МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра “Електропривод і автоматизація

промислових установок”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДА»

(для студентів спеціальності 7.0922.03 “Електромеханічні системи автоматизації і електропривод”)

Затверджено на засіданні кафедри “Електропривод і автоматизація промислових установок”

Протокол № від 200 3 р

Донецьк - 200 3

УДК 62-83 (075.8)

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Теорія електропривода" / Укл. А.О. Чепак, В.П. Борисенко. -Донецьк: ДонНТУ, 2003. - 56 с.

У роботі приведені завдання на курсове проектування, що охоплюють основні розділи дисципліни "Теорія електропривода", надані методичні вказівки до їхнього виконання і рекомендована література. У додатках представлений необхідний довідковий матеріал.

Укладачі: А.О. Чепак, доцент

В.П. Борисенко, доцент

Відп. за випуск П.Х.Коцегуб, зав. кафедрою

Рецензент О.А.Гусаров, доцент

ЗМІСТ

Умовні скорочення та позначення ..................................................................... 4

Вступ ..................................................................................................................... 5

1 Ціль курсового проекту ................................................................................. 6

2 Зміст і об'єм курсового проекту .................................................................... 6

3 Оформлення проекту ...................................................................................... 7

4 Організація роботи над курсовим проектом ................................................ 8

5 Завдання на проектування і методичні вказівки до його виконання ......... 8

5.1 Частина перша: електропривод змінного струму вантажо-підйом- ної лебідки мостового крана .................................................................... 8

5.1.1 Загальні відомості ......................................................................... 8

5.1.2 Зміст роботи ................................................................................ 11

5.1.3 Вихідні дані ................................................................................. 12

5.1.4 Методичні вказівки ...................................................................... 12

5.1.4.1 Попередній розрахунок потужності двигуна ........................ 12

5.1.4.2 Вибір режимів роботи двигуна і розрахунок пускорегулюючих резисторів ................................................. 27

5.1.4.3 Побудова уточнених механічних і швидкісних характери- тик двигуна ............................................................................... 33

5.1.4.4 Розрахунок перехідних процесів .......................................... 36

5.1.4.5 Перевірка двигуна за умов нагріву і перевантажувальної здатності ................................................................................... 38

5.1.4.6 Вибір резисторів за нагрівом і складання схеми їх з'єднань 40

5.1.4.7 Розрахунок споживаної електроенергії за цикл роботи електропривода ....................................................................... 43

5.2 Частина друга: електропривод постійного струму за системою перетворювач-двигун...................................................................... 43

5.2.1 Зміст роботи ............................................................................ 43

5.2.2 Вихідні дані ............................................................................. 44

5.2.3 Методичні вказівки ................................................................. 44

Перелік посилань ............................................................................................ 47

Додаток А......................................................................................................... 48

Додаток Б......................................................................................................... 49

Додаток В......................................................................................................... 50

Додаток Г......................................................................................................... 51

Додаток Д......................................................................................................... 52

ВСТУП

Методвказівки призначені для студентів спеціальності "" і ставлять своєю метою

ЦЕЛЬ КУРСОВОГО ПРОЕКТА

Целью курсового проекта является закрепление и систематизация знаний студентов по дисциплине "" путем самостоятельного решения комплексных задач проектирования электроприводов с заданными технологическими и техническими условиями.

При выполнении курсового проекта студент приобретает навыки в использовании технической и справочной литературы.

СОДЕРЖАНИЕ И ОБЪЕМ КУРСОВОГО ПРОЕКТА

Курсовой проект выполняется в соответствии с задачами на проектирование, соответствующими основным разделам дисциплины "".

Задание проекта ориентированное на освещение и разработку следующих вопросов:

а) описание производственного механизма и технологического процесса его работы;

б) построение диаграммы статической нагрузки предварительный выбор мощности и типа асинхронного двигателя с фазным ротором;

в) определение режимов работы двигателя по заданным технологическим условиям;

г) расчет и построение статических характеристик двигателя для соответствующих режимов его работы, определение сопротивлений дополнительных резисторов;

е) проверка двигателя по условиям нагрева и перегрузочной способности;

ж) тепловой расчет и выбор резисторов, составление схемы соединений стандартных ящиков сопротивлений;

Курсовой проект представляется студентами к защите в виде расчетно-пояснительной записки объемом 35...40 страниц рукописного текста и двух демонстрационных плакатов с чертежами.

ОФОРМЛЕНИЕ ПРОЕКТА

Первой страницей расчетно-пояснительной записки является титульный лист (прил. А), второй - заполненный студентом и утвержденный на кафедре стандартный бланк задания на курсовое проектирование, третьей - реферат с ключевыми словами, четвертой - содержание , пятой - вступление, шестой - исходные данные, последующие страницы содержат основной текст с рисунками и таблицами, который заканчивается выводами по работе и перечнем ссылок.

Все объяснения и описания в основном тексте должны быть четкими и краткими, со ссылками на рисунки, таблицы, формулы и литературу.

В расчетных частях основного текста результатам расчетов должны предшествовать написания формул в общем виде с расшифровкой обозначений и указанием размерности физических величин, содержащихся в них. Нумерация формул обязательна, если в дальнейших расчетах будут нужны ссылки на них. Необходимо также указывать источники, из которых взяты числовые значения используемых параметров. Ход расчета иллюстрируется подстановкой в формулу значений всех параметров, входящих в нее, с указанием значения и размерности полученного результата. Результаты повторяющихся вычислений, в том числе промежуточных, предоставляются в виде таблиц. Все расчеты выполняются в системе единиц СИ.

Графики в пояснительной записке представляются на листах миллиметровки стандартного или двойного размера или в виде компьютерной распечатки. Все рисунки нумеруются и снабжаются подписями.

Нумерация страниц расчетно-пояснительной записки с рисунками - сквозная, без пропусков. Номер страницы, начиная с четвертой, ставится в верхнем правом ее углу. Каждый рисунок располагается непосредственно после ссылки на него.

Формулы, таблицы и рисунки имеют последовательную нумерацию в пределах соответствующего раздела проекта, например, рис. 1.4 - четвертый рисунок первого раздела, (2.3) - третья формула второго раздела, табл. 2.5 - пятая таблица второго раздела.

Текстовая часть расчетно-пояснительной записки, включая таблицы, пишется от руки или печатается на односортной писчей бумаге. Оставление полей обязательно.

Таблица 5.1 - Технические и технологические параметры подъемной лебедки

	Наименование	Обозначения	Размерность	Варианты значений
	Наименование	Обозначения	Размерность	1		2	3
1	Грузоподъемность лебедки		кН	80	100		100
2	Вес крюка		кН	6,4	7,2		7,2
3	Диаметр барабана		м	0,5	0,4		0,4
4	Момент инерции барабана		кг∙м²	32	28		28
5	Кратность полиспаста			3	3		3
6	Скорость подъема груза		м/c	0,5	0,45		0,45
7	Скорость опускания груза		м/c	0,53	0,48		0,48
8	Среднее ускорение (замедление) при подъеме груза		м/c²	0,43	0,35		0,35
9	Среднее ускорение (замедление) при опускании груза		м/c²	0,35	0,3		0,3
10	Скорость подъема пустого крюка		м/c	0,51	0,47		0,46
11	Скорость опускания пустого крюка		м/c	0,52	0,47		0,47
12	Среднее ускорение (замедление) при подъеме пустого крюка		м/c²	0,53	0,55		0,52
13	Среднее ускорение (замедление) при опускании пустого крюка		м/c²	0,6	0,6		0,6
14	Посадочная скорость		м/c	0,08	0,07		0,07
15	Висота подъема		м	10,8	12,4		11,4
16	Висота опускания		м	9,8	11,4		10,4
17	Длина провеса		м	1,5	1,4		1,4
18	Скоростьпри виборе (напуске) провеса		м/с	0,45	0,4		0,4
19	Среднее ускорение (замедление) при виборе или напуске провеса		м/с²	0,56	0,58		0,55
20	Длительность горизонтального перемещения груза		c	10	9		7
21	Длительность горизонтального перемещения крюка		с	10	9		9
22	Длительность загрузки		с	8	10		13
23	Длительность разгрузки		с	7,5	8		10

