Курсова робота з банківської справи

Аналіз кредитної діяльності банку

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                 

1. Інформаційне забезпечення аналізу.                                           

2. Аналіз масштабів і динаміки кредитних вкладень                     

3. Аналіз диверсифікації кредитних вкладень                                

4. Аналіз структури кредитного портфеля                                              

5. Оцінки якості кредитного портфеля з погляду ризику              

6. Аналіз якості кредитного портфеля банку з погляду захищеності від можливих втрат                                                                          

7. Аналіз дохідності та ефективності кредитних операцій             

Висновки                                                                                           

Список використаної літератури

Вступ

У структурі активних операцій традиційно найбільшу питому вагу мають кредитні операції. Це пов'язано з об'єктивною властивістю капіталу спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. Саме аналіз кредитних операцій банку з погляду ступеня ризику, забезпеченості та дохідності лежить в основі аналізу якості активів, що, у свою чергу, є важливим напрямом рейтингової оцінки діяльності банку. Позикові операції являють собою один із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції — це найбільш ризикований вид операцій банку. Кредитні операції формують його кредитний портфель.

Кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку, — сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу.

Банк може надавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, через укладення договору з позичальником.

Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього не входять:

відсотки нараховані, але не сплачені;

зобов'язання видати кредит;

кредитні лінії, які ще не використані;

гарантії та акредитиви;

оперативний лізинг. Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація та фінансовий успіх. Тому банку необхідно аналізувати якість позичок, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів і заходів, виявляти випадки відхилення від законної кредитної політики.

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.

Аналіз кредитної діяльності банку передбачає вирішення таких завдань:

♦ визначення ступеня та типу концентрації ризику кредитного портфеля, його відповідності зовнішньому покриттю і достатності створених резервів покриття фактичних і потенційних збитків;

♦ оцінювання адекватності кредитного ризику сумі передбачуваного прибутку;

♦ визначення кредитоспроможності позичальників з метою зниження кредитного ризику;

♦ визначення ефективності кредитних операцій, що дає змогу вибрати доцільний варіант розміщення ресурсів;

♦ зниження ризику неповернення позики.

Висновки

Аналітичне дослідження, його результати та їх використання в банківському менеджменті мають відповідати певним принципам (вимогам), які накладають свій відбиток на це дослідження і яких повинні обов'язково дотримуватися у процесі організації і проведення аналізу банківської діяльності. Розглянемо основні з цих принципів:

1. Урахування специфіки тієї країни, де функціонує банк, зокрема, її законодавства, нормативних вимог центрального банку, основних напрямів грошово-кредитної політики уряду.

2. Науковий характер, тобто аналіз має базуватися на комплексному науковому підході (використання передового досвіду, новітніх методів досліджень та ін.).

3. Комплексність, тобто аналіз повинен охоплювати всі сторони діяльності банку, щоб з'ясувати його фінансовий стан і виробити необхідні заходи для поліпшення його функціонування.

4. Забезпечення системного підходу до аналізу. При цьому кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система елементів, певним способом пов'язаних між собою і з зовнішнім середовищем. Кожний об'єкт необхідно вивчати з урахуванням усіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів. Наприклад, аналіз якості активів супроводжується вивченням різних ризиків (кредитних, процентних та ін.), що, у свою чергу, також є об'єктом аналізу банківської діяльності.

5. Об'єктивність, конкретність, точність, які означають, що аналіз має ґрунтуватися на достовірній інформації, а висновки і рекомендації супроводжуватися точними аналітичними розрахунками. У зв'язку з цим необхідно постійно удосконалювати організацію обліку, внутрішнього і зовнішнього ":

6. Дієвість, тобто аналіз повинен ефективно впливати на діяльність банку; з його допомогою керівництво може вчасно виявляти недоліки, а також попереджати виникнення їх у майбутньому. Результати аналізу мають служити для керівництва банку інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з оптимізації функціонування банку.

7. Проведення аналізу за планом і систематично. Для цього необхідно організувати в банку окремий підрозділ (департамент), що безпосередньо здійснює аналіз його діяльності, з чітким розподілом обов'язків серед співробітників.

8. Оперативність. Швидке і своєчасне проведення аналізу дає змогу керівництву банку приймати правильні управлінські рішення, що відповідають поточній кон'юнктурі фінансового ринку і пріоритетам розвитку банку.

9. Демократизм. Участь в аналізі широкого кола співробітників банку забезпечує істотне підвищення його ефективності, що не тільки позитивно впливає на фінансові показники, а й створює необхідні умови для згуртованості колективу.

Список літератури

1. Андрєєв А. Особливості становлення ринку банківських послуг в Україні // Банківська справа. – 2003. №4, 35-37с.

2. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998р. – 237с.

3. Банківська енциклопедія // Під ред. д.е.н. проф. Мороза А.М. – К.: Лібра, 1999р. – 327с.

4. Банківська справа: Навчальний посібник // За ред. проф. Р.Т.Тиркола – Тернпіль: Карт-бланки, 2001р. – 314с.

5. Банківські операції:Підручник // А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф. Пуховіна та ін. – К.: КНЕУ, 2000р. – 384с.

6. Білецька Н. Розрахунок доходів і витрат банку внаслідок впровадження Національної системи масових електронних платежів // Банківська справа. – 2003р. №4, 48-58с.

7. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. – К.: Тов. “Знання”, КОО, 2001р. – 255с.

8. Вступ до банківської справи: Учбовий псібник // За ред. М.І. Савлука. – К.: Лібра, 1998р. – 344с.

9. Морочко М. Павлік Т. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі Інтернет // Фінанси України, 2001р. №9, 131-135с.

10. Онищенко В.О. Основи банківської справи: Навчальний посібник. – Полтава: ПДТУ, 1999р., 163с.

11. Фінанси підприємств: Підручник // Під ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. 2-ге вид. – К.: КНЕУ, 1999р., 384с.

Курсова робота з банківської справи