Взвод (відділення, танк) на марші

121. Взвод (відділення, танк) завжди повинен бути готовим до маршу (пересування своїм ходом) і перевезення різними видами транспорту в умовах впливу вражаючих факторів ядерної, хімічної зброї, високоточної зброї та засобів дистанційного мінування противника, діяння його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп і зруйнувань доріг та переправ. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезень, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.

Марш — організоване пересування підрозділів в колонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, як правило, вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

В усіх випадках командир повинен забезпечити прибуття взводу (відділення, танка) в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі і в готовності до виконання бойового завдання.

122. Взвод (відділення, танк) здійснює марш в колоні роти (взводу) з дистанціями між машинами 25—50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски та повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю, дистанції між машинами збільшуються.

Для захисту підрозділів від високоточної зброї противника маршрути руху вибираються вздовж ліній електропередач, зв'язку, по просіках в лісі, по ущелинах в горах та в складках місцевості. Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї дистанції між бойовими машинами збільшуються і можуть бути 100 —150 м. [97]

Маршрути руху, по можливості, не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів).

Механізований взвод (відділення) при необхідності може пересуватися в пішому порядку або на лижах.

Середня швидкість руху взводу без врахування часу на привали може бути: на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), танках — 20—25 км/год; на автомобілях під час руху у складі окремої автомобільної колони — 25-30 км/год;

механізованого взводу в пішому порядку — 4—5 км/год, на лижах — 5—7 км/год.

У горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон може зменшуватися до 15—20 км/год.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3—4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок — в кінці кожного добового переходу.

Розділ шостий. БОЙОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Розвідка

151. Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника і місцевість в районі майбутніх дій.

Основними вимогами, які ставляться до розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність, потайність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), які розвідуються. Добуті відомості передаються усіма можливими способами командиру, який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

152. Механізоване відділення (танк) може призначатися для дій як дозорне відділення (танк) і для влаштування засади, а спеціально підготовлене механізоване відділення (екіпаж танка) — для ведення радіаційної та хімічної розвідки.

У кожному взводі (відділенні, танку) в усіх видах бою організовується і безперервно ведеться спостереження за противником як особисто командиром, так і спеціально призначеним спостерігачем.

153. Особовий склад взводу (відділення, танка), виділений у розвідку, повинен діяти сміливо і потай, проявляти винахідливість, ініціативу та воєнну хитрість, своєчасно добувати і доповідати розвідувальні відомості.

Доповіді про результати розвідки повинні бути достовірними, короткими та ясними. В них, як правило, [ 113 ] указується: який противник, коли і де виявлений, характер його дій; своє місцезнаходження і рішення.

Командиру взводу (відділення, танка), призначеного для ведення розвідки в тилу противника, забороняється мати на робочій карті будь-які дані про свої війська, а особовому складу — особисті та службові документи. [ 114 ]

Дії дозорного відділення (танка)

170. Дозорне відділення (танк) висилається від підрозділів, які ведуть розвідку або виконують бойові завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника та розвідки місцевості. Дозорне відділення (танк) діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.

Завдання дозорне відділення (танк) виконує спостереженням на ходу або з коротких зупинок. Іноді воно може улаштовувати засаду.

171. Командир дозорного відділення (танка), одержавши завдання, вибирає (уточнює) напрямок руху або пункт, до якого необхідно вийти, намічає порядок дій, віддає бойовий наказ і повідомляє пропуск. [ 121 ]

У бойовому наказі командир дозорного відділення (танка) вказує:

- відомості про противника;

- завдання відділення (танка);

- завдання підлеглим (напрямок і швидкість руху, сектори спостереження), порядок дій при зустрічі з противником і доповіді про помічене;

- сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

- час початку розвідки та заступника.

172. Дозорне відділення (танк) пересувається від одного зручного для спостереження пункту до іншого з підвищеною швидкістю, не затримуючи рух підрозділу, від якого воно вислане. На шляху руху ретельно оглядається місцевість та місцеві предмети, особливо місця, де можливе потайне розташування противника і його раптовий напад із засад.

Якщо розвідка будь-якого об'єкта з машини утруднена, командир відділення висилає піших дозорних (двох - трьох солдатів), призначаючи одного з них старшим. Машина при цьому розташовується в укритті. Особовий склад, що залишився в ній, веде спостереження за діями дозорних та оточуючою місцевістю в готовності підтримати їх вогнем.

Піші дозорні під час огляду об'єкта діють на відстані 20—30 м один від одного. Під час безпосереднього огляду об'єкта одним дозорним другий (інші) повинен бути в готовності підтримати його вогнем із своєї зброї.

173. Огляд населеного пункту починається під час підходу до нього. Особливу увагу звертають на окремі будови, насадження і ті місця, звідки противник може вести спостереження і де може розташовуватися його охорона (засада).

Під час підходу до лісу, передусім, оглядається узлісся, а під час руху в лісі — входи в яри, лощини і виходи з них, гатки, мости та інші місця, де можливі засади противника.

Вночі для спостереження використовуються прилади нічного бачення. Крім того, дозорне відділення (танк, дозорні) періодично зупиняється, щоб встановити наявність противника шляхом підслуховування.

Якщо противник не виявлений, командир дозорного відділення доповідає про це по радіо або подає сигнал «Шлях вільний» і продовжує виконувати [ 122 ] завдання. Виявивши противника, він доповідає про це, діючи потай, продовжує спостереження. При раптовій зустрічі з противником дозорне відділення (танк, дозорні) відкриває по ньому вогонь, обходить його і продовжує виконувати поставлене завдання. Виявивши підхід [123] дрібної групи (одиночної машини) противника, дозорне відділення (танк) за вказівкою командира взводу може влаштувати засаду.