Продолжение табл.5.1

	4	5	6	7	8	9	10	11
1	100	120	320	320	320	360	220	280
2	7,2	7,2	24	24	24	26	10,2	18
3	0,4	0,4	0,6	0,6	0,6	0,6	0,5	0,5
4	28	30	55	55	55	60	40	50
5	3	3	6	6	6	6	4	4
6	0,4	0,4	0,2	0,25	0,22	0,2	0,3	0,25
7	0,42	0,42	0,21	0,27	0,23	0,21	0,32	0,27
8	0,3	0,3	0,17	0,25	0,22	0,21	0,28	0,26
9	0,25	0,25	0,13	0,2	0,18	0,16	0,21	0,2
10	0,42	0,41	0,2	0,26	0,21	0,2	0,31	0,26
11	0,42	0,41	0,21	0,26	0,21	0,21	0,31	0,26
12	0,45	0,45	0,27	0,37	0,3	0,28	0,5	0,36
13	0,5	0,5	0,3	0,35	0,3	0,3	0,55	0,38
14	0,07	0,06	0,028	0,028	0,028	0,0025	0,04	0,03
15	12	14,5	23,2	22,6	19,4	7,5	36	14,4
16	10,5	13,5	22	20,5	19	7	34	13,5
17	1,3	1,3	0,6	0,7	0,6	0,7	0,9	0,8
18	0,4	0,36	0,17	0,17	0,17	0,17	0,27	0,23
19	0,47	0,48	0,28	0,4	0,3	0,29	0,52	0,37
20	12	17	132	87	92	44	77	37
21	11	17	92	72	67	29	67	27
22	12	33	67	57	62	25	47	27
23	12	24	57	47	52	17	35	23

Продолжение табл.5.1

	12	13	14	15	16	17	18	19
1	250	280	160	200	80	80	80	160
2	12	18	8,6	9,6	6,4	6,4	6,4	8,6
3	0,5	0,5	0,45	0,45	0,5	0,5	0,5	0,45
4	48	50	34	38	32	32	32	34
5	4	4	3	4	3	3	3	3
6	0,25	0,25	0,35	0,3	0,5	0,5	0,5	0,35
7	0,26	0,26	0,37	0,32	0,53	0,53	0,53	0,37
8	0,23	0,25	0,38	0,3	0,42	0,45	0,42	0,35
9	0,18	0,21	0,32	0,26	0,38	0,41	0,39	0,3
10	0,25	0,25	0,36	0,31	0,51	0,51	0,51	0,36
11	0,26	0,26	0,36	0,31	0,52	0,52	0,52	0,36
12	0,3	0,37	0,6	0,45	0,6	0,55	0,65	0,58
13	0,35	0,4	0,65	0,48	0,65	0,6	0,7	0,63
14	0,035	0,03	0,05	0,045	0,07	0,08	0,08	0,05
15	7,9	14,6	20	21,5	9	9,6	9,2	22
16	7,1	13,7	18,5	20	8	8,6	8,2	20,5
17	0,9	0,8	1,1	1,0	1,5	1,4	1,4	1,1
18	0,23	0,23	0,3	0,27	0,45	0,45	0,45	0,3
19	0,33	0,38	0,63	0,46	0,62	0,57	0,67	0,6
20	23	76	56	57	17	15	18	62
21	18	63	48	47	13	12	15	52
22	18	57	52	42	12	10	13	52
23	14	52	42	32	10	8	9	37

Продолжение табл.5.1

	20	21	22	23	24	25	26	27
1	160	360	80	250	80	250	120	120
2	8,6	26	6,4	12	6,4	12	7,2	7,2
3	0,45	0,6	0,5	0,5	0,5	0,5	0,4	0,4
4	34	60	32	48	32	48	30	30
5	3	6	3	4	3	4	3	3
6	0,4	0,2	0,5	0,25	0,5	0,25	0,4	0,43
7	0,42	0,21	0,53	0,26	0,53	0,26	0,42	0,46
8	0,35	0,21	0,43	0,22	0,4	0,23	0,31	0,37
9	0,3	0,17	0,36	0,17	0,35	0,18	0,26	0,3
10	0,4	0,21	0,51	0,25	0,5	0,25	0,41	0,42
11	0,41	0,21	0,52	0,26	0,52	0,25	0,41	0,42
12	0,47	0,33	0,56	0,35	0,6	0,3	0,46	0,5
13	0,53	0,38	0,6	0,4	0,68	0,38	0,52	0,55
14	0,05	0,025	0,08	0,035	0,08	0,03	0,06	0,07
15	18	6,5	9	7,7	9,6	7,2	14	14,5
16	16,5	6	8	6,9	8,6	6,4	13	14
17	1,2	0,7	1,5	0,9	1,6	0,7	1,1	1,2
18	0,3	0,17	0,45	0,23	0,45	0,23	0,36	0,36
19	0,5	0,36	0,58	0,37	0,64	0,35	0,5	0,52
20	52	27	17	32	19	42	30	32
21	47	22	13	22	14	32	25	27
22	47	15	17	17	22	27	22	24
23	42	10	12	14	13	17	15	17

Продолжение табл.5.1

	28	29	30	31	32	33	34	35
1	80	160	250	360	220	100	160	280
2	6,4	8,6	12	26	10,2	7,2	8,6	18
3	0,5	0,45	0,5	0,6	0,5	0,4	0,45	0,5
4	32	34	48	60	40	28	34	50
5	3	3	4	6	4	3	3	4
6	0,5	0,35	0,25	0,2	0,3	0,45	0,35	0,25
7	0,53	0,37	0,26	0,21	0,32	0,48	0,37	0,26
8	0,42	0,29	0,22	0,2	0,28	0,4	0,32	0,25
9	0,38	0,22	0,18	0,16	0,21	0,35	0,27	0,21
10	0,51	0,35	0,25	0,2	0,31	0,46	0,35	0,26
11	0,52	0,36	0,26	0,21	0,31	0,46	0,35	0,26
12	0,6	0,42	0,35	0,28	0,38	0,52	0,46	0,38
13	0,7	0,5	0,4	0,32	0,45	0,63	0,54	0,42
14	0,08	0,05	0,035	0,025	0,04	0,07	0,05	0,03
15	9,6	19	7,4	8	33	13	19,5	14,8
16	8,6	17,5	6,6	7,5	31	12	17,5	13,9
17	1,4	1,0	0,8	0,7	0,9	1,1	1,0	0,8
18	0,45	0,3	0,23	0,17	0,27	0,4	0,3	0,23
19	0,65	0,47	0,37	0,3	0,41	0,58	0,5	0,4
20	24	47	32	50	77	17	37	52
21	21	37	27	45	67	12	32	47
22	17	32	32	37	57	12	32	47
23	13	27	27	29	52	10	22	42

