукові, радіоізотопні методи дослідження, методи функціональної діагностики. Роль і участь фельдшера в обстеженні пацієнта.

 

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА

Опитування пацієнтів: паспортні дані, скарги пацієнтів, їх деталізація, анамнез захворювання, умови життя, спадковий та алергологічний анамнез. Огляд пацієнта: оцінювання його загального стану, свідомість, положення в ліжку, загальний огляд. Місцевий огляд пацієнта.

Оволодіння методикою пальпації шкіри, лімфатичних вузлів, грудної клітки, органів черевної порожнини (поверхнева пальпація).

Правила проведення перкусії. Пальпація пульсу, визначення його характеристик. Вивчення методики проведення порівняльної перкусії. Визначення перкуторних звуків у нормі.

Правила проведення аускультації.

Діагностичне значення пальпації, перкусії, аускультації.

Оцінювання даних загального аналізу крові. Оцінювання даних загального аналізу сечі.

 

Практичні навички:

¾ проведення опитування;

¾ проведення огляду;

¾ проведення пальпації;

¾ проведення перкусії;

¾ проведення аускультації;

¾ оцінювання показників загального аналізу крові;

¾ оцінювання показників загального аналізу сечі.

 

Тема 4. Методи обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання

 

ЛЕКЦІЯ

Основні скарги та симптоми захворювань органів дихання. Огляд пацієнтів (патологічні зміни), пальпація грудної клітки, перкусія, аускультація легень. Методи додаткових обстежень. Діагностичне значення отриманих даних.

Основні скарги та клінічні симптоми захворювань органів кровообігу.

Загальний та місцевий огляд кардіологічних хворих (огляд ділянки серця та великих судин).

 

Дата: 2019-02-02, просмотров: 266.