Технологічний процес ремонту вагонів або їх вузлів у дільниці
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Технологічний процес, що проектується, повинен передбачати:

─ підвищення якості продукції та продуктивності праці;

─ зниження собівартості;

─ поліпшення умов праці;

─ підвищення рівня механізації та автоматизації;

─ безпечну роботу виконавців;

─ скорочення виробничого циклу виготовлення або ремонту виробу.

Розробці технологічного процесу передує отримання початкової інформації.

Початкова інформація щодо розробки технологічного процесу поділяється на:

а) базову;

б) керівну;

в) довідкову.

Базова інформація – це ті дані, які має конструкторська документація на виріб, а також програма ремонту цього виробу.

Керівна інформація включає ті дані, що містяться у таких документах: державних та галузевих стандартах, які встановлюють вимоги до технологічних процесів; документації на існуючі одиничні та типові технологічні процеси; виробничих інструкціях; матеріалах щодо виробу технологічних нормативів (режимів обробки, норм витрат матеріалів тощо); документації з техніки безпеки та промислової санітарії.

Довідкова інформація включає дані, які містяться у таких документах: описах прогресивних методів ремонту виробу; каталогах; паспортах; довідниках; альбомах засобів технологічного оснащення; методичних матеріалах з управління технологічними процесами.

Проектування технологічних процесів починається з вивчення робочих креслень і технічних умов. Проводять контроль креслень та перевірку технологічності конструкції виробу. Потім намічають послідовність виконання операцій, вибирають обладнання та оснастку, проводять розрахунок технологічних режимів та нормування. В разі необхідності виконують також розрахунки на точність, встановлюють допуски на обробку, проміжні розміри та ін.

Технологічний процес ремонту рефрежираторних 5-вагонних секцій складений на основі існуючого типового технологічного процесу (таблиця 1.1).

 

Таблиця 1.1 – Технологічний процес ремонту рефрежираторних 5-вагонних секцій

№ позиції Найменування робіт Кількість чоловік На час виконання Кількість чоловік на позиції Трудомісткість Загальна трудомісткість

1

1.Роз’єднання гальмових тяг 2 0,25

4

0,5

2

2.Піднімання вагона 2 0,15 0,3
3.Викочування технологічних візків 2 0,2 0,4
4.Підкочування технологічних візків 2 0,2 0,4
5.Спускання вагона на технологічні візки 2 0,2 0,4

2

1.Знімання автозчепного пристрою та клина хомута 2 0,15

4

0,3

2

2.демонтаж упряжного пристрою 2 0,45 0,9
3.знімання гальмових пристроїв та з’єднувальних рукавів 2 0,4 0,8
3 Правочні роботи 4 1,02

4

4,08 4,08
4 Зварювальні роботи 2 0,98 3,92 3,92

5

1.Монтаж гальмових з’єднувальних рукавів 2 0,4

4

0,8

2

2.Монтаж упряжного пристрою 2 0,45 0,9
3.Встановлення автозчепного пристрою та клина хомута 2 0,5 0,3

6

1.Піднімання вагона 2 0,15

4

0,3

2

2.Викочення технологічних візків 2 0,2 0,4
3.Підкочування відремонтованих візків 2 0,2 0,4
4.Спускання вагона 2 0,2 0,4
  5.З’єднання гальмових тяг 2 0,25 0,5
  Загалом   6     16

 


5. Розрахунок параметрів потокових ліній

 

Параметрами потокової лінії називаються показники, що характеризують організаційно-технічний режим роботи лінії в часі і просторі.

Існує три групи параметрів, що характеризують:

а) роботу потокової лінії у часі;

б) положення потокової лінії у просторі;

в) продуктивність потокової лінії.

Параметрами потокової лінії, що характеризують міру ритмічності і безперервності роботи, є такт і темп.

Теоретичний такт поточної лінії , год,

 

                                                   (5.1)

 

де  - ефективний річний час роботи поточної лінії;

 - задана річна програма ремонту;

 - кількість вагонів на одній позиції.

 

.

 

Темп поточної лінії , ваг/год,

 

,                                                            (5.2)

.

 


Кількість позицій поточної лінії , поз.,

 

                                            (5.3)

 

де  - трудомісткість ремонту одного виробу, =35 люд.- год;

 - компактність робіт на кожній позиції.

 

 

Приймаємо 2 позиції.

Трудомісткість ремонтних робіт по ремонту дизельного обладнання взята з норм технологічного проектування депо для ремонту РРС [9].

Технологічний такт поточної лінії , год,

                     

                                   (5.4)

 год.

 

Ритм поточної лінії , ваг/год,

 

,                                                   (5.5)

 

Для того, щоб дізнатись про правильність вибору компактності робіт і доцільності подальших розрахунків, що базувались на вибраній компактності проводимо перевірку по наступній формулі:

 

                                 (5.6)

 

Фронт роботи поточної лінії , поз.,

 

                                     (5.7)

 поз.

 

Кількість поточних ліній ,

 

                                    (5.8)

 

де η – коефіцієнт використання робочого часу потокової лінії, η = 0,8.

 

 

Приймаємо 1 поточну лінію.