Продолжение табл.5.1

	36	37	38	39	40	41	42	43
1	120	80	320	200	200	280	220	80
2	7,2	6,4	24	9,6	9,6	18	10,2	6,4
3	0,4	0,5	0,6	0,45	0,45	0,5	0,5	0,5
4	30	32	55	38	38	50	40	32
5	3	3	6	4	4	4	4	3
6	0,4	0,5	0,2	0,3	0,3	0,25	0,3	0,5
7	0,42	0,53	0,21	0,32	0,32	0,26	0,32	0,53
8	0,37	0,38	0,18	0,26	0,25	0,25	0,28	0,39
9	0,31	0,32	0,12	0,2	0,2	0,2	0,22	0,3
10	0,41	0,51	0,21	0,3	0,32	0,26	0,32	0,51
11	0,41	0,51	0,21	0,32	0,32	0,26	0,32	0,51
12	0,53	0,58	0,23	0,39	0,35	0,32	0,37	0,56
13	0,6	0,65	0,3	0,44	0,44	0,4	0,45	0,6
14	0,06	0,08	0,028	0,045	0,045	0,03	0,04	0,08
15	13,5	10	22,2	23	25	15,8	29	9,4
16	12,5	9	19,8	21,5	23,5	14,9	27,5	8,4
17	1,2	1,4	0,7	0,8	0,8	0,9	0,9	1,3
18	0,36	0,45	0,17	0,27	0,27	0,23	0,27	0,45
19	0,57	0,61	0,26	0,41	0,4	0,36	0,4	0,58
20	27	14	87	62	77	57	67	15
21	22	11	77	52	67	47	57	12
22	17	8	67	47	62	42	52	11
23	13	6	62	42	53	37	39	8

Продолжение табл.5.1

	44	45	46	47	48	49	50	51
1	360	120	250	360	320	360	200	250
2	26	7,2	12	26	24	26	9,6	12
3	0,6	0,4	0,5	0,6	0,6	0,6	0,45	0,5
4	60	30	48	60	55	60	38	48
5	6	3	4	6	6	6	4	4
6	0,2	0,4	0,25	0,2	0,2	0,2	0,3	0,25
7	0,21	0,42	0,26	0,21	0,21	0,21	0,32	0,26
8	0,22	0,33	0,23	0,2	0,2	0,21	0,27	0,25
9	0,18	0,27	0,18	0,16	0,17	0,17	0,21	0,21
10	0,21	0,41	0,25	0,21	0,21	0,21	0,31	0,26
11	0,21	0,41	0,26	0,21	0,21	0,21	0,31	0,26
12	0,31	0,52	0,18	0,3	0,32	0,26	0,35	0,35
13	0,45	0,62	0,22	0,4	0,4	0,33	0,45	0,4
14	0,025	0,06	0,035	0,025	0,028	0,025	0,045	0,035
15	26,6	15,5	7,8	27	25	7	28	7,5
16	25,4	14,5	7	25,8	23	6,5	26,5	6,7
17	0,6	0,9	0,8	0,6	0,7	0,7	0,9	0,9
18	0,17	0,36	0,25	0,17	0,17	0,17	0,27	0,23
19	0,4	0,57	0,2	0,35	0,36	0,3	0,4	0,38
20	107	27	25	97	92	32	67	25
21	97	22	21	77	82	27	57	22
22	77	18	21	72	67	27	52	17
23	62	13	14	57	67	22	44	14

Продолжение табл.5.1

	52	53	54	55	56	57	58	59
1	280	320	280	100	160	220	220	120
2	18	24	18	7,2	8,6	10,2	10,2	7,2
3	0,5	0,6	0,5	0,4	0,45	0,5	0,5	0,4
4	50	55	50	28	34	40	40	30
5	4	6	4	3	3	4	4	3
6	0,25	0,2	0,25	0,45	0,35	0,3	0,3	0,4
7	0,26	0,21	0,26	0,48	0,37	0,32	0,32	0,42
8	0,23	0,18	0,24	0,35	0,28	0,28	0,28	0,32
9	0,17	0,15	0,2	0,3	0,22	0,22	0,23	0,28
10	0,25	0,21	0,25	0,46	0,36	0,31	0,31	0,42
11	0,25	0,21	0,26	0,47	0,36	0,31	0,32	0,42
12	0,36	0,23	0,31	0,6	0,39	0,5	0,45	0,48
13	0,48	0,3	0,45	0,7	0,41	0,5	0,54	0,5
14	0,03	0,028	0,03	0,07	0,05	0,04	0,04	0,06
15	15	23,8	15,2	12,4	17,5	35	29	17
16	14,1	22,6	14,3	11,4	16	33	27,5	16
17	0,8	0,7	0,8	1,3	1,1	1	0,9	1,2
18	0,23	0,17	0,23	0,4	0,3	0,27	0,27	0,36
19	0,42	0,27	0,41	0,65	0,4	0,5	0,5	0,49
20	52	92	52	20	35	82	64	24
21	42	82	42	15	30	69	57	22
22	42	77	39	15	25	62	52	22
23	37	55	35	13	20	50	47	17

Продолжение табл.5.1

	60	61	62	63	64	65	66	67
1	80	100	120	80	120	120	320	100
2	6,4	7,2	7,2	6,4	7,2	7,2	24	7,2
3	0,5	0,4	0,4	0,5	0,4	0,4	0,6	0,4
4	32	28	30	32	30	30	55	28
5	3	3	3	3	3	3	6	3
6	0,5	0,45	0,4	0,5	0,4	0,4	0,2	0,45
7	0,53	0,48	0,42	0,53	0,42	0,42	0,21	0,48
8	0,38	0,35	0,31	0,4	0,31	0,3	0,18	0,33
9	0,34	0,3	0,27	0,35	0,26	0,25	0,15	0,3
10	0,51	0,46	0,41	0,52	0,42	0,42	0,2	0,46
11	0,51	0,47	0,42	0,53	0,43	0,43	0,21	0,47
12	0,57	0,5	0,46	0,6	0,55	0,42	0,27	0,5
13	0,6	0,6	0,5	0,7	0,6	0,5	0,3	0,55
14	0,08	0,07	0,06	0,08	0,06	0,08	0,028	0,07
15	9,8	12,2	16	9,4	16,5	12,6	24,4	12,2
16	8,8	11,2	15	8,4	15,5	11,4	23,2	11,2
17	1,4	1,3	1,2	1,5	1,2	1,3	0,6	1,4
18	0,45	0,4	0,36	0,45	0,36	0,36	0,17	0,4
19	0,58	0,55	0,48	0,65	0,58	0,46	0,29	0,52
20	14	18	27	15	32	21	85	19
21	10	15	24	12	24	16	72	14
22	7	12	20	9	19	14	69	14
23	7	10	14	7	14	11	59	12

Продолжение табл.5.1

	68	69	70	71	72	73	74	75
1	80	100	80	80	80	280	100	80
2	6,4	7,2	6,4	6,4	6,4	18	7,2	6,4
3	0,5	0,4	0,5	0,5	0,5	0,5	0,4	0,5
4	32	28	32	32	32	50	28	32
5	3	3	3	3	3	4	3	3
6	0,5	0,5	0,6	0,52	0,5	0,25	0,45	0,5
7	0,53	0,53	0,64	0,55	0,53	0,26	0,48	0,53
8	0,39	0,42	0,47	0,42	0,4	0,23	0,39	0,43
9	0,32	0,37	0,42	0,38	0,36	0,19	0,32	0,37
10	0,51	0,52	0,62	0,54	0,61	0,27	0,47	0,51
11	0,51	0,52	0,62	0,54	0,52	0,27	0,47	0,51
12	0,5	0,6	0,8	0,63	0,6	0,37	0,58	0,65
13	0,65	0,75	0,85	0,71	0,7	0,32	0,5	0,65
14	0,08	0,09	0,08	0,07	0,08	0,03	0,07	0,08
15	10,5	14	11,8	10	10,4	15,4	11,8	9
16	9,5	13	10,8	9	9,4	14,5	10,8	8
17	1,4	1,5	1,6	1,6	1,5	0,8	1,3	1,5
18	0,45	0,4	0,45	0,45	0,45	0,23	0,4	0,45
19	0,6	0,68	0,82	0,68	0,65	0,35	0,55	0,65
20	15	21	15	19	19	52	20	15
21	12	16	13	15	17	43	14	11
22	10	14	11	12	13	34	12	9
23	7	12	9	10	11	27	12	7

