Протокол і інтерфейс можна порівняти ще і так: розмову двох директорів різних підприємств можна назвати протоколом, а розмову директора і підлеглого одного підприємства можна вважати інтерфейсом. Також розмова співробітників різних підприємств буде протоколом.

Необхідність протоколів обумовлена тим, що в мережі можуть взаємодіяти комп’ютера з самим різним програмним забезпеченням (операційними системами) і самим різним апаратними засобами. Щоб всі підключені до мережі комп’ютери могли розуміти один одного, необхідні загальні набори правил. Такими наборами правил і є протоколи. Для різного роду взаємодій використовуються різні правила, а значить, і різні протоколи. Давайте розглянемо основні протоколи, використовувані в Інтернеті.

Протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol - Протокол Управління Передаванням /Інтернет протокол) - являє собою мережі Інтернет.

Якщо бути точними TCP/IP - це не один, а два протоколи:

· Протокол TCP - є транспортним протоколом, який забезпечує гарантовану передачу даних по мережі.

· Протокол IP - є адресним протоколом, який відповідає за адресацію всій мережі. Тобто, завдяки використанню протоколу IP, кожен комп’ютер (пристрій) в мережі має свою індивідуальну адресу (IP-адреса). За цими адресами і здійснюється передача даних. Широко використовувані в Інтернеті URL-адреси (www.rambler.ru, www.ozon.ru і т.п) є лише словесними позначеннями IP-адрес. Зроблено це для зручності, оскільки людині простіше запам’ятати словесну адресу, ніж числову. Проте комп’ютери працюють тільки з числовими адресами. Коли ви вводите URL-адресу в командний рядок браузера, то він автоматично перетвориться в IP-адресу. Обмін даними в Інтернеті здійснюється тільки по IP-адресах.

За зіставлення словесних URL-адрес і числових IP-адрес відповідає спеціальна служба - служба DNS. Помилка в цій справі може привести до того, що ви звертатиметеся до одного сервера, а потрапите на іншій або взагалі нікуди не потрапите, а спостерігатимете у себе на екрані повідомлення про помилку.

Протокол ICMP (Internet Control Message Protocol) - протокол міжмережевих повідомлень, що управляють. За допомогою цього протоколу комп’ютери і пристрої в мережі обмінюються один з одним керуючою інформацією. Наприклад, цей протокол використовується для передачі повідомлень про помилки, перевірки доступності вузла і т.д.

Протокол FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Служить для обміну файлами між комп’ютерами. Наприклад, вам потрібно передати файл на сервер або, навпаки, викачати файл з сервера. Для цього вам потрібно підключитися до файлового сервера (він же FTP-сервер) і виконати необхідну вам операцію викачування або закачування. Підключення до FTP-сервера зазвичай здійснюється за допомогою FTP-клієнта. Простий FTP-клієнт входить до складу практично будь-якої операційної системи. До речі, переглядати FTP-сервера можуть і звичайні браузери.

Протокол HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - протокол обміну гіпертекстовою інформацією, тобто документами HTML. HTML є базовою мовою створення web-сторінок, протокол HTTP призначений для їх передачі в мережі. Таким чином, протокол HTTP використовується Web-серверами. Відповідно браузери, які використовуються для блукання по Інтернету, є HTTP-клієнтами.

Протоколи POP і SMTP . Протокол POP (Post Office Protocol) - протокол поштового відділення. Цей протокол використовується для отримання електронної пошти з поштових серверів. А для передачі електронної пошти служить протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) - протокол передачі повідомлень електронної пошти.

Протокол IMAP – ще один протокол для читання пошти. Його відмінність від протоколу POP полягає в тому, що користувач читає повідомлення електронної пошти, не завантажуючи їх на свій комп’ютер. Всі повідомлення зберігаються на сервері. При видаленні повідомлення воно видаляється з сервера.

Протокол SLIP (Serial Line Internet Protocol) - протокол підключення до мережі Інтернет по послідовній лінії. Використовується для встановлення зв′язку з видаленими вузлами через низькошвидкісні послідовні інтерфейси. В даний час витиснений протоколом РРР і практично не використовується.

Протокол РРР (Point-to-Point Protocol) - забезпечує управління конфігурацією, виявлення помилок і підвищену безпеку при передачі даних на більш високому рівні, чим протокол SLIP. Тому при настройці сервера рекомендується використовувати саме цей протокол.

Протокол RIP (Routing Information Protocol) - використовується для маршрутизації пакетів в комп’ютерних мережах. Для маршрутизації також використовується протокол OSPF (Open Shortest Path First), який є ефективнішим ніж RIP .

Протоколи ІР і TCP

В Internet перебуває величезна кількість користувачів. Для того щоб визначити, кому призначена інформація, кожному користувачу привласнюється спеціальна адреса. Визначені правила роботи Internet називаються протоколами. Так, Іnternet-протокол (Іnternet Protocol - ІP) призначений для адресації, що дозволяє маршрутизатору визначити необхідні дії при надходженні інформації. Іnternet-адреса (ІP-адреса) складається з чотирьох чисел, розділених крапками. Кожне з цих чисел перебуває в діапазоні від 0 до 255.

Оскільки Internet складається з безлічі мереж, то ліва частина адреси показує, до якої ділянки мережі відноситься комп’ютер, а права містить точну вказівку комп’ютера, що повинен одержати інформацію.

Інформація, що пересилається, розбивається на частини, що називаються пакетами. ІP-пакет містить у собі інформацію, обсяг якої не перевищує 1500 байт, а також адреси відправника й одержувача. Розбиття інформації на пакети не дає можливості монополізації мережі одним користувачем.

Рисунок 1. Формування ІР-пакету.

Очевидно, що дуже часто виникає питання, зв’язане з пересиланням обсягів інформації, що перевищують 1500 байт. Для успішного рішення цієї проблеми використовується протокол керування передачею (Transmіssіon Control Protocol - TCP). Він розбиває інформацію на частини, а також нумерує їх. Це дає можливість "зібрати" інформацію в потрібному порядку в кінцевому пункті. У випадку відсутності якого-небудь пакета чи у випадку виникнення сумнівів у його вірогідності буде зроблено запит на повторне пересилання пакета.

Варто враховувати, що TCP - не єдиний використовуваний протокол. Так, протокол UDP (User Datagram Protocol) найчастіше буває зручнішим. UDP простіший, ніж TCP, не піклується про пропавші пакети, їхню нумерацію тощо. UDP використовується при посилці коротких повідомлень, коли не складно повторити передачу, якщо пакет загублений чи затримується.