У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час проведення аудиторних занять (лекційні та практичні). Також велике значення в процесі навчання та закріплення знань має самостійна робота студентів. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час практичних занять. Важливе місце під час вивчання навчальної дисципліни посідає застосування певних методик активізації процесу навчання.

1. Кваліфікаційні вимоги до студентів

Необхідна навчальна база перед початком вивчення дисципліни визначається з метою найкращого системного та еволюційного засвоєння студентом навчального матеріалу.

До вивчення запропонованої навчальної дисципліни студенти приступають, одержавши певні знання, вміння і навички з інших галузей науки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

предмет, метод, суб'єктів господарського права;

сферу застосування господарського законодавства;

порядок та сутність легалізації суб'єктів підприємницької діяльності;

існуючі організаційно-правові форми господарської діяльності;

загальні основи біржової, банківської та зовнішньоекономічної діяльності;

правові засоби захисту від недобросовісної конкуренції;

порядок, форми та наслідки контролю за господарською діяльністю;

підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення господарського законодавства.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні вміти:

грамотно використовувати теоретичні знання з господарського права при вирішенні конкретних господарських питань, що постійно виникають підчас господарсько-правової практики: вирішувати проблемні завдання, складати необхідні документи і виконувати іншу роботу, пов'язану з правовими аспектами діяльності суб'єктів господарювання.

Ключові компетентності, якими мають оволодіти студенти.

1) політична й соціальна компетентності – вміння працювати у напрямку досягнення суспільно корисних цілей, а також сукупність дій, спрямованих на розвиток позитивних соціальних чинників;

2) комунікативна компетентність передбачає володіння технологіями усного і письмового спілкування різними мовами;

3) інформаційна компетентність – інтелектуальна особистісна складова в освоєнні інформаційного простору, що передбачає опанування вмінь сприймати й осмислювати різну інформацію, спираючись на інформаційний підхід до дослідження й використання всіх інформаційних феноменів, на системне уявлення про зміст, сутність і мету інформатизації, забезпечення інформаційної безпеки та екологізації інформаційного середовища;

4) когнітивна компетентність передбачає здатність навчатися протягом життя, це основа безперервної підготовки у професійному плані, а також в особистому й суспільному житті, потреба в актуалізації і реалізації особистісного потенціалу, здатність самостійно здобувати нові знання й уміння, здатність до саморозвитку;

5) спеціальна компетентність – підготовленість до самостійного виконання професійних дій, оцінки результатів власної праці, вільне володіння способами виконання загальних дій, необхідних у конкретній спеціальності. Основу цього процесу складає формування загально-предметних і спеціально-предметних компетентностей.

Загально-предметні компетентності, сформовані відповідно до певного кола навчальних дисциплін і освітніх галузей при професійній підготовці.

Спеціально-предметні компетентності, що формуються у межах навчальної дисципліни "Господарське право" наведені у табл. 2.

Таблиця 2