Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький – греко-католиц. фізико-математичний – фіз.-мат. хіміко-гпехнологічний – хім.-технол. і под.

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення:

агролісомеліоративний – агролісомеліор. лісогосподарський – лісогосп. і под.

21. Одиокорінпі прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково:

карпатський – карпат., закарпатський – закарпат., прикарпатський – прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

відеофонограма – відеофоногр.

діафільм – дф

міська державна адміністрація – міськдержадмін. і под.

23.Відсікати слово до однієї початкової літери не можна.

24.Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч,

Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід;

але Біологія: Підручник для 10‑го класу – Біологія: Підруч. для 10‑го кл.,

Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря – Лікарські рослини: Слов. – довід, лікаря.

Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю. Лексичні скорочення бувають декількох типів: і. Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових літер слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

а) літерні – читаючи їх, треба вимовляти літери: КБ, ЖБК, ХТЗ й ін.;

б) звукові – читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту‑154, Ан‑24 й ін.;

в) літерио-звукові (змішані) – частина слова вимовляється за буквами, частина – звуками: ЖЕК, ТЕЦ й ін.

2. Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд й ін.

3. Частково скорочені слова – утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.

А. Відсікання (усічешія): зам., зав., пом., акад., доц. й ін.

5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан] – ція}, біоніка (із біологія) та [електро] ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

— крапкові: стп., див., ім. й ін.;

— дефісні: з-д, б-ка, ін-тп й ін.;

— скіснолінійиі (дробові): р/р, а/с, в/ч (крапка не ставиться);

—нульові (курсивні) – на позначення одиниць фізичних, – метричних величин, валют й ін. лише після цифрових назв:

2 хв, 47 кг, 250 г., 400 грн й ін. не змінюється у множині (крапка не ставиться);

–  комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. йін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становить рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах і словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад:

НП, що сталася на ПУ півд.-схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В.С.

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М.С. Грушевський (як виняток – з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник – Григір, бо є Григорій Тютюнник);

2) псевдоніми:

не Ж. Занд, а Жорж Занд

не Л. Українка, а Леся Українка

не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища:

не Б.-Хом'як, а Богачевська-Хом'як, не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша не К. – Яценко, а Кучук-Яценко