Багато видів туризму в нашій країні - пішохідний, кінний, автобусний, спелеотуризм і спортивне скелелазіння зародилися в Криму, а перша офіційна в Росії туристська організація, хоча й була створена в Одесі (1890 р.), звався Кримський гірський клуб, пізніше - Кримсько-Кавказський. Цей клуб не уник соціальних обмежень - членом його міг стати далеко не кожний, далеко не кожному була по кишені й вартість екскурсій.

Туризм як активний відпочинок і вид спорту одержав загальне визнання й став масовим тільки в радянський час. Завдяки турботам партії й уряду Крим перетворився у великий курортний і туристський центр.

Сьогодні Кримська обласна рада по туризму й екскурсіям розташовує. 18 комфортабельними турбазами й тургостиницями в Сімферополі, Севастополі, Євпаторії, Феодосію, Бахчисараю Алушті, Ялті, Гурзуфі й Судаку. По гірській частині півострова й Південному берегу прокладено 50 всесоюзних і республіканських пішохідних, автобусних і більше 400 екскурсійних маршрутів. По них щорічно проходить більше 300 тис. планових туристів і близько 9 млн. екскурсантів.

Перших гостей пішохідні маршрути зустрічають на початку травня, останніх - наприкінці вересня. Подорожі починаються в північній частині гірського Криму, а закінчуються на березі Чорного моря.

Тут туристи після 10-денного пішого переходу загоряють, купаються, роблять морські прогулянки.

Під час походів кваліфіковані інструктори знайомлять туристів з визначними пам'ятками на маршрутах. Інструкторами працюють студенти Сімферопольського й Білоруського університетів, при яких створені постійно діючі курси по підготовці інструкторів пішохідного туризму. У цих вузах відкриті також очні відділення за фахом "краєзнавство й методика організації екскурсійної справи". Коло обов'язків інструктори досить великий: він повинен розповісти про кожний конкретний об'єкт огляду, строго дотримувати затвердженої схеми маршруту, і стоянок, учити туристів дбайливо ставитися до природи й пам'ятників, забезпечити безпека групи.

Широко розвинений у Криму й автобусний туризм, що, до речі, зародився на півострові ще в 1925 р. У той час існувало акціонерне товариство "Кримкурсо", що розташовувало 57 автобусами й 31 легковою автомашиною. Зараз при Кримській обласній раді але туризму й екскурсіям створена спеціалізована автобаза "Турист" з комфортабельними автобусами.

Тривалість автобусних подорожей - у середньому 20 днів. Залежно від маршруту туристи відвідують ті або інші міста області, у яких живуть по нескольку днів, знайомлять із пам'ятниками історії, археології, архітектури, беруть участь у піших походах. Першокласні траси й невеликі відстані між містами роблять ці подорожі нестомлюючими й залишають приємні спогади.

Із природними, археологічними й .воєнно-історичними пам'ятниками Криму курортників і відпочиваючих знайомлять 8 бюро подорожей і екскурсій, а в місті Судаку - екскурсійне бюро. Вони проводять одне- і дводенні пішохідні й автобусні групові екскурсії, а також організують захоплюючі подорожі по країні (у поїздах, літаках) і круїзи по Чорному морю.

Крім подорожуючих по путівках, у Крим приїжджають численні самодіяльні спортивні групи туристів, спелеологів, скелелазів, що роблять категорійні походи й сходження.

По гірському Криму затверджені пішохідні маршрути I і II категорій складності, проходження яких надає право на одержання третього спортивного розряду по туризму. По всіх маршрутах щорічно проходять 400-500 тис. самодіяльних туристів з різних міст країни. Спортивні суспільства й туристські клуби Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Донецька й Києва проводять тут свої зльоти й змагання.

У Криму, де відомо більше 800 печер і вертикальних шахт, дуже популярні подорожі по підземних карстових ландшафтах. Скельні стіни Головної гряди Кримських гір по технічним труднощам і набору перешкод задовольняють будь-які запити спортсменів. Тому на півострові регулярно проводяться всесоюзні й міжнародні змагання з скалолазанню.

В останні роки збільшилося число подорожуючих на велосипедах. У Криму, де густа мережа автодоріг і упоряджених стежок, за велотурізмом велике майбутнє. Цікаві веломаршрути по Керченському й Тарханкутському півостровах, уздовж траси Північно-Кримського каналу.

У Криму активно работають. більше 20 міських, районних і відомчих клубів туристів і 792 туристські секції на підприємствах і в установах, навчальних закладах, у колгоспах і радгоспах. Клуби пропагують туризм як вид відпочинку, проводять учбово-методичні консультації по маршрутах, готовлять розрядників по туризму, організують зльоти й змагання. Щорічно по лінії клубів у походах вихідного дня в багатоденних подорожах бере участь до 500 тис. кримчан.