Окончание табл.5.1

	76	77	78	79	80
1	80	100	80	250	160
2	6,4	7,2	6,4	12	8,6
3	0,5	0,4	0,5	0,5	0,45
4	32	28	32	48	34
5	3	3	3	4	3
6	0,6	0,48	0,55	0,27	0,37
7	0,63	0,51	0,58	0,29	0,39
8	0,56	0,44	0,47	0,25	0,3
9	0,5	0,4	0,41	0,21	0,26
10	0,61	0,49	0,56	0,28	0,38
11	0,62	0,5	0,56	0,28	0,38
12	0,9	0,6	0,7	0,37	0,5
13	1,0	0,7	0,8	0,45	0,55
14	0,09	0,07	0,08	0,035	0,05
15	9,8	14	9,7	7,3	19,5
16	8,8	13	8,7	6,5	18
17	1,6	1,4	1,5	1,9	1,2
18	0,44	0,4	0,46	0,23	0,3
19	0,95	0,65	0,75	0,4	0,52
20	11	22	12	22	51
21	10	16	10	19	44
22	9	13	9	17	41
23	7	11	7	14	39

Продолжительность торможения от основной скорости до посадочной определяется отношением

а путь торможения – равенством

Отсюда, пренебрегая временем торможения с посадочной скорости до нулевой и принимая путь движения с посадочной скоростью , можно определить время движения с установившейся основной скоростью выражением

Продолжительность движения с посадочной скоростью

После этого приступают к построению диаграммы статической нагрузки двигателя.

Мощность на валу двигателя при подъеме груза определяется по формуле (здесь и далее обозначения и размерности величин соответствуют табл. 5.1)

где - КПД подъёмного механизма, ( - КПД редуктора, - КПД барабана, - КПД полиспаста).

Номинальный коэффициент полезного действия редуктора определяется числом его ступеней и КПД одной зубчатой пары (степени), равным 0,95...96. Число ступеней редуктора определяется, исходя из заданной скорости подъема и предполагаемой скорости двигателя.

Передаточное число редуктора рассчитывается по формуле

где - предполагаемая номинальная скорость вращения выбираемого двигателя (каталожные данные краново-металлургических асинхронных двигателей приведены в прил. Г), об/мин.

Для определения числа ступеней редуктора можно принять передаточное число одной ступени в пределах 3...5. Тогда число ступеней будет

Принять, что значение КПД барабана и полиспаста равны по 0,97.

При опускании груза энергия направлена от механизма к двигателю. Поэтому мощность на валу двигателя

где (при опускании груза с основной скоростью) или (при опускании груза с посадочной скоростью).

Мощность на валу двигателя:

- при подъеме крюка

- при опускании крюка

При опускании крюка возможен случай, когда мощность трения больше мощности, обусловленной весом крюка ( ). При этом двигатель будет работать в двигательном режиме ( ), что нужно учитывать при построении соответствующих статических характеристик электропривода.

При расчете мощности нужно помнить, что КПД механизма зависит от его загрузки и определяется выражением /2/

где - номинальный КПД механизма;

- коефициент загрузки,

Тут - фактична вага корисного вантажу, - номінальна вага корисного вантажу, яка дорівнює вантажопідйомності лебідки. Для випадків підіймання і опускання вантажу приймається (), при підійманні-опусканні крюка

Здесь-фактический вес полезного груза, - номинальный вес полезного груза, равный грузоподъемности лебедки. Для случаев подъема и опускания груза принимается ( ), при подъеме-опускании крюка

( ).

Мощность, развиваемая двигателем при выборе и напуска провиса каната, рассчитывается по формуле

где - угловая скорость вращения двигателя ( ), с^-1;

- коэффициент, учитывающий потери в редукторе при работе в холостом режиме.

Значение коэффициента принимается в зависимости от номинального КПД редуктора (табл.5. 2).

Таблица 5.2- Зависимость коеффициента потерь в редукторе от его КПД

	0,55	0,6	0,65	0,7	0,75	0,8	0,85	0,9	0,95
	0,09	0,076	0,066	0,054	0,044	0,034	0,024	0,016	0,008

Длительность доли выбора (напуска) провиса каната с устоявшейся скоростью

где - пути разгона и торможения при выборе или напуска провиса, которые определяются согласно (5.1) и (5.2) при , , .

По найденным значениям и длительностями статических мощностей строится диаграмма статической нагрузки привода (рис. 5.3).

Далее определяется эквивалентная за нагревом мощность двигателя во время его статической нагрузки/3,4/:

. (5.3)

Поскольку фактический режим работы двигателя - повторно-кратковременный, необходимо предварительно определить эквивалентную продолжительность его включения:

где - общая продолжительность статической нагрузки (значение знаменателя в формуле (5.3));

- время цикла, ;

- суммарная длительность разгона (торможения) привода.

На основании проведенных расчетов по каталогу (см. прил. Г) выбирается

двигатель номинальной мощности /3/

где - коэффициент запаса, = 1,3...1,4;

- номінальна (каталожна) тривалість включення двигуна, = 25%.

Зная номинальную скорость предварительно выбранного двигателя, следует уточнить передаточное число, число ступеней, номинальный КПД редуктора и, если расхождение между уточненным и предыдущими значениями величин превышает 7%, необходимо также уточнить мощности и . С прил. Г, выписываются каталожные данные двигателя.

5.1.4.2 Вибір режимів роботи двигуна і розрахунок пускорегулюючих резисторів Робота підйомних лебідок кранів характеризується різноманітністю режимів роботи двигуна, вибір яких вимагає чітких уявлень про фізичні властивості сил і моментів, що діють в електроприводі. Режими, зрештою, визначають способи включення двигуна і величину опорів пускорегулюючих резисторів.

Розглянемо деякі приклади визначення і реалізації режимів роботи двигуна.

Вибір і напуск провису В обох випадках редуктор працює в холостому режимі, і двигун, переборюючи втрати в ньому, навантажується реактивним моментом опору

де - усталене значення кутової швидкості двигуна при виборі чи напуску провису, .
.

Рисунок 5.3 - Тахограма і діаграма статичного навантаження електропривода:

- тривалість руху з усталеною швидкістю при виборі чи напуску провису; - тривалості руху з усталеною швидкістю при підійманні й опусканні

вантажу, при підійманні й опусканні крюка

На рис. 5.4 приведені механічні характеристики підйомної лебідки і необхідні механічні характеристики двигуна, що забезпечують розгін і гальмування з заданим середнім прискоренням (уповільненням), а також роботу з заданою усталеною швидкістю.