Дії спостережного поста та поста радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігачів)

174. Спостережний пост (спостерігач) призначається для розвідки наземного та повітряного противника, а пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігач) — для радіаційної та хімічної розвідки. У склад радіаційного, хімічного, біологічного поста спостереження призначається особовий склад спеціально підготовленого відділення (екіпажу танка).

Спостережний пост розташовується в місцях, які забезпечують найкраще проглядання місцевості перед фронтом і на флангах.

Спостережний пост складається із двох - трьох спостерігачів, один з яких призначається старшим.

На спостережному посту повинні бути прилади спостереження, великомасштабна карта або схема місцевості, журнал спостереження, компас, годинник, ліхтар, засоби зв'язку і подачі сигналів оповіщення, а у спостерігача — прилади спостереження.

На посту радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (у спостерігача), крім того, повинні бути прилади радіаційної та хімічної розвідки і засоби подачі сигналів оповіщення про радіаційне, хімічне та біологічне зараження.

Старший спостережного поста зобов'язаний: встановити порядок безперервного спостереження; організувати обладнання місця для спостережного поста і його маскування; перевірити справність приладів спостереження, засобів зв'язку і оповіщення; своєчасно доповідати командиру, який виставив пост, про результати спостереження. Старший поста радіаційного, хімічного, біологічного спостереження, крім того, зобов'язаний встановити час включення приладів радіаційної і хімічної розвідки, знати сигнали оповіщення про радіаційне, хімічне та біологічне зараження і порядок їх передачі.

175. Спостерігач починає спостереження з детального вивчення місцевості і визначає відстань до орієнтирів та характерних місцевих предметів у призначеному секторі. Сектор, як правило, розбивається на [124]зони: найближчу — глибиною до 400 м, середню — до 800 м, і дальню — на глибину видимості. Огляд місцевості здійснюється послідовно по зонах.

Виявивши ціль, спостерігач визначає її положення на місцевості відносно орієнтирів (характерних місцевих предметів) і доповідає про неї старшому спостережного поста. Старший спостережного поста встановленим порядком доповідає про цілі командиру, який виставив пост, і наносить їх на карту або схему місцевості. Про результати спостереження робиться запис в журналі спостереження.

Спостереження вночі ведеться із використанням приладів нічного бачення, а іноді і засобів освітлення місцевості і доповнюється підслуховуванням.

Спостереження за повітряним противником ведеться послідовним прогляданням повітряного простору, починаючи від горизонту. Виявивши повітряну ціль, в тому числі і місця розкриття касетних бойових частин ракет (бомб), спостерігач негайно подає сигнал оповіщення, визначає її характер, напрямок польоту і доповідає своєму командиру (старшому спостережного поста).

176. Пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігач) веде безперервне спостереження в указаному районі, в установлений час і підчас кожного артилерійського і авіаційного нальоту противника включає прилади радіаційної та хімічної розвідки і слідкує за їхніми показаннями.

При виявленні радіаційного зараження 0,5 рад/год і більше старший спостережного поста (спостерігач) доповідає командиру, який його вислав, і за його вказівкою подає сигнал «Радіаційна небезпека».

При виявленні хімічного зараження старший поста (спостерігач) подає сигнал «Хімічна тривога» і доповідає командиру, який виставив пост. Оповіщення про біологічне зараження здійснюється за вказівкою командира, який виставив пост (спостерігача), таким же сигналом.

Результати радіаційного та хімічного спостереження заносяться в журнал спостереження.

Охорона

177. У взводі (відділенні, екіпажі танка) організовується безпосередня охорона, яка здійснюється з метою виключення раптового нападу наземного [125] противника і забезпечення часу та вигідних умов для розгортання і вступу у бій. Вона організовується командиром взводу (відділення, танка) на основі одержаного завдання, умов обстановки і наказу командира роти (взводу), а під час дій у відриві від головних сил — самостійно. Охорона здійснюється спеціально призначеним спостерігачем, в обороні, крім, того, — черговим вогневим засобом, а при розташуванні взводу на місці окремо від роти — парними патрулями для обходу району розташування взводу. Взвод (відділення, танк) може виконувати завдання охорони за розпорядженням старших командирів.

178. Під час організації охорони командир взводу (відділення, танка) указує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналом командира роти (взводу), призначає спостерігача, указує його місце і завдання, а також порядок дій особового складу взводу (відділення, танка) під час раптового нападу противника.

179. На кожну добу для пізнавання своїх військовослужбовців установлюється пропуск і відзив.

Пропуском буває найменування озброєння або бойової техніки, наприклад «Кулемет», а відзивом — назва населеного пункту, яка починається з тієї ж букви, що і пропуск, наприклад «Київ».

Пропуск повідомляється усно всьому особовому складу, а відзив командирам підрозділів, призначених у розвідку або охорону, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів.

Пропуск запитується в усіх осіб, що проходять через рубіж охорони та ідуть по розташуванню підрозділу вночі, а відзив — у осіб, що передають накази командира, і у командирів підрозділів, які ведуть розвідку.

Пропуск і відзив вимовляються тихо. Всі особи, які не знають пропуску, а ті, що прибули з наказами — відзиву, затримуються. Затриманих командир взводу (відділення, танка) опитує особисто і залежно від обставин дозволяє їм іти далі або направляє під конвоєм до командира роти (взводу) або до командира, який вислав охорону. [126]