Туристські клуби є ініціаторами цікавих масових спортивно-оздоровчих заходів — свят "Кримська зима", які проводяться на Ангарськом перевалі й Ай-Петрі, сходжень на вершини Головної гряди Кримських гір_? присвячених пам'ятним датам. Клуби проводять більшу роботу з охорони природи. Разом з лісниками туристи беруть участь у санітарному чищенні лісу, упорядковують туристські стоянки, джерела, організують виїзди "зелених патрулів" на маршрути.

Членом клубу може стати кожний бажаючий і захопливий одним з видів туризму. При клубах існують секції пішохідного, гірського, водного, спелеотурізма, а також працюють школи по підготовці туристських організаторів, суддів туристських змагань, керівників складних походів.

Зростаючий рік у рік потік туристів, сучасні вимоги до їхнього обслуговування, багатоплановість туризму й - не в останню чергу - питання охорони природи на маршрутах зажадали від Кримської ради по туризму й екскурсіям розробки науково обґрунтованої системи маршрутів..

Самодіяльним групам туристів, що прибувають у Крим, за попередньою заявкою туристські бази надають інструктора або екскурсовода, якщо буде потрібно - спорядження, харчування, транспорт і інші види послуг. Контрольно-рятувальна служба регулює й регламентує туристські потоки відповідно до рекомендацій фахівців.

При складанні маршрутів ураховувалися всі форми туризму, що одержали розвиток у Криму;- пішохідний, спелеотурізм, скелелазіння. Маршрути прокладені так, що їх можна погодити в один лінійний або пройти по окремих ділянках екскурсіями вихідного дня.

Маршрути ці підходять для сімейних екскурсій, для багатоденних категорійних подорожей, передбачають відвідування підземних карстових порожнин, скорення стрімких скельних стін.

Схема розміщення туристських притулків і маршрутів по гірському Криму допоможе поліпшити якість обслуговування й планових туристів, тому що передбачає 3-4-годинні переходи довжиною не більше 12-14 км і, отже, детальне знайомство З визначними пам'ятками по шляху. Уже зараз туристам немає потреби, як колись, нести на собі намету, спальні й кухонні приналежності - всім цим розташовують притулки.

Відповідно до схеми передбачається побудувати 47 притулків, щоб зробити їх свого роду лісовими й гірськими готелями з відмінними побутовими умовами. Будівництво капітальних притулків допоможе ліквідувати сезонність у туристській роботі: у Криму адже практично відсутнє міжсезоння. Відносно легка доступність кримських вершин, м'яка зима, гарні транспортні умови дозволяють робити подорожі в будь-який час року.

В останні роки в Криму стають популярними зимові види відпочинку - катання на лижах, санях. Центрами такого відпочинку стали Ангарський перевал і Ай-Петрі.

Висновки

Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, наявність туристичних ресурсів визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні.

Нинішній і майбутній розвиток туризму потребує активнішої підтримки з боку урядів у плані інформації та просування туризму, а також забезпечення інфраструктури; необхідно освоювати нові ринки, робити кроки щодо забезпечення співпраці в усіх сферах - державних і приватних - в інтересах максимального заохочення сектору туризму.

Туризм необхідно планувати на комплексній основі, брати до уваги всі аспекти законодавства, що стосуються інших секторів, таких як транспорт, зайнятість, охорона здоров'я, сільське господарство, зв'язок та ін.

Потрібно визнати, що реалізація цих рекомендацій повільно, але розпочинається і в Україні. Зроблено перші реальні кроки на шляху законодавчого забезпечення та комплексного планування розвитку вітчизняної туристичної галузі.

Україна має розвинуту мережу автомобільних доріг і залізниць, аеропортів, річкових і морських портів. Авіаційний, автомобільний, залізничний, річковий і морський транспорт здатні забезпечити перевезення туристів з резервом транспортних потужностей на деяких видах транспорту.

Транспортні шляхи України повинні відповідати міжнародним вимогам та надавати можливість здійснювати перевезення швидко, безпечно, надійно, комфортно. Саме вони є першою ланкою туристичного потоку іноземних громадян в Україну. Взаємодія двох галузей - транспорту і туризму - допоможе кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, зокрема розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі транспортних коридорів із залученням приватного капіталу (національного і закордонного).

В Україні прийнята Програма функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів. її реалізація дозволить вирішити проблему облаштування доріг, створити сприятливі умови для розвитку туристичної індустрії.

Не менш важливою складовою інфраструктури є існуюча мережа прикордонних переходів з країнами - сусідами, її розширення та сервісне облаштування.

Неможливий розвиток туризму без системи зв'язку і комунікацій, функціонування різноманітних служб сервісу, розвитку громадського харчування і побутового обслуговування, організації культурно-розважального обслуговування.

Актуальною для України залишається проблема водопостачання і каналізації населених пунктів, і, в першу чергу, рекреаційних центрів.

Література

1. Качанов В.С. Туристические маршруты. – М.: Профиздат, 2005.

2. Биржаков М.Б. Введение в туризм. – СПб., 2009.

3. Вилоух Д.Л. Становление и развитие туризма и его роль в экономике Украины. – К., 2008.

4. Сосновкий С.К. Крым: путеводитель. – Днепропетровск, 1982.