При реактивному моменті опору розгін двигуна, незалежно від напрямку швидкості , повинен здійснюватися в руховому режимі, тобто на характеристиці 1 (вибір провису) чи 3 (напуск провису). Для забезпечення заданого середнього прискорення необхідно, щоб середній динамічний момент двигуна визначався рівністю

, (5.4)

Рисунок 5.4 - Механічні характеристики механізму і двигуна при виборі і напуску провису

де - приведений до вала двигуна момент інерції обертових частин привода, ( - момент інерції ротора двигуна, 1,25 - коефіцієнт, що враховує вплив моменту інерції редуктора і гальма).

Оскільки середній динамічний момент відповідає середній швидкості ,

то величину пускового моменту двигуна можна виразити як

Точки з координатами , і , визначають шукану реостатну механічну характеристику 1 (для характеристики 3 ті ж самі координати беруться з протилежним знаком). На перетині характеристик з оссю ординат лежить швидкість ідеального холостого ходу , значення якого повинно збігатися з синхронною швидкістю обраного двигуна. У випадку розбіжності дозволяється трохи скорегувати швидкість . При необхідності корегується також прискорення з таким розрахунком, щоб дотримувалася умова , де - критичний момент двигуна.

При гальмуванні середній динамічний момент визначається рівністю (5.4), але береться з негативним знаком. Оскільки величина за модулем менша абсолютного значення моменту , то середній момент двигуна при гальмуванні

також негативний, що може бути забезпечено переводом двигуна в режим противмикання (на характеристику 2 – при виборі провису, на характеристику 4 – при напуску провису).

При цьому початковий гальмовий момент

Точки з координатами , і , визначають шукану реостатну характеристику 2 (для характеристики 4 ті ж координати беруться зі знаком мінус).

Підйом і опускання вантажу Оскільки під час розгону при підійманні вантажу канат зазнає найбільші сумарні навантаження, для зниження імовірності пориву каната необхідно обмежувати величину максимального прискорення. Це досягається застосуванням багатоступінчастого реостатного пуску /3,5/ двигуна зі збереженням заданого середнього прискорення (рис. 5.5, характеристики 5...11).

Величину середнього пускового моменту двигуна для забезпечення заданого прискорення при підійманні вантажу можна визначити за виразом

де - момент опору на валу двигуна при підіймані вантажу,

Рисунок 5.5 - Механічні характеристики асинхронного двигуна при підійманні й опусканні вантажу: 5...11 - пускові характеристики при підійманні вантажу; 12 - характеристика уповільнення при підійманні вантажу;13,13',14 - пускові характеристики при опусканні вантажу; 15,16 - гальмові характеристики при опусканні вантажу

;

- середній динамічний момент двигуна при розгоні;

- швидкість двигуна при підійманні вантажу (на природній механічній характеристиці 2), ;

- приведений до вала двигуна момент інерції з урахуванням мас поступально рухомих елементів,

. (5.5)

При побудові характеристик ступінчастої пускової діаграми двигуна прийняти початковий пусковий момент (0,75...0,85) і момент переключення (1,25...1,35) з таким розрахунком, щоб дотримувалася рівність ( .

Для контролю правильності обчислень слід визначити тривалість розгону при підійманні вантажу

значення якої з точністю до 5% повинно збігатися з раніш обчисленою за формулою (5.1).

Розрахунок пускових опорів зробити спрощеним аналітичним (на ЕОМ) чи уточненим графічним (без ЕОМ) методом, попередньо побудувавши природну механічну характеристику двигуна за рівнянням (5.6) (див. п.п. 5.1.4.3).

Гальмування при підійманні вантажу здійснюється в режимі противмикання чи рухового уповільнення. Для встановлення режиму необхідно вирахувати значення середнього моменту двигуна при гальмуванні:

де - середній динамічний момент двигуна при гальмуванні.

Якщо < 0, то двигун необхідно перевести в режим противникання, при > 0 повинний зберігтися руховий режим, у випадку =0 відпадає необхідність у гальмуванні (уповільненні) за допомогою двигуна (він на час гальмування відключається). Для усіх варіантів завдання характерним є нерівність > 0 , що реалізується на ділянці а – b графіка 12 (див. рис. 5.5).

Для побудови характеристики 12 визначається момент у точці b:

де - момент у точці а, .

У точці зупинки накладається механічне гальмо і двигун відключається.

Опускання вантажу здійснюється в режимі рекуперативного гальмування машини на природної механічній характеристиці 14. Перед опусканням двигун звільняється від дії гальма і переводиться на пускову характеристику, для установлення виду якої і способу її одержання визначається середній пусковий момент:

де - статичний момент на валу двигуна при опусканні вантажу, ,

- середній динамічний момент при опусканні вантажу.

При позитивному значенні моменту розгін двигуна повинен здійснюватися в режимі противмикання на характеристиці 13 (ділянка c - d ), при негативному (- на рисунку) - у руховому режимі на характеристиці 13' (ділянка с' – (- )), для чого потрібно включити машину на напругу мережі зі зворотним чергуванням фаз, а у випадку = 0 двигун повинен залишатися відключеним. У першому випадку при досягненні точки d, у другому і третьому - точки “ ” двигун перемикається на характеристику 14 і опускає вантаж у точці “ ” з рекуперацією енергії в мережу.

Шукана характеристика 13 проходить через точки з координатами М=0, і , , а характеристика 13' - через точки з координатами , (точка с') і , .

Гальмування до посадкової швидкості опускання вантажу здійснюється в режимі противмикання на характеристиці 15 (ділянка e - f) з подальшим переходом двигуна по лінії f-(- ) в статичну точку “- ”опускання двигуна з посадковою швидкістю .

Характеристика 15 проходить через точки з координатами М= 0, і , де середній гальмовий момент при опусканні вантажу, ; - швидкість двигуна, що відповідає лінійній посадковій швидкості ; - швидкість двигуна, що відповідає лінійної швидкості .

Проходження характеристики 16, що забезпечує опускання вантажу з посадковою швидкістю, пояснень не вимагає. Величина струму збудження двигуна визначається з умови, щоб критичний момент дорівнював 1,5 .

Опори роторних резисторів двигуна для одержання характеристик 12...16 можна розраховувати спрощеним графічним чи аналітичним методом. З метою економії числа ящиків опорів, рекомендується використовувати разом з гальмовими також пускові резистори, що відповідають характеристикам 5...10.

Підіймання і опускання порожнього крюка

Моменти опору на валу двигуна:

- при підійманні крюка

- при опусканні крюка

де - швидкості обертання двигуна при підійманні й опусканні крюка, які приймаються рівними .

Слід мати на увазі, що у випадку момент опору реактивний (рис. 5.6,а), при - активний (рис. 5.6,б), а у випадку величина дорівнює нулеві (рис. 5.6,в).

Розгін і гальмування при підійманні чи опусканні крюка здійснюються на характеристиках, аналогічних приведеним на рис. 5.4. У випадку опускання крюка з посадковою швидкістю відбувається аналогічно опусканню вантажу, тому перехід на дану швидкість здійснюється так само, як це виконано на рис. 5.5. При опускання крюка з посадковою швидкістю практично неможливо через нестабільність швидкості двигуна (останній повинен працювати у руховому режимі на реостатній механічній характеристиці, що примикає до осі ординат), тому гальмування при опусканні крюка здійснюється противмиканням двигуна в один ступінь до повної зупинки ( =0).

5.1.4.3 Побудова уточнених механічних і швидкісних характеристик двигуна Побудова механічних характеристик виконується тільки для пускових режимів роботи за рівнянням /5/

, (5.6)

Рисунок 5.6 - Механічні характеристики механізму в режимі підіймання-опускання крюка при різних значеннях

де - поточний і критичний (максимальний) моменти двигуна;

- поточне і критичне ковзання;

- коэффіціент, що дорівнює відношенню ( - активний опір фази статора, - приведений до статора сумарний активний опір фази роторного кола).

Параметри та (індекс " " позначає належність до природної механічної характеристики) розраховуються за каталожними даними двигуна- (див. дод. Г).

Для знаходження значень критичного ковзанняна двигуна на штучних механічних характеристиках слід користуватися співвідношенням

де - сумарний активний опір фази роторного кола двигуна,

Побудова швидкісних характеристик двигуна (крім динамічного гальмування) виконується за допомогою розрахункової формули

де - струм ротора;

- синхронна швидкість обертання двигуна;

- момент при поточному ковзанні s.

Розрахунок статичних характеристик двигуна при динамічному гальмуванні виконується в послідовності /3/:

а) установлюється значення критичного моменту двигуна:

б) визначається діюче значення змінного струму фази статора, еквівалентного за намагнічуючою силою постійному струму збудження двигуна:

де -реактивний опір намагнічування на початковій ділянці кривої намагнічування двигуна (див. нижче);

- приведений до статора реактивний опір фази ротора (при s=1);

в) установлюється значення постійного струму збудження двигуна: наприклад, при з'єднанні обмоток статора в зірку і проходженні струму тільки по двох фазах ;

г) визначається відносна швидкість обертання машини в залежності від її намагнічуючого струму за виразом /5/

, (5.7)

де - відносна швидкість обертання двигуна, ;

- намагнічуючий струм статора;

- реактивний опір намагнічування.

Для обчислювання за формулою (5.7) величини задаються рядом значень струму , яким відповідають значення параметра , де - при-ріст ЕРС фази статора, що відповідає приросту струму згідно з кривою намагнічування двигуна (табл. 5.З).

Таблиця 5.3 - Параметри універсальної кривої намагнічування краново-металлургійних двигунів

	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	1,1
	0,13	0,26	0,39	0,52	0,627	0,736	0,825	0,895	0,944	1,0	1,046

Закінчення табл. 5.3

	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	1,7	1,8	1,9	2,0	2,1	2,2
	1,07	1,1	1,122	1,143	1,163	1,179	1,196	1,2	1,223	1,236	1,25

Відносним значенням і відповідають базисні величини :

- лінійний струм статора при холостому ході двигуна і номінальній напрузі, (cм. дод. Г);

- ЕРС фази статора при холостому ході двигуна і номінальній напрузі.

Для знаходження абсолютних значень параметрів і користуються виразом:

; ,

де - номінальна ЕРС ротора, (див. дод. Г);

- коєффіціент трансформаціі напруги двигуна (там же).

Для розрахованих значень параметра далі визначаються:

- приведений струм ротора

;

- момент двигуна

За результатами обчислень будуються графіки швидкісної і механічної характеристик двигуна.

5.1.4.4 Розрахунок перехідних процесів Для перевірки попередньо обраного двигуна за умов нагріву необхідно побудувати тахограму і навантажувальну діаграму двигуна з урахуванням перехідних процесів в усіх його режимах.

При роботі асинхронного двигуна на робочих ділянках механічних (швидкісних ) характеристик останні можна вважати лінійними. Тоді змінення за часом швидкості, моменту і струму ротора двигуна в режимах пуску, гальмування, реверсу тощо можуть описуватись узагальненим рівнянням виду

де - відповідно поточне, початкове і усталене значення координати або ;

е – основа натурального логарифму;

t - час;

- електромеханічна стала часу на заданій механічній характеристиці двигуна.

Значення і відповідають початку переходу двигуна на задану статичну характеристику і подальшому статичному режиму його роботи на цій характеристиці.

Для розрахунку перехідних процесів при пуску двигуна в напрямку підіймання вантажу використовується пускова діаграма (див. рис. 5.5, графіки 5...11), що відповідає графічному методу розрахунку пускових опорів.

Електромеханічну сталу часу приводу рекомендується розраховувати за формулами /4/:

- при роботі на характеристиках 6... 11, 14 (див. рис. 5.5)

де - ковзання двигуна на відповідних характеристиках при номінальному моменті ;

- при роботі на характеристиках 1...4 (див. рис. 5.4), 5, 12, 13, 13', 15 (див. рис. 5.5)

де М_к.з- момент короткого замикання двигуна.

У випадках розгону-гальмування приводу з вантажем величина замінюється на , при виборі-напуску провису- на , при підійманні-опусканні крюка - на , разраховану за формулою (5.5), але без урахування ваги G вантажу.

При розрахунку залежностей необхідно попередньо визначити тривалості перехідних процесів на окремих статичних характеристиках, а потім у середині цих часових інтервалів знайти по 2-3 проміжних значень шуканих функцій. Початкові і кінцеві значення функцій установлюються з рис. 5.4, 5.5.

Тривалість перехідного процесу на пусковій чи гальмовій механічній характеристиці визначається за формулою / там же/

де - абсолютні значення початкового і кінцевого (в точці переходу двигуна на іншу характеристику) моменту двигуна.

Знак "-" у формулі відповідає дії моменту М двигуна і моменту опору зустрічно один одному, знак "+" – згідно один одному.

При цьому слід мати на увазі , що тривалість перехідного процесу з нульового значення кутової швидкості w до практично усталеного її значення дорівнює (3...4) .

Залежності представляються за весь цикл роботи электропривода на одному графіку ( рис. 5.7,а).

5.1.4.5. Перевірка двигуна за умов нагріву і перевантажувальної здатності Оскільки на робочих ділянках механічних характеристик струм ротора практично пропорційний моменту, перевірку за нагрівом попередньо обраного двигуна можна проводити методом еквівалентного моменту.

Рекомендується наступний порядок перевірки двигуна за нагрівом:

а) з допомогою уточненої, з урахуванням перехідних процесів, навантажувальної діаграми двигуна (див. рис. 5.7,а) визначається фактична тривалість включення:

де - тривалість перехідного процесу на окремій механічній характери- стиці(унаслідок увігнутості кривих величина декілька перевищує тривалість перехідного процесу при заданому значенні прискорення або сповільнення) ;

-позначення, прийняті при попередньому виборі потужності двигуна;

б) для фактичної тривалості включення обчислюється значення допусти- мого за нагрівом моменту двигуна за формулою /6/

де а - коефіціент розділення втрат в двигуні, (К-постійні втрати, - номінальні змінні втрати),

- номінальний момент при каталожній тривалості включення

Величина К визначається за виразом

де - загальні номінальні втрати в двигуні, ( - номінальна напруга двигуна, -номінальний струм статора, - номінальний двигуна);

( - номінальний струм ротора; - активні опори фази статора і ротора);

в) з допомогою уточненої навантажувальної діаграми розраховується значення еквівалентного за сумарний час включення двигуна моменту за виразом /4,5/

де - еквівалентний за нагрівом момент в перехідному режимі,

- момент, що розвиває двигун на ділянці статичного навантаження тривалістю ;

г) оцінка теплового стану двигуна проводиться шляхом порівняння величин та : при двигун проходить за нагрівом (не перегрівається); нерівність свідчить про неприпустиме теплове перевантаження двигуна (тобто двигун обраний зниженої потужності).

Перевірка двигуна за умовою допустимого механічного перевантаження (на перевантажувальну спроможність) проводиться шляхом порівняння найбільшого фактичного і максимального (критичного) моментів: при двигун за перевантажувальною здатністю проходить; нерівність свідчить про неприпустиме механічне перевантаження.

5.1.4.6 Вибір резисторів за нагрівом і складання схеми їх з'єднань Тепловий розрахунок резисторів /7/ починається з визначення для кожної секції незмінного тривало діючого (тривалого) еквівалентного струму , що викликає таке ж саме виділення тепла, як і реально мінливий струм. Потім за довідниковими даними, приведеними в /7/, вибирається відповідний стандартний ящик резисторів з тривалим допустимим струмом , рівним (або декілька більшим) струму . Значення опорів обраних ящиків в нагрітому стані (при номінальній температурі = 305°С) не повинні відрізнятися від розрахованих опорів секцій більш ніж на 5%. Для кранових електродвигунів звичайно використовуються ящики резисторів з чавунними і фехралевими елементами, температурний коефіцієнт яких дорівнює відповідно 0,001 1/°С та 0,00008 1/°С.

Значення опору в нагрітому стані резистора вираховується за формулою

(5.8)

де -опір "холодного" резистора, тобто при температурі , яка дорівнює температурі навколишнього середовища; значення , що приводяться в довіднику, відповідає табличній температурі середовища = 20 °С.

Резистори працюють в повторно-короткочасному режимі, тому їх вибір виконується в наступному порядку:

а) розраховується еквівалентний за теплотою струм за час знаходження резистора під струмом (за час роботи) за формулою

, (5.9)

де - еквівалентний за нагрівом струм резистора в перехідному режимі, (значення і струму ротора відповідають значенням і моменту двигуна);

- струм резистора в статичному режимі.

Для обчислень за формулою (5.9) необхідно попередньо побудувати для кожної секції роторного резистора струмову діаграму за цикл роботи електропривода (див. рис. 5.7,б,в), яка повторює струмову діаграму двигуна (див. рис. 5.7,а*) на тих ділянках циклу, де струм ротора протікає одночасно і через секцію резистора. Наприклад, перша пускова секція роторного резистора бере участь при виборі і напуску провису каната (див. рис. 5.4), при розгоні і гальмуванні в процесі підіймання-опускання крюка (там же), при розгоні (графік 5: тут і далі див. рис. 5.5) і сповільненні (графік 12) у процесі підіймання вантажу, при розгоні (13 чи 13' ) і гальмуванні (15) у процесі опускання вантажу. Струмова діаграма другої пускової секції відрізняється від струмової діаграми першої пускової секції наявністю додаткової ділянки розгону при підійманні вантажу (графік 6). Аналогічно будуються струмові діаграми усіх інших пускових секцій. У струмових діаграмах додаткових секцій, які підключаються до пускових секцій для здійснення гальмових і інших режимів, відсутні ділянки ступінчастого пуску, що мають місце лише при підійманні вантажу (графіки 5…11);

б) для кожної секції установлюється відносна тривалість включення за формулою

, %

де -сумарний час перебування резистора під струмом у межах тривалості циклу;

в) для кожної секції визначається еквівалентний за теплотою тривало діючий струм за виразом

і з каталогу-довіднику /7/ попередньо вибирається стандартний ящик резисторів з тривало допустимим струмом . Там же указується значення сталої часу нагріву Т ящика;

г) для знайдених значень сталої Т обчислюються відносини ;

д) за встановленими значеннями величин ТВ і / з допомогою кривих рис. 5-6 /7/ визначаються відносини

Попередньо вибраний ящик проходить за перевищеннями температури, якщо

При складанні схеми з'єднань резисторів бажано обходитися мінімальним числом елементів ящика при їхньому послідовному з'єднанні. При можливості слід застосовувати елементи одного типу. Оскільки практично не можна обійтися без паралельного і змішаного з'єднань елементів для одержання необхідних опорів секцій, при компонуванні ящиків опорів допускається частково застосовувати зазначені види з'єднань, виходячи з умови забезпечення необхідних опорів при найменших витратах матеріалу.

Результати вибору резисторів рекомендується представити в вигляді таблиці (табл. 5.4).

Таблиця 5.4- Результати вибору резисторів

Номер секції	Номер ящика	Опір,Ом		Струм тривалий, А
Номер секції	Номер ящика	потрібно	підібрано	потрібно	підібрано

5.1.4.7 Розрахунок споживаної електроенергії за цикл роботи електропривода Споживана електроенергія за цикл роботи визначається за виразом

кВт·год,

де - синхронна швидкість обертання двигуна, ;

- середній момент двигуна на ділянці навантаження Н·м;

- тривалість і -ї ділянки, с.

Величина визначається за допомогою навантажувальної діаграми М(t) двигуна (див. рис. 5.7,а). На ділянках роботи з усталеною швидкістю приймається , на ділянках роботи в генераторному режимі величина береться зі знаком "мінус".

Питома споживана електроенергія (на одну тону корисного вантажу) за цикл

де G - вантажопідйомність лебідки, кН.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Соколов М.М. Автоматизированный электропривод общепромышленных механизмов. - М.: Энергия, 1976. - 488 с.

2. Меклер А.Г. Электрооборудование подъёмно-транспортных машин.

- М.: Машиностроение, 1965. - 535 с.

3. Теорія електропривода. Підручник для вузів / Попович М.Г., Гаврилюк М.Г. та ін. – Київ: Вища школа, 1993. - 495с.

4. Чиликин М.Г., Сандлер А.С. Общий курс электропривода. - М.: Энергоиздат, 1981. - 576 с.

5. Ключев В.И. Теория электропривода. - М.: Энергоатомиздат, 1985- 560 с.

6. Андреев В.П., Сабинин Ю.А. Основы электропривода. - М.-Л.: Гос-энергоиздат, 1963. - 772 с.

7. Вешеневский С.Н. Характеристики двигателей в электроприводе.М.: -Энергия, 1977. - 432 с.

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Тип

кВТ

об\хв

Статор

Ротор

сosj_н I_с.н,А I_с.х.,А R_c , Ом x_c , Ом Е_р.н,В I_р.н,А R_p , Ом x_р,Ом

МТ 62-10 45 577 3,2 0,71 110 71 0,0652 0,186 206 138 0,0280 0,0537 4,37 1,73 МТ 63-10 60 577 2,9 0,77 133 73,8 0,0549 0,160 253 160 0,0332 0,0704 5,5 1,42 МТ 71-10 80 582 3,3 0,71 190 119 0,0275 0,113 294 167 0,0266 0,068 10 1,21 МТ 72-10 100 584 3,3 0,71 239 149 0,0199 0,0877 368 170 0,0299 0,0817 12 0,97 МТ 73-10 125 586 3,4 0,73 286 170 0,0154 0,0731 442 175 0,0337 0,098 14,2 0,808 МТВ 611-10 45 575 3,0 0,70 115 80 0,0870 0,189 185 155 0,0270 0,046 4,25 1,93 МТВ 612-10 60 578 3,0 0,72 145 93 0,0550 0,142 245 153 0,0330 0,062 5,25 1,44 МТВ 613-10 80 580 3,0 0,72 190 120 0,0420 0,107 320 155 0,0380 0,078 6,25 1,12 МТВ 711-10 100 584 2,8 0,67 255 180 0,0250 0,096 275 230 0,0170 0,066 10,25 1,28 МТВ 712-10 125 587 2,8 0,66 320 230 0,0160 0,080 345 225 0,020 0,082 12,7 1,01 МТВ 813-10 160 587 2,8 0,68 395 285 0,0120 0,061 420 235 0,022 0,098 15,0 0,84

Примітка: активні опори надані для робочої температури двигуна 75 ^ОС

Двигуни постійного струму незалежного збудження типу П, 220 В

№ варіанта

Тип

,кВт

, об/хв

, А

,Ом

Число N активних провідників обмотки якоря

Число витків

полюсу обм. збуд-женя

Магнітний потік Ф полюсу, мВб

Ном.струм обмотки збуджен-ня, А

Момент інерції J якоря,

П11

0,3

1500

2,1

22,6

670

3304

4000

1,9

0,27

0,0125

П11

0,7

3000

4,3

5,3

670

1709

4000

2,2

0,27

0,0125

П12

0,2

1000

1,4

26,8

785

3360

4000

3,1

0,23

0,015

П12

0,45

1500

2,9

11,76

785

2352

4000

3,0

0,23

0,015

П12

1,0

3000

6,0

3,29

785

1288

4000

3,0

0,23

0,015

П21

0,3

1000

2,0

16,6

740

3384

5300

3,1

0,24

0,042

П21

0,7

1500

4,3

6,75

600

2376

4800

3,1

0,3

0,042

П21

1,5

3000

9,0

1,99

600

1224

4800

3,2

0,3

0,042

П22

0,3

750

1,95

14,3

712

3240

4800

4,5

0,25

0,052

П22

0,45

1000

2,75

9,65

712

2484

4800

4,5

0,25

0,052

П22

1,0

1500

5,9

4,17

712

1728

4800

4,3

0,25

0,052

П22

2,2

3000

12,5

1,03

712

864

4800

4,7

0,25

0,052

П31

0,45

750

2,9

9,48

605

2844

5000

5,2

0,29

0,09

П31

0,7

1000

4,25

5,45

470

2160

4600

5,3

0,38

0,09

П31

1,5

1500

8,7

2,45

470

1512

4600

5,1

0,38

0,09

П31

3,2

3000

17,5

0,64

285

720

3600

5,7

0,62

0,09

П32

0,7

750

4,2

4,98

564

1908

4600

8,1

0,31

0,116

П32

1,0

1000

5,7

3,17

358

1440

3600

4,3

0,49

0,116

П32

2,2

1500

12,0

1,20

358

936

3600

8,6

0,49

0,116

П32

4,5

3000

24,3

0,35

270

504

3600

8,2

0,65

0,116

П41

1,0

750

6,8

5,35

280

1890

2100

3,6

0,6

0,15

Продовження додатка Д

П41

1,5

1000

9,3

2,9

280

1458

2100

3,8

0,6

0,15

П41

3,2

1500

18,4

1,03

198

972

1750

4,0

0,84

0,15

П41

6,0

3000

33,0

0,36

280

540

2100

3,7

0,6

0,15

П42

1,5

750

9,75

2,92

242

1404

1800

5,1

0,69

0,18

П42

2,2

1000

13,3

1,75

243

1080

1800

5,2

0,69

0,18

П42

4,5

1500

25,4

0,78

228

756

1350

5,1

0,73

0,18

П51

2,2

750

13,6

1,91

168

1364

1600

5,4

0,99

0,35

П51

3,2

1000

18,3

1,05

168

1054

1600

5,5

0,99

0,35

П51

6,0

1500

33,2

0,47

132

682

1500

5,8

1,27

0,35

П52

3,2

750

19,0

1,07

184

992

1650

7,7

0,91

0,40

П52

4,5

1000

25,2

0,63

184

744

1650

7,9

0,91

0,40

П52

8,0

1500

43,5

0,27

150

496

1500

8,2

1,11

0,40

П61

4,5

750

26,0

0,76

216

992

2200

7,7

0,77

0,56

П61

6,0

1000

32,6

0,49

158

744

1950

7,9

1,05

0,56

П61

11,0

1500

59,5

0,19

133

496

1800

8,2

1,25

0,56

П62

6,0

750

33,5

0,53

154

744

1800

10,5

1,08

0,65

П62

8,0

1000

43,0

0,33

136

558

1700

10,7

1,23

0,65

П62

14,0

1500

73,5

0,13

116

370

1600

11,1

1,44

0,65

П71

7,0

750

0,46

106

810

1500

9,2

1,49

1,4

П71

10,0

1000

0,30

594

1400

9,7

1,85

1,4

П71

19,0

1500

103

0,12

76,8

396

1250

10,1

2,04

1,4

П72

10,0

750

0,36

92,5

594

1300

12,7

1,69

1,6

П72

12,5

1000

0,24

108

540

1450

10,7

1,46

1,6

П72

25,0

1500

132

0,08

67,0

324

1100

12,5

2,34

1,6

П81

14,0

750

0,24

580

1550

13,2

1,71

2,7

П81

19,0

1000

105

0,14

96,2

444

1600

13,3

1,64

2,7

П81

32,0

1500

166

0,07

95,5

324

1600

12,4

1,64

2,7

П82

19,0

750

0,14

40,4

420

936

19,2

3,89

3,1

П82

25,0

1000

133

0,08

40,4

324

936

18,8

3,89

3,1

П82

42,0

1500

218

0,05

40,4

234

936

17,4

3,89

3,1

П91

19,0

600

106

0,2

580

1000

16,3

3,57

5,9

Закінчення додатка Д

П91

25,0

750

136

0,1

420

1000

18,9

3,57

5,9

П91

32,0

1000

171

0,07

35,8

330

870

18,4

4,39

5,9

П91

55,0

1500

287

0,026

35,8

210

870

19,8

4,39

5,9

П92

25,0

600

136

0,11

48,4

420

1000

23,4

3,25

7,0

П92

32,0

750

169

0,07

31,8

324

830

26,8

4,95

7,0

П92

42,0

1000

219

0,055

48,4

290

1000

20,8

3,25

7,0

П92

75,0

1500

381

0,014

31,8

162

830

20,1

4,94

7,0

П101

32,0

600

172

0,075

37,8

372

269

26,9

4,16

10,3

П101

42,0

750

222

0,049

37,8

282

950

29,7

4,16

10,3

П101

55,0

1000

286

0,023

37,8

222

950

27,9

4,16

10,3

П101

100,0

1500

508

0,013

37,8

304

950

13,7

4,16

10,3

П102

42,0

600

223

0,022

32,5

282

840

37,4

4,84

12,0

П102

55,0

750

286

0,031

32,5

222

840

37,0

4,84

12,0

П102

75,0

1000

385

0,02

32,5

186

840

33,4

4,84

12,0

П102

125,0

1500

632

0,079

32,5

228

840

13,0

4,84

12,0

П111

55,0

600

287

0,036

28,0

246

850

41,1

5,61

20,4

П111

75,0

750

387

0,024

28,0

210

850

39,1

5,61

20,4

П111

100,0

1000

511

0,015

28,0

334

850

18,6

5,61

20,4

П111

160,0

1500

809

0,064

28,0

216

850

13,5

5,61

20,4

П112

70,0

600

361

0,026

24,0

210

750

48,8

6,55

23,0

П112

85,0

750

436

0,019

24,0

336

750

24,6

6,55

23,0

П112

125,0

1000

632

0,01

24,0

252

750

24,9

6,55

23,0

П112

200,0

1500

1000

0,046

24,0

184

750

16,2

6,55

23,0

Примітки:

1.Значення опорів надані при температурі 20ºС

2.В усіх електричних машинах число паралельних гілок обмотки якоря 2а= 2

Нотатки

Методичні вказівки

до виконання курсового проекту з дисцинліни

“Теорія електропривода”

(для студентів спеціальності 7.0922.03 “Електромеханічні системи автоматизації і електропривод”)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра “Електропривод і автоматизація

промислових установок”

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дата: 2018-11-18, просмотров: 264.

12 3 4 5 Следующая ⇒