Фронт роботи дільниці , поз.,

 

.                                      (5.9)

поз.


Довжина робочої позиції , м,

 

                                         (5.10)

 

де  - довжина виробу, що ремонтується, =22 м;

 - відстань між позиціями, =3 м.

м.

Довжина потокової лінії , м,

 

                                        (5.11)

.

 

Незмінною умовою надійності роботи потокової лінії є стабільність її ритму, що досягається суворим узгодженням продуктивності обладнання і праці на окремих робочих місцях і на всіх позиціях потокової лінії, у результаті чого на кожній позиції забезпечується рівність або кратність тривалості операції і такту.

Міра погодження часу виконання операції на позиції з тактом потокової лінії, характеризується коефіцієнтом синхронізації, що визначає відношення часу операції, яка приходиться на одного робочого, до такту поточної лінії.

Коефіцієнт синхронізації ,

 

                                     (5.12)

 

де  - загальний час по виконанні ремонтних операцій на одиницю виробу.

Узгодження операцій по часу вважається правильним, якщо = 1.

Якщо >1, то позиція перевантажена, якщо 1, то позиція недовантажена. Загальний час по виконанні операцій на одиницю виробу вибираємо з літератури [9]. По розрахунку коефіцієнта синхронізації можна сказати, що позиції перевантажена.

 


6. Механізація та автоматизація ремонтних робіт у дільниці, вибір та розрахунок кількості обладнання

 

З метою підвищення продуктивності праці , якості ремонту вагонів та їх вузлів і деталей, а також зниження собівартості продукції при проектуванні дільниці особливу вагу слід приділяти комплексній механізації і автоматизації технологічних процесів.

Обладнання поділяється на технологічне, допоміжне, підйомно-транспортне і енергетичне. Потреба в обладнанні для вагоноскладальної дільниці визначається згідно вибраного технологічного процесу по витратам на один вагон.

Обладнання буває технологічним (металоріжучі верстати, преси, мийні машини, спеціальні стенди), допоміжним (для ремонту оснащення і технологічного обладнання), підйомно-транспортним (забезпечує підйом та переміщення матеріалів, деталей, вузлів, виробів), енергетичним (джерела струму, насоси, трансформатори, компресори).

Ряд обладнання (домкрати, пристрої для зняття головок автозчепів і фрикційних апаратів, майданчики стаціонарні, крани консольні, крани мостові та інше) приймається без розрахунку по технологічним міркуванням.

Необхідна кількість визначеного обладнання в загальному вигляді , од.,

 

                                                   (6.1)

 

де  - річна програма ремонту виробів;

 - агрегатомісткість або верстатомісткість ремонту одиниці виробу;

 - ефективний річний фонд робочого часу обладнання, год.;

 - коефіцієнт використання робочого часу обладнання.


 

Приймаємо 24 одиниці обладнання.

Розрахункову кількість обладнання, що використовується при діагностиці і неруйнівному контролю , од.,

 

                                           (6.2)

 

де  - кількість одиниць виробів, що діагностуються за добу;

 - річний фонд робочого часу обладнання в добах.

 

 

Приймаємо 2 штуки.

Потреба у електрозварювальних апаратах , шт.,

 

                                           (6.4)

 

де Кзв - коефіцієнт, що враховує роботи, які виконуються в дільниці;

Тзв - сумарний час, що витрачається на зварювальні роботи на одному повітророзподільнику;

Fе.зв - ефективний річний фонд робочого часу електрозварювального апарата;

ηзв - коефіцієнт використання зварювальних апаратів в часі.

Сумарний час проведення зварювальних робіт , год,

 

 

(6.5)

 

де αзв - коефіцієнт, що враховує витрати часу на допоміжні операції, обслуговування робочого місця та перерви у роботі;

βзв - коефіцієнт, що враховує положення шва при зварюванні;

ρ - щільність металу, що наплавляється;

Vнап - об’єм наплавленого металу, см3;

Ізв - зварювальний струм, А;

ηнап - коефіцієнт наплавлення, г/А·год.

 

 

Приймаємо 1 зварювальний апарат.

Потреба в лініях для розбирання, комплектування та монтажу, з урахуванням норм часу на операцію , шт.,

 

                                                    (6.6)

 

де  - норма часу на операцію.

 

 

Приймаємо 4 стенди.

Розрахункова кількість мийних машин по нормі часу на операцію , шт.,


                                             (6.7)

 

Приймаємо 1 мийну машину.

Потрібна кількість електрокар , шт.,

 

,              (6.8)

 

де - коефіцієнт , що враховує нерівномірність перевезень ,  = 1,17;

- річний вантажооборот внутрішньо деповського транспорту, т;

 - тривалість одного транспортного циклу, хв.;

- вантажопідйомність електрокара, = 2,0 т;

- коефіцієнт використання електрокара у часі, = 0,65;

- коефіцієнт використання електрокара по вантажопідйомності,  = 0,7;

- ефективний річний фонд робочого часу однієї транспортної одиниці.

 

,                   (6.9)

 

де 2 – показник переміщення вантажу у прямому та зворотному напрямках;

 - час на навантаження, причеплення, розчеплення, розвантаження та маневрування, = 5 хв;

- середня розрахункова довжина шляху , =350м;

- середня розрахункова швидкість руху електрокара ,  = 100 м/хв.

 

год.

шт.

 

Приймаємо 2 електрокари.

Щодо підйомно-транспортних засобів, то враховуючи умови роботи, норми [9], приймаємо мостовий кран вантажопідйомністю 10т.

Перелік обладнання, що застосовується у вагоноскладальній дільниці для 5-вагонних рефрижераторних секцій зазначено в таблиці 6.1.

 

Таблиця 6.1 - Перелік обладнання, що застосовується у вагоноскладальній дільниці для 5-вагонних рефрижераторних секцій

Підрозділ депо Назва обладнання Призначення Коротка характеристика Розрахункова кількість Прийнята кількість
1 2 3 4 5 6

Вагоноскладальна дільниця

Електрокара Зняття вузлів, транспортування вузлів і деталей, плит кухонних, акумуляторів ЕКБ-1-750 1,95 2
Гайковерт Знімання, ставлення гайок   - 2
Кран-балка   Знімання і ставлення даху вагона, транспортування вузлів і еталей Q = 1т - 1
2 3 4 5 6
Домкрати   Піднімання кузовів вагона і ставлення ТЕД-30 - 4
Кантувач надресорного бруса Кантування надресорних брусів   - 2
Лінія по демонтажу і монтажу візків Знімання і ставлення вузлів візка   3,21 4
Мийне устаткування Мийка візків   0,43 1
Транспортер стрічковий Розбирання вузлів візка   - 1
Візок з вантажозахватним механізмом Транспортування вузлів і деталей   - 2
Діагностичне обладнання Діагностика і неруйнівний контроль деталей   1,11 2
Зварні апарати Для проведення зварювальних робіт   0,15 1
Мостовий кран Знімання, ставлення і транспортування вузлів Q = 10т - 1
Всього       - 24

 


7. Розрахунок робочої сили дільниці

 

В залежності від виконання основних або допоміжних виробничих процесів, робочі поділяються на основні та допоміжні. Як основні, так і допоміжні робочі складають групи за професіями і спеціальностями, а також за кваліфікаційними розрядами.

Основними рахують робочих, що безпосередньо виконують технологічні операції, пов’язані з випуском продукції, яка входить в номенклатуру ВРП або дільниці (відділення) – це слюсарі по ремонту рухомого складу, слюсарі по ремонту електрообладнання пасажирських вагонів, зварювальники, столяри, верстатники та ін.

До допоміжних робочих відносять тих, хто безпосередньо не бере участі в технологічних операціях (транспортні робочі, комірники і ін.).

ІТП здійснюють функції загального управління та технічного керування. Ця група складається з керівників (начальник депо, головний інженер, замісники начальника депо, старші майстри, майстри, бригадири), фахівців (інженерів та техніків відділів).

До ОКП або службовців відносять обчислювально-бухгалтерський персонал, нормувальників, діловодів та ін.

До МОП відносяться робітники по догляду за службовими приміщеннями (двірники, прибиральники), обслуговуванню робочих і службовців (гардеробники) та ін.

Вхідними даними для розрахунку потреби у робочій силі дільниці (відділення) ВРП є технологічний процес з нормами часу на операції та виробнича програма.

Розрізняють обліковий та явочний склад робітників. Обліковий склад характеризує загальну кількість робітників дільниці (відділення). Явочний склад – це кількість робітників, що фактично присутні на роботі.

Розрахунки чисельності працюючих в дільниці рекомендується вести в наступній послідовності.

Явочна чисельність основних робочих , чол.,

 

                                                 (7.1)

 

де  - трудомісткість ремонту одного вагона, чол.-год.;

 - номінальний фонд робочого часу робітника за рік, год;

 - коефіцієнт використання норм.

 

чол.

 

Приймаємо 10 робітників.

Облікова чисельність основних виробничих працівників , чол.,

 

                                 (7.2)

 

де  - коефіцієнт, що враховує співвідношення облікового і явочного фонду часу одного робітника в рік.

Приймаємо 12 робітників.

Облікова кількість робітників, тобто ті, що знаходяться в штаті депо, більше явочної. Це робиться для того, щоб можна було підмінити працівників, що знаходяться в чергових відпустках, відсутніх через хворобі ті ін.

Облікову чисельність допоміжних працівників , чол.,

 

                                            (7.3)


де  - коефіцієнт, який враховує співвідношення допоміжних робочих до основних.

Приймаємо 2 робітника.

Кількість ІТП , чол.,

 

                                           (7.4)

 

де - коефіцієнт, що враховує співвідношення ІТП до основних робочих.

Приймаємо 1 робітника.

Кількість ОКП , чол.,

 

                                       (7.5)

 

де - коефіцієнт, що враховує співвідношення ОКП до основних робочих.

Приймаємо 1 робітника.

Кількість МОП , чол.,

 

                                          (7.6)

 

де - коефіцієнт, що враховує співвідношення РКП до основних робочих.

Приймаємо 1 робітника.











Дата: 2019-12-10, просмотров: